Структура навчальної дисципліни

Теми семінарських занять

Самостійна робота

Індивідуальні завдання

Теми рефератів

1. Предмет, метод і суб'єкти державного права зарубіжних країн.

2. Джерела державного права зарубіжних країн.

3. Конституційні звичаї і судові прецеденти як джерела державного права зарубіжних країн.

4. Види і структура конституцій.

5. Основний закон ФРН.

6. Британська конституція.

7. Способи прийняття і зміни (перегляду) конституцій.

8. Конституційний контроль у зарубіжних країнах.

9. Основні права, волі й обов'язки особистості в зарубіжних країнах.

10. Гарантії основних прав і воль.

11. Громадянство: поняття, придбання і припинення.

12. Партійні системи зарубіжних країн: поняття і види.

13. Конституційно-правове регулювання діяльності партій.

14. Політичні партії З'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії.

15.Форми держави в зарубіжних країнах.

16.Форми правління.

17.Монархія: поняття і види.

18.Республіка: президентська, парламентська, змішана.

19.Форми державного устрою: поняття, види.

20. Федералізм у США.

21. Німецький федералізм.

22. Вибори: поняття і види.

23. Виборче право в зарубіжних країнах.

24.Виборчі системи зарубіжних країн: поняття, види.

25.Парламенти в зарубіжних країнах.

26.Законодавчий процес.

27.Статус депутата парламенту.

28. Національні збори Французької Республіки.

29. Сенат Французької Республіки.

30. Конгрес США.

31. Глава держави в зарубіжних країнах.

32.Глава держави в США.

33. Монарх у Японії.

34. Уряду в зарубіжних країнах.

35. Федеральний уряд і канцлер ФРН.

36. Організація публічної влади на місцях: місцеве керування і самоврядування.

37. Функції органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.

38. Місцеве самоврядування і керування у ФРН.

39. Місцеве самоврядування і управління в США.

40.Основний закон ФРН.

41.Британська конституція.

42.Способи прийняття і зміни (перегляду) конституцій.

43.Конституційний контроль у зарубіжних країнах.

44. Політичні партії З'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії.

45.Форми держави в зарубіжних країнах.

46. Федералізм у США.

47. Виборче право в зарубіжних країнах.

48.Виборчі системи зарубіжних країн: поняття, види.

Тести

1. Термин «парламент» в переводе с латыни означает:

1. «писать»

2. «говорить»

3. «читать»

4. «докладывать»

2. Порядок формирования парламента зависит от:

1. активного избирательного права

2. политического режима страны

3. структуры парламента

4. пассивного избирательного права

3. В какой из перечисленных стран существует 2-х палатный парламент:

1. КНР

2. Франция

3. Украина

4. Финляндия

4. Термин «императивный мандат» означает:

1. выполнение поручений парламента

2. связь депутата с его палатой

3. право депутата работать в избирательном округе

4. право отзыва депутата его избирателями

5. Термин «свободный мандат» означает:

1. депутат может быть отозван своими избирателями

2. депутат может работать в избирательном округе

3. депутат не может быть отозван избирателями

4. депутат может не принимать участие в заседании парламента

6. Термин «депутатский иммунитет» означает:

1. по законодательству допускается судебное или другое юридическое преследование депутата

2. допускается арест депутата в период сессии

3. не допускается предъявление гражданского иска депутату

4. по законодательству не допускается судебное или другое юридическое преследование депутата без согласия палаты

7. Термин «депутатский индемнитет» означает:

1. иммунитет от юридической ответственности

2. получение пенсии

3. вознаграждение за деятельность

4. получение прибыли от коммерческой деятельности

8. Принцип ротации означает:

1. обновление палаты полностью

2. обновление палаты по частям

3. выдвижение кандидата на выборы

4. обновление состава палаты в связи с новыми выборами

Питання до іспиту

1. Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна.

2. Система державного права в зарубіжних країнах.

3. Норми і інститути державного права в зарубіжних країнах.

4. Джерела державного права в зарубіжних країнах.

5. Конституція – основне джерело державного права.

6. Закон як джерело державного права. Види законів.

7. Прецеденти як джерела державного права.

8. Конституційні звичаї.

9. Форма конституцій.

10. Структура конституцій.

11. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.

12. Способи прийняття конституцій.

13. Класифікація конституцій.

14. Історичний розвиток прав і свобод. Покоління прав людини. Класифікація прав і свобод.

15. Гарантії прав і свобод.

16. Поняття громадянства /підданства/. Проблема полігромадянства. Режим іноземців.

17. Способи придбання громадянства.

18. Припинення громадянства.

19. Поняття політичних партій. Функції політичних партій.

20. Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.

21. Організаційна структура політичних партій.

22. Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем.

23. Форма правління зарубіжних країн.

24. Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.

25. Республіка – поняття і сутність. Ознаки республіканської форми правління. Види республік.

26. Форми державного устрою зарубіжних країн.

27. Унітарна держава /унітаризм/. Основні ознаки унітарної держави.

28. Федеративний устрій /федералізм/. Основні ознаки федеративного устрою.

29. Ознаки і види демократичного режиму.

30. Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.

31. Поняття і види виборів.

32. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорціональна виборчі системи.

33. Поняття і види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдуму. Народна законодавча ініціатива.

34. Парламент и парламентаризм.

35. Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика палат в двопалатних парламентах.

36. Статус парламентаря. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.

37. Законодавчий процес і його стадії.

38. Голова держави: поняття, основні ознаки і види.

39. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади.

40. Монарх. Правове положення монарху. Порядок престолонаслідування.

41. Президент. Правове положення президенту.

42. Способи обрання президента.

43. Повноваження, обов’язки і відповідальність президента.

44. Місце уряду у системі вищих органів влади.

45. Види та склад урядів.

46. Повноваження урядів.

47. Інститут конституційного контролю /нагляду/ в зарубіжних країнах.

48. Конституція 1787 р. США і її специфічні риси. Білль про права.

49. Політичні партії США. Особливості двопартійної системи США.

50. Конгрес США. Правове положення та порядок формування повноваження палат. Посадові особи палат.

51. Організаційно-правові форми діяльності Конгресу США. Законодавчій процес.

52. Судова система США.

53. Президент США: статус, порядок обрання, повноваження та відповідальність.

54. Американський федералізм.

55. Конституція Великобританії, її складові частини.

56. Політична система Великобританії.

57. Роль монарха Великобританії в управленні державою. Королівські прерогативи.

58. Парламент Великобританії, його правове положення і структура.

59. Комітети британського парламенту, їх види і повноваження.

60. Порядок формування палат парламенту Великобританії.

61. Уряд і Кабінет міністрів Великобританії. Внутрішній кабінет.

62. Основні напрямки діяльності уряду Великобританії. Допоміжні органи уряду.

63. Англійська судова система.

64. Конституція Франції 1958 р., її особливості.

65. Президент Франції. Його повноваження і місце в системі державних органів.

66. Парламент Франції. Його структура, порядок формування і повноваження.

67. Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів.

68. Орган конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.

69. Конституційне закріплення основних прав і свобод людини у Франції.

70. Основний закон ФРН.

71. Федерація ФРН. Розподіл повноважень між Федерацією та землями.

72. Федеральний парламент ФРН. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в ФРН.

73. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.

74. Конституційний контроль в ФРН.

75. Конституція Японії 1947 р.

76. Правове положення імператора Японії.

77. Парламент Японії, його структура. Законодавчий процес.

78. Уряд Японії, його склад і порядок формування.

79. Судова влада в Японії.

80. Історичний Основний Закон Королівства Хіджаз 1926 року: історія прийняття, загальна характеристика, структура.

81. Король Саудівської Аравії: правовий статус, повноваження.

82. Рада міністрів Саудівської Аравії: статус, юрисдикція.

83. Меджліс аш-Шура: статус, компетенція, організаційні форми діяльності.

84. Конституція Об`єднаних Арабських Еміратів 1971 р., загальна характеристика, склад. Внесення змін до конституції.

85. Вища Рада Союзу ОАЕ: повноваження, склад, порядок діяльності.

86. Президент ОАЕ: порядок призначення, правовий статус та повноваження.

87. Рада Міністрів ОАЕ: склад та повноваження.

88. Національна Рада ОАЕ: статус, склад, компетенція.

89. Державний устрій Йорданського Хашимітського Королівства.

90. Фактори, які впливають на конституційне права арабських країн.

Методи навчання

Згідно з Положенням Міністерства освіти та науки України про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 2 червня 1993 року основними формами організації навчання є:

1. Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час. Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів;

2. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань;

3. Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

4. Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

Методи контролю

Згідно з Положенням МОН України про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 2 червня 1993 року основними контрольними заходами, що застосовуються для студентів є:

1. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

2. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

2.1 Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

2.2 Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі - державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• Далее ⇒