Диференційна діагностика вроджених пневмоній та СДР

Діагностична ознака СДР Вроджена пневмонія
Анамнез матері Відшарування плаценти, цукровий діабет. Інфекційні захворювання, тривалий безводний період.
Гестаційний вік Менше 34 тижнів. Будь-який.
Час виникнення З моменту народження або в перші години життя. З моменту народження або протягом першої доби життя.
Інтоксикація Не характерна Виражена
Запальні зміни в загальному аналізі крові Відсутні Наявні
С-реактивний протеїн Негативний Позитивний
Лецитинсфінгомієліновий коефіцієнт Менше ніж 2 Більше ніж 2
«Пінний» тест Негативний Позитивний
Аускультативні дані Ослаблене дихання та дифузна крепітація Ослаблене або іноді жорстке дихання, дрібно пухирчасті хрипи і крепітація над вогнищем ураження
Рентгенограма Нодозно-ретикулярна сітка, повітряна бронхограма, «білі» легені Вогнищева або сегментарна інфільтрація
Динаміка клінічних проявів Спадаюча тяжкість стану до 3-ї доби Наростаюча тяжкість до 2-3-ї доби

 

Лікування пневмонії немовляти включає:

v організацію відповідного догляду й харчування,

v етіотропну терапію,

v патогенетичну терапію,

v симптоматичну терапію.

 

Основою лікування пневмонії є парентеральна антимікробна терапія .

 

Відомо, що всі немовлята із симптомами пневмонії, наявністю в анамнезі факторів підвищеного ризику розвитку інфекції, повинні одержувати емпіричну антибіотикотерапію. При відсутності клінічних проявів інфекції і негативному результаті лабораторного дослідження терапію припиняють через 48 годин.

Стартовою емпіричною антибіотикотерапією ранньої бактеріальної інфекції є ампіцилін + гентаміцин. При нозокоміальній інфекції перевага віддається іншим аміноглікозидам (амікацину), антистафілококовим препаратам (ванкоміцину та ін.) При грамнегативних бактеріях рекомендують ампіцилін та аміноглікозіди або цефалоспорини 3-ї генерації (цефотаксим або цефтазидим). При Pseudomonas рекомендують аміноглікозиди з цефтазидимом або тикарциліном. При анаеробній інфекції – метронідазол або кліндаміцин. При Chlamydіa trachomatіs – макроліди. За показаннями - протигрибкові препарати (флуконазол, амфотеріцин В, ін.).

 

Форма пневмонії Етіологія Препарати першого вибору Альтернативні препарати
Врождена, рання вентилятор-асоційована пневмонія (1-3-й день життя) Стрептокок групи В, стрептококи груп С и D, клебсієла, лістерії, золотавий стафілокок Ампіцилін +гентаміцин; амоксицилін /клавуланат +аміноглікозид; ампіцилін /сульбактам +аміноглікозид Цефотаксим + аміноглікозиди
Бліда спирохета Бензилпеніцилін Бензатин- бензилпеніцилін, цефтріаксон
Пізня вентилятор-асоційована пневмонія Синьогнійна паличка, серація, клебсієла, стафілококи, гриби Candida Цефтазидим +аміногликозид; уреїдопеніцилін +аміноглікозид; флуконазол Імипенем

 

Відомі рекомендації противірусної терапії відносно ацикловіру при герпетической інфекції, а також ганцикловіру, специфічних імуноглобулінів при цитомегаловірусній інфекції (цитотект).

 

 

Респіраторна терапія є ключовим напрямком у лікуванні пневмонії немовлят, включаючи штучну вентиляцію легенів. Вона повинна вирішувати наступні завдання: досягнення й підтримка адекватного газообміну й альвеолярної вентиляції, мінімізація ризику баротравми й порушення кардіогемодинаміки, досягнення комфорту пацієнта шляхом ліквідації десинхронізації.

Важливо грамотно визначити параметри вентиляції: концентрація кисню у вдихуваній суміші, тиск, з яким доставляється суміш у легені, постійний позитивний тиск наприкінці видиху, час вдиху, час видиху, їхнє співвідношення, потік суміші (інспіраторний), частота апаратних подихів, дихальний обсяг вдиху й видиху, хвилинна вентиляція, ін.

На сьогоднішній день з'явився ряд нових методів проведення респіраторної терапії новонароджених, у тому числі й із пневмоніями. Слід зазначити корекцію альвеолярної оксигенації шляхом застосування високочастотної осциляторної вентиляції легенів (HFOV). Даний метод терапії ґрунтується на стратегії відкритих легенів, при якій в акті подиху бере участь максимальна кількість альвеол. При цьому відбувається нормалізація вентиляційно-перфузійних відносин, збереження достатніх обсягів при більш низькому тиску в дихальних шляхах.

Патогенетична терапія включає проведення адекватної інфузійної терапії. Можливі завдання інфузійної терапії: стабілізація гемодинаміки; корекція волемічних порушень; нормалізація рідинного гомеостазу в різних секторах (судинному, внутрішньоклітинному); дезинтоксикація; корекція реологічних властивостей крові; усунення електролітних порушень; забезпечення організму дитини енергетичними й пластичними субстратами; нормалізація кислотно-основного стану; імунотерапія.

 

Профілактика

Для профілактики пневмонії немовляти важливе значення мають питання здоров'я жінок, попередження захворювань у матері в період вагітності, забезпечення правильного догляду за немовлям, ретельне дотримання рекомендацій з інфекційного контролю у відділенні, правил асептики й антисептики відповідно до сучасних нормативних документів МОЗ України.

 

 

4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни

 

№ Етапи заняття Розподіл часу Види контролю Засоби навчання
1. Підготовчий етап 25 хв. Усне опитування.     Тестовий контроль.     Ситуаційні задачі. Муляжі, історії хвороби, результати аналізів та обстежень. Робота у відділенні фізіології новонароджених, реанімації новонароджених.
1.1. Організаційні питання
1.2. Формування мотивації
1.3. Контроль початкового рівня підготовки
2. Основний етап (обговорення теми заняття, робота у відділенні новонароджених, огляд недоношених дітей, аналіз історій розвитку новонароджених, розв’язання ситуаційних задач) 2 год.
3. Заключний етап 35 хв.
3.1. Контроль кінцевого рівня підготовки  
3.2. Загальна оцінка навчальної діяльності студента
3.3. Інформування студентів про тему наступного заняття

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Аряєв М.Л. Неонатологія. – АДЕФ-Україна. – 2003, с. 242 – 245.

2. Неонатология: Учебн. пособие: в 2 т. / Н.П.Шабалов. – Т. 1 – 3- е изд., испр. И доп. – М.: МЕДпресс-информ, 2004, с. 567 – 584.

3. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рацыональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей. – Донецк: Регина, 2005.

 

 


 

Контрольні питання:

1. Види пневмоній у новонароджених.

2. Етіологічна структура в залежності від виду пневмонії.

3. Чинники розвитку пневмонії.

4. Шляхи інфікування.

5. Патогенез.

6. Клінічна картина.

7. Фізикальні дані.

8. Рентгенологічна картина.

9. Лабораторна діагностика.

10. Особливості перебігу в залежності від виду збудника.

11. Діагностичні критерії.

12. Диференційна діагностика пневмоній і СДР.

13. Принципи лікування пневмоній.

14. Особливості антибіотикотерапії у новонароджених з пневмоніями.

15. Профілактика пневмоній.