Завдання 2. Заповніть таблицю відповідно до запропонованих рубрик.
Самостійна робота
зі вступу до мовознавства
студентки 1-го курсу
факультету сходознавства
групи Фкит 21-14
Завдання А. (Дати відповіді на питання тестів, вказати літеру правильної відповіді)
| В | В | Б | В | Б | В | Г | А | Г | В | А | Б | Б | Б | Г | В | В | А | В |
| В | Г | В | В | Б | В | Б | Б | Г | А |
Б. Виконати практичні завдання.
Завдання 1. Заповніть таблицю відповідно до генеалогічної класифікації мов.
| Мова | Сім’я( | Група (якщо є) | Підгрупа (якщо є) |
| англійська | Індо-європейська | германська | західна |
| турецька | Тюркська | - | - |
| польська | Індо-європейська | слов’янська | західна |
| половецька | Тюркська | - | - |
| латинська | Індо-європейська | романська | - |
| румунська | Індо-європейська | романська | - |
| німецька | Індо-європейська | германська | західна |
| французька | Індо-європейська | романська | - |
| шведська | Індо-європейська | германська | північна |
| болгарська | Індо-європейська | слов’янська | північна |
| італійська | Індо-європейська | романська | - |
| сербська | Індо-європейська | слов’янська | південна |
| грузинська | Кавказька | - | - |
| іспанська | Індо-європейська | романська | - |
| таджицька | Індо-європейська | іранська | - |
| українська | Індо-європейська | слов’янська | східна |
| голландська | Індо-європейська | германська | західна |
| вірменська | Індо-європейська | вірменська | - |
| кабардинська | Абхазо-адизька (західно-кавказька) | - | - |
| мансійська | Уральська | Обсько-угорська | - |
| естонська | Уральська | Фіно-угорська | - |
| угорська | Уральська | Фіно-угорська | - |
| естонська | Уральська | Фіно-угорська | - |
| португальська | Індо-європейська | Романська | - |
| татарська | Алтайська | тюркська | - |
| болгарська | Індо-європейська | словянська | північна |
| туркменська | Алтайська | тюркська | - |
| казахська | Алтайська | - | - |
| киргизька | Тюркська | - | - |
| азербайджанська | Алтайська | тюркська | - |
| монгольська | Алтайська | Монгольська | - |
| тибетська | Сино-тибетська | тибетська | - |
| японська | Алтайська | Мови Далекого Сходу | - |
| афганська | Індо-європейська | Іранська | - |
| циганська | Індо-європейська | індійська | - |
| корейська | Алтайська | Мови Далекого Сходу | - |
| санскрит | Індо-європейська | індійська | - |
| грецька | Індо-європейська | грецька | - |
| іранська | Індо-європейська | Іранська | - |
| албанська | Індо-європейська | албанська | - |
| словацька | Індо-європейська | слов’янська | західна |
| хорватська | Індо-європейська | слов’янська | південна |
| чеська | Індо-європейська | слов’янська | західна |
| фризька | Індо-європейська | германська | Західна |
| їдиш | Індо-європейська | германська | західна |
| шотландська | Індо-європейська | кельтська | - |
| ірландська | Індо-європейська | кельтська | - |
| іврит | Афразійска (семіто-хамітська) | - | - |
Завдання 2. Заповніть таблицю відповідно до запропонованих рубрик.
| Назва гіпотези походження мови | Автори та прихильники гіпотези | Сутність гіпотези |
| Звуконаслідувальна | Демокріт (460 до н.е. — ?) і Платон (427—347 р. до н.е.), Вільям Уїтн (ХІХ ст..) | Мова виникла шляхом наслідування людиною звуків природи. Відтворення ревіння звірів, крику птахів, шуму води, вітру зумовлювало появу перших слів, від яких потім утворилися похідні |
| Ономатопоетична гіпотеза Штейнталя-Потебні | Аврелій Августин (354—430) , Отфрід-Вільгельм Лейбніц (1646—1716), В.Гумбольдт, Якоб Грімм (1736—1868), Гейман Штейнталь (1823—1899), Олександр Потебня (1835—1891), Шарль Баллі (1865-1947). | В основу цієї гіпотези покладено звукосимволізм. Згідно зі звукосимволічною гіпотезою між почуттями й емоціями людини і звуками є певний прямий зв'язок. Звуками людина передає свої враження про навколишній світ. |
| Вигукова | Епікурейці Давньої Греції (IV—III ст. до н.е.), Ж.-Ж. Руссо, Д.М. Кудрявський (1867—1920) | Предмети навколишнього світу викликали в людини певні почуття і вона мимоволі вимовляла звуки, які й стали першими словами. А отже, слово — дзеркало душевного стану людини. |
| Гіпотеза соціального договору | Діодор Сицилійський | Мова виникла за домоленістю, Д.Сицилійський писав: «Спочатку люди вели налаштований спосіб життя, подібно до звірів, поодинці виходили на пасовища і живились смачною травою і плодами. Біда навчила їх захищатися від звірів, допомагати один одному. Вони почали поступово впізнавати один одного. Їх звуки були ще неосмисленими і нечленороздільними, але поступово вони перейшли до слів і встановили символи для кожної речі, створили зрозуміле для них самих пояснення всього, що їх оточує». |
| Гіпотеза трудових вигуків | Людвіг Нуаре (1829—1889), Карл Бюхер (1847—1930) | Інстинктивні вигуки супроводжували колективні трудові дії. Спочатку вони були мимовільними, поступово перетворилися на символи: трудових процесів. Первісна мова була набором, дієслівних коренів. вигуки виступають засобом ритмізації праці. Вони нічого ще виражають, навіть емоцій. |
| Гіпотеза жестів | Микола Якович Марр (1864—1934), Вільгельм Вундт (1832—1920) | За цією гіпотезою, спочатку виникла мова жестів, а потім на її основі звукова мова. |
| Гіпотеза суспільних регуляторів Ф. Енгельса | Ф. Енгельс (1820—1895) | Багато тисячоліть тому в Південній Азії жили австралопітеки. Відрізнялися вони від попередників тим, що їм була притаманна вертикальна хода, мали укорочену щелепу і великий мозок. Пряма хода відіграла ви- рішальну роль у процесі перетворення мавпи в людину. Вони жили гуртом, що вимагало взаємної підтримки, а отже, зумовлювало необхідність спілкуватися. Спочатку вони використовували звукові сигнали. Поступово розвивалася гортань. Вживання м'ясної їжі впливало на розвиток мозку. Думка з часом відривалася від конкретного предмета, тобто з'являлося абстрактне мислення. Праця, мова і думка формувалися одночас- но і в єдності. Так 40—50 тис. років тому з'явилися кро- маньйонці — Homo sapiens (людина розумна). |
| Статева гіпотеза | ?????? | Розвиток і функціонування мови значною мірою зу- мовлені станом суспільства. Так, зокрема, в мові відобра- жається соціальна диференціація суспільства (класова, професійна, статева). |
| Гіпотеза ігор | Американські вчені | Мова народилася з гри: людина примітивно моделювала дійсність, заступаючи реальні речі звуковими замінниками, що й стали з часом елементами мови. |
| Контактна гіпотеза | Василь Абаєв (1900—2001) | В давні часи всередині племені люди розуміли одне одного і без мови, а ось зіткнення двох різних племен породило звукові сигнали типу ми, вони, свої, чужі. Просте копіювання викриків чужого племені могло стати його назвою для інших племен, а свої власні викрики підносилися до рівня самоназви. |
| Інші гіпотези | Релігійна гіпотеза | Мова була створена Богом, богами чи божественними мудрецями. Ця гіпотеза відображена в релігії різних народів. |
| Антична гіпотеза | За поглядами на походження мови вони розділилися на дві наукові школи: прихильників «фюсей» та прихильників «тесей». Перші дотримувались думки про природне походження назв предметів ( - грец. за природою), вважаючи, що імена дані від природи, оскільки перші звуки відображали речі, яким відповідають імена. Той, хто іменує речі, повинен відкрити природою створене правильне ім’я, якщо ж це не вдається, то він тільки виробляє шум. Їхні опоненти говорили, що назви були встановлені за угодою, домовленістю між людьми | |
| Гіпотеза моногенезу | Альфредо Тромбет- ті (1866—1929) О. Мельничук (1921—1977), Ю. Мосенкіс. | Вчення про походження всіх мов світу від однієї мови |
| Гіпотеза полігенезу | Іванов В.В | Вона пов'язана з ідеєю декількох різних центрів походження людини і відповідно різних мов. Цей погляд зараз вважається менш імовірним. |