Клініка гострої крововтрати.
Медсестринствов хірургії
Теоретичний посібник
Тема: „Гемостаз”
План лекції:
· Поняття про кровотечу та крововтрату, класифікація кровотеч
· Види зупинки кровотеч
· Мета і завдання при наданні ПМД при кровотечі, тактика при зовнішніх та внутрішніх кровотечах
· Проведення тимчасової зупинки кровотечі
Питання до лекції:
1.Що таке крововилив?
2.Який критичний рівень артеріального систолічного тиску у разі крововтрати?
3.Як називається виділення крові з калом?
4.Яка крововтрата небезпечна для життя дорослої людини?
Домашнє завдання:
„Гемостаз”
Література:
1)І.В. Роздольский “Посібник з хірургії” Київ “Здоров’я” 2003 р. стор. 10-34
2) О.М Кіт “Медсестринство в хірургії” Укрмедкнига 2002р. стор. 165
ТАКТИКА МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПРИ КРОВОТЕЧАХ.
1 .Поняття про кровотечу та крововтрату.
Кровотеча - витікання крові з кровоносної судини в результаті порушення цілісності судинної стінки.
Причини кровотечі:
1.Механічне ушкодження стінки судини.
2.Порушення судинної стінки паталогічним процесом (наприклад,
пухлиною.
3.Підвищення артеріального тиску.
4.Порушення процесів зсідання крові.
5.Гепатити різної природи.
Класифікація кровотеч:
І. За причиною виникнення:
1) постагресивна (механічна);
2) паталогічна.
ІІ. За джерелом виникнення:
1) капілярна;
2) венозна;
3) артеріальна;
4) змішана;
5) паренхіматозна
ІІІ. За зв'язком з зовнішнім середовищем;
1) зовнішня;
2) внутрішня;
3) змішана.
IV. За часом виникнення:
1) первинна;
2) вторинна рання (в першу добу після ушкодження);
3) вторинна пізня (в будь який момент після розвитку інфекції в рані).
V.За тривалістю.
1) гостра;
2) хронічна.
VІ.За повторюваністю.
1) одноразова;
2) повторна;
3) багаторазова.
VІІ. За виваженістю прояву:
1) явна;
2) прихована.
Клініка гострої крововтрати.
Прийнято розрізняти триступені гострої крововтрати:
I - легкий ступінь - до 20% ОЦК (до 1л);
II - середньої тяжкості - до 30% ОЦК (до 1,5л);
ІІІ - тяжка крововтрата - більше 30% (більше 1,5л).
Швидка втрата 30% ОЦК веде до гострої анемії., гіпоксії головного мозку і може закінчитесь смертю хворого.
Об'єктивні симптоми:
Блідість вологість шкіри, частий і слабкий пульс, прискорене дихання, пониження венозного і артеріального тиску.
Суб'єктивні симптоми:
Головокружіння, сухість в роті, спрага, потємшеїня в очах, наростаюча слабкість.
Лабораторні данні:
- зменшення кількості! еритроцитів;
- падіння гемоглобіну;
- зменшення гематокриту.
При поверхневій кровотечі основною ознакою є наявність рани, з якої витікає яскраво-червона кров пульсуючою струминою – артеріальна кровотеча; темно-вишнева кров, що втікає рівномірною струминою – венозна кровотеча.
При ушкодженні великих вен грудної клітки і шиї може настати ускладнення - повітряна емболія.
Клітка внутрішньої кровотечі складається з загальних симптомів зумовлених крововтратою і місцевих ознак, які залежать від локалізації джерела кровотечі.
Якщо кровотеча виникає в просвіт порожнини органів і кров виливається через отвір назовні, джерело такої кровотечі важко визначити. Так виділення крові через рот може бути зумовлене кровотечею з легень, трахеї, стравоходу, глотки:, шлунку, дванадцятипалої кишки.
Тому має значення колір і стан вилитої крові:
-піниста яскраво-червона кров - ознака легеневої кровотечі;
- блювота «кавовою гущею» - ознака дуоденальної або шлункової кровотечі;
- чорний дьогтьоподібний кал (мелена) є ознакою кровотечі з верхніх відділів ІІЖТ;
- виділення з прямої кишки крові - кровотеча з сигмовидної чи прямої кишки.
З.Клінічні прояви кровотечі:
1. Гематурія - ознака кровотечі сечовивідних шляхів.
2. Гемоперитоніум -- скопиченім крові в черевній порожнині, пов'язане з ушкодженням паренхіматозних органів та судин. На фоні крововтрати визначаються місцеві ознаки: живіт обмежено бере участь в акті дихання, злегка болючий, м'який деколи визначається легкий м’язовий захист, слабко вираженні ознаки подразнення очеревини; виявляється притуплення перкуторного звуку у відлогах місцях живота.
3. Гемоторакс - скопичення крові в плевральній порожнині, зумовлене кровотечею у зв'язку з травмою грудної клітки і легень. З'являються: задишка, блідість, кашель деколи з кров'ю, при перкусії визначається тупий звук, голосове тремтіння і дихання при аускультації послаблені або відсутні.
4. Гемоперикард - скопичення крові в навколосерцевій сумці, причиною якого є поранення серця. Спостерігається зміщення або зникнення серцевого поштовху і розширення меж серцевої тупості, глухість тонів серця. При наростанні цих ознак може настати тампонада серця.
5. Гемартроз - скопичення крові в порожнині суглоба. При значній ковотечі функція суглобу обмежена, контури його згладженю, а при ушкодженні колінного суглобу балотує наколінок.
4.Методи тимчасової зупинки кровотечі:
1. Зміна пози тіла - підвищене положення кінцівки.
2. Максимальне згибання кінцівки.
3. Пальцеве притиснення артерії у продовж - проводиться в тих випадках, де артерії розміщуються поверхнево й біля кістки.
4. 
Накладання. давлючої пов'язки.-іі/м/^шхі icfdo.
5. Тампонада рани (застосовується при кровотечах з носа, піхви, прямої кишки, при кровотечах з ран).
6. Накладання джгута.
Правила накладання артеріального джгута:
а) Перед накладанням кінцівку підіймають вгору, щоб викликати відток крові;
б) Джгут не можна накладати безпосередньо на голе тіло, під нього підкладають м'яку тканину без складок;
в) Джгут сильно розтягують і обгортають навколо кінцівки вище місця ушкодження;
г) Перший тур повинен бути найтугішим;
д) Тури джгута не можна перехрещувати, щоб не защемити шкіру
е) Під джгут кладуть записку про час його накладання;
є) Джгут може знаходитись на кінцівці не більше 1,5-2 год. Кожні 30 хв. його потрібно послаблювати, притискаючи артерію вище рани на 5-15хв;
ж) Взимку джгут не можна тримати більше 1 год;
з) Джгут не можна ховати під пов'язку чи одяг взимку;
и) Після накладання джгута потрібно ввести знеболюючі речовини; Венозний джгут накладають нижче місця поранення на строк до 6 год.
7. Накладання закрзпгки.
8. Притискання судами в рані пальцями (застосовують в термінових ситуаціях під час операції).
9. Накладання затискача в рані на судину, що кровоточить.