СТРУКТУРУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

Подолавши в такий спосіб кризу людства, яке ж нове людське суспільство прагнутиме створити Homo intelligens? Це має бути глобальна громадська спільнота. Ця глобальна спільність громадян стане поліцентрованим і складним суспільством, яке Грунтуватиметься на найрізно манітних глоба­льних вільних громадських інформаційних мережах, котрі пересікатимуть усі національні кордони, суспільством, подібним до живого організму з системою прямого зв’язку, здатного швидко й дина­мічно відповідати на зміни в навколишньому середовищі.

У подальшому ця глобальна громадська спільнота стане синергетичним суспільством, що фун­кціонуватиме головним чином на основі принципу синергізму, який означає «комбіновану взаємо­дію різних функцій з тим, аби сприяти досягненню загального ефекту».

Це соціальний принцип, на підставі якого всі індивіди виконують відповідні функції згідно власних точок зору і вільно кооперуються для того, щоб сприяти розвиткові суспільства як цілого.

Це означатиме задоволення матеріальних потреб і нагромадження багатств у формі матеріаль­них благ, чого сучасна людина постійно прагнула досягти. Але до цього внаслідок низької матеріа­льної продуктивності, а також внаслідок вичерпаності і можливості передачі матеріальних речей матеріальні блага набували форми приватної власності, й посилювалася боротьба за монопольне во­лодіння багатством. Зрештою, це породжує конкуренцію, що стає першим принципом соціального розвитку.

На противагу цьому, суспільство нової людини буде розумним суспільством, у якому інтелек­туальні продуктивні сили матимуть перевагу над матеріальними продуктивними силами. Інформа­ція забезпечує основу інтелектуальної продуктивності, повністю відмінну од матеріальних благ за такими характеристиками:

Невичерпуваність. Інформація не може бути вичерпана, хоч би як багато разів вона викорис­товувалася, тоді як матеріальні речі споживаються в процесі використання.

Неможливість фізичної передачі. При передачі речових матеріалів від А до Б вони фізично рухаються від А до Б, однак інформація залишається в А навіть, якщо вона передана до Б.

Акумулятивний ефект. Коли матеріальні продукти утворюють надзапаси, то після певного строку можливість її використання погіршується, тоді як інформація набуває нової цінності й зрос­тає у своїй дієвості завдяки акумуляції.

Найефективніший спосіб виробництва й використання інформації для всіх людей це об’єднати виробництво й розподілити використання. Це приведе до коперніканської революції: пе­реходу від принципу конкуренції до принципу синергізму.

Тому глобальна громадська спільнота є не просто федерацією вільних об’єднань, а суспільст­вом, у якому окремі громадяни є його головними компонентами, і в якому автономність і незалеж­ність перебувають у гармонії з упорядкованістю колективу.

Іншими словами, глобальна громадська спільнота є синтетичним суспільством взаємодопомоги, в якому свобода й незалежність індивідів гарантовані повністю, тобто функціонуючим суспільст­вом, вільним від авторитарного правління.

У процесі структурування цієї глобальної громадської спільноти Homo intelligens створить одну за одною соціє-тальні системи, придатні для цієї глобальної вільної спільноти, тобто здійснять про­цес, що буде найреволюційнішою соцієтальною трансформацією в історії людства.

По-перше, Homo intelligens не матиме потреби в державних установах і військових силах, які будуть замінені глобальними організаціями. Людська історія це історія війн і збройних агресій між державами й націями, однак глобальна спільність громадян стане глобальним соцієталь-ним організмом і водночас функціонуючим людським суспільством без авторитарного контролю, звільненим від війн, суспільством, якому не потрібні держава чи збройні сили і якому його спосіб існування цього навіть не дозволяє. Глоба­льна спільність громадян, створена для того, щоб замінити сучасне суспільство, зовсім не є світовою дер­жавою чи міжнародною організацією на зразок Об’єднаних Націй. Це буде організація, основна функція якої поля-гатиме в попередженні можливих проблем шляхом адекватних оцінок та узгодження (з позицій гуманізму й глобалізму) протилежних точок зору стосовно проблем і кризових явищ.

По-друге, Homo intelligens створить економічну систему нового типу, повністю відмінну од обох попередніх економіки вільного підприємства і планової економіки (типових економічних систем сучасного світу), а саме: біоекологічну економічну систему.

 

Базовим поняттям колишніх економічних систем: був економічний раціоналізм, а базовим по­няттям цієї біоеко-логічної економічної системи стане гармонійне співіснування між людино