ІІІ. Київський університет за часи незалежності України

ЛЕКЦІЯ 11.

Університет на сучасному етапі (1992-2016)

21 квітня 1994 р. Київському університету Указом Президента України Л. М. Кравчука №176/94 було надано статус "національного", а 25 листопада 1999 р. новим Указом Президента України Л. Д. Кучми №1496/99 автономний статус університету суттєво розширено. 5 травня 2008 р. видано Указ Президента України В.А. Ющенка №412/2008, яким передбачено перетворення університету на головний навчально-науковий центр України з підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації. 29 липня 2009 р. постановою Кабінету Міністрів України №795 університету було надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу, передбачено посилене фінансування програм перспективного розвитку університету.

Університет здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями “Молодший спеціаліст”, “Бакалавр”, “Спеціаліст”, “Магістр” і кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі. Підготовка та перепідготовка фахівців здійснюється за 14 спеціальностями ОКР “Молодший спеціаліст”, 55 напрямами ОКР “Бакалавр”, 49 спеціальностями ОКР “Спеціаліст” та 98 спеціальностями ОКР “Магістр”. Опановують їх 26 тис. студентів. Вищу кваліфікацію в університеті здобувають 1645 аспірантів та 125 докторантів. Навчальний процес забезпечують 198 кафедр, близько 80% науково-педагогічних працівників мають науковий ступінь доктора та кандидата наук; вчене звання професора та доцента мають понад 50 % викладачів.

1991 р. створено факультет соціології і психології

1991 р. створено Інститут післядипломної освіти

1998 р. створено військовийінститут

2007 р. розділення факультету соціології і психології на окремі факультети.

2009 р. створено інститут високих технологій

2010 р. створено Інститут управління державної охорони України

2012 р. створено факультет навчання іноземних громадян

2012 р. створено факультет інформаційних технологій.

В університеті працює 14 факультетів (географічний; економічний; історичний; кібернетики; механіко-математичний; соціології; радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем; психології; фізичний; філософський; хімічний; юридичний; факультет інформаційних технологій; факультет з підготовки іноземних громадян), 8 навчальних інститутів (військовий, високих технологій, геології, журналістики, міжнародних відносин, післядипломної освіти, філології, управління державної охорони), 1 навчально-науковий центр (ННЦ “Інститут біології”), 2 коледжі (геологорозвідувальних технологій та оптико-механічний) та Український фізико-математичний ліцей.

Сьогодні на факультетах і навчальних інститутах університету ведеться підготовка за 75 спеціальностями та 157 спеціалізаціями на яких навчається майже 26 тис. студентів. В університеті працює близько 2 тис. фахівців, 82% з яких мають вчені ступені й наукові звання, серед них – 30 академіків і член-кореспондентів НАН України та галузевих державних академій наук, 350 професорів і понад 1240 доцентів та кандидатів наук. При університеті функціонує Центр забезпечення та підготовки іноземних громадян, 2 ліцеї. Університет є співзасновником 3 інститутів і 2 коледжів. За свою історію Київський університет підготував 350 тис. фахівців, з яких 33 тис. стали кандидатами і докторами наук.

Київський університет є важливим центром підготовки й атестації науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. В університеті працює 39 спеціалізованих рад для захисту докторських і кандидатських дисертацій, на яких захищаються праці за 103 науковими спеціальностями.

При Київському університеті є низка допоміжних закладів: Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад імені академіка О. Фоміна, Наукова бібліотека імені М. Максимовича, Канівський біосферний заповідник, науково-дослідний інститут фізіології, лабораторії, видавничо-поліграфічний та інформаційно-обчислювальний центр, центр українознавства тощо.

При Київському університеті діє низка допоміжних закладів: Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад імені академіка О. Фоміна, Наукова бібліотека імені М. Максимовича, Канівський природний заповідник, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", Інформаційно-обчислювальний центр, Центр українознавства, геологічний та зоологічний музеї, музей історії університету, міжфакультетський лінгвістичний музей тощо

Київський університет підтримує широкі міжнародні зв'язки з університетами зі всього світу. На сьогоднішній день університет має двосторонні партнерські угоди з 227 зарубіжними освітніми та науковими закладами з 57 країн світу. Для проведення наукової роботи, участі у конференціях, читання лекцій університет щорічно відвідують біля 180 зарубіжних учених і викладачів із 32 країн світу. Щороку у зарубіжні відрядження до 59 країн світу виїжджають більше ніж 1375 викладачів, науковців, студентів. Дві третини відряджених у 2014 р. виїжджали за кордон із науковою метою (участь у конференціях, стажування, проведення досліджень).

Сьогодні Київський національний університет імені Тараса Шевченка – це класичний університет дослідницького типу, основним завданням якого є навчально-виховна, науково-дослідницька та інноваційна діяльність.

Гідним продовжувачем університетських видавничих традицій став створений 1977 р. редакційно-видавничий відділ, початковий річний обсяг видань якого становив 300 др. арк. Із кожним роком видавнича діяльність університету активізується. Нині вживають заходів з її вдосконалення, збільшення переліку видань. ВПЦ має змогу щорічно збільшувати обсяги продукції, водночас приділяючи чималу увагу їхній якості. Сучасні університетські видання відповідають європейському рівню, забезпечені повним видавничим супроводженням: міжнародні стандартні номери книг, періодичних видань (ISBN, ISSN), ББК, УДК, авторські права застережено. Загальний обсяг видань сьогодні становить близько 3 тис. др. арк. Основні зусилля ВПЦ спрямовано насамперед на видання навчальної літератури: підручників, посібників, хрестоматій. Науковці університету мають змогу опублікувати результати наукових досліджень у монографічних виданнях, 24 серіях «Вісника Київського університету», збірниках наукових праць, матеріалах конференцій. У цих видань величезна читацька аудиторія: студенти, аспіранти, викладачі, науковці університету та інших закладів освіти.

За роки існування Київського університету в ньому працювали сотні видатних науковців серед яких –

· історики й філологи: М. Максимович, В. Цих, Ф. Домбровський, І. Нейкірх, М. Костомаров, П. Павлов, В. Антонович, В. Іконніков, І. Лучицький, М. Драгоманов, В. Перетц, М. Довнар-Запольський, М. Дашкевич, А.Лобода, Ф. Вовк, Ф. Фортинський, Ю. Кулаковський, С. Єфремов, А. Кримський, О. Гермайзе, Є. Тарле, Н. Полонська-Василенко, О. Оглоблін;

· філософи: О. Новицький, О. Гіляров, Г. Челпанов, В. Шинкарук;

· юристи: К. Неволін, М. Іванішев, М. Владимирський-Буданов, О. Кістяківський;

· економісти: Г. Сидоренко, М. Зібер, М. Яснопольський, П. Кованько;

· математики та механіки: І. Рахманінов, М. Ващенко-Захарченко, П. Ромер, В. Єрмаков, Д. Граве, О. Шмідт, Б. Букрєєв, Г. Пфейфер, Г. Суслов, П. Воронець, М. Боголюбов;

· фізики: М. Авенаріус, М. Шіллер, Й. Косоногов;

· хіміки: Г. Фонберг, М. Бунге, С. Реформатський, А. Бабко, А. Голуб, А. Пилипенко, А. Кіпріяно;

· геологи: К. Феофілактов, В. Чирвинський, М. Андрусов, П. Тутковський, В. Тарасенко;

· ботаніки: В. Бессер, Е. Траутфеттер, О. Рогович, І. Шмальгаузен, С. Навашин, К. Пурієвич, О. Фомін, Й. Баранецький, М. Холодний, Н. Корнюшенко, Д. Зеров, О. Липа;

· зоологи: К. Кесслер, О. Ковалевський, О. Северцов, О. Коротнєв, С. Кушакевич, Л. Шелюжко, Б. Мазурмович;

· біохімік О. Палладін;

медики: В. Караваєв, О. Вальтер, В. Бец, М. Скліфосовський, Ф. Яновський, В. Образцов, В. Чаговець, М. Стражеско та інші видатні вчені.

У середині та другій половині ХХ ст. Київський університет очолювали ректори: Д.Мельников (1933-1934), М.Кушнарьов (1935-1936), Ф.Зюльков (1936), І.Давидов (1937), М.Чупис (1937-1938), О.Русько (1938-1944), К.Штепа (1941-1942, в окупованому Києві), В.Бондарчук (1944-1951), О.Голик (1951-1955), І.Швець (1955-1969), М.Білий (1970-1985), В.Скопенко (1985-2008). З 2008 р. Київський університет очолює ректор Л.Губерський, академік Національної академії наук України та Академії педагогічних наук, доктор філософських наук, професор.

Після проходження аудиту QS World University Rankings КНУ зайняв в списку місце 501-550 в 2012 р. Шість українських вузів включені в щорічний рейтинг кращих університетів світу QS World University Rankings 2015. У 2014 р. - В рейтинг окрім університету ім. Шевченка (421-430 місце і у 2015 р.) потрапили ХНУ ім. Каразіна (з 481 на 491 місце у 2015 р.), в 5 сотні КПІ (у 2014 – 551; у 2015 – 601 місце), потім СМУ, в 7 сотні Донецький національний університет ХПІ.

(http://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2015#sorting=rank+region=+country=+faculty=+stars=false+search=)

Британская компания QS Quacquarelli Symonds представила рейтинг кращих вузів світу-2013 Київський Національний університет імені Тараса Шевченка зумів перейти з групи "501–550" в "441–450", потрапивши, таким чином, в Топ-500. У 2016 р. Харківський національний університет – 382 місце, КНУ імені Тараса Шевченка – 431-440, КПІ – 551-60, Донецький, ХПІ, Сумський держуніверситет – +701.

Рейтинг Times Higher Education World University Rankings - з 601 по 800 (2015 р.).

Агентство Times Higher Education (THE) опублікувало (березень 2016 р.) міжнародний рейтинг вузів "Top 100 universities with the best student-to-staff ratio", в якому університети ранжовані на основі показника співвідношення числа студентів до числа професорсько-викладацькому складу.

На думку укладачів рейтингу, співвідношення кількості студентів до кількості викладачів безпосередньо впливають на якість освіти: чим менше припадає студентів на одного професора університету, тим ефективніше взаємодія між ними та викладачем. Вважається, що саме від цього показника залежить кількість часу і уваги, приділеної викладачем студентам. Наш університет зайняв 74 місце у світі з індексом – 8,2. (vnz.org.ua/novyny/osvita/8995-knu-uvijshov-do-top-100-vnz-za-pokaznykom-vykladachi-i-studenti)