Українського товариства кардіологів для лікування АГ

 


Схема лікування АГ "крок за кроком"

 

  Один препарат у середній дозі  
   
  Оцінка ефекту  
     
Ефект задовільний   Ефект незадовільний
 
Продовжити лікування   Збільшити дозу
     
  Оцінка ефекту  
     
Ефект задовільний   Ефект незадовільний
 
Продовжити лікування   Призначити інший препарат   Заміна препарату
                     

 

Якщо упродовж 4 тижнів монотерапії антигіпертензивний ефект не досягнутий, рекомендується комбінація з 2 препаратів. У резистентних випадках застосовують комбінацію з 3 або 4 препаратів.

 

Медикаментозне лікування.

Медикаментозну терапію мякої або помірної АГ починають з монотерапії одним із препаратів першого ряду, за важкої АГ рекомендується комбінована терапія двома або трьома препаратами.

Останнім часом широкого застосування набувають новітні антагоністи

рецепторів ангіотензину ІІ - препарати, що поєднують ефективну антигіпертензивну дію, відмінну плацебоподібну толерантність та високу зручність використання завдяки одноразовому прийому на добу та можливості призначення різним групам пацієнтів. Апровель (ірбесартан) - представник найсучаснішого покоління цих препаратів, що зареєстрований і вже застосовується в Україні.

 

Принципи лікування.

1. АГ. повинна бути контрольованою, тобто АТ не повинен перевищувати верхньої межі норми (140/90 мм рт. ст.). Особливо небезпечне підвищення АТ в нічний час, коли людина не може проконтролювати свій стан (ризик ускладнень).

2. При досягнені нормального рівня АТ - постійний прийом мінімальної підтримуючої дози.

3. При м’якій АГ - нормалізація ваги, відмова від куріння, алкоголю, заняття фізкультурою з помірним рівнем навантаження (ходьба), дієта з достатньою кількістю К+, Са2+, Мg2+.

4. Індивідуальний підбір препарата.

5. Перевага при підборі ліків препаратів пролонгованої дії.

6. При підборі дози необхідно враховувати економічні можливості хворого.

 

 

Препарати першого ряду:

1. діуретики;

2. - адреноблокатори (анаприлін, атенолол, тразікор, корданум, ...);

3. і -адреноблокатори - лабетолол.

4. антагоністи кальцію (верапаміл, ділтіазем, ніфедінін, амлодіпін та ін.);

5. - адреноблокатори; празозин. мініпрес (починаючи з 0,5мг і лежати 3 години - (ортост. кол.) + В -блок.

6. інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ)- каптоприл, раміприл, еналаприл;

 

Препарати другого ряду:

1. Агоністи -2 рецепторів: метилдофа (допегіт), клофелін (клонідін, гемітон);

2. артеріальні вазоділятори: гідралазін (апресин) - використовується з -блокаторами або верапамілом

3. прямі венозні вазоділятори: міноксиділ, Na - нітропруссид (тільки при кризах!);

4. Симпатолітики: гуанетидин (октадін, ізобарин, ісмелін), алкалоїди раувольфії (раунатин, резерпін).

 

Нові групи препаратів:

1. антагоністи ангіонтензину ІІ (лозартан, ірбесартан, валсартан, апровель);

2. блокатори імідазолінових рецепторів (моксонідін, рілменідин);

3. - блокатори з подвійною дією (небілет, небивалол).