Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 2 страница

– рецептор, чутливий нейрон, синапс, руховий нейрон, ефектор;

– рецептор, чутливий нейрон, ефектор, руховий нейрон, синапс.

Виберіть елементи будови і функції спинного мозку:

– сіра речовина розміщена в центрі і по краях;

– сіра речовина утворює роги;

– біла речовина розміщена в центрі;

– біла речовина розміщена по периферії і утворює канатики;

– закінчується на рівні крижової кістки;

– складається із сегментів;

– закінчується на рівні другого поперекового хребця;

– має черв’ячок.

Виберіть центри спинного мозку:

– дихальний;

– серцево – судинний;

– скорочення скелетних м’язів;

– симпатичної нервової системи;

– парасимпатичної нервової системи;

– травлення;

– захисних рефлексів.

Виберіть правильні твердження:

– по аксону імпульси ідуть до клітини;

– по дендриту імпульси ідуть від клітини;

– по аксону імпульси ідуть від клітини;

– по дендриту імпульси ідуть до клітини;

– рухові нерви знаходяться в передніх корінцях спинного мозку;

– чутливі нерви знаходяться в передніх корінцях спинного мозку;

– чутливі нерви знаходяться в задніх корінцях спинного мозку;

– рухові нерви знаходяться в задніх корінцях спинного мозку.

В довгастому мозку розташовані нервові центри:

– симпатичної нервової системи;

– парасимпатичної нервової системи;

– дихання;

– травлення;

– ендокринної системи;

– серцево – судинної діяльності;

– екстрапірамідальної системи.

В регуляції скорочення і тонусу скелетних м’язів приймають участь відділи мозку:

– спинний;

– довгастий;

– міст;

– мозочок;

– середній мозок;

– проміжний мозок;

– кінцевий мозок.

Адреналін і норадреналін:

– зіниці розширює;

– зіниці звужує;

– стимулює роботу серця;

– стимулює секрецію залоз травного тракту;

– гальмує секрецію залоз травного тракту;

– розширює бронхи;

– звужує бронхи;

– гальмує роботу серця.

В організмі стрес призводить до:

– гальмування нервової системи;

– збудження нервової системи;

– збільшення виділення гормонів;

– зменшення виділення гормонів;

– порушення обміну речовин;

– пристосованість організму;

– відновлення гомеостазу.

До складу мозочка входить:

– біла речовина, яка утворює канатики;

– кістки мозку;

– червоне ядро;

– дві півкулі

– черв’ячок;

– кора, яка покриває мозочок;

– зорові горби.

При порушенні функцій мозочка спостерігається:

– зупинка дихання;

– зупинка серцевої діяльності;

– зменшення сили рухів;

– втрачаються рухи скелетними м’язами;

– порушення точності рухів;

– знижується тонус м’язів;

– втрачається умовнорецепторна діяльність скелетних м’язів.

Середній мозок має:

– кору, яка покриває середній мозок;

– чотиригорбкове тіло;

– смугасте тіло;

– ніжки мозку;

– сіру речовину, яка утворює роги;

– червоне ядро;

– бліду кулю;

– чорну субстанцію;

– дах;

– черв’ячок;

– білу речовину, яка утворює канатики.

Середній мозок регулює:

– дихання;

– серцеву діяльність;

– травлення;

– діяльність скелетних м’язів;

– первинні рефлекси зору;

– первинні рефлекси слуху;

– свідомість;

– мислення;

– мову.

Волокна ретикулярної формації розміщені у:

– нервових вузлах;

– спинному мозку;

– довгастому мозку;

– проміжному мозку;

– кінцевому мозку.

– мозочку;

– мосту;

– спинному мозку.

У лімбічну систему входять:

– довгастий мозок;

– звивина морського коника (гіпокамп);

– прецентральна звивина;

– смугасте тіло;

– мигдалевидне тіло;

– пояскова звивина;

– таламус;

– гіпоталамус.

Виберіть правильні функції;

– бліда куля відповідає за вегетативну нервову систему;

– чорна субстанція відповідає за умовнорефлекторну діяльність скелетних м’язів;

– смугасте тіло відповідає за умовнорефлекторну діяльність скелетних м’язів;

– верхні горбки середнього мозку відповідають за первинні рефлекси слуху;

– нижні горбки середнього мозку відповідають за первинні рефлекси зору;

– зоровий горб віповідає за відчуття, крім відчуття нюху.

Виберіть правильні функції:

– гіпоталамус регулює скелетні м’язи;

– сірий горб (таламус) регулює умовно рефлекторну діяльність скелетних м’язів;

– верхні горбки середнього мозку відповідають за первинні рефлекси зору;

– нижні горбки середнього мозку відповідають за первинні рефлекси слуху;

– чорна субстанція відповідає за регуляцію ендокринної системи;

– лімбічна система забезпечує пам’ять.

Виберіть правильні функції:

– гіпоталамус регулює автономну нервову систему;

– сірий горб (таламус) відповідає за чутливість, крім нюхової;

– потилична частка кори є первинним рефлекторним центром зору;

– скронева частка кори є первинним рефлекторним центром слуху;

– гіпоталамус регулює ендокринну систему;

– лімбічна система регулює ендокринну систему.

Виберіть правильні функції:

– кора великих півкуль забезпечує психічну діяльність;

– лімбічна система регулює поведінку;

– ретикулярна формація регулює автономну нервову систему;

– епіфіз регулює рухи скелетних м’язів;

– гіпоталамус відповідає за пам’ять.

Виберіть правильні функції:

– ретикулярна формація регулює активність кори великих півкуль;

– ретикулярна формація регулює ендокринну систему;

– лімбічна система регулює автономну нервову систему;

– лімбічна система відповідає за емоції;

– бліда куля регулює внутрішні органи;

– чотиригорбкове тіло регулює центр зору.

Виберіть правильну локалізацію функціональних зон в частках кори великих півкуль:

– слухова зона – тім’яна;

– зорова зона – потилична;

– зона шкірної чутливості – скронева;

– рухова зона – лобова;

– мовна зона – лобова;

– смакова зона – скронева;

– мовна зона – в різних частках.

Виберіть правильну локалізацію функціональних зон в частках кори великих півкуль:

– слухова зона – скронева;

– зорова зона – тім’яна;

– зона шкірної чутливості – тім’яна;

– рухова зона – потилична;

– мовна зона – в різних частках;

– смакова зона – лобова.

Соматична нервова система:

– забезпечує гомеостазу;

– іннервує внутрішні органи;

– іннервує скелетні м’язи;

– регулююється центральною нервовою системою;

– рухи в основному довільні;

– рухи мимовільні;

– іннервує органи чуттів;

– регулюється гіпоталамусом;

– забезпечує різноманітність рухів скелетних м’язів.

Автономна нервова система:

– іннервує внутрішні органи;

– іннервує в основному скелетні м’язи;

– регулююється центральною нервовою системою;

– рухи довільні;

– рухи мимовільні;

– іннервує органи чуттів;

– регулюється гіпоталамусом;

– забезпечує гомеостаз;

– забезпечує різноманітність рухів скелетних м’язів.

Симпатична нервова система:

– прискорює серцевий ритм;

– сповільнює серцевий ритм;

– звужує зіниці;

– розширює зіниці;

– гальмує секрецію шлункових залоз;

– посилює секрецію шлункових залоз;

– прискорює перистальтику кишечника;

– сповільнює перистальтику кишечника;

– центри розташовані у спинному мозку;

– центри розташовані у стовбурі мозку.

Парасимпатична нервова система:

– прискорює серцевий ритм;

– сповільнює серцевий ритм;

– звужує зіниці;

– розштрює зіниці;

– гальмує секрецію шлункових залоз;

– посилює секрецію шлункових залоз;

– прискорює перистальтику кишечника;

– сповільнює перистальтику кишечника;

– центри розташовані у спинному мозку;

– центри розташовані у стовбурі мозку.

Для гормональної регуляції характерно:

– діє швидко;

– діє повільно;

– діє точно;

– діє на більшість органів і систем;

– діє в основному через нервову систему;

– діє в основному через рідини організму.

Гіпофіз виділяє такі гормони:

– адреналін;

– адренокортікотропний;

– тіреотропний;

– тироксин;

– окситоцин;

– андрогени;

– гонадотропний;

– вазопресин;

– кортікостероїди.

Щитовидна залоза виділяє гормони:

– паратгормон;

– тироксин;

– адреналін;

– окситоцин;

– тіреотропний;

– естрогени;

– гонадотропний;

– вазопресин;

– кортікостероїди;

– трипйодтиронін.

Наднирники виділяють гормони:

– адренокортікотропний;

– адреналін;

– тіроксин;

– оксітоцин;

– кортікостероїди;

– глюкагон;

– тіреотропний;

– росту;

– естрогени.

Підшлункова залоза виділяє гормони:

– адренокортікотропний;

– адреналін;

– тіроксин;

– оксітоцин;

– глюкагон;

– кортікостероїди;

– росту;

– інсулін.

Яєчники виділяють гормони:

– андрогени;

– тестостерон;

– естрогени;

– прогестерон;

– гонадотропний;

– росту.

Яєчка виділяють гормони:

– андрогени;

– гонадотропний;

– естрогени;

– тестостерон;

– кортікостероїди;

– прогестерон.

На обмін речовин впливають гормони:

– адреналін;

– паратгормон;

– вазопресин;

– кортікостероїди;

– інсулін;

– глюкагон;

– тироксин;

– адренокортікотропний;

– оксітоцин.

Виберіть правильно вплив гормонів:

– тіреотропний гормон – збільшує виділення тіроксину;

– збільшення тіроксину – збільшує виділення тіреотропного гормону;

– зменшення тіроксину – збільшує виділення тіреотропного гормону;

– збільшення тіроксину – зменшує виділення тіреотропного гормону;

– тіреотропний гормон – збільшує виділення тіреотропного гормону.

Опора і рух

І рівень

Кістки черепа між собою в основному з’єднані:

– рухомо;

– нерухомо.

Навколо очей розташовані м’язи:

– колові;

– короткі;

– широкі.

Хребет людини в нормі функціонально має вигини:

– два;

– три;

– чотири.

Викривлення хребта убік називається:

– лордоз;

– сколіоз.

Ушкодження зв’язок, що з’єднують суглоби – це:

– розтягнення;

– перелом.

До плоских кісток скелета належать:

– кістки фаланг пальців;

– кістки таза.

Лопатка належить до кісток:

– плоских;

– довгих;

– трубчастих.

Зміщення голівки кістки у суглобі називають:

– переломом;

– вивихом.

Постійне носіння важкого портфеля лише в одній руці може призвести до викривлення хребта:

– сколіозу;

– кіфозу.

Рухоме з’єднання кісток – це:

– шов;

– суглоб.

Шов – це з’єднання кісток:

– напіврухоме;

– нерухоме.

Атлант – це шийний хребець:

– другий;

– перший.

Ребра – це складові:

– грудної клітки;

– скелета кінцівок.

До гомілки входить:

– стегнова кістка;

– великогомілкова кістка.

Діафрагма належить до м’язів:

– дихальних;

– живота.

Грижі можуть виникнути через підняття важких вантажів, якщо м’язи живота у людей:

– добре розвинені;

– нерозвинені.

Хрящова тканина містить міжклітинну речовину:

– так;

– ні.

За рахунок поділу клітин хрящової тканини кістки ростуть у товщину:

– так;

– ні.

До рухомого з’єднання кісток належить шов:

– так;

– ні.

До рухомого з’єднання кісток належать суглоби:

– так;

– ні.

Лопатка належить до парних кісток:

– так;

– ні.

До поясу нижніх кінцівок належить стегно:

– так;

– ні.

До скелета вільної верхньої кінцівки належить кисть:

– так;

– ні.

До складу гомілки входять дві кістки:

– так;

– ні.

З посмугованої м’язової тканини побудований серцевий м’яз:

– так;

– ні.

Нахили та повороти голови здійснюють м’язи шиї:

– так;

– ні.

Згинання в колінному суглобі здійснює двоголовий м’яз стегна:

– так;

– ні.

До захворювань хребта належить сколіоз:

– так;

– ні.

Гіподинамія належить до захворювань:

– так;

– ні.

Переломи бувають закриті:

– так;

– ні.

Вихід суглобової головки із суглобової западини є переломом:

– так;

– ні.

Сколіозу можна запобігти:

– так;

– ні.

Кістки гомілки належать до кісток:

– плоских;

– трубчастих;

– овальних.

ІІ рівень

До складу поясу верхніх кінцівок не входить:

– лопатка;

– плечова кістка;

– ключиця.

Кількість хребців у людини:

– 30;

– 33 – 34;

– 35;

– 32.

До складу мозкового відділу черепа входять непарні кістки:

– лобова;

– тім’яна;

– скронева;

– носова.

До плоских кісток скелета належать :

– кістки передпліччя;

– кістки таза;

– фаланги пальців;

– кістки гомілки.

До грудини прикріплені:

– 10 пар ребер;

– 12 пар ребер;

– 8 пар ребер;

– 9 пар ребер.

До складу передпліччя входить:

– стегнова кістка;

– променева кістка;

– мала гомілкова кістка;

– велика гомілкова кістка.

Хребці у грудному відділі хребта з’єднуються:

– нерухомо;

– напіврухомо;

– рухомо;

– не з’єднані.

У скелеті дорослої людини червоний кістковий мозок міститься у:

– губчастій речовині кістки;

– щільній речовині кістки;

– окісті;

– головці кістки.

У результаті трудової діяльності людини:

– сформувалася склеписта стопа;

– хребет набув вигинів;

– мозковий відділ став переважати над лицевим;

– нижня щелепа стала рухомою.

Перевтома скелетного м’яза:

– настає досить швидко;

– майже не виникає;

– настає дуже повільно;

– м’яз ніколи не втомлюється.

Великий палець стопи утворений кількістю фаланг:

– трьома;

– двома;

– чотирма;

– шістьма.

Зміщення головок кісток у суглобі називають:

– переломом;

– розтягненням;

– вивихом;

– розривом.

Шийний скелет хребта людини утворений:

– п’ятьма хребцями;

– сімома хребцями;

– шістьма хребцями;

– десятьма.

Тазовий пояс людини утворений кількістю кісток:

– однією;

– чотирма;

– трьома;

– двома.

До складу гомілки входить:

– стегнова кістка;

– променева кістка;

– мала гомілкова;

– ліктьова.

У скелеті дорослої людини жовтий кістковий мозок міститься у:

– у губчастій речовині кістки;

– щільній речовині кістки;

– порожнинах трубчастих кісток;

– червоному кістковому мозку.

Ріст кістки у товщину відбувається завдяки поділу клітин:

– окістя;

– хрящової тканини яка вкриває кінці кісток;

– кісткової тканини;

– губчастої тканини.

Внаслідок прямоходіння у людини:

– великий палець верхньої кінцівки протистоїть усім іншим;

– хребет набув вигинів;

– мозковий відділ став переважати над лицевим;

– нижня щелепа стала рухомою.

Широкі м’язи розташовані:

– на кінцівках;

– на тулубі;

– між ребрами і хребцями;

– навколо очей.

Навколо очей, рота і анального отвору розташовані м’язи:

– короткі;

– колові;

– широкі;

– смугасті.

Ушкодження зв’язок, що з’єднують суглоби може спричинити:

– відкритий перелом;

– закритий перелом;

– розтягнення;

– вивих.

Хребет складається з хребців:

– 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 4 – 5 куприкових;

– 8 шийних, 10 грудних, 3 поперекових, 5 крижових, 3 – 5 куприкових;

– 5 шийних, 16 грудних, 5 поперекових, 8 крижових, 45 куприкових;

– 3 шийних, 12 грудних, 6 поперекових, 2 крижових, 2 – 3 куприкових.

Скелет верхніх кінцівок складається з відділів:

– пояса верхніх кінцівок і скелета вільних верхніх кінцівок;

– пояса передніх кінцівок і ске лета задніх кінцівок.

Скелет нижніх кінцівок складається з відділів:

– пояса нижніх кінцівок і скелета вільних нижніх кінцівок;

– гомілкових кісток, тазових і стегнових кісток;

– пояса верхніх кінцівок і тазових кісток.

Малорухливий спосіб життя спричиняє:

– гіподинамію;

– гіпертонію;

– гіпертензію;

– атрофію.

Кістка складається:

– кісткової тканини;

– м’язової тканини;

– епітеліальної;

– твірної тканини.

Основна властивість м’язової тканини – це здатність до:

– скорочення;

– виділення;

– дихання;

– живлення.

В разі вивиху в суглобі головка однієї кістки може:

– зміститися або вийти з суглобової западини;

– тріснути;

– переламатися;

– стертися.

Перелом це:

– порушення цілісності кістки;

– вихід кістки із суглоба;

– кровотеча;

– видовження кістки.

Гнучкості кісткам надають:

– органічні речовини;

– колаген;

– неорганічні речовини;

– кальцію фосфат.

З перелічених кісток до плоских належать:

– променева;

– лопатка;

– ребра;

– фаланги пальців;

– ліктьові.

З перелічених кісток до довгих трубчастих належать:

– ребра;

– стегнові;

– гомілкові;

– фаланги пальців;

– ліктьові.

Кістка в довжину росте завдяки збільшенню клітин:

– головки;

– тіла;

– проміжку між головкою і тілом;

– хряща.

У людини налічується вільних пар ребер:

– 1;

– 2;

– 3;

– 4.

Кровотворний орган міститься в:

– окісті;

– хрящі;

– червоному кістковому мозку;

– жовтому кістковому мозку.

Стінки кровоносних судин, кишечнику і шлунка утворюють м’язи:

– посмуговані;

– непосмуговані (гладенькі);

– серцеві;

– основні.

У зв’язку з прямоходінням найбільше розвинені м’язи:

– потиличні;

– спинні;

– грудні;

– сідничні;

– литкові.

Хворобливий стан м’язів після їхньої роботи без попереднього тренування з’являється через:

– втому м’язів;

– розтягнення зв’язок;

– втому нервових центрів;

– атрофію м’язів.

ІІІ рівень

Фізичне тренування сприяє:

– зростанню сили і маси скелетних м’язів;

– атрофії скелетних м’язів;

– зростанню сили і маси серцевого м’яза;

– атрофії серцевого м’яза.

До кісток верхньої кінцівки належать:

– велика гомілкова кістка;

– променева кістка;

– кістки плесна;

– кістки зап’ястка.

Роботу скелетних м’язів контролює:

– спинний мозок;

– головний мозок;

– вегетативна нервова система;

– соматична нервова система.

У фізично тренованих людей втома м’язів розвивається повільніше тому, що:

– їхні зв’язки еластичніші;

– їхні м’язи мають більше волокон;

– до їхніх м’язів надходить більше кисню;

– їхні м’язи стійкі до втоми.

До складу скелета верхніх кінцівок входять кістки:

– тазова;

– лопатки;

– стопа;

– ключиці;

– плече;

– ребра;

– передпліччя;

– кисть.

До складу скелета нижніх кінцівок входять кістки:

– кисть;

– тазова;

– ліктьова;

– крижова;

– стегно;

– ключиці;

– гомілка;

– стопа.

До м’язів верхніх кінцівок належать:

– трапецеподібний;

– кравецький;

– дельтоподібний;

– чотириголовий;

– двоголовий;

– триголовий.

До м’язів нижніх кінцівок належать:

– трапецеподібний;

– кравецький;

– дельтоподібний;

– чотириголовий;

– двоголовий;

– триголовий;

– литковий.

Зазначте правильну послідовність дій:, які необхідно виконати, якщо людина оступилась та вивихнула ногу:

– нагріти ушкоджене місце – самостійно вправити суглоб – доставити хворого до лікарні;

– прикласти до ушкодженого місця холодний предмет – забезпечити спокій ушкодженій кінцівці – суглоб не вправляти – накласти на кінцівку тугу пов’язку – доставити хворого до лікарні;

– самостійно вправити суглоб – прикласти до ушкодженого місця холодний предмет – доставити хворого до лікарні;

– самостійно вправити суглоб – нагріти ушкоджене місце – накласти на кінцівку тугу пов’язку – забезпечити спокій ушкодженій кінцівці.

Кров і кровообіг

І рівень

За зовнішнім виглядом еритроцити людини схожі:

– на дрібні круглі клітини;

– на двоввігнуті диски.

Людина, що віддає частину крові, інші тканини або орган – це:

– донор;

– реципієнт;

– пацієнт.

Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають:

– гемофілією;

– лейкоцитозом.

Мале коло кровообігу закінчується:

– у лівому передсерді;

– у правому передсерді.

Мале коло кровообігу починається:

– від лівого шлуночка;

– від правого шлуночка.

Верхня порожниста вена впадає у передсердя:

– ліве;

– праве.

Нижня порожниста вена впадає у передсердя:

– ліве;

– праве.

Велике коло кровообігу починається:

– від лівого шлуночка;

– від правого шлуночка.

Велике коло кровообігу закінчується:

– у лівому передсерді;

– у правому передсерді.

До правого передсердя впадають порожнисті вени:

– дві;

– три.

Серце людини складається з камер:

– чотирьох;

– двох;

– трьох.

До форменних елементів крові належать тромбоцити:

– так;

– ні.

Еритроцити мають забарвлення:

– так;

– ні.

Під час переливання лікарі зважають на групу крові:

– так;

– ні.

Лейкоцити мають забарвлення:

– так;

– ні.

Еритроцити беруть участь у зсіданні крові:

– так;

– ні.

У розробці теорії клітинного імунітету брав участь П. Ерліх:

– так;

– ні.

Стінка серця утворена трьома оболонками:

– так;

– ні.

Міокард є однією з оболонок серця:

– так;

– ні.

Серце має власні судини, які забезпечують його киснем та поживними речовинами:

– так;

– ні.

Серце має здатність скорочуватись:

– так;

– ні.

Серце має здатність збуджуватись:

– так;

– ні.

До серцево-судинних захворювань належить інфаркт міокарда:

– так;

– ні.

Робота серця належить до біоритмів:

– так;

– ні.

Людина має замкнену кровоносну систему:

– так;

– ні.

Вени несуть кров від серця до органів і тканин:

– так;

– ні.

Велике коло кровообігу починається з правого шлуночка:

– так;

– ні.

У малому колі кровообігу кров плине до лівого передсердя:

– так;

– ні.

Під час скорочення лівого шлуночка кров виштовхується в аорту:

– так;

– ні.

До серцево-судинних захворювань належить гіпертонія:

– так;

– ні.

До складу внутрішнього середовища організму входить:

– клітини;

– кров.

Білки крові входять до складу:

– плазми;

– форменних елементів крові.

Зменшення кількості еритроцитів називають:

– кровотечею;

– недокрів’ям;

– гемофілією.

Сталість внутрішнього середовища називають:

– гемостаз;

– гомеостаз.

Регуляторна функція крові забезпечується:

– транспортом кисню та вуглекислого газу;

– транспортом гормонів;

– транспортом поживних речовин.

Еритроцити містять:

– ядро;

– гемоглобін.

Сполуку гемоглобіну з киснем називають:

– карбгемоглобін;

– оксигемоглобін;

– відновлений гемоглобін.

Аглютиногени А і В містяться у:

– плазмі;

– еритроцитах;

– плазмі та еритроцитах.

Аглютініни і містяться у:

– плазмі;

– еритроцитах;

– плазмі та еритроцитах.

Резус-фактор (Rh) міститься у:

– плазмі;

– еритроцитах;

– плазмі та еритроцитах.

У плазмі крові міститься білок:

– фібрин;

– фібриноген;

– фібрин і фібриноген.

Захист організму від чужорідних тіл називають:

– фагоцитоз;

– імунітет;

– алергія.

Процес поглинання і перетравлення мікроорганізмів називають:

– імунітетом;

– фагоцитозом;

– алергією.

Чужорідні організми називають:

– антитілами;

– антигенами.

Підвищення чутливості організму до деяких речовин з імунною відповіддю називають:

– антитілами;

– імунітетом;

– алергією.

Причиною виникнення СНІДу є:

– бактерія;

– ВІЛ;

– вірус СНІДу.

Функції клапанів серця:

– проштовхувати кров по судинному руслу;

– не дати крові повертатися назад;

– забезпечити ритмічність серцевих скорочень.

Автоматією серця називають:

– здатність скорочуватись;

– здатність скорочуватись за рахунок імпульсів, які виникають у самому серці.

Кров насичується вуглекислим газом у:

– артеріях;

– венах;

– капілярах.

Артеріальний тиск вимірюється на:

– аорті;

– плечовій артерії;

– ліктьовій артерії.

Пульс виникає внаслідок:

– коливання стінок артерії під тиском викинутої серцем крові;

– коливання вен під впливом викинутої серцем крові.

Стан підвищеного артеріального тиску називають:

– гіпотонією;

– гіпертонією.

Стан зниженого артеріального тиску називають:

– гіпотонією;

– гіпертонією.

Артеріоли розпадаються на:

– артерії;

– капіляри;

– венули.

Скорочення серцевого м’яза називають:

– систола;

– діастола.

Розслаблення серцевого м’яза називають:

– систола;

– діастола.

Аорта виходить з:

– правого шлуночка;

– лівого шлуночка.

ІІ рівень

Плазма у загальному складі крові становить:

– 30 %;

– 55 %;

– 75 %;

– 40 %.

Верхній шар крові, що відстоялася, складається з:

– тканинної рідини;

– плазми;

– форменних елементів крові;

– води.

Тривалість життя еритроцитів становить:

– близько 4 діб;

– близько 120 діб;

– декілька років.

– від правого шлуночка.

Функції лейкоцитів крові:

– транспорт газів;

– вироблення імунітету;

– участь у зсіданні крові;

– транспорт поживних речовин.

Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають:

– лейкопенією;

– лейкоцитозом;

– гемофілією;

– гіпертонією.

Кров І групи придатна для переливання людям:

– з І групою крові;

– з ІІ групою крові;

– усім людям;

– з ІІІ групою крові.

Природний набутий імунітет виникає після:

– введення вакцини;

– введення лікувальної сироватки;

– після перенесеної хвороби;

– існує від народження.

Людям, які мають І групу крові, можна переливати кров групи:

– І;

– ІІІ;

– ІV;

– ІІ.

Кров від маси тіла людини становить майже:

– 12 %;

– 7 %;

– 4 %;

– 5 %.

Сироватка крові – це:

– плазма крові без фібриногену;

– плазма крові;

– формені елементи крові;

– тканинна рідина.

Форменні елементи крові виробляються:

– червоним кістковим мозком;

– жовтим кістковим мозком;

– печінкою;

– печінкою і селезінкою.

Фібриноген – це:

– білок плазми крові;

– фермент слини;