Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 5 страница
– засвоєння простих органічних речовин.
Стінка травного каналу складається з оболонок:
– надслизової;
– слизової;
– м’язової;
– підм’язової;
– підслизової;
– сполучнотканинної;
– надм’язової;
– підсполучно-тканинної.
Для травної системи характерні функції:
– регуляторна;
– секреторна;
– засвоєння органічних речовин;
– рухова;
– видільна
– всмоктування;
– гормональна;
– механічна.
І.П. Павлов розробив методи дослідження:
– зондування;
– фістул;
– умовного годування;
– ендоскопії;
– електрогастрографії;
– виділення шлункового соку.
Язик приймає участь в:
– подрібненні їжі;
– утворенні звуків;
– оцінці смаку їжі;
– оцінці температури їжі;
– переміщенні їжі;
– розщепленні вуглеводів;
– утворенні членороздільної мови.
В ротовій порожнині відбувається:
– перетравлення білків;
– початкове перетравлення вуглеводів;
– оцінка їжі;
– формування травної кашки;
– формування харчової грудочки;
– подрібнення їжі;
– всмоктування органічних речовин;
– перетравлення органічних речовин.
На верхній і шижній щелепі з кожного боку у людини розміщені:
– два ікла;
– один ікл;
– чотири різці;
– два різці;
– два малі кутні зуби;
– три малі кутні зуби;
– три великі кутні зуби;
– два великі кутні зуби.
У кожного зуба є:
– головка;
– шийка;
– коронка;
– перешийок;
– основа;
– корінь.
Для зуба характерно:
– дентин покриває шийку і корінь зуба;
– цемент покриває шийку і корінь зуба;
– цемент утворює всі частини зуба;
– дентин утворює всі частини зуба;
– емаль утворює всі частини зуба;
– емаль покриває коронку;
– емаль покриває коронку, шийку зуба.
Кровоносні судини і нерви зуба знаходяться в:
– коронці;
– пульпі;
– шийці;
– корені;
– головці;
– цементі.
Терміни прорізування зубів:
– молочні в 3 місяці;
– молочні в 6 місяців;
– молочні в 9 місяців;
– постійні в 5 років;
– постійні в 7 років;
– постійні і 14 років.
Карієс виникає внаслідок:
– дії твердих речовин;
– дії кислот;
– дії лугів;
– діяльності мікроорганізмів;
– дії грибів;
– недостачі йоду;
– недостачі кальцію;
– недостачі заліза;
– недостачі фтору.
Для ковтання характерно:
– піднімання надгортанника;
– опускання надгортанника;
– піднімання м’якого піднебіння;
– надгортанника м’якого піднебіння;
– скорочення м’язів глотки;
– скорочення м’язів стравоходу.
Слина:
– виділяє лізоцим, який розщеплює вуглеводи до простих речовин;
– виділяє ферменти, які розщеплюють вуглеводи до простих речовин;
– виділяє лізоцим, який знешкоджує мікроорганізми;
– виділяє ферменти, які розщеплюють білки до простих речовин;
– виділяє ферменти, які розщеплюють складні органічні речовини до простих речовин.
Для шлунка характерно:
– ворсинки;
– пілорічний сфінктер;
– тіло;
– перистальтичні рухи;
– маятникоподібні рухи;
– купол;
– надходження жовчі;
– надходження підшлункового соку.
В шлунку відбувається:
– розщеплення вуглеводів до амінокислот;
– розщеплення білків до гліцерину;
– розщеплення жирів до глюкози;
– розщеплення білків до амінокислот;
– розщеплення вуглеводів до глюкози;
– розщеплення жирів до жирних кислот і гліцерину.
Пепсин:
– активує білки;
– розщеплює вуглеводи;
– розщеплює жири;
– розщеплює білки;
– розщеплює білки, жири, вуглеводи;
– активується соляною кислотою;
– емульгує жири.
Соляна кислота:
– полегшує перетравлення вуглеводів;
– полегшує перетравлювання білків;
– полегшує перетравлювання жирів;
– убиває мікроорганізми;
– активує ферменти шлункового соку;
– збільшує виділення слизу;
– емульгує жири.
Слиз шлункового соку:
– активує ферменти шлункового соку;
– полегшує перетравлювання білків;
– захищає слизову оболонку від дії пепсину;
– убиває мікроорганізми;
– захищає слизову оболонку від дії соляної кислоти;
– регулює пілоричний сфінктер.
До складу шлункового соку входять:
– слиз;
– ферменти, які розщеплюють вуглеводи;
– жовч;
– ферменти, які розщеплюють жири;
– пепсин;
– соляна кислота;
– підшлунковий сік.
Виділення шлункового соку відбувається:
– за рахунок гормонів, що виділяються в органах травлення;
– безумовнорефлекторної дії – вигляду, запаху їжі;
– умовнорефлекторної дії – їжа контактує зі слизовою оболонкою ротової порожнини, шлунка;
– умовнорефлекторної дії – вигляду, запаху їжі;
– безумовнорефлекторної дії їжі на слизову оболонку шлунка;
– за рахунок гормонів ендокринної системи.
Гастрит та виразкова хвороба шлунка виникає внаслідок:
– діяльності мікроорганізмів;
– порушення режиму харчування;
– вживання недоброякісної їжі;
– спадкової схильності;
– стресів.
Для тонкої кишки характерно:
– наявність ворсинок;
– пілоричний сфінктер;
– тіло;
– перистальтичні рухи;
– маятникоподібні рухи;
– надходження жовчі;
– надходження підшлункового соку;
– надходження шлункового соку.
В тонкій кишці відбувається:
– всмоктування води;
– формування калових мас;
– розщеплення тільки білків;
– розщеплення тільки вуглеводів;
– розщеплення тільки жирів;
– розщеплення білків, жирів, вуглеводів;
– всмоктування тільки глюкози;
– всмоктування тільки жирних кислот і гліцерину;
– всмоктування тільки амінокислот;
– всмоктування всіх простих органічних речовин.
Жовч:
– надходить у шлунок;
– надходить у підшлункову залозу;
– надходить у дванадцятипалу кишку;
– емульгує жири;
– розщеплює жири;
– розщеплює білки;
– активує ферменти, які розщеплюють жири;
– посилює перистальтику кишок;
– послаблює перистальтику кишок.
Всмоктування відбувається:
– глюкози у кров;
– глюкози у лімфу;
– амінокислот у кров;
– амінокислот у лімфу;
– жирів у кров;
– жирів у лімфу.
Всмоктування відбувається:
– у дванадцятипалій кишці;
– у ворсинках;
– за рахунок осмосу, дифузії, фільтрації;
– за рахунок активного транспорту речовин;
– з виділенням енергії;
– з поглинанням енергії.
Ферменти підшлункового соку:
– активуються соляною кислотою;
– активуються жовчю;
– розщеплюють тільки білки;
– розщеплюють тільки вуглеводи;
– розщеплюють білки, жири, вуглеводи
– надходять у шлунок;
– надходять у дванадцятипалу кишку;
– надходять в порожнисту кишку.
Тонка кишка має відділи:
– порожня;
– сліпа;
– клубова;
– дванадцятипала;
– ободова;
– пряма;
– апендикс.
Товста кишка має відділи:
– порожня;
– сліпа;
– клубова;
– дванадцятипала;
– ободова;
– пряма;
– апендикс.
В товстій кишці відбувається:
– всмоктування води;
– формування калових мас;
– розщеплення білків;
– розщеплення вуглеводів;
– розщеплення жирів;
– розщеплення клітковини;
– специфічна дія мікроорганізмів.
Мікроорганізми товстого кишечника:
– розщеплюють всі органічні речовини;
– розщеплюють деякі органічні речовини;
– захищають організм від шкідливих мікроорганізмів;
– активують ферменти;
– синтезують вітамін К і вітаміни групи В;
– посилюють перистальтичні рухи.
Через немиті руки можна заразитися:
– сальмонельозом;
– ботулізмом;
– холерою;
– дизентерією;
– гельмінтозами;
– виразковою хворобою.
Обмін речовин та енергії
І рівень
Асиміляція – це процес:
– утворення органічних речовин;
– розщеплення органічних речовин.
Дисиміляція – це процес:
– розщеплення органічних речовин;
– утворення органічних речовин.
Добова норма вітаміну С дорівнює приблизно:
– 15 – 20 мг;
– 75 – 100 мг.
Найбільше вітаміну міститься в:
– лимонах;
– моркві.
Вітамін D міститься в:
– м’ясних продуктах;
– рибних продуктах.
Білки побудовані з:
– вуглеводів;
– амінокислот.
Вода є:
– енергетичним депо в організмі людини;
– розчинником.
За нестачі вітамінів в організмі виникають:
– гіпервітамінози;
– гіповітамінози.
За відсутності вітамінів в організмі виникають:
– гіпервітамінози;
– авітамінози.
Існування вітамінів і їхнє значення для життєдіяльності організму відкрив:
– І.П. Павлов;
– М.І. Лунін.
Відсутність вітаміну D спричинює хворобу:
– цингу;
– рахіт.
Відсутність вітаміну С спричинює захворювання:
– рахіт;
– цингу.
Під час розщеплення органічних речовин виділяється енергія:
– так;
– ні.
Під час виконання фізичної роботи людина втрачає енергію:
– так;
– ні.
Засвоєнню глюкози крові клітинами сприяє інсулін:
– так;
– ні.
При окисненні вуглеводів виділяється енергія:
– так;
– ні.
При окисненні жирів виділяється енергія:
– так;
– ні.
При окисненні білків виділяється енергія:
– так;
– ні.
Вуглеводи розщеплюються до амінокислот:
– так;
– ні.
Для нормального функціонування організму необхідно вживати мінеральні речовини:
– так;
– ні.
Організму необхідна кухонна сіль:
– так;
– ні.
Авітаміноз виникає за нестачі вітамінів:
– так;
– ні.
Гіповітаміноз виникає за відсутності вітамінів у їжі:
– так;
– ні.
Чи правильне твердження: “Чим більше вітамінів вживаєш, тим здоровішим будеш”:
– так;
– ні.
До неорганічного обміну речовин належить обмін:
– вуглеводів;
– жирів;
– мінеральних солей;
– білків.
До органічного обміну речовин належить обмін:
– білків;
– води;
– мінеральних солей;
– кисню.
ІІ рівень
Найбільшу кількість білків містить:
– м’ясо;
– хліб;
– овочі;
– фрукти.
Відвар шипшини вживають при нестачі вітаміну:
– А;
– В;
– С;
– D.
До водорозчинних вітамінів належить вітамін:
– А;
– Е;
– С;
– К.
Під час окиснення 1 г білка в організмі людини виділяється енергії:
– 10 кДж;
– 17 кДж;
– 39 кДж;
– 40 кДж.
Основним місцем відкладання жирів є:
– підшлункова залоза;
– печінка;
– підшкірна клітковина;
– нирки.
Найбільшої шкоди здоров’ю людини завдає нестача:
– білків;
– жирів;
– вуглеводів;
– нуклеїнових кислот.
Для дорослої людини фізіологічно виправдане харчування:
– дворазове;
– триразове;
– чотирьохразове;
– п’ятиразове.
Необхідною умовою раціонального харчування є:
– сувора відповідність калорійності їжі енергетичним затратам організму;
– використання висококалорійних продуктів харчування;
– харчування в ті самі години доби;
– нерегулярне харчування.
Добова потреба вуглеводів у підлітків, які не займаються активною фізичною працею, становить:
– 200 – 300 г;
– 700 – 800 г;
– 400 – 600 г;
– 1000 – 2000 г.
Нестача вітаміну D спричинює захворювання:
– “курячу сліпоту”;
– рахіт;
– “бері-бері”;
– цукровий діабет.
До недокрів’я призводить нестача вітаміну:
– В ;
– В ;
– В ;
– С.
Первинними джерелами живлення на Землі вважають органічні речовини:
– білки;
– жири;
– вуглеводи;
– нуклеїнові кислоти.
З виділенням енергії відбувається процес:
– ферментативне розщеплення білків у шлунку;
– утворення глікогену у печінці;
– синтез жирів;
– відкладання жирів в організмі.
Опірність організму застудним захворюванням підвищується завдяки вітаміну:
– А;
– В;
– С;
– D.
Мінеральний склад кісток порушується через нестачу вітаміну:
– А;
– В;
– С;
– D.
Нестача вітаміну А спричинює захворювання:
– “курячу сліпоту”;
– цингу;
– “бері-бері”;
– кесонну хворобу.
Добова потреба білків у підлітків, які не займаються активною фізичною працею, становить:
– 50 – 60 г;
– 90 – 100 г;
– 120 – 130 г;
– 800 – 900 г.
Процес надходження речовин із зовнішнього середовища в організм, їхнє перетворення і виведення продуктів життєдіяльності – це:
– обмін речовин;
– харчування;
– всмоктування;
– гідроліз.
Добова потреба жирів у підлітків, які не займаються активною фізичною працею, становить:
– 100 – 105 г;
– 80 – 85 г;
– 120 – 125 г;
– 1200 – 1500 г.
За окиснення 1 г жиру в організмі виділяється енергії:
– 17 кДж;
– 39 кДж;
– 10 кДж;
– 130 кДж.
За окиснення 1 г вуглеводу в організмі виділяється енергії:
– 17 кДж;
– 39 кДж;
– 10 кДж;
– 130 кДж.
Обмін речовин і перетворення енергії включає в себе процеси живлення, дихання, транспорту речовин, їхнє перетворення і:
– передачу спадкових ознак;
– поділ клітин;
– виведення продуктів життєдіяльності;
– збільшення кількості особин.
Комплекс процесів, що відбуваються в організмі: живлення, дихання, транспорт речовин, їхнє перетворення, виведення продуктів життєдіяльності – це:
– розмноження;
– ріст і розмноження;
– обмін речовин і перетворення енергії;
– регуляція діяльності органів.
Основним джерелом енергії для організму є:
– виведення;
– виведення речовин з організму;
– поглинання речовин з навколишнього середовища;
– рух речовин в організмі.
Джерелом вітаміну А є:
– лимон;
– морква;
– риб’ячий жир;
– шипшина.
В організмі про запас можуть відкладатися:
– білки;
– жири;
– вуглеводи;
– амінокислоти;
– нуклеїнові кислоти.
ІІІ рівень
Під час дисиміляції вуглеводів у процесі дихання утворюється:
– певна кількість органічних кислот;
– АТФ;
– вода;
– тепло;
– кисень;
– вуглекислий газ.
Мінеральний склад кісток порушується за нестачі вітаміну:
– А;
– В ;
– С;
– D;
– В ;
– В ;
У воді не розчиняються вітаміни:
– А;
– В;
– С;
– D.
Підрахуйте і вкажіть скільки білків необхідно вживати на добу учневі вагою 50 кг під час заняття спортом, якщо добова потреба у білках для дітей віком 13 – 17 років на 1 кг маси тіла становить 1,5 г, а під час заняття спортом зростає на 20%:
– 82,5 г;
– 99 г;
– 90 г;
– 82 г.
Вкажіть кількість енергії, що виділиться при окисненні 1 моль глюкози, якщо під час окиснення 1 г цієї речовини виділиться 17,2 кДж енергії:
– 309,6 кДж;
– 3096 кДж;
– 1548 кДж;
– 134,4 кДж;
– 13,4 кДж.
Вкажіть кількість кисню яка небхідна для окиснення 1 моль глюкози:
– 309,6 л;
– 3096 л;
– 1548 л;
– 134,4 л;
– 13,4 л.
Підрахуйте і вкажіть енергетичну цінність 50 г пшеничного хліба, якщо білків у ньому 2,85 г, жирів – 0,2 г та вуглеводів 28 г:
– 53,8 кДж;
– 538,4 кДж;
– 481,6 кДж;
– 49,02 кДж;
– 7,8 кДж.
Підрахуйте і вкажіть масу білка, що окиснився, якщо організм витратив на це 150 л кисню (на окиснення 1 г білка витрачається 0,95 л кисню):
– 105 г;
– 110,5 г;
– 157,9 г;
– 105,3 г;
– 163,2 г;
– 182,5 г.
Розщеплення амінокислот в організмі призводить до:
– синтезу білків;
– виділення енергії;
– виділення вуглекислого газу;
– виділення води;
– виділення сечовини;
– синтезу жирів;
– синтезу глікогену.
Розщеплення жирів в організмі призводить до:
– синтезу білків;
– виділення енергії;
– виділення вуглекислого газу;
– виділення води;
– виділення сечовини;
– синтезу жирів;
– синтезу глікогену;
– відкладання жирів у запас.
Розщеплення глюкози в організмі призводить до:
– синтезу білків;
– виділення енергії;
– виділення вуглекислого газу;
– виділення води;
– виділення сечовини;
– синтезу жирів;
– синтезу глікогену.
Споживання білків необхідне для:
– синтезу власних білків організму;
– надходження в організи вітамінів;
– виділення енергії;
– синтезу глікогену;
– синтезу жирів.
Споживання жирів необхідне для:
– синтезу власних жирів організму;
– надходження в організи вітамінів;
– виділення енергії;
– синтезу глікогену;
– синтезу білків.
Споживання вуглеводів необхідне для:
– надходження в організм вітамінів;
– виділення енергії;
– синтезу глікогену;
– білків
– синтезу жирів.
Найбільш корисно для організму споживати:
– рослинні білки;
– тваринні білки;
– рослинні жири;
– тваринні жири;
– вуглеводи.
Печінка:
– синтезує білки;
– синтезує жири;
– відкладає глікоген;
– знешкоджує отруйні речовини;
– відкладає вітаміни.
Ожиріння найчастіше призводить до захворювань:
– органів травлення;
– серцево – судинної системи;
– цукрового діабету;
– легень;
– нервової системи.
Виділення. Шкіра
І рівень
Нефрон структурна і функціональна одиниця:
– легенів;
– нирок.
Сечовий міхур це орган, що слугує:
– для виведення сечі з організму;
– збирання сечі.
Нефрит – це захворювання:
– нирок;
– сечового міхура.
Цистит – це захворювання:
– ниркової миски;
– сечового міхура.
Шкіра складається з:
– епідермісу, дерми і підшкірної клітковини;
– дерми і підшкірної клітковини.
Сальні залози містяться в:
– епідермісі;
– власне шкірі.
Потові залози слугують для:
– виведення надлишку води і мінеральних солей з організму людини;
– нагрівання організму.
Волосся є роговим похідним:
– епідермісу;
– дерми.
Терморегуляційна функція шкіри полягає у:
– сприйнятті навколишнього середовища;
– регуляції теплового обміну з навколишнім середовищем.
Обмороження – це ушкодження деяких частин тіла, що спричиняється:
– дією високих температур;
– дією низьких температур.
Педикульоз спричиняють:
– коростяний кліщ;
– воші;
– блохи.
До похідних епідермісу шкіри належать:
– волосся;
– молочні залози;
– нігті.
Нирки – це органи:
– парні;
– непарні.
Структурною одиницею нирки є нейрон:
– так;
– ні.
На стан нирок впливає надмірне вживання солі:
– так;
– ні.
Цистит є захворюванням, яке спричинює запалення нирки:
– так;
– ні.
Цистит можуть спричинити простудні захворювання:
– так;
– ні.
Нирки виконують видільну функцію:
– так;
– ні.
Нирки виконують захисну функцію:
– так;
– ні.
До складу шкіри входить пігмент який сприяє засмазі:
– так;
– ні.
Нігті є похідними шкіри:
– так;
– ні.
Сальні залози виділяють секрет, що змащує волосся:
– так;
– ні.
Стан волосся залежить від загального стану організму:
– так;
– ні.
Шкіра виконує рецепторну функцію:
– так;
– ні.
Шкіра виконує дихальну функцію:
– так;
– ні.
Шкіра виконує видільну функцію:
– так;
– ні.
Шкіра бере участь у синтезі вітамінів:
– так;
– ні.
Надмірна температура у приміщенні може спричинити тепловий удар:
– так;
– ні.
При тепловому ударі до потерпілого спочатку викликають лікаря:
– так;
– ні.
Обморожені ділянки тіла слід розтирати снігом:
– так;
– ні.
Місця опіку слід торкатися руками:
– так;
– ні.
Пухирі, які утворюються під час опіку, слід проколювати:
– так;
– ні.
ІІ рівень
З капсули нефрону до його канальців надходить:
– вода;
– білок;
– лейкоцити;
– клітини крові.
В структурну одиницю нирки – нефрон входить:
– мальпігієвий клубочок;
– кіркова речовина нирок;
– чашечки;
– ниркові миски.
Сеча утворюється з:
– лімфи;
– крові;
– плазми крові;
– тканинної рідини.
У звичайних умовах (за відсутності важкої роботи), в організмі людини утворюється вторинної сечі:
– 0,5 – 1 л;
– 1,2 – 1,5 л;
– 2,0 – 2,3 л;
– 6,0 – 9,0 л.
Центр рефлексу сечовипускання розташований у мозку:
– довгастому;
– проміжному;
– спинному;
– мозочку.
Порушення обміну речовин в організмі спричинює утворення у нирках і сечовивідних шляхах:
– запальних процесів;
– каменів;
– інфекційних захворювань;
– не має ніякого впливу на організм.
Видільну функцію не виконують такі органи та системи органів:
– нирки;
– шкіра;
– печінка;
– серце.
Органи сечовидільної системи містяться у:
– грудній порожнині;
– черевній порожнині та порожнині малого таза;
– обох порожнинах;
– черевній порожнині.
За звичайних умов у дорослої людини за добу в середньому утворюється первинної сечі:
– 50 л;
– 250 л;
– 150 л;
– 500 л.
У нирках кров фільтрується у:
– пірамідках;
– капсулах нефронів;
– ниркових мисках.
– звивистий каналець.
З капілярного клубочка до ниркової капсули не надходять:
– клітини крові;
– вода;
– сечовина;
– солі.
Запалення слизової оболонки сечового міхура називається:
– уретрит;
– цистит;
– нефрит;
– простатит.
Волосяні сумки шкіри розташовані у:
– підшкірній жировій клітковині;
– власне шкіра;
– епідермісі;
– сальних залозах.
Шкіра бере участь в обміні вітаміну:
– А;
– В;
– С;
– D.
Сальні залози шкіри розташовані в:
– епідермісі;
– власне шкірі;
– підшкірній жировій клітковині;
– епітелії.
На руках нігті повністю замінюються за:
– 2 – 3 дні;
– 20 – 25 днів;
– 3 – 4 місяці;
– 1 – 2 місяці.
У шкірі найбільше рецепторів:
– тактильних;
– холодових;
– теплових;
– хеморецепторів.
Виділення поту з поверхні шкіри у людини:
– знижує температуру тіла;
– підвищує температуру тіла;
– не впливає на температуру тіла;
– може як підвищувати, так і знижувати температуру тіла.
Речовина меланін розташована у:
– роговому шарі епідермісу;
– ростковому шарі епідермісу;
– власне шкірі (дермі);
– у всіх вище перерахованих шарах.
Потові залози шкіри містяться у:
– власне шкірі (дермі);
– епідермісі;
– підшкірній клітковині;
– у всіх вище перерахованих шарах.
Основні втрати тепла в організмі людини відбуваються через:
– дихальні шляхи;
– шкіру;
– травну систему;
– втрати тепла всіма шляхами однакові.
До похідних епідермісу шкіри належать:
– волосся;
– молочні залози;
– нігті;
– зуби.
Центр терморегуляції міститься у:
– довгастому мозку;
– середньому мозку;
– спинному мозку;
– мозочку.
Пухирі на шкірі властиві для опіку:
– першого ступеня;
– другого ступеня;
– третього ступеня;
– четвертого ступеня.
Структурною і функціональною одиницею нирок є:
– звивистий каналець ІІ порядку
– нейрони;
– нефрони;
– білки.
Кров фільтрується у:
– нирковій мисці;
– нефронах;
– воротах нирок;
– нейронах.
Виведенню з крові надлишків води і продуктів розпаду сприяють фізіологічні властивості клітинних мембран:
– вибіркова проникність;
– повна проникність;
– непроникність;
– періодична проникність.
Видільну функцію виконують органи:
– нирки;
– печінка;
– шлунок;
– серце.
У потових залозах очищується:
– тканинна рідина;
– кров;
– лімфа;
– слина.
Терморегуляція шкіри проявляється у:
– випаровуванні поту;
– розширенні або звуженні судин;
– тремтінні шкіри;
– зміні кольору шкіри.
Шар шкіри у якому розташовані скупчення потових і сальних залоз – це:
– епідерміс;
– власне шкіра;
– підшкірна жирова клітковина;
– кутикула.
Капсули нефронів містяться в:
– мисці;
– корі нирок;
– мозковій речовині нирок;
– сечоводах;
– сечовому міхурі.
Шар шкіри, в якому розташовані скупчення потових і сальних залоз – це:
– епідерміс;
– власне шкіра;
– підшкірна жирова клітковина;
– дерма.
У потових залозах очищується:
– тканинна рідина;
– кров;
– лімфа;
– форменні елементи крові.
ІІІ рівень
Вода виділяється з організму людини через:
– нирки;
– шкіру;
– легені;
– травну систему.
До складу первинної сечі за норми входять:
– амінокислоти;
– сечовина;
– глюкоза;
– білки;
– нуклеїнові кислоти.
У капсулу нефрону з клубочка капілярів виходить:
– вода;
– білок;
– цукор;
– сечовина;
– солі;
– клітини крові.
Виведенню з крові залишків води і продуктів розпаду сприяють такі фізіологічні властивості клітинних мембран:
– вибіркова проникнісить;
– повна проникність;
– непроникність;
– часткова проникність;
– періодична проникність.
Видільну функцію виконують такі органи:
– нирки;
– легені;
– шкіра;
– печінка;
– кишечник.
Основне значення всієї видільної системи – це виведення:
– вуглекислого газу;
– води;
– солей і сечовини;
– залишків їжі.
Виберіть функції органів виділення або окремих структур:
– нирки – підтримання сталості внутрішнього середовища організму і виведення продуктів розпаду;
– сечоводи – виведення сечі із організму;
– сечовий міхур – виведення сечі із нирок;
– мальпігієвий клубочок – утворення первинної сечі;
– звивистий каналець – накопичення вторинної сечі;
– сечівник – утворення вторинної сечі.
Шкіра виконує функції:
– виведення води з мінеральними солями і сечовиною;
– терморегуляція;
– захист органів;
– орієнтація;
– дихання;
– збереження води;
– всі перелічені функції.