Технологія прихоплень ТДШ та ТКДШ.
Аварії з лопатевими долотами
Злом лопатей.
Відкручування долота.
Причини:
Неякісне виготовлення ,або неякісна зборка.
Відкручування буває при заклинці.
Аварії з твердосплавними долотами
Злом і вихід з ладу твердосплавних вставок.
Відкручування долота.
Причини:
Неякісне закріплення вставок.
Заклинка долота.
Білет №4
4.Проаналізуйте основні причини виникнення прихоплень в результаті заклинки побічними предметами.
Заклинювання сторонніми предметами характерні для випадків, коли затрубний простір свердловини в період СПО не перекрито гумовою манжетою, витираючим пристроєм або гумовими елементами пристосувань для попередження попадання сторонніх предметів у свердловину. Внаслідок цього предмети, що падають із гирла, заклинюють колону труб.
Іншими предметами, які заклинюють бурильні колони, є великі уламки гірських порід, що випадають із стінок свердловин унаслідок нестійкості. Стовбур свердловини втрачає стійкість через зміну напруженого стану порід, які можуть залежати від геологічних факторів і технології проходження свердловини (див. розділ 8.4.4).
Геологічними факторами, які зумовлюють обвалоутворення, є:
- великі кути падіння пластів;
- тріщинність і зім'ятість порід;
- літологічний склад;
- структура і механічні властивості порід.
Ознаками заклинювання сторонніми предметами є незмінний характер циркуляції, незначне підвищення тиску бурового розчину в нагнітальній лінії і відсутність переміщення, а Іноді й можливості провернути колону в початковий період ліквідації аварії.
32.Охарактеризуйте призначення, конструкцію, принцип роботи і підготовку до роботи ГУМа.
Гідравлічний ударний механізм призначений для ліквідації прихоплень бурильних і обсадних колон, випробувачів пластів тощо, що викликані перепадом тиску чи заклинюванням в свердловині.
Основним елементом цього пристрою є заповнений маслом і герметизований ступінчастий циліндр. В нижньому (меншого діаметру) циліндрі розміщений поршень, який з’єднаний з не прихопленою бурильною колоною. Під дією сили пружності поршень повільно переміщується вверх, а, коли досягає верхнього циліндра (більшого діаметру), його швидкість різко збільшується і він наносить удар по прихопленій бурильній колоні.
Він складається зі шпинделя 1, перевідників 2 і 7, циліндра 3, що має дві камери різного діаметру, бойка 4, поршня 5 і штока 6.Вся система ГУМ герметизована й усередині заповнена маслом. Для роботи з ГУМом від'єднують не прихоплену частину колони від прихопленої за допомогою ловильного інструменту, а якщо верх прихопленої колони закінчується замковою різьбою нижнього перевідника 7, то ГУМ з'єднують із аварійною колоною. Вільному закріпленню замкової різьби нижнього перевідника із замковою різьбою аварійної колони сприяє наявність шліцевої пари між перевідником 2 і шпинделем 1.Потім бурильну колону натягають із зусиллям, що перевищує її вагу на 200-800 кН. Спочатку швидкість шпинделя з поршнем буде невеликою, тому що він рухається вгору за рахунок перетікання масла з верхньої порожнини (великої) у нижню (малу) через три послідовних отвори. Пройшовши 213 мм, поршень попадає в циліндр 3 з поздовжніми пазами. При цьому площа для проходу масла з більшої порожнини в малу збільшується більш ніж в 200 разів. Масло вільно, майже без тиску перетікає вниз, шпиндель 1, який з’єднаний з не прихопленими трубами, миттєво переміщується вверх й бойком 4 ударяє по нижньому торцю шліцевогоперевідника 2, який виконує роль ковадла. Цей удар передається прихопленому інструменту через корпус циліндра 3 і перевідника 7. Для повторного удару масло переходить з нижньої (малої) порожнини циліндра у верхню, для цього на шпиндель створюють осьове, спрямоване вниз, навантаження 10-20 кН. Після перетоку масла ГУМ готовий до повторного удару.
1 - шпиндель; 2 - перевідник; 3 -циліндр; 4 - бойок; 5 - поршень;
6 - шток; 7 - нижній перевідник; 8, 9 – отвори для заливки масла
Рис. 2.8 - Гідравлічний ударний механізм (ГУМ)
Недоліки. Досвід застосування ГУМу в різних умовах показує, що при температурі в свердловині понад 100 °С його застосування недоцільно у зв’язку з тим, що зменшується в’язкість масла, яким він заповнений і сила удару падає.
При потребі удари повторюють. Число ударів для різних випадків коливається від 1 до 100.
60.Охарактеризуйте призначення, конструкцію і принцип роботи вибійного фрезера.
Фрез являється в основному ріжучим інструментом,тому потрібно забезпечити необхідну швидкість різання.Фрез діаметром 100мм повинен обертатись з частотою 175 об/хв.,а діаметром 300мм з частотою 60 об/хв.Робота фреза при великих частотах обертання забезпечує ефект різання і попереджує дробіння.Включати насоси і починати промивку потрібно до того як фрез почне працювати.Шлам який утворюється повинен видалятись своєчасно тому що почнуть утворюватись сальники. В жолобній системі після вібросита часто ставлять магніти для уловлювання рібної металічної стружки.
Білет №5
5.Проаналізуйте основні причини виникнення прихоплень в результаті обвалювання стінок свердловини.
Основною причиною цього ускладнення є тектонічні порушення, які спостерігаються у вигляді тріщин при розбурюванні потужних відкладів алевролітів, аргілітів, глинистих сланців тощо. Тріщини є ідеальним каналом для проникнення фільтрату бурового розчину на значну віддаль. Проникаючи у стінки свердловини, фільтрат ще більш зменшує вже до цього ослаблені сили зчеплення у гірській породі і викликає обвалювання та осипання стінок свердловини. Зберегти стійкість стінок свердловини при розбурюванні тектонічно порушених порід дуже складно.
Характерні ознаки:
- виникає різке збільшення на тиску на стояку
- збільшується момент на роторі
- вникають затруднення при спуску бурильної колони без проробки та інтенсивних промивок
- виникають незначні затяжки
33.Проаналізуйте порядок роботи з ГУМом при створенні ударів "знизу-вверх" і "зверху-вниз".
Для здійснення ударів, спрямованих вверх. Для роботи з ГУМом від'єднують не прихоплену частину колони від прихопленої за допомогою ловильного інструменту, а якщо верх прихопленої колони закінчується замковою різьбою нижнього перевідника 7, то ГУМ з'єднують із аварійною колоною. Вільному закріпленню замкової різьби нижнього перевідника із замковою різьбою аварійної колони сприяє наявність шліцевої пари між перевідником 2 і шпинделем 1.Потім бурильну колону натягають із зусиллям, що перевищує її вагу на 200-800 кН. Спочатку швидкість шпинделя з поршнем буде невеликою, тому що він рухається вгору за рахунок перетікання масла з верхньої порожнини (великої) у нижню (малу) через три послідовних отвори. Пройшовши 213 мм, поршень попадає в циліндр 3 з поздовжніми пазами. При цьому площа для проходу масла з більшої порожнини в малу збільшується більш ніж в 200 разів. Масло вільно, майже без тиску перетікає вниз, шпиндель 1, який з’єднаний з не прихопленими трубами, миттєво переміщується вверх й бойком 4 ударяє по нижньому торцю шліцевогоперевідника 2, який виконує роль ковадла. Цей удар передається прихопленому інструменту через корпус циліндра 3 і перевідника 7. Для повторного удару масло переходить з нижньої (малої) порожнини циліндра у верхню, для цього на шпиндель створюють осьове, спрямоване вниз, навантаження 10-20 кН. Після перетоку масла ГУМ готовий до повторного удару.
Для здійснення ударів, спрямованих вниз, ГУМ розбирають, для цього циліндр 3 разом з поршнем 5 повертають на 180° і знову збирають.
Працює ГУМ ударами вниз у такий спосіб. Колону розвантажують на величину ваги ОБТ, відбувається повільне перетікання масла з нижньої порожнини циліндра 3 у верхню. Після входу поршня в більшу порожнину тиск масла падає, ОБТ падає вниз до упору, поки торець перевідника шпинделя не вдарить по торці шліцевого перевідника 2.Цей удар передається прихопленій частини інструменту. При потребі удари повторюють. Число ударів для різних випадків коливається від 1 до 100.
61.Охарактеризуйте призначення, конструкцію, принцип роботи торцевого і кільцевого фрезера.
Фрезер торцевий ФТ (рис. 14.2) призначенийдля різання металевих предметів, що є у свердловині: перевідників, доліт, труб тощо. Він складається з перевідника 1, роз’ємного корпусу 2 і 5, пружини 3, штоку 4, ріжучої головки 6, циркуляційного каналу 7, різців 8, штирів 9 з твердого сплаву.
Основною особливістю ФТ є наявність підпружиненої головки, що покращує роботу фрезера і забезпечує постійний контакт з предметом, який фрезерують. При фрезеруванні предмету ріжуча головка під дією пружини постійно перебуає у контакті з ним, що сприяє рівномірному навантаженню і прискорює виконання робіт.
Технологія застосування.При роботі з торцевим фрезером слід дотримуватись таких режимних параметрів:
навантаження на 1см діаметра ріжучої головки 0,5-0,6 кН;
навантаження на упорні торці 15-25 кН;
частота обертання 40-60 об/хв.; подача насосів 8-12 л/с.
Фрезер кільцевий типу ФК призначений для офрезовування прихоплених бурильних, насосно-компресорних труб і насосних штанг (рис. 14.3). Він представляє собою збірну конструкцію, яка складається з головки 1 з приєднувальною різьбою під відповідні труби, корпусу 2 з гвинтовими пазами всередині і ріжучо-стираючою ділянкою 3 на торці, яка армована дробленим металокерамічним твердим сплавом марки ВК-8 з розмірами частинок 1-4 мм.
Фрезери виготовляють з лівою і правою приєднувальними різьбами. Напрямок гвинтових пазів корпусу – зворотній до напряму приєднувальної різьби головки. Різьбова головка і корпус виготовляються зі сталі марки 40. При виготовленні слід проконтролювати, щоб частинки дробленого твердого сплаву не виступали з-під припаювання. Зварювання головки з корпусом виконують електродами УОНИ 13/4342А чи дротом Св-08 за ГОСТ 2246-70.
Технологія застосування.Кільцевим фрезом працюють при таких режимних параметрах:
осьове навантаження – 10-50кН;
частота обертання – 50-90 об/хв.;
подача насоса – 10-12 л/с;
кількість відривів фрезера при роботі впродовж 1 год – 2-3.
Білет №6
6.Проаналізуйте основні причини виникнення прихоплень в результаті утворення сальників і осідання твердої фази.
Причини утворення прихоплення :
Наявність в буровому розчині магнітних домішок
Великий вміст твердої фази
Наявність у бурильній колоні елементів з різними діаметрами
Характерні ознаки:
утворення сальників утворюється при бурінні або проробці
циркуляція часткова або може зовсім не бути
параметри розчину погані(мале-СНЗ і наявність в розчині магнітних домішок)
В результаті осідання твердої фази:
недостатня седиментаційна стійкість бурового розчину . Яка вимірюється ЦС-2 циліндр стабільності 
значні простої свердловини
Характерні ознаки:
-циркуляція відсутня
-значні простої
34.Охарактеризуйте призначення, конструкцію, принцип-роботи і підготовку до роботи ВУКа.
Збудник пружних коливань – ВУК призначений для ліквідації прихоплень всіх груп.
Основним елементом ВУК є гелікоїдна різьба (див. вид І рис. 2.10), яка під дією пружних сил розщеплюється і бойок, який знаходиться на штоку наносить удари по ковадлу, що з’єднаний з прихопленою бурильною колоною. При цьому кільце-бойок 10 вдаряється до виступу втулки 11.Удар передається через приєднувальний перевідник 4 прихопленому інструменту. ВУК працює в режимі створення імпульсно-динамічного впливу як вверх, так і вниз.
Для створення ударів вверх ВУК розміщують якомога ближче до місця прихоплення, а над ним встановлюють ОБТ великого діаметра і довжиною до 75 м.
Для створення ударів вниз ВУК розміщують на відстані 500-1500 м від голови прихоплення і над ним не встановлюють ОБТ.
Конструкція ВУК. Пристрій складається з рухомої частини, до якої входять: верхній приєднувальний перевідник 21, шток 9, кільце-бойок 10, ніпель 3 з гелікоїдною різьбою та нерухомої частини, яка складається з нижнього приєднувального перевідника 4 і корпусної втулки 5; муфти гелікоїдної різьби 6, корпусного патрубка 8, втулки 11, опорного кільця 12, корпусної втулки 13, ущільнюючої манжети 15, напівмуфти кулачкової 16; гайки 18; гільзи 20 та пружини 19.
1 – ковпак запобіжний; 2 – регулювальний гвинт; 3 – контргайка;4 – перевідник приєднувальний; 5 – корпусна втулка; 6 – муфта;7 – ніпель; 8 – корпусний патрубок; 9 – шток; 10 – кільце-бойок;11 – втулка; 12 – кільцеопорне;13 – корпусна втулка; 14 – кільценатискне; 15 – манжета ущільнювальна; 16 – напівмуфта кулачкова рухлива; 17 – штифт; 18 – гайка; 19 – пружина; 20 – гільза;
21 – перевідник приєднувальний верхній; 22 – пробка запобіжна.
Рисунок 2.10 - Збудник пружних коливань (ВУК)
Рухома частина пристрою з допомогою верхнього перевідника з’єднується з не прихопленою бурильною колоною, а нерухома частина з допомогою нижнього перехідника з прихопленою колоною. Максимальна кількість обертів ніпеля у муфті гелікоїдної різьби обмежується за допомогою регулювального гвинта 2. Для з’єднання ВУК з прихопленою колоною у пристрої передбачена напівкулачкова муфта (див. січення А - А). Шток пристрою переміщається в пазах (див. січення Б – Б), що запобігає розкручуванню колони після зриву гелікоїдної різьби. Роль бойка виконує кільце–бойок 10, а роль ковадла - втулка 11.
Порядок роботи. Залежно від типу прихоплення вибирають місце роз’єднання не прихопленої частини бурильних труб з прихопленою. Для нанесення ударів «знизу-вверх» ВУК разом з ОБТ максимально можливого діаметра опускають в свердловину і з’єднуються з прихопленою колоною. Якщо необхідно створювати удари «знизу–вверх», то ВУК з’єднують з бурильними трубами на відстані 5001500 м вище «голови» прихоплених труб. Для нанесення удару бурильну колону повертають ротором вправо і закручують ніпель в муфті гелікоїдної різьби. Потім колону розтягують із зусиллям 200–700 кН. Муфта гелікоїдної різьби збільшується в діаметрі, ніпель зривається і бойок ударяється по ковадлу, який через корпус передає удар на прихоплену колону. Для повторення удару знову закручують ніпель в муфті гелікоїдної різьби.
Для нанесення ударів «зверху–вниз» аналогічно, як описано вище, роз’єднують гелікоїдну різьбу, удар вниз створюється масою попередньо натягнутої бурильної колони (l = 500–1500 м ) сила удару ВУКа регулюється кількістю обертів ніпеля в муфті гелікоїдної різьби. Чим більша кількість обертів, тим більше розщеплююче зусиля.
Кількість ударів ВУКа не повинна перевершувати 100120. Якщо після нанесення такої кількості ударів звільнити колону не вдається, то роботу з ВУКом припиняють і застосовують інші способи ліквідації прихоплень.
62.Охарактеризуйте призначення, конструкцію, принцип роботи трубного наука і шламовловлювача.
Трубний павук- це звичайний саморобний інструмент, призначений для діставання із свердловини довгі предмети циліндричної форми.
Павуки роблять із труб, прокатаних із мало вуглецевої сталі. Кромка зубів павука має криволінійний профіль, крім того, ця кромка виконується у вигляді клина чи леза. Довжина зубів складає приблизно 3/4 діаметра труби, з якої виготовлений корпус павука. У верхній частині корпуса на різьбі чи зварці встановлюється перевідник для з’єднання з ловильною колоною.
При підході до «голови» предметів, що знаходяться в свердловині, потрібно відновити циркуляцію і з прокручуванням ротором опускати інструмент, не створюючи на нього великих навантажень. Коли зубці доторкнулись «голови» предмета, це стає помітним завдяки ривкам ловильної колони. Після того, як інструмент досягає розрахованої глибини і предмети вилучення ввійдуть в корпус інструмента, риски припиняються. Тепер. Продовжуючи обертати інструмент ротором, створюють осьове навантаження на нього, щоб загнути зубці всередину труби для утримання захоплених предметів.
Білет №7
7.Обгрунтуйте основні засоби попередження прихоплень під дією перепаду тиску.
· Покращити мастильні властивості бурового розчину
· Зменшити вміст твердої фази в буровому розчині
· Зменшити перепад тиску 
Закольматизувати пласт з меншим Рпл. Глинистий розчин +ПАА+пісок
· Зменшити площу прихоплення бурильної колони: поставити спіральний центратор, квадратний, замінити круглі ОБТ на квадратні.
· Не залишати бурильну колону не більше 5-10 хв. Якщо ремонтні роботи будуть проводитися більше 30 хв. То треба підняти бурильну колону до башмака попередньої колони
· Прискорити роботи при проходженні горизонтів з низьким пластовим тиском, спустити обсадну колону і перекрити її.
35.Проаналізуйте порядок роботи з ВУКом при створенні ударів "знизу-вверх" і "зверху-вниз".
Залежно від типу прихоплення вибирають місце роз’єднання не прихопленої частини бурильних труб з прихопленою. Для нанесення ударів «знизу-вверх» ВУК разом з ОБТ максимально можливого діаметра опускають в свердловину і з’єднуються з прихопленою колоною. Якщо необхідно створювати удари «знизу–вверх», то ВУК з’єднують з бурильними трубами на відстані 5001500 м вище «голови» прихоплених труб. Для нанесення удару бурильну колону повертають ротором вправо і закручують ніпель в муфті гелікоїдної різьби. Потім колону розтягують із зусиллям 200–700 кН. Муфта гелікоїдної різьби збільшується в діаметрі, ніпель зривається і бойок ударяється по ковадлу, який через корпус передає удар на прихоплену колону. Для повторення удару знову закручують ніпель в муфті гелікоїдної різьби.
Для нанесення ударів «зверху–вниз» аналогічно, як описано вище, роз’єднують гелікоїдну різьбу, удар вниз створюється масою попередньо натягнутої бурильної колони (l = 500–1500 м ) сила удару ВУКа регулюється кількістю обертів ніпеля в муфті гелікоїдної різьби. Чим більша кількість обертів, тим більше розщеплююче зусиля.
63.Проаналізуйте основні причини падіння окремих труб і секцій обсадних колоні в свердловину.
Падіння труб або секцій обсадних колон. Причини:
неякісне виконання з’єднань ОТ;
неякісний інструмент, що застосовується при спуску ОТ;
неякісне закручування різьби;
крутний момент при скручуванні більший допустимого;
наявність уступів у свердловині і неуважність бурильника.
Білет №8
8.Обгрунтуйте основні засоби попередження прихоплень від затяжки колони в жолоб.
1. Не допускати різкої зміни зенітного і азимутального кутів. Застосувати жорсткі КНБК – вісь КНБК повинна співпадати з віссю свердловини: долото- КЛС- 6-8 м ОБТ- центратор - ОБТ…
2. Встановити ексцентричний перехідник над долотом.
3. Часто спостерігаються затяжки в жолоб при співвідношенні
( 
)
-діаметрОБТ 
-діаметрзамка Зменшити діаметр ОБТ, і над ОБТ встановити вивідний або спіралеподібний перехідник.
36.Охарактеризуйте призначення, конструкцію, принцип роботи УЛПП.
Пристрій для зниження гідравлічного тиску в зоні прихоплення Цей пристрій призначений для ліквідації диференційних прихоплень.
Основними елементами пристрою є: пакер і золотниковий клапан, який після відкриття з'єднує підпакерний простір, тобто зону прихоплення із внутрішньої порожниною бурильної колони, що заповнена буровим розчином на задану висоту. Це забезпечує різке зниження гідростатичного тиску в зоні прихоплення й усуває притискувальну силу. Схема пристрою показана на рисунку 2.11.
До складу цього пристрою входить рухомий ствол 3 з верхнім перевідником 1 та нерухомого корпуса 6 з нижнім з’єднанням 12, між якими розміщений основний пакеруючий елемент 2 та допоміжний пакер 4.
На нижньому кінці ствола 3закріплено поршень 7із зворотним клапаном 9. У вихідному положенні отвір 8у поршні й отвір 10у корпусі, що утворюють золотниковий клапан, не суміщені і буровий розчин не може перетікати зі свердловини всередину бурильної колони. З'єднання підпакерного простору з внутрішньою порожниною труб відбудеться після стискування пакера й переміщення поршня на величину h до регулювального кільця 11, при цьому отвори 8і 10 з’єднуються. У пристрої застосовують стандартні 180- і 195-мм пакерні манжети, призначені для пакерування стовбура діаметром, відповідно до 200-208 і 220-225 мм. Середні розрахункові значення ходу h і навантаження на пакер, що забезпечують розпакерування, залежно від діаметра стовбура в місці установлення пристрою наведені нижче.
Діаметр пакера, мм…180 – 195Діаметр свердловини, мм .200 – 220 Хідh, мм…….135 – 176Осьове навантаження, кН……95 – 150
1 – верхній перевідник; 2 –основний пакеруючий елемент; 3 – ствол; 4 – допоміжний пакер; 5 – отвір в поршні; 6 – корпус; 7 – поршень; 8 – отвір в поршні;
9 – зворотній клапан; 10 – отвір в корпусі;11 – регулювальне кільце; 12 – нижнє з’єднання;h – хід поршня.
Пристрій для зниження гідростатичного тиску в зоні прихоплення
64.Проаналізуйте основні причини зминання обсадних колон.
Змяття ОТ. Причини:
наявність текучих порід;
наявність звуженої частини в стволі свердловини;
зовнішній тиск більший допустимого;
обвалювання стінок свердловини;
несвоєчасний долив в ОК;
неякісне виготовлення ОТ.
Білет №9
9.Обгрунтуйте основні засоби попередження прихоплень в результаті заклинки долота в звуженому стовбурі свердловини .
Для буріння в абразивних, твердих і міцних породах до компоновки бурильної колони над долотом рекомендується включати калібратор, діаметр якого дорівнює діаметру долота, або ексцентричний перехідник.
Перед спуском нового долота у свердловину бурильник зобов'язаний:визначити інтервал, пробурений попереднім долотом, інтервали та величини посадок і затягувань бурильної колони; з'ясувати ступінь зносу і фактичний діаметр відробленого долота.
Нове долото з конфігурацією, відмінною від попереднього (чотиришарошкове після три-шарошкового, лопатеве після шарошкового тощо), треба спускати обережно, не допускаючи посадок понад 30—50 кН.
Не можна спускати у свердловину алмазне долото, яке має знос діаметра понад 4мм.
Привибійну частину стовбура слід проробляти. Інтервал проробки встановлює буровий майстер залежно від втрати діаметра попереднього долота, але не менше довжини ведучої труби. Навантаження на долото під час проробки має становити 20—30 кН і менше.
У процесі буріння свердловин алмазними долотами для попередження їх заклинювання необхідно:
під час вимушених зупинок бурильної колони постійно їх припіднімати і опускати на довжину ведучої труби І провертати ротором через 3—5 хв;
під час зупинок з передбаченою тривалістю понад 30 хв треба піднімати долото вбаш-мак проміжної колони;
останні дві труби слід опускати з суцільною проробкою привибійної зони.
Не можна використовувати опорно-центрувальні елементи (ОЦЕ) з величиною зносу їх по діаметру більше ніж на 3 мм для розмірів доліт до 215,9 мм і на 4 мм — для доліт більших розмірів. Якщо зі спусканням нового долота виявлені місця посадок, то їх потрібно проробити і тільки тоді спускати долото.
37.Проаналізуйте порядок роботи з УЛПП. Визначіть рівень бурового розчину в бурильній колоні при спуску УЛПП.
Порядок роботи
Відкручують неприхоплену частину колони. Місце відкручування підбирають так, щоб пристрій розміщався усередині обсадної колони, що забезпечить надійність пакерування. Зібраний пристрій опускають на бурильних трубах, які частково заповнюють буровим розчином і з’єднують з прихопленою бурильною колоною. Частково колону труб розвантажують на 90–150 кН. Під дією осьового зусилля пакери 2 і 4 збільшуються в діаметрі і перекривають затрубний простір. Ствол 3 разом з поршнем 7 переміщається вниз. Отвори 8 і 10 з’єднується між собою, рідина із зони прихоплення перетікає всередину труб, тиск в затрубному просторі різко зменшується, утримуюча сила зменшується. Після ліквідації прихоплення, знімають осьове навантаження, промивають свердловину, провертають і піднімають колону. Для надійного розпакерування необхідно забезпечити стиск пакера. У зв'язку з цим виникає необхідність визначати мінімальну глибину спуска пристрою, при якій забезпечується заданий тиск у зоні прихоплення, а також мінімальну глибину при якій досягається необхідна вага бурильної колони.
Рівень бурового розчину в бурильній колоні, що відлічуються від гирла, який забезпечує заданий тиск у свердловині в зоні прихоплення, визначають за формулою
, (2.29)
де LП – глибина зони прихоплення;Рпл– пластовий тиск;rР – густина бурового розчину;а1 – коефіцієнт депресії(а 1).
Мінімальну глибину спускання пристрою, за якої забезпечується пакерування, визначають за формулою:
, (2.30)
де а2 – коефіцієнт резерву (1<a21,3);GП – навантаження для пакерування;l0– довжина ОБТ; b – коефіцієнт, що враховує виштовхувальну силу, 
;q0 – вага 1 м ОБТ; qТ– вага 1 м бурильних труб (середньозважена);S1 – площа перерізу внутрішньої порожнини бурильних труб;rм – густина матеріалу труб;
Розрахунок виконують для перевірки співвідношення 
. У противному випадку застосувати цей спосіб неможливо.
65.Проаналізуйте основні причини прихоплення обсадних колон.
Прихоплення обсадних труб (ОТ). Причини:
при обвалюванні та осипанні стінок;
при наявності пластів з низьким пластовим тиском;
при різких перегинах стовбура свердловини;
неякісний буровий розчин.
Білет №10
10.Обгрунтуйте основні засоби попередження прихоплень в результаті заклинки долота побічними предметами.
Прихоплення, пов’язані із попаданням сторонніх предметів у затрубний простір
1 Для запобігання попадання сторонніх предметів у свердловину необхідно після підйому бурильної колони отвір ротора перкрити спеціальними пристроями.
2 Для запобігання попадання сторонніх предметів під час спуско-підіймальних операцій затрубний простір треба перекрити напівавтоматичним пристроєм
3 Не допускати ремонтних робіт над ротором або біля нього при відкритому усті свердловини.
4 При попаданні у свердловину механічних предметів або аварії з долотами подальше поглиблення припиняють до повного очищення вибою від цих предметів.
5 Для очищення вибою свердловини від накопичених уламків металу необхідно спускати магнітний уловлювач або вибійний фрезер зі шламоуловлювачем не рідше, ніж через 300 м проходки у породах середньої твердості, через 100 м – у твердих породах, а також після розбурювання цементних стаканів.
38.Проаналізуйте порядок вибору способу ліквідації прихоплень бурильної колони.
Вибираємо в послідовності:
1.Віддаємо перевагу тому способу, при яуому відпадає необхідність роз’єднання б.к.;
2.Час ліквідаціі прихоплень повинен бути завжди менший за час перебурки нового ствола.
– час ліквідації прихоплень
– час установки цементного моста
– час перебурки
3.Економічні витрати на ліквідацію прихоплень менші ніж установка цементного моста, перебуока, вартість б.к.
– загальні витрати прихоплення
– витрати установки цементного моста
– вартість б.к.,яка залишилась в св-ні.
– вартість перебурювання нового ствола св ни
66.Проаналізуйте основні причини негерметичності затрубного простору при тампонуванні обсадних колон.
Негерметичність за трубного простору.
- Дуже малі сили зчеплення між обсадною колоною і цементним каменем, між ЦК і стінкою свердловини;
- низька якість ЦК, особливо при наявності великих каверн.
Білет №11
11.Обгрунтуйте основні засоби попередження прихоплень в результаті обвалювання стінок свердловини.
1. Вибрати тип бурового розчину з підвищеними інгібуючими і адгезій ними властивостями: алюмокалієвий, калієвий, полімерхлоркалієвий…
2. Збільшити густину буравого розчину, за рішення технічної ради.
3. Змінити режимні параметри буріння.
4. Зменшити продуктивність бурових насосів.
5. Зменшити вібрації бурильної колони.
Якщо дані рекомендації ефекту не дають то застосовують рідинні ванни.
39.Проаналізуйте призначення, конструкцію і принцип роботи безпечного перехідника.
Призначений для роз’єднання від прихваченого інструменту в заданому місці з подальшим приєднанням аварійної компоновки до ловильної різьби роз’єднувача колони.Роз’єднувач колони використовують у складі КНБК,де цей пристрій виконує функції звичайного перехідника.
Конструкція цього перехідника складається із 3 основних деталей:з’єднувальної головки 1,нижнього перехідника 3 і кільця тертя 2,яке дає змогу розвивати крутний момент на роз’єднання величиною всього 25% від крутного з’єднувального моменту.Роз’єднання відбувається обертанням колони вліво.
Принцип роботи
Для роз’єднання бурильної колони в труби опускають кулю,яка перекриває канал у втулці.Під дією надлишкового тиску розбиваються болти.Муфта переміщується вниз,звільняючи зачеплення.Фіксація лівої різьби звільнається і по ній правим обертанням здійснюється роз’єднання колони.
У залишеній у свердловині частині роз’єднувача колони передбачена права муфтова різьба для приєднання ловильного інструменту.
Переваги роз’єднувача колони
1.Роз’єднання колони правим обертанням в раніше заданому місці;
2.Простота конструкції і надійність роботи;
3.Можливість застосування на довільних глибинах у складних умовах.
67.Проаналізуйте основні причини оголення башмака і утворення цементних стаканів більше допустимих значень при тампонуванні обсадних колон.
Висота цементних стаканів в обс колоні значно більша, ніж допустима.
-цементування обсадних колон без притискувальних пробок, або з пробками, які сильно зносилися по зовнішньому діаметру;
-негерметичний зворотній клапан;
-зупинка технологічних процесів в свердловині.
Оголення башмака проміжної колони
Білет №12
12.Обгрунтуйте основні засоби попередження прихоплень в результаті утворення сальників і осідання твердої фази.
Прихоплення, яке виникло через утворення сальників
1 Не вводити у буровий розчин тверді частинки, які володіють магнітними властивостями (магнетит, гематит).
2 Зменшити вміст вибуреної породи у буровому розчині.
3 Збільшити швидкість висхідного потоку бурового розчину в затрубному просторі, довівши її до 2,5 м/с між ОБТ та стінками свердловини.
4 При підвищенні тиску на викиді бурових насосів буріння свердловини зупинити і провести інтенсивне промивання з частотою обертання не менше 80 об/хв. з натягом колони не вище її ваги.
5 При затягуванні інструмента з сальником бурильник зобов’язаний:
5.1 при бурінні під кондуктор розвантажити колону бурильних труб на повну вагу, в інших випадках – на вагу інструмента, який є у відкритому стволі свердловини;
5.2 відновити циркуляцію одним клапаном насоса з поступовим збільшенням продуктивності до нормального значення;
5.3 провернути інструмент ротором з допустимою кількістю обертів при розвантаженні на 30-40 кН нижче власної ваги, повторити ці дії 4-5 разів;
6 При звільненні колони або при отриманні її обмеженого вільного ходу, приступають до руйнування сальника обертанням колони та інтенсивним промиванням. Забороняється звільняти бурильну колону розходжуванням при натягуванні її з зусиллям більшим від власної ваги колони.
Прихоплення, яке виникло через осідання шламу та порушення режиму промивання свердловини
1 Не залишати бурильну колону у свердловині протягом тривалого часу без промивання.
2 Не допускати зменшення статичного напруження зсуву та умовної в’язкості нижче показників, зазначених у ГТН.
3 При розбурюванні цементних мостів буровий розчин обробляти солестійкими понижувачами в’язкості (ФХЛС, ТПФН тощо), які запобігають виникненню коагуляції розчину.
4 Не допускати флокуляцію флотаційного бариту, особливо під час введення значної кількості нафти. Заходи із запобігання флокуляції бариту детальніше описані у розділі 3.6.1.
5 У разі виникнення прихоплення через осідання шламу або обважнювача бурильник вживає заходів для ліквідації ускладнення аналогічно як при утворенні сальників (порядок дій наведений у попередньому пункті).
6 Постійно слідкувати за зміною температури висхідного потоку бурового розчину і за зміною тиску на викиді насосів. У разі зменшення температури і тиску бурового розчину зупинити і підняти бурильну колону зі свердловини та виявити місце порушення колони.
40.Обгрунтуйте основні причини аварій з ведучою штангою.
Основні типи аварій з ведучою трубою:
Знос різьби (причини: агресивне середовище, відсутність змаски) ;
Зрив різьби ( найчастіше по 5-тій нитці, бо вона неповна ).
Ведучі труби збірної конструкції ламаються переважно по трубній різьбі і, за рідкісним винятком, у зоні, що прилягає до неї. Причиною таких аварій є недосконала конструкція з'єднання ведучої труби з перехідником, унаслідок чого згинальний момент діє тільки на небезпечний переріз (трубну різьбу); тому тут відбувається швидкий розвиток утомлюваності металу і труба руйнується.
3)Порив по тілу труби – рідкісний тип аварій, викликаний неякісним виготовленням ведучої штанги.
Ведучі труби бувають цільної і збірної конструкції.
Ведучі труби цільної конструкції ламаються в одиничних випадках – основною причиною є несвоєчасна дефектоскопія.
Ведучі труби збірної конструкції – в зоні конічної різьби, рідко в ділянці що до неї прилягає.
68.Обгрунтуйте основні заходи недопущення падіння окремих труб і секцій обсадних колон в свердловину.
- неуважність бурової бригади при СПО і неякісний буровий інструмент;
- підйом БК на одному штропу;
- підйом БК здійснюють з допомогою елеваторів, вантажопідйомність яких значно менша ніж вага БК;
- ненадійно працює защьолка на елеваторі;
- неякісна робота тормозної системи
Білет №13
13.Оцініть силу прихоплення бурильної колони до стінки свердловини під дією перепаду тиску.
сила з якою утримується БК у свердловині,
різниця між гідростатичним і пластовим тисками,
площа прихоплення,
вага БК,яка розміщена нижче зони прихоплення,
коеф. тертя між БК і стінкою св.
41.Обгрунтуйте основні причини аварій з бурильними трубами.
Труби з приварним замками:
Аварії по зварному шву
Причини:
- не співвісність.
- низка ударна в’язкість приварного шва.
- не якісне виконання зварного шва.
Злом труби по тілу
Причини:робота в агресивному середовищі.Не якісне виготовленняНе уважно робота член бур. бригади по регулярному огляди бур. труби.
Поломка по висаджені частині бур. к.
Причини: концентратор знакозмінних напружень які виникає бур. колони.робота в агресивному середовищі.
Бурильні труби з накрученими замками:
Поломка по висаджені частині бур. к.
Причини: концентратор знакозмінних напружень які виникає бур. колони.Робота в агресивному середовищі.
Злом труби по тілу
Причини:робота в агресивному середовищі.Не якісне виготовленняНе уважно робота член бур. бригади по регулярному огляди бур. труби.
69.Обгрунтуйте основні заходи недопущення зминання обсадних колон.
- Дотримуватися всіх норм при підготовці і спуску ОТ;
- Розрахунок ОК на зминання особливо в зоні залягання солей провести на гірський тиск;
- Особливу увагу звернути на інтервали де спостерігається різка зміна зенітного та азимутального кутів.
Білет №14
14.Проаналізуйте ефективність способів діагностування типів прихоплення бурильної колони.
Розрізняють два способи діагностування:
Промисловий
Статистичний
Широко застосовується промисловий спосіб при бурінні експлуатаційних св. Суть цього способу:
Головні спеціалісти на основі аналізу причин виникнення ознак , передумов та операцій при якій виникли прихоплення, а також врахований аналіз при яких виникли прихоплення на інших свердловинах майже 100% визначає тип прихоплення.
Статистичний - застосовується діагностика типу прихоплення на розвідкових площах.
Суть: визначає основні причини які можуть вплинути на прихоплення бурильної колони. Таких причин є 18 штук: глибина свердловини, літологія, кавернозність, характеристика розчину, Ф, Т,СНЗ,зміна 
кутів, зміна величини Рпл з глибиною, характеристика ускладнення які передували виникненню прихоплення та ін. Кожній цій ознаці присвоюють бал. Після виникнення прихоплення сумують в балах ті причини які вплинули на прихоплення.
1-13-І тип 13-18-ІІ тип >18-ІІІ тип при достовірності 70%
42.Обгрунтуйте основні причини аварій з бурильними замками та перевідниками.
1) вирив різьби
- знос
-відсутність змазки
- неякісне виготовлення
2) злом ніпеля
-перекіс
-робота на знакозмінних навантаженнях
3) Заїдання різьби – удари різьби, неправильне згвинчування
4)руйнування по тілу замка – неякісне виготовлення
70.Обгрунтуйте основні заходи з попередження прихоплення обсадних колон.
- Строго дотримуватись всіх вимог при підготовці обладнання, стовбура свердловини і спуску колони;
- Непроводити проміжних промивок свердловини, а особливо в інтервалах де можливе прихоплення;
- Перед спуском провести кольматацію горизонту;
- В інтервалі, де можливі прихоплення встановити центруючи приспосіблення;(щоб зменшити площу прихоплення).
Білет №15
15.Визначіть верхню межу прихоплення однорозмірної бурильної колони.
Цей спосіб дає хороші результати тоді, коли бурильна колона нерухома і колона однорозмірна.
або
де
Для визначення верхньої межі прихоплення однорозмірної колони:
,де
1,05 – коефіцієнт,який враховує жорсткість бурильних замків;
Е – модуль Юнга,Н/м2;
q – вага погонного метра бурильних труб,Н/м;
видовження бурильної колони;
густина сталі,кг/м3;
зусилля, яке розтягує бурильну колону,Н;
g – прискорення земного тяжіння,м/с2
Порядок визначення 
:
зусилля на бурильну колону,яке дорівнює: 
де 5 ділень – сила тертя бурильної колони по стінках свердловини.
Робимо мітку навпроти стола ротора.
2. 
3.Різко опускаємо
і робимо мітку.
4. Відстань між мітками пополам - нижня мітка
5. 
і робимо мітку.
6. 
і різко вниз.
7. Між окремими мітками середина – верхня мітка
Зусилля повинно бути менше ніж руйнівне зусилля для бурильної колони і вишки.
43.Обгрунтуйте основні причини аварій з ОБТ.
Основні типи аварій з ОБТ:
Знос різьби (причини: агресивне середовище, відсутність змазки) ;
Зрив різьби (причини : перевищення крутного моменту, знакоперемінні навантаження, перекіс ОБТ через не співвісність стола ротора і лебідки )
Частою причиною поломок є система тріщин викликаних нерівномірним охолодженням труб під час їх закалки.
Порив по тілу ОБТ– рідкісний тип аварій, викликаний неякісним виготовленням ОБТ і ускладненими умовами.
До несприятливих умов належать, що ведуть до аварій з ОБТ належать:
-часте перешаровування порід, різних за міцністю;
-круті кути падіння пластів;
-робота колон труб у середовищах з агресивними хімічними домішками (солей, кислот, лугів), які сприяють виникненню корозії;
71.Обгрунтуйте основні заходи недопущення оголення башмака і утворення цементного стакана більше допустимих значень при тампонуванні обсадних колон.
1. Строго дотримуватись правил, які необхідно виконувати при тампонуванні свердловини;
2. Зворотні клапани опресувати на 1,5 кратний тиск;
3. Застосувати якісні притискні пробки;
4. Недопускати утворення повітряних подушок при тампонуванні.
У випадку негерметичності зворотніх клапанів після проведення тампонування, запірні клапани на цементувальній головці не відкривати якщо тиск не падає. В цьому випадку відновити тиск з допомогою ЦА до попереднього значення, закрити клапани і залишити колону на ОЗЦ.
Тиск в колоні зменшують в 3 етапи:
1. Початок тужавіння;
2. Кінець тужавіння;
3. Через 4 години після кінця тужавіння.
Білет №16
16.Визначіть верхню межу прихоплення ступеневої бурильної колони.
Для багаторозмірної колони:
Якщо Н1<0,тоді продовжуємо визначати місце прихоплення для другої секції:
Якщо Н1<0, тоді зона прихоплення вище цієї секції труб. В цьому випадку приступають до визначення довжини вільної частини другої секції труб.
Порядок визначення 
:
зусилля на бурильну колону,яке дорівнює: 
де 5 ділень – сила тертя бурильної колони по стінках свердловини.
Робимо мітку навпроти стола ротора.
2. 
3.Різко опускаємо
і робимо мітку.
4. Відстань між мітками пополам - нижня мітка
5. 
і робимо мітку.
6. 
і різко вниз.
7. Між окремими мітками середина – верхня мітка
Зусилля повинно бути менше ніж руйнівне зусилля для бурильної колони і вишки.
44.Обгрунтуйте основні причини падіння колони труб в свердловину.
- неуважність бурової бригади при СПО і неякісний буровий інструмент;
- підйом БК на одному штропу;
- підйом БК здійснюють з допомогою елеваторів, вантажопідйомність яких значно менша ніж вага БК;
- ненадійно працює защьолка на елеваторі;
- неякісна робота тормозної системи
72.Обгрунтуйте основні заходи по підвищенню герметичності затрубного простору при тампонуванні обсадних колон .
1. Зменшити товщину фільтраційної кірки, покращити якість розчину;
2. При тампонувані використовувати осереднюючи ємність;
3. Густина притискувальної рідини повинна бути пртр – 200-300 кг/м3;
4. Контроль управління цементуванням здійснюють за допомогою СКЦ (тр,Qтр,Ртр, Vпр.р);
5. Час загущення тампонажного розчину повинен бути на 25 % більший ніж час на прокачування і продавлювання цементного розчину;
6. Місцеве зменшення води в тампонажному розчині з допомогою спеціального пакера. Кількість води зменшити до 25%. Сили щеплення різко зростають.
Білет №17
17.Охарактеризуйте конструкцію, принцип роботи і технологію визначення верхньої межі прихоплення за допомогою прихватовизначника.
Цей прилад дозволяє визначити верхню межу прихоплення шляхом нанесення магнітних міток на бурильну колону.
Суть роботи:
Під дією струму прихватовизначник утворює магнітне поле,яке наносить на бурильну колону,тобто він утворює магнітні мітки на бурильній колоні. Під час розходжування бурильної колони магнітні мітки зникають і тільки залишаються на нерухомі колоні. З допомогою реєструю чого приладу визначаємо глибину, де залишились магнітні мітки іде зникли. Місце від залишених міток до місця де мітки зникли – верхня вежа прихоплення бурильної колони.
Порядок роботи:
У відкритий кінець бурильної колони опускають прихватовизначник нижче ймовірної зони прихоплення . Піднімають за допомогою реєструючого пристрою і записують значення магнітної індукції.
Після підйому знову опускають нижче зони прихоплення . При підйомі через кожні 10 – 15 м підйом припиняють ,подають струм і наносять мітки.
Після підйому прихвативизначника на устя в не прихопленій частині б.к. мітки зникають, потім знову його спускають у свердловину нижче зони прихоплення і з допомогою реєструю чого приладу виявляють наявність магнітних міток по довжині колони . Співставивши величину магнітної індукції після першого і 3 – го підйомів визначаємо місце прихоплення б.к.
45.Проаналізуйте основні заходи попередження аварій з ведучою штангою.
Ефективна робота трубної бази.Проводять дефектоскопію.Заміряють температуру розчину.Періодично проводять заміну вед.штанги
73.Охарактеризуйте типи, причини, заходи з попередження і шляхи ліквідаціїаварій при проведенні промислово-геофізичних роботах.
Причини:
1)обвали і осипи стінок св..
2)неякісна підготовка ствола
3)неякісне кріплення приладів до кабеля
4)застосування зношеного кабелю
Попередження
1)якісна підготовка св.
2)промитм св.,і виміряти параметри
3)перевірити бурове обладнання
4)ГДС проводять після підготовки ствола
5)Має бути керівник ГДС
Ліквідація
1)спустити печатку
2)опустити кований гачок
Білет №18
18.Охарактеризуйте принцип роботи і технологію визначення місця прихоплення бурильної колони за допомогою акустичного каротажу.
За допомогою акустичних цементомірів визначають інтервал прихвату алюмінієвих і обважнених бурильних труб, чого не можна зробити прихватовизначником.
Виявлення інтервалу прихвату і порівняння його з літологічним складом порід дає змогу з великою точністю встановити категорію (прилипання, заклинювання та ін.) і місце прихвату, а отже — вибрати найбільш дієвий спосіб його ліквідації. Інтервал прихвату виявляють за допомогою довільної акустичної апаратури відповідного діаметра. При цьому використовують не пряму хвилю по металевій трубі, а імпульси, відбиті від з'єднувальних замків. За такого способу реєстрації акустичного сигналу значно підвищується чутливість методу, оскільки довжина зонда дорівнюватиме подвоєній довжині свічки. За амплітудою відбитих імпульсів можна визначити інтервал прихвату колони, а також оцінити розподіл утримувальної сили в інтервалі прихвату.
Перешкодою для масового застосування акустичних цементомірів для визначення інтервалу прихвату є їх обмежений випуск. Причому для труб з висадженими всередину кінцями діаметром 140 мм потрібні цементоміри із зовнішнім діаметром 80 мм і гумою, добре привулканізованою до корпусу.
46.Проаналізуйте основні заходи попередження аварій з бурильними трубами.
1. бурильні труби і всі з’єднувальні елементи до них повинні бути сертифіковані. Забороняється використання не сертифіковані бурильні труди.
2. бур.труби і її елементи які поступили у ВБР, відправляють в трубну базу. В комплекти повіни входити абсолютно одинакові труби. Після цього накручують замки при температури 450 С. Окрім цього на трубні базі опресовують бур. труби при :
Роп=25 МПа для труб коли Нсв4000 м.
Роп=30 МПа для труб коли Нсв>4000 м.
Додатково кожний комплект бур.труби проводять дефектоскопією.
3. комплекти бурильних труб доставляються на бурові з накрученнями на них кільцями і складаються на мостах і між рядами вставляється дрова. На кожний комплект складається два паспорта, один залишається на базі а другий у начальника бурові.
Начальник повішень постійно упаспорті відмічати час роботи, умова роботи і знос труб і по необхідності переводити їх на другий клас (1 клас ’нові’, 2 клас ’частково спрацьовані’, 3 клас ’дуже спрацьовані’).
Перед спуску комплект бурильних труб в свердловині ще раз його візуально перевіряють. Окрім цього нові труби перед спуском шаблонують.
4. Контролювати температуру розчину.
5. через кожне довбання необхідно міняти робочі замкові з’єднання на не робочі.
74.Охарактеризуйте причини, заходи з попередження і шляхи ліквідації аварій при падінні і руйнуванні бурової вишки.
Причини:
1)Завеликі навантаження,2)Час експлуатації вишки значно перевищує допустимий,3)Просідання фундаменту,4)Ослаблення бокових зєднань секцій вишки,5)Зміщення крон блоку по відношенню до основи,6)Застосування несправного ГІВ
Шляхи попередження:
Буровий майстер разом із механіком один раз в два місяця оглядає технічний стан вишки. Окрім цього вишка оглядається вишкомонтажниками перед спуском обсадної колони і після ліквідації аварій.
Не допускати навантажень більших за допустимі. При огляді вишки звертати увагу на фундамент.
Білет №19
19.Визначіть допустиме осьове зусилля натягу при розходжуванні бурильної колони.
Допустиме осьове натягування бурильної колони оцінюють за формулою:
,
де S – площа поперечного перерізу найслабшої труби в колоні, м2.
а – коефіцієнт запасу міцності який дорівнює 1,3-1,5;
т – межа текучості матеріалу, МПа;
Зрозуміло, що Рдоп повинно бути меншим від допустимого навантаження на бурову вежу.
47.Проаналізуйте основні заходи попередження аварій з бурильними замками та перевідниками.
Замки потрібно змащувати.Закріплювати замки ключами.По величині зносу замків.Перевіряти знос різьби по 2 критеріях:по числу обертів згвинчування;по відстані виступу ніпеля і муфти.
75.Охарактеризуйте причини, заходи з попередження і способи ліквідації аварій при падінні елементів талевої системи.
. Один раз в 2 місяці перевіряють технічний стан вишки.
2. Недопускати зверх допустиме навантаження на вишку.
3. Один раз в добу перевіряти стан талевого канату, допускається порив ниток не більше 10 відсотків на довжину однієї звивки.
4. Регулярно перевіряти протизатягувач і гідромат.
5. Регулярно перевіряти освітленість в нічний час, а також підчас туману.
Білет №20
20.Визначіть допустиме число обертів закручування бурильної колони при її розходжуванні.
Допустиму кількість обертів для розходжування бурильної колони можна визначити за формулою:
,
де dз – зовнішній діаметр колони, м;
– межа текучості матеріалу, МПа;
– напруження розтягу, яке дорівнює відношенню ваги не прихопленої частини бурильної колони до площі поперечного перерізу тіла труби, МПа;
а – коефіцієнт запасу міцності який дорівнює 1,3-1,5;
Lнк– довжина не прихопленої частини бурильної колони, м.
48.Проаналізуйте основні заходи попередження аварій з ОБТ.
Змащувати різьбові зєднання.Довжина ОБТ повинна бути >ніж навантаження на долото на 25%Замкові різьби необхідно міняти місцями.Після вибухових робіт проводити дефектоскопію.
76.Охарактеризуйте основні причини, заходи з попередження і способи ліквідацій аварій при падінні сторонніх предметів в свердловину.
1 Для запобігання попадання сторонніх предметів у свердловину необхідно після підйому бурильної колони отвір ротора перекрити спеціальними пристроями.
2 Для запобігання попадання сторонніх предметів під час спуско-підіймальних операцій затрубний простір треба перекрити напівавтоматичним пристроєм
3 Не допускати ремонтних робіт над ротором або біля нього при відкритому усті свердловини.
4 При попаданні у свердловину механічних предметів або аварії з долотами подальше поглиблення припиняють до повного очищення вибою від цих предметів.
5 Для очищення вибою свердловини від накопичених уламків металу необхідно спускати магнітний уловлювач або вибійний фрезер зі шламоуловлювачем не рідше, ніж через 300 м проходки у породах середньої твердості, через 100 м – у твердих породах, а також після розбурювання цементних стаканів.
Білет №21
21.Проаналізуйте ефективність, переваги та недоліки основних способів ліквідації прихоплень бурильної колони.
Для ліквідації прихоплень у практиці буріння застосовують такі способи :
1 Гідроімпульсний спосіб, розрізняють прямий спосіб (ПГІС) та обернений (ОГІС). Оснований на створенні гідравлічних імпульсів . Спосіб призначений для прихоплень 1-2 типів тобто має бути циркуляція .При прямому легку рідину ( вода, нафта ) закачують в труби і створюють надлишковий тиск , а при зворотному легку рідину закачують в затрубний простір. Проходить порив діафрагми тиск різко падає створ. коливання.
2 Вибуховий спосіб; для ліквідації прихоплень застосовують торпеди з детонуючим шнуром (ТДШ) та корпусні торпеди з детонуючим шнуром (КТДШ). Використовують для ліквідації прихоплень першого типу та ліквідації прихоплень при затяжці бур колони в жолоб . ТКДШ застосовують для ліквідації прихоплень при заклинюванні бур колони : в звуженому стовбурі, в привибійній зоні, при попаданні по сторонніх предметів.
3 Установлення рідинних ванн, серед яких найбільш розповсюдженими є нафтові ванни і кислотні . Нафтові ванни застосовують для ліквідації прихоплень в глинистих породах , кислотні застосовують при розбурюванні карбонатних порід. Для встановлення нафтових ванн використовують найменш в’язкі нафти.
4 Застосування ударних механізмів: гідравлічний ударний механізм (ГУМ), збуджувач пружних коливань (ВУК), пристрій для ліквідації прихоплень (УЛП), яс ударний (ЯУ), яс ударно-вібраційний (ЯУВ) тощо. Ці пристрої призначенні для ліквідації прихоплень 1 – 2 типів шляхом створення коливань в бурильній колоні , але в кожного пристрою своя схема створення коливань .
5 Використання випробувачів пластів або пристрою для ліквідації прихоплень пониженням тиску бурового розчину в затрубному просторі (УЛПП). Розпекеровує затрубний простір тобто відсікає дію гідро статичного тиску над зоною прихоплення .Золотникрвий клапан з’єднує затрубний простір в зоні прихоплень з внутрішнім простором в бурильній колоні тиск падає , в зоні прихоплення великий а вбурильних трубах малий величину якого розраховують .
6 Комбінований спосіб (наприклад, нафтова ванна та один із ударних механізмів).
7 Оббурювання та витягування прихопленої колони частинами, спосіб довготривалий, а тому застосовується не часто. В свердловину опускають трубний фрез офрезовують кільцевий простір навколо труби довжиною не менше 12 м розфрезовану трубу відкручують і піднімають на денну поверхню .
8. Встановлення цементного моста і переборювання нового ствола св.
49.Проаналізуйте основні заходи попередження падіння колони труб в свердловину
1)перед початком СПо перевірити справність елеваторів,тормозної системи,і талевої.
2)налагодити освітлення в буровій
3)уважно спускати БК,не допускати посадок (якщо є то проробити уступи)
4)члени вахти повинні слідкувати і виконувати свої обов’язки при СПО
77.Обгрунтуйте вибір місця, висоти і рецептури цементу для установки цементного моста при забурюванні нового ствола свердловини.
Забурка нового ствола може відбуватися як в закріпленому так і в незакріпленому інтервалі свердловини. В першому випадку вона здійснюється через прорізане вікно в обсадній колоні, а в другому – після установки штучного вибою , а при необхідності і відхилювача. Забурку нового ствола здійснюють як роторним способом з застосуванням відхилювача , так і з допомогою вибійних двигунів, включених в спеціальні компоновки.
При установці цементного моста в необсадженій частині :
По даних геофізичних досліджень вибирають інтервал встановлення цементного стакана і його висота. Рекомендується встановлювати в інтервалі складеному однорідними по твердості породами, найкраще в м’яких породах де проходка на долото складає не менше 10 м. при установці цементного стакана в твердих породах – збільшують діаметр ствола зривами або розширювачами ( не менше 215 мм ) . Верхня частина цементного моста повинна знаходитися вище залишеного інструменту на 50 м ,
Вибирають рецептуру цементного моста. Цементні розчини повині забезпечити якісну ізоляцію пластів, хороше щеплення з породою, створити цементний камінь з високими механічними властивостями, не допустити поглинання цементного розчину під час продавки. При температурах до 100 С використовують порт ланд цемент, при вищих – спеціальні термостійкі (шлакові, шлако-піщані, кремнеземні) тампонажні суміші. Для підвищення міцності цементного каменю – до цементного розчину додають 0,5-3 % смоли МФ-АР. В складних умовах до розчину додають краситель – для контролю забурки нового ствола.
Білет №22
22.Обгрунтуйте технологію проведення прямого гідроімпульсного способу ліквідації прихоплень (ПГІС).
1 Визначити верхню межу прихоплення, а при нагоді і інтервал прихоплення.
2 Забезпечити бурову двома діафрагмовими камерами, засувкою високого тиску, нагнітальною головкою та наголовником.
3 У верхній частині бурильної колони встановити ОБТ так, щоб її верхня частина виступала над ротором не більше, ніж на 40-50 см.
4 Відновити циркуляцію, інтенсивно промити свердловину до вирівнювання параметрів бурового розчину.
5 Приєднати до бурильної колони наголовник з діафрагмами, вибраними відповідно до розрахунку. Опресувати наголовник, нагнітальну головку та діафрагмову камеру на тиск, що перевищує максимальний при ГІС на 25 %. Обв’язати обладнання для проведення ГІС відповідно до схеми на рисунку 2.1.
6 Цементувальні агрегати під’єднати до відвідних патрубків нагнітальної головки і до приймальних ємностей з водою.
7 Розвантажити бурильну колону повністю (якщо її вага до місця прихоплення менша 1000 кН), або частково (якщо її вага до місця прихоплення перевищує 1000 кН). Залишати бурильну колону, підвішену на талевій системі, або закріпляти натягнуту колону у роторі забороняється.
8 Закачати в бурильну колону воду чи іншу рідину, яка має значно меншу густину від густини бурового розчину у свердловині у розрахованій кількості. Перепад тиску необхідно забезпечити в межах 10-15 МПа, але не менше 6 МПа. Висота стовпа води в колоні повинна бути не більше 2/3 її довжини.
9 Для отримання серії імпульсів закачування води не припиняють до розриву діафрагм, яких у наголо