Проектування горизонтальної площини
Для забезпечення балансу земельних робіт обчислюють середню проектну позначку за формулою
, (14.1)
де Н1, Н2, Н3, Н4 – позначки вершин квадратів, які належать відповідно до одного, двох, трьох та чотирьох суміжних квадратів; n – кількість квадратів.
Рис. 14.5. Проектування горизонтальної площини
Проектування нахиленої площини
3.
За формулою (14.1) обчислюють проектну позначку центра ваги площі будівельного майданчика.
Положення центра ваги визначають координатами, які аналітично обчислюють за формулою
, (14.3)
Положення центра ваги майданчика можна визначити графічно.
а
Б
Рис. 14.6. Визначення положення центра ваги
Проектні позначки будь-якої вершини квадрата обчислюються за формулою
Ні = Н0 + хі × іх + уі × іу , (14.4)
Рис. 14.7. Проектування нахиленої площини
Складання картограми земляних робіт
Картограма –це графічне зображення розміщення на плані або місцевості з обчисленими об’ємами насипів і виїмок.
Зразок картограми земляних робіт при проектуванні похилої площини (рис. 14.7) показано на рис. 14.8.
Так само складають картограму земляних робіт при проектуванні горизонтальної площини.
| Всього
|
342,9
|
38,1
|
Насип
|
| 303,0
| 90,8
| Виїмка
|
Рис. 14.8. Картограма земляних робіт
Рис. 14.9. Схема визначення лінії нульових робіт
У кожному квадраті обчислюють об’єм виїмки або насипу за формулою
V = 
, (14.7)
де h1, h2, ..., hn – робочі позначки по кутах кожної площі.
Сума насипів повинна дорівнювати об’єму виїмок, тобто
SVH» SVB.
Допускається різниця не більше 5% від загального об’єму насипу або виїмки:
. (14.8).
Розмічування ліній та площин по висоті
Розмічування виконують від пунктів висотної основи будівельного майданчика.
Розмічування ліній і площин заданого нахилу виконують за допомогою нівеліра, теодоліта, оптичних візирів, лазерних нівелірів і теодолітів, ротаційних нівелірів, візирок, рейок та інших геодезичних приладів.
Розмічування ліній заданого нахилу
Рис. 14. 10. Розмічування лінії заданого нахилу:
а) за допомогою нівеліра; б) з застосуванням візирок; в) за допомогою теодоліта.
Розмічування площини заданого нахилу
Розмічування виконують за допомогою нівелірів, теодолітів, лазерних приладів різних конструкцій, рейок та візирок.
Рис.14. 11. Розмічування площини заданого нахилу
В точці А встановлюють нівелір так, щоб два підйомні гвинти 1,2 були направлені вздовж сторони АВ, а третій гвинт 3 – вздовж сторони АС. Вимірюють висоту нівеліра і, а в точках В і С встановлюють нівелірні рейки . Наводять трубу нівеліра на рейку в точці В і обертанням підйомних гвинтів 1 і 2 нахиляють трубу так, щоб відлік b по рейці дорівнював висоті нівеліру i , тобто b = і.
При розмічуванні можна наближено в центрі будівельного майданчика винести точку на проектну висоту. Встановити в ній лазерний ротаційний нівелір на висоті – і. В точках А,В,С, встановити рейки або візирки висотою і.
Підйомними гвинтами нівеліра так само як і в попередньому способі добиваються , щоб лазерна площина в точках А,В,С, і D співпадала з відліками b = i. Технологія розмічування проміжних точок проектної площини така сама, як і в попередньому способі.
Проектну площину можна розміщувати способом нахилених паралельних ліній (рис.14.12) .
Рис. 14.12. Розмічування похилої площини способом паралельних ліній
91. Геодезичні роботи при вертикальному плануванні місцевості
При вертикальному плануванні будівельних майданчиків геодезичні роботи полягають у винесенні (розмічуванні) на місцевості точок з проектними позначками, ліній і площин заданого нахилу.
По закінченню планувальних робіт проводять виконавчу зйомку спланованої території.
Вихідними даними для вертикального планування є: позначки реперів опорної висотної геодезичної основи, картограма земельних робіт, розрізи будинків і споруд, профілі вулиць і проїздів, підземних інженерних мереж тощо.
Методи і послідовність виконання геодезичних розмічувальних робіт залежить від методів виконання земляних робіт, землечерпальної техніки, наявності геодезичних приладів.
На великих за площею територіях планування виконують окремими ділянками.
Після встановлення кілків на площині всієї ділянки виконуються земельні роботи.
Рис 14.13 Схема встановлення кілків при вертикальному плануванні
В процесі виконання земельних робіт встановлені кілки, як правило, знищуються. Тому після попереднього (грубого) планування місцевості знову відновлюють сітку квадратів. Нівелюють їх вершини і уточнюють величини насипів і виїмок, користуючись різницями між проектними і виміряними позначками точок. Далі процес повторюється до співпадання проектних позначок з фактичними позначками землі в межах заданої точності (3 ÷ 5 см).
Найбільш ефективно застосування лазерних ротаційних нівелірів типу „Геоплан”. За допомогою їх на одному із кутів проектної площини, або в любій точці площини можна встановити лазерний прилад так, щоб площина лазерного світлового променя була паралельна проектній площині (розділ 14, §5).
Для підвищення продуктивності роботи землечерпальних машин (бульдозерів, автогрейдерів) можна по напряму їх руху розмічувати візирками лінії заданого нахилу або (горизонтальні) висотою і. На автогрейдері встановлюють візирку так, щоб її висота від низу леза ножа теж дорівнювала висоті і (рис. 14.14). В процесі планувальних робіт водій автогрейдера утримує верх візирки С в створі встановлених на проектний ухил візирок А і В.
Рис. 14.14. Схема планування рельєфу місцевості по візиркам
А,В–опорні візирки; С – ходова візирка
При будівництві автомобільних шляхів використовують системи управління роботою машин і механізмів.
1.Система копіювання. За допомогою геодезичних приладів (теодоліта, нівеліра та ін.) від пунктів опорної геодезичної основи та точок закріплення осі траси автодороги розмічають і встановлюють вподовж траси натягнуту струну. По струні рухається спеціальний датчик, який відхилення робочого органу машини від заданого проектного положення перетворює в електричні сигнали.
2. Лазерні системи управління. Найбільш зручним способом візуального контролю за роботою робочих органів землерийних машин є використання геодезичних приладів з лазерним променем: лазерних візирів, лазерних насадок, лазерних нівелірів і теодолітів та ін.
В країнах СНД є досвід застосування приладу управління променем (лучом) – ПУЛ. Він складається із станцій передачі і приймання світлового променя (рис. 14.15).
Рис. 14.15. Схема планування місцевості за допомогою приладу управління променем (ПУЛ)
Найбільш сучасними технологіями автоматизації управління будівельними процесами є використання систем супутникової навігації GPS.
Рис. 14.16. Лазерний нівелір LP30 з радіусом дії до 300 м
3. Системи повздовжнього нахилу мають спеціальну лижу, яка ковзає по встановленій поверхні.
4. Системи порівняння товщини слою мають дві межі одна яких ковзає по реальній поверхні попереду машини, а друга – по спланованій – позаду машини.
