ПРАКТИЧНІ (СЕМІНАРСЬКІ) ЗАНЯТТЯ, ЇХ ТЕМАТИКА І ОБСЯГ

Курс 4

Лекції – 17

Практичні (семінарські заняття) – 17

Самостійна робота - 20

Всього годин – 54

 

Київ - 2010

 

ПРАКТИЧНІ (СЕМІНАРСЬКІ) ЗАНЯТТЯ, ЇХ ТЕМАТИКА І ОБСЯГ

 

№ пп	Назва теми	Обсяг навчальних занять, год.
практичні	СРС
8 семестр Модуль №1 „Теорія міжнародного повітряного права”
1.1.	Поняття та сутність міжнародного повітряного права. 1. Система міжнародного повітряного права. 2. Об’єкт та предмет регулювання галузі. 3. Принципи міжнародного повітряного права. 4. Міжнародно-правовий метод регулювання в міжнародному повітряному праві. 5. Особливості національно-правового і міжнародно-правового регулювання використання повітряного простору та їх співвідношення у міжнародному повітряному праві.
1.2.	Джерела міжнародного повітряного права. 1. Джерела міжнародного повітряного права. 2. Місце міжнародних договорів та звичаїв в системі джерел міжнародного повітряного права. 3. Регламенти міжнародних авіаційних організацій як джерело міжнародного повітряного права. 4. Національно-правові акти в галузі регулювання використання повітряного простору, їх місце та значення в міжнародному повітряному праві.
1.3.	Історія становлення та розвиток міжнародного повітряного права. 1. Історія виникнення та етапи становлення міжнародного повітряного права. 2. Перший етап: Паризька конвенція про повітряний рух 1919 року. 3. Другий етап: прийняття Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. 4. Третій етап: 60-ті – 70-ті роки, необхідність створення ефективного механізму забезпечення безпеки авіаційних сполучень. 5. Четвертий етап: зникнення з міжнародної арени СРСР та виникнення нових тенденцій в міжнародному повітряному праві. 6. Розвиток повітряного права в Україні.		0,5
1.4.	Правовий режим повітряного простору. Правове регулювання польотів у повітряному просторі. 1. Поняття і структура повітряного простору. 2. Поняття польотів та їх класифікація. 3. Правові основи та порядок проведення міжнародних польотів. 4. Міжнародні польоти над державною територією. 5. Міжнародні польоти над архіпелажними водами. 6. Здійснення польотів у міжнародному повітряному просторі. 7. Джерела регулювання використання міжнародного повітряного простору у цивільній авіації. 8. Правила перебування іноземного повітряного судна в межах державної території. 9. Джерела регулювання польотів над міжнародними протоками. 10. Двосторонні угоди щодо використання повітряного простору та здійснення повітряного сполучення.
1.5.	Свободи повітря. 1. Поняття комерційних прав та види комерційних прав в міжнародному повітряному праві. Надання комерційних прав. 2. Процес формування “свобод повітря” в міжнародному повітряному праві. 3. Типові угоди про повітряне сполучення. Чиказький тип. Стразбурзький тип. Бермуди І. Бермуди ІІ. 4. Поняття міжнародних повітряних перевезень пасажирів та вантажів. 5. Джерела та принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних повітряних перевезень. 6. “Варшавська система” договорів. 7. Монреальська конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень1999 р. 8. Поняття договору про міжнародне повітряне перевезення. Порядок укладання договору про міжнародне повітряне перевезення та його особливості. Вимоги до дійсності договору про міжнародне перевезення. 9. Поняття та склад авіатранспортної документації. Вимоги до транспортної документації.
1.6.	Правовий статус повітряного судна та екіпажу. 1. Поняття та склад екіпажу повітряного судна в міжнародному повітряному праві. 2. Права та обов’язки командира повітряного судна. 3. Права та обов’язки членів екіпажу повітряного судна. Громадянство членів екіпажу повітряного судна. Відповідальність членів екіпажу повітряного судна. 4. Поняття повітряного судна. Юридична класифікація повітряних суден. 5. Льотна придатність повітряного судна. Сертифікація повітряного судна. 6. Національність та реєстрація повітряного судна. 7. Обов’язки держави реєстрації повітряного судна. 8. Підстави виключення повітряного судна з державного реєстру. 9. Право власності на повітряне судно. 10. Льотна придатність екіпажу повітряного судна. Вимоги до членів екіпажу та їх сертифікація. 11. Поняття авіаційної документації. Склад авіаційної документації: сертифікати, свідоцтва екіпажу, бортовий журнал, страхові сертифікати. Порядок ведення авіаційної документації.
1.7.	Діяльність міжнародних організацій в авіаційній галузі. 1. ІКАО: створення, цілі, завдання. 2. Європейська конференція цивільної авіації – ЄКЦА. 3. Європейська організація з забезпечення безпеки аеронавігації – Євро контроль. 4. Африканська комісія цивільної авіації – АФКЦА. 5. Агентство з забезпечення безпеки аеронавігації у Африці та на Мадагаскарі – АСЕКНА. Центральноамериканська організація з обслуговування аеронавігації – КОКЕСНА. 6. Латиноамериканська комісія цивільної авіації – ЛАКЦА. Рада цивільної авіації арабських держав – РЦААД. 7. Міжнародна асоціація повітряного транспорту – ІАТА. 8. Міжнародна асоціація федерацій лінійних пілотів – ІФАЛПА. Міжнародний союз авіаційних страховиків – ІЮАІ. 9. Міжнародне товариство авіаційного електрозв’язку – СІТА. Міжнародна асоціація цивільних аеропортів – ІКАА. Інститут повітряного транспорту – ІТА. Міжнародна асоціація аеронавігації – ФАІ.
1.8.	Діяльність авіаційних підприємств. Обслуговуюча інфраструктура авіаційної галузі. 1. Поняття “міжнародний аеропорт”. 2. Правове становище міжнародних аеропортів. 3. Положення Чиказької конвенції 1944 р. щодо аеропортів. 4. Порядок виконання формальних процедур при прильоті та при відльоті повітряних суден. 5. Аеронавігаційні засоби та служби. Міжнародні стандарти щодо аеронавігаційних служб та авіаційного персоналу. 6. Обслуговування повітряного руху згідно з нормами міжнародного повітряного права. 7. Поняття і види фрахту та оренди повітряних суден; джерела правового регулювання повітряного чартеру та оренди повітряних суден. Правова природа повітряного чартеру. Умови договору фрахту та оренди повітряних суден.
1.9.	Відповідальність у міжнародному повітряному праві. 1. Поняття відповідальності у науці міжнародного повітряного права. Види відповідальності у міжнародному повітряному праві. 2. Відповідальність держав за невиконання та за порушення норм міжнародного повітряного права. 3. Відповідальність членів екіпажу та командиру повітряного судна. 4. Цивільно-правова відповідальність на основі договорів “Варшавської системи”. 5. Принципи відповідальності за Варшавською конвенцією 1929 року. 6. Відповідальність перевізника та пасажирів. Відповідальність експлуатанта. 7. Римська конвенція 1952 року про відшкодування збитків, нанесених іноземним повітряним судном третім особам на поверхні. Принципи дії Римської конвенції. Особливості механізму відповідальності за Римською конвенцією. 8. Межі відповідальності у міжнародному повітряному праві.
1.10.	Боротьба з актам незаконного втручання в діяльність цивільної авіації. Допомога повітряним суднам, що зазнали лиха. 1. Поняття безпеки міжнародної цивільної авіації. Правові основи забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації. 2. Права та обов’язки держав у галузі підтримання та забезпечення безпеки цивільної авіації. 3. Поняття актів незаконного втручання у діяльності міжнародних організацій цивільної авіації. Поняття незаконного захоплення повітряних суден. Поняття загрози безпеці міжнародної цивільної авіації. 4. Права та обов’язки членів екіпажу повітряного судна та командиру повітряного судна у випадку вчинення на борту актів незаконного втручання у діяльність міжнародної цивільної авіації. 5. Відповідальність осіб за вчинення актів незаконного втручання. 6. Токійська конвенція 1963 р. про злочини та деякі акти, вчинені на борту повітряних суден. 7. Гаазька конвенція 1970 р. про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден. 8. Монреальська конвенція 1971 р. про боротьбу з незаконними актами, направленими проти безпеки цивільної авіації. 9. Обов’язки держав щодо допомоги повітряним суднам, що зазнали лиха. Положення Чиказької конвенції щодо допомоги повітряним суднам та порядку рятування повітряних суден, що зазнали лиха на суші та на морі. 10. Положення конвенції ООН по морському праву 1982 року щодо допомоги повітряним суднам на морі. 11. Відповідальність держав за невиконання обов’язків та за недотримання зобов’язань згідно з нормами міжнародного повітряного права в галузі безпеки цивільної авіації. Повноваження Міжнародної організації цивільної авіації в галузі безпеки.