Розрахунок стержня центрально-стиснутої металевої колони
Практичне заняття № 06
Розрахунок стержня центрально-стиснутої металевої колони
Змн. |
Аркуш Лист |
№ документа |
Підпис Разраб. |
Дата |
Аркуш |
. |
5.06010101 ПР 06 Провер. |
Розробив |
. |
Викладач ПодпКлековкин ись |
Коростельова |
Реценз. |
. |
Розрахунок стержня центрально-стиснутої металевої колони |
Літ. |
Аркушів |
ДДКБМА гр. БЕ |
Практичне заняття № 06
Розрахунок стержня центрально-стиснутої металевої колони
Завдання:виконати розрахунок стержня основної центрально-стиснутої металевої колони суцільного перерізу. Колона виконана з прокатного двотавра з паралельними гранями полиць. Коефіцієнт надійності по відповідальності приймаємо =0,95;
1. Вхідні данні:
Таблиця 6.1-Вхідні данні
Початкові букви прізвища, імені, по батькові | Розрахункове значення навантаження, Nr кН/м2 | Геометрична висота колон між точками закріплення L, м | Марка сталі |
( Примітка: приймаємо з додатку 1, таблиця 1)
Рисунок 6.1- Розрахункова схема колони
Зм мм. |
Лист |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Лист |
5.06010101 ПР 06 |
2. Послідовність розрахунку
Зм мм. |
Лист |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Лист |
5.06010101 ПР 06 |
2.1. Навантаження з урахуванням коефіцієнта надійності по відповідальності
N = Nr кН ;
2.2. Залежно від розрахункової схеми знаходимо розрахункову довжину колони. Розрахункова схема колони і її перетин приведені на рис. 1
.
- коефіцієнт розрахункової довжини, визначається за табл. 4;
геометрична висота колон.
2.3. Визначаємо розрахунковий опір сталі за табл. 5, враховуючи, що двотавр відноситься до фасонного прокату, і попередньо задавшись його товщиною t до 20 мм, мм,
2.4. При розрахунках на стійкість приймаємо коефіцієнт умови роботи (таблиця 6).
2.5. Знаходимо необхідну площу перерізу стержня з формули стійкості;
2.5.1. для цього попередньо приймаємо гнучкість стержня = 100;
2.5.2. приймаємо умовну гнучкість ,
=
Е=2,06105 МПа,
Знаходимо коефіцієнт поздовжнього вигину по таблиці 2 для типів кривих стійкості «с» (інтерполяцією)
Розрахунок інтерполяції:
=
2.6. Визначаємо необхідну площу:
;
2.7. Визначаємо необхідний мінімальний радіус інерції (по заданій гнучкості =100:
Зм мм. |
Лист |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Лист |
5.06010101 ПР 06 |
Найближче підходить двотавр _________________, який має такі характеристики:
Таблиця 2- Характеристики двотавра
№ | Назва характеристики | Обозначення | Розмір | Одиниця вимірювання |
Висота | h | мм | ||
Ширина полки | b | мм | ||
Товщина стінки | s | мм | ||
Середня товщина полочки | t | мм | ||
Площа попереднього перерізу | A | см2 | ||
Маса 1 м | m | кг | ||
Статичний момент | Sx | см3 | ||
Момент опору балки | Wx | см3 | ||
Момент інерції | Ix | см4 | ||
Радіус інерції по осі х-х | ![]() | см | ||
Радіус інерції по осі у-у | ![]() | см |
2.8. Перевіряємо підібране перетин:
2.8.1. Визначаємо найбільшу фактичну гнучкість колони
2.8.2. По найбільшої гнучкості, визначаємо фактичне значення коефіцієнта поздовжнього вигину , з інтерполяцією (дивись табл.2)
;
2.8.3. Перевіряємо умову, щоб гнучкість була не більша граничної гнучкості, встановленої ДБН (5) Для основних колон гранична гнучкість визначається за формулою (таблиця 7)
=
Де =
,
___________________________________________________;
2.8.4. Перевіряємо стійкість:
;
Висновок. _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Зм мм. |
Лист |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Лист |
5.06010101 ПР 06 |
Додаток 1
Таблиця 1-Вхідні данні
Початкові букви прізвища, імені, по батькові | Розрахункове значення навантаження, кН/м2 | Геометрична висота колон між точками закріплення L, м | Марка сталі |
С235 | |||
А, Й, У | 3,6 | С245 | |
Б, К, Ф | 3,7 | С285 | |
В, Л, Х | 3,8 | С345 | |
Г, М, Ц | 3,9 | С235 | |
Д, Н, Ч | 4,0 | С245 | |
Е, О, Ш | 4,1 | С285 | |
Є, П, Щ | 4,2 | С345 | |
Ж, Р, Ї | 4,3 | С235 | |
З, С, Ю | 4,4 | С245 | |
І, Т, Я | 4,5 | С285 |
Примітка: Вихідні дані слід приймати за першими буквами прізвища-з колонки 1; імені –2; по батькові-3.
Таблиця 2
Додаток 1
Таблиця 3-
Додаток 1
Таблиця 4-Схема вигину стержнів при різних способах закріплення
Схема закріплення кінців стрижнів | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
Коефіцієнт | сталеві та залізобетонні конструкції | = 1,0 | = 0,7 | = 0,5 | = 2,0 | -залежно від ступеня рухливості опори |
дерев'яні конструкції | = 1,0 | = 0,8 | = 0,65 | = 2,2 |
Таблиця 5-
Нормативні і розрахункові опори при розтягуванні, стисканні та згинанні для листового , широкоштабового універсального і фасонного прокату згідно з ГОСТ 27772
Сталь | Товщина прокату1), мм | Нормативний опір2), Н/мм2, прокату | Розрахунковий опір3), Н/мм2, прокату | ||||||
Листового, широкоштабового, універсального | Фасонного | Листового, широкоштабового, універсального | Фасонного | ||||||
Ryn | Run | Ryn | Run | Ry | Ru | Ry | Ru | ||
С235 | від 2 до 20 | ||||||||
понад 20 до 40 | |||||||||
понад 40 до 100 | – | – | – | – | |||||
понад 100 | – | – | – | – | |||||
С245 | від 2 до 20 | ||||||||
понад 20 до 30 | – | – | – | – | |||||
С255 | від 2 до 3.9 | – | – | – | – | ||||
від 4 до 10 | |||||||||
понад 10 до 20 | |||||||||
понад 20 до 40 | |||||||||
С275 | від 2 до 10 | ||||||||
понад 10 до 20 | |||||||||
С285 | від 2 до 3,9 | – | – | – | – | ||||
від 4 до 10 | |||||||||
понад 10 до 20 | |||||||||
С345 | від 2 до 10 | ||||||||
понад 10 до 20 | |||||||||
понад 20 до 40 | |||||||||
понад 40 до 60 | – | – | – | – | |||||
понад 60 до 80 | – | – | – | – | |||||
понад 80 до 100 | – | – | – | – | |||||
C345K | від 4 до 10 | ||||||||
С355 | понад 80 до 50 | — | — | — | — | ||||
С375 | від 2 до 10 | ||||||||
понад 10 до 20 | |||||||||
понад 20 до 40 | |||||||||
C390 | від 4 до 50 | – | – | – | – | ||||
С390К | від 4 до 30 | – | – | – | – | ||||
С440 | від 4 до 30 | – | – | – | – | ||||
понад 30 до 50 | – | – | – | – | |||||
С590 | від 8 до 50 | – | – | – | – | ||||
С590К | від 16 до 40 | – | – | – | – | ||||
1) За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці. 2) За нормативні опори прийняті гарантовані значення межі текучості і тимчасового опору. 3) Значення розрахункових опорів одержані діленням нормативних опорів на коефіцієнти надійності за матеріалом, визначені згідно з п. 1.3.2 із заокругленням до 5 Н/мм2. Примітка Розрахункові опори Ryw стінок гарячекатаних двотаврів і швелерів допускається збільшувати на 10% порівняно до Ry . |
Додаток 1
Таблиця 6- Коефіцієнти умов роботи
Елементи конструкцій | Коефіцієнти умов роботи с |
I. Балки суцільного перерізу і стиснуті елементи ферм перекриттів під залами театрів, клубів, кінотеатрів, під трибунами, під приміщеннями магазинів, книгосховищ і архівів тощо при тимчасовому навантаженні, що не перевищує вагу перекриття | 0,90 |
2. Колони громадських будівель і опор водонапірних башт | 0,95 |
3. Колони одноповерхових виробничих будівель з мостовими кранами | 1,05 |
4 Стиснуті основні елементи (крім опорних), ґратки складеного таврового перерізу з двох кутиків у зварних фермах покриттів і перекриттів при розрахунку на стійкість зазначених елементів із гнучкістю ³ 60 | 0,80 |
5. Затяжки, тяги, відтяжки, підвіски при розрахунку на міцність у перерізі без послаблень | 0,90 |
6. Елементи конструкцій зі сталі з межею текучості до 440 Н/мм2, що несуть статичне навантаження, при розрахунку на міцність у перерізі, послабленому отворами для болтів (окрім фрикційних з’єднань) | 1,10 |
7. Стиснуті елементи решітки просторових ґратчастих конструкцій, виконані з одиночних рівнополичкових кутиків за рис. 1.9.3, які прикріплюються однією полицею (для нерівнополичкових кутиків – більшою полицею): | |
а) безпосередньо до поясів за допомогою зварних швів або двох болтів і більше, які влаштовані вздовж кутика: | |
– розкоси за рис. 1.9.3, а | 0,90 |
– розпірки за рис. 1.9.3, б, в, е | 0,90 |
– розкоси за рис. 1.9.3, в, г, д, е | 0,80 |
б) безпосередньо до поясів за допомогою одного болта або через фасонку незалежно від виду з’єднання | 0,75 |
8. Стиснуті елементи, виконані з одиночних кутиків, які прикріплюються однією полицею (для нерівнополичкових кутиків – меншою полицею), за винятком елементів, наведених у поз.7 цієї таблиці, а також елементів плоских ферм з одиночних кутиків | 0,75 |
9. Опорні плити, виконані зі сталі з межею текучості до 390 Н/мм2, що несуть статичне навантаження, товщиною, мм: | |
а) до 40 включно | 1,20 |
б) понад 40 до 60 включно | 1,15 |
в) понад 60 до 80 включно | 1,10 |
Примітки:
1. Коефіцієнти с < 1,0 при розрахунку не слід враховувати сумісно.
2. При розрахунку на міцність у перерізі, послабленому отворами для болтів, коефіцієнти, наведені в поз. 6 і 1, 6 і 2, 6 і 5, слід враховувати сумісно.
3. При розрахунку опорних плит коефіцієнти, наведені в поз. 9 і 2, 9 і 3, слід враховувати сумісно.
4. При розрахунку з’єднань коефіцієнти с для елементів, які наведені в поз.1 і 2, слід враховувати разом із коефіцієнтом умов роботи з’єднання b.
5. У випадках, не обумовлених цими нормами, у розрахункових формулах слід приймати с = 1,0.
Таблиця 7-Граничні гнучкості при стиску Додаток 1
Елементи конструкцій | Гранична гнучкість
стиснутих елементів ![]() |
1 Пояси, опорні розкоси і стійки, що передають опорні реакції: | |
а) плоских ферм, структурних конструкцій і просторових конструкцій із труб або парних кутиків заввишки до 50 м | 180 – 60 |
б) просторових конструкцій з одиночних кутиків, а також просторових конструкцій із труб і парних кутиків заввишки понад 50 м | |
2 Елементи, окрім зазначених у поз. 1 і 7: | |
а) плоских ферм, зварних просторових і структурних конструкцій із одиночних кутиків, просторових і структурних конструкцій із труб і парних кутиків | 210 – 60 |
б) просторових і структурних конструкцій із одиночних кутиків з болтовими з’єднаннями | 220 – 40 |
3 Верхні пояси ферм, не закріплені у процесі монтажу (граничну гнучкість після завершення монтажу слід приймати за поз.1) | |
4 Основні колони | 180 – 60 |
5 Другорядні колони (стійки фахверку, ліхтарів тощо), елементи ґратки колон, елементи вертикальних в’язей між колонами (нижче балок кранових колій) | 210 – 60 |
6 Елементи в’язей, окрім зазначених у поз. 5, а також стрижні, призначені для зменшення розрахункової довжини стиснутих елементів, та інші ненавантажені елементи, окрім зазначених у поз. 7 | |
7 Стиснуті і навантажені елементи просторових конструкцій таврового і хрестового перерізу, що підлягають дії вітрових навантажень, при перевірці гнучкості у вертикальній площині | |
Позначення, прийняте в табл. 1.9.9:
![]() ![]() ![]() |
Додаток 2
Приклад розрахунку колон
Приклад 1. Використовуючи дані, розрахувати сталеву колону для будівлі магазина. Колона виконана з прокатного двотавра з паралельними гранями полиць. Навантаження N=566,48 кН
Коефіцієнт надійності по відповідальності приймаємо =0,95; навантаження з урахуванням коефіцієнта надійності по відповідальності N=566,48·0,95=538,16 кН . Колона фактично виконується висотою в два поверхи, але розрахункова довжина приймається рівною висоті одного поверху, так як враховується її закріплення в перекритті
. . Розрахункова схема колони і її перетин приведені на рис. 1
Рішення.
1. Приймаємо сталь С245 по ГОСТ 27772-88 (приймаючи сталь, слід враховувати, виконується з цієї сталі даний прокат чи ні, тому що найчастіше певний вид прокату виробляється з обмежених типів сталей (табл. 2).
2. Визначаємо розрахунковий опір сталі за табл. 4, враховуючи, що двутавр відноситься до фасонного прокату, і попередньо задавшись його товщиною t до 20 мм, мм,
3. При розрахунках на стійкість приймаємо коефіцієнт умови роботи (табл. 6). Здається гнучкістю колони
, що відповідає коефіцієнту поздовжнього вигину
0,542 (табл. 4). Визначаємо необхідну площу:
4. Визначаємо необхідний мінімальний радіус інерції (по заданій гнучкості = 100):
5. По потрібним площі і радіусу інерції підбираємо двотавр по сортаменту двутавров з паралельними гранями полиць. Найближче підходить двутавр 23Ш1, який має такі характеристики: А = 46,08; = 9,62 см; ;
= 3,67 см.
6. Перевіряємо підібране перетин:
6.1. визначаємо найбільшу фактичну гнучкість (найбільша гнучкість буде відносно осі у-у менше радіуса інерції щодо осі х-х, а розрахункові довжини щодо цих осей однакові):
6.2. по найбільшої гнучкості, визначаємо фактичне значення коефіцієнта поздовжнього вигину, з інтерполяцією = 0,556 (див. табл. 5);
6.3. перевіряємо умову, щоб гнучкість була не більша граничної гнучкості, встановленої СНиП П-23-81 *. Для основних колон гранична гнучкість визначається за формулою =180-60
(див. Табл.), де где =
, гнучкість в межах норми;
6.4. перевіряємо стійкість:
Висновок. Несуча здатність стержня колони забезпечена. Приймаємо як стержня двотавр 23Ш1.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Металлические конструкции. В 3-х т. Т.1. Элементы стальных конструкций. Учебное пособие для строит, вузов/ В.В.Горев, Б.Ю.Уваров, В.В.Филиппов и др.; под ред. В.В.Горева. – М: Высшая школа, 1997. – 527 с.: ил.
2. Металлические конструкции. Общий курс. Учебник для вузов/ Е.И.Беленя, В.А.Балдин, Г.С.Ведеников и др. – М.: Стройиздат, 1986. – 560 с.
3. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаженні і впливи: Норми проектування. – Офіц. вид. – На заміну СНиП 2.01.07-85, крім розд. 10, який замінено ДСТУ Б В.1.2-3:2006. Чинний з 01.01.2007р. – К.: Мін буд України, 2006. – 60с. – (Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів). – Укр. та рос. мовами.
4. ДСТУ Б В.1.2-3:2006. Прогини і переміщення. Вимоги проектування. – Офіц. вид. – На заміну СНиП 2.01.07-85, розд. 10. Чинний з 01.01.2007р. – К.: Мін буд України, 2006. – 60с. – (Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів). – Укр. та рос. мовами.
5. ДБН В.2.6-198:2014. «Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу» -Київ,01.01.2015