Види оперативної пам’яті та їх характеристики.
Лекція № 7
Тема: “Запам’ятовуючі пристрої. Оперативні запам’ятовуючі пристрої. Оперативна пам’ять.”.
План:
1. Поняття про пам’ять комп’ютера. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв. Ієрархічна структура пам’яті комп’ютера.
2. Поняття про адресну організацію запам’ятовуючих пристроїв.
3. Будова ОЗП. ОЗП статичного типу. ОЗП динамічного типу.
Література:
1. О.С. Степаненко Персональный компьютер, учебный курс, 2-издание, М. : Издательський дом “Вильямс”, 2001.
2. Модернызация и ремонт ПК для “чайников”, 5- издание. Под редакцией Я.К. Шмидського.
М. : Издательський дом “Вильямс”, 2001.
3. Скот Моллер Ремонт и модернизация ПК, 17-издание, М. : Издательський дом “Вильямс”, 2008.
4. Гук М. Аппаратные средства IBM PC. Энциклопедия 2-е изд. – СПб.: Питер, 2001 – 928с.: ил.
5. Компьютерные сети. Учебный курс: Официальное пособие Microsoft для самостоятельной подготовки: Пер. с англ. – 2-е изд., испр. И доп. – М.: Издательско-торговый дом «Русская редакция», 1999. – 576с.: ил.
6. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Під ред. О. І. Пушкаря. Київ 2001.
7. Я.М.Глинський Практикум з інформатики, навчальний посібник, самоучитель, 10- вид., Львів, 2007.
Поняття про пам’ять комп’ютера. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв. Ієрархічна структура пам’яті комп’ютера.
Компоненти та види внутрішньої пам’яті.
Система внутрішньої пам’яті комп’ютера включає наступні компоненти:
Ø Оперативну пам’ять;
Ø Зверхоперативну пам’ять;
Ø Кеш-пам’ять;
Ø Пам’ять базової системи вводу-виводу (BIOS);
Ø
 |
Пам’ять системного конфігуратора годинника реального часу
 |
Рисунок 7.1
Внутрішня пам’ять є мінімально-необхідною і має бути обов’язково присутньою у комп’ютері.
Постійна пам’ять (ROM – пам’ять тільки для читання) використовується для дешифрування і виконання команд процесором (записується при виготовленні процесора), пам’ять базової системи вводу-виводу знаходиться в мікросхемі BIOS, пам’ять для збереження конфігурації, яка знаходиться у мікросхемі з мінімальним струмом споживання CMOS).
Оперативна пам’ять.
Оперативна пам’ять (або оперативно запам’ятовуючий пристрій - ОЗП) - RAM (Random Access Memory) – це основна пам’ять комп’ютера призначена для зберігання поточних даних і виконуючих програм, а також для копій окремих модулів операційної системи. Більшість програм в процесі виконання резервують частину оперативної пам’яті для зберігання своїх даних. До даних, які зберігаються в оперативній пам’яті центральний процесор може звертатися безпосередньо використовуючи хост-шину. Після відключення живлення комп’ютера весь вміст ОЗП стирається.
Кожна комірка ОЗП може зберігати дані об’ємом в один байт і мати свій унікальний адрес.
Для зручності зберігання оперативна пам’ять розбивається на банки (memory banks). Ємність і розрядність мікросхем використаних в банках залежить від конструкції системної плати.
Мікросхеми пам’яті мають чотири основні характеристики: тип, об’єм, структуру, час доступу.
Ø Тип визначає статичну або динамічну пам’ять;
Ø Об’єм показує ємність мікросхеми;
Ø Структура – це кількість комірок пам’яті і розрядність кожної з них;
Час доступу до комірки пам’яті характеризує швидкість роботи мікросхеми пам’яті і вказується в (нс) в кінці назви мікросхеми
 |
Рисунок 7.2
Види оперативної пам’яті та їх характеристики.
Статична пам’ять (SRAM) побудована на тригерах, які мають два стійких стани (“0” і “1”) на виходах. Вона використовується в кеш-пам’яті процесора, має найвищу швидкодію, відносно малі розміри і високу ціну.
Кеш-пам’ять:
Ø першого рівня є обов’язковою функцією у процесорі, має найменші розміри і найбільшу швидкодію;
Ø другого рівня знаходиться у процесорі або за його межами (у старих моделях), має середні розміри і швидкодію;
Ø третього рівня знаходиться за межами процесора, має ще меншу швидкодію але великі розміри.
Призначення кеш-пам’яті – буферизація – тимчасове збереження фрагментів інформації.
Динамічна пам’ять (DRAM) побудована на системі конденсаторів і для підтримання значень здійснюється обновлення (регенерація) сигналу. Вона характеризується більшими об’ємами відносно кеш-пам’яті та нижчою швидкодією.
EDO DRAM – перші модулі, які почали масово застосовуватися у ПК.
SDRAM – новіші модулі із суттєво зміненою архітектурою. Вони стали базовою архітектурою для сучасних модулів оперативної пам’яті.
DDR SDRAM – покращена архітектура, яка є розширенням SDRAM по об’ємі і швидкодії.
R DRAM –модулі ОП фірми Rambus характеризуються відмінним від DDR способами взаємодії. Вони є ще дорожчі і мало поширені.
SIMM – модулі з одностороннім рядом контактів. Цей вид роз’єма вимагає попарного встановлення модулів.
DIMM - модулі з двохстороннім рядом контактів.
RIMM – роз’єми для модулів з архітектурою RDRAM.
Характеристики модулів оперативної пам’яті:
- об’єм пам’яті (Mбайт);
- час доступу до пам’яті (нс);
- швидкість передачі даних (Mбіт/с);
підтримуваний діапазон частот системної шини.(МГц)
В новіших комп’ютерах модулі SIMM замінили модулями DIMM (Dual In-Line Memoty Module) – модулі з дворядним розміщенням виводів, для того щоби збільшити об’єм пам’яті. Модулі DIMM мають 168 контактів. Модулі DIMM розміщуються у своїх спеціальних слотах.