Власна технологія порошків
Виконання тієї чи іншої операції при приготуванні порошків залежить від: призначення, властивостей речовин, складу.
Ступінь подрібнення залежить від їх призначення
Присипки, порошки для вдувань, зубні порошки повинні бути дуже тонкими, розмір їх часток < 0,1мм. порошки для вдувань та присипки готують в асептичних умовах.
Нюхальні, щоб уникнути потрапляння їх в гортань, подрібнюють до 0,2мм, якщо порошок призначений для приготування розчинів, то такі порошки відпус-кають без подрібнення, не подрібнюють також порошки, які мають за своєю при-родою дуже тонкий стан лікоподій, тальк, магнію оксид, крохмаль.
Алгоритм роботи з рецептом:
1. Характеристика лікарської форми;
2. Перевірка сумісності;
3. Перевірка доз речовини списку А і Б і норми відпуску ,якщо вона встановлена;
4. Розрахунки;
5. Теоретичне обґрунтування технологій, тобто вибір оптимального способу приготування лікарської форми, враховуючи властивості речовин та призначення лікарської форми;
6. Технічний процес;
7. Самоконтроль;
8. Упакування лікарської форми;
9. Оформлення до відпуску.
Прості порошки
Технологія їх залежить від властивостей речовин та призначення
Rр: Ас. асetylsaliсуlісі 0.25 2.5
D. t. d. N. 10 2.5/10
S: по одному порошку 0.25
три рази на день.
Дана л. ф. це простий дозований порошок для внутрішнього застосування. Виписаний розподільним способом.
Кислота ацетилсаліцилова - речовина загального списку, тому дози не пере-віряємо.
Аспірин - білі голчаті кристали, тому для прискорення терапевтичної дії, його потрібно добре подрібнювати.
Підбираємо ступку №2 на ВР5 відважуємо 2.5 аспірину безпосередньо в ступку, подрібнюємо, збираючи декілька разів порошок зі стінок ступки та голівки товка-чика на середину.
Перевіряємо однорідність по ДФХ. Розважуємо порошок по 0.25 на 10 попе-редньо відрахованих вощених капсул. Загортаємо, складаємо дробинкою по 5 шт. та відпускаємо в паперовому пакеті з етикеткою «Внутрішнє», «порошки», додаткові етикетки «Зберігати в сухому місці». Заповнюємо ППК.
Rр: Licopodii 10.0
D. S. Присипка
Дана л. ф - це простий не дозований порошок для зовнішнього застосування.
Речовина загального списку.
Беремо стільки скільки прописано в рецепті.
Лікоподій дуже тонкий блідо-жовтий порошок, відпускаємо без подрібнення, але т. я. це присипка то готуємо в асептичних умовах.
Приготування. В асептичних умовах на ВР-20 відважуємо 10.0 лікоподію на стерильну пергаментну капсулу, загортаємо. Відпускаємо в паперовому пакеті з ети-кетками «Зовнішнє», «Приготовано асептично».
Складні порошки
Порядок введення речовин при приготуванні складних порошків залежить від того: в яких кількостях прописані речовини, при цьому може бути 2 типа рецептури:
1. речовини що входять до складу порошку прописані в близьких або рівних кількостях;
2. речовин, що виписані в різних кількостях (від 1 до 5 і більше).
Приготування порошків з речовинами в близьких або рівних кількостях зале-жить від фізико-хімічних властивостей речовин. При цьому може бути декілька ви-падків:
1. Речовини мають близькі властивості порядок змішування не має значення. Але першою краще затирати ту речовину, яка менше втрачається в порах ступки.
2. Якщо речовини відрізняються величиною кристалів то починають з найбільш кристалічної речовини, а тонкі порошки вводять в останню чергу.
3. Речовини відрізняються важкістю подрібнення, то починають з речовини, яка важко подрібнюється. Їх розподіляють на 2 групи:
- особливо важко порошковані речовини : ментол, тимол , камфора, фенілсаліцилат, пентоксил– ці речовини завжди подрібнюють з дода-ванням рідкої рідини спирту – 10 кр. суміші спирту з ефіром – 15 кр. на 1.0 речовини.
- просто важко порошковані речовини : кислота борна, кислота салі-цилова, стрептоцид, натрію тетраборат. Їх розтирають з леткою речо-виною тільки в тих випадках коли потрібне дуже тонке подрібнення (присип-ка) з розрахунку спирту 5 кр., суміші спирту з ефіром 7-8 кр. на 1.0 речо-вини.
Примітка: йод не можна розтирати з ефіром, тому що вибухонебезпечна суміш.
Такі речовини, як камфора, ментол, тимол, йодоформ, бромкамфора, ксерофор, і йод відносять до пахучих речовин, тому ступку затирають якоюсь іншою речовиною, яку потім повністю вибирають на капсулу. Якщо речовина важко порошкована.
Пахучі речовини зберігають окремо від інших речовин в спеціальній шафі для роботи з ними використовують спеціальні терези «для пахучих речо-вин». Бажано, щоб в аптеці була виділена спеціальна ступка та окреме робоче місце.
Rp: Camphorae 0.1 2.0
Sacchari 0.2 4.0
M. f. pulvis 6.0
D. t. d. N. 20 mн 6.0/20= 0.3
S. По 1 порошку
3 рази на день
Дана л.ф. - складний дозований порошок для внутрішнього застосування. Виписаний розподільним способом.
Речовини загального списку дози не перевіряємо.
Наважку в складному порошку можна визначити двома способами:
- загальну масу поділити на кількість доз
- підрахувати масу порошку складаючи маси окремих речовин по рецепту.
Теоретичне обґрунтування. Речовини прописані в близьких кількостях, тому порядок змішування залежить від фізико-хімічних властивостей. Камфора належить до особливо важко порошкованих речовин, тому починати приготування порошку потрібно з неї, але т. я. це ще й пахуча речовина, то попередньо затирають пори ступки цукром.
Підбираємо ступку №3 на ВР-5 відважуємо 4.0 цукру, вносимо в ступку подріб-нюємо, та повністю вибираємо на капсулу, потім на вагах для пахучих речовин від-важуємо 2,0 камфори в ступку додаємо 20 крапель спирту
1.0 -------10 кр.
2.0 ------- 20 кр.
Подрібнюємо і не очікуючи повного випаровування рідини додаємо частину цукру і швидко змішуємо, щоб запобігти цементуванню порошку, потім частинами кожен раз перемішуючи суміш, додаємо останню кількість цукру. Перевіряємо однорідність. Відпускаємо в пергаментних капсулах з етикетками «Зберігати в прохолодному місці». Також поводяться з ментолом.
Такі речовини як камфора, ментол, тимол, фенол, фенілсаліцилат, резор-цин,хлоралгідратпри змушуванні в будь-яких співвідношеннях утворюють евтектику – яка являє собою маслянисту прозору рідину, це треба знати тому, що якщо евтектики утворюється велика кількість, то порошкова маса відволожується.
Якщо до складу порошку входять красильні речовини, порошки з них готують за принципом тришаровості, тобто спочатку розтирають білу речовину, потім вно-сять красильну, а потім знов присипають білою та розтирають. До красильних ре-човин відносяться такі речовини, які при змочуванні утворюють на тарі слід, який не зникає при звичайній обробці, це такі речовини рибофлавін (віт. В 2), фурацилін, акрихін, калію перманганат, діамантовий зелений, етакридину лактат (рива-нол) метиленовий синій, йод– ці речовини зберігаються в окремій шафі для роботи з ними виділяють спеціальні ваги, ступку, окреме робоче місце або стіл вкривають аркушем білого паперу.
Rp: Methyleni coerulei 0.05 1.5
Glucosi 0.2 6.0
M. f. pulvis 7.5
D. t. d. N. 30 in caps. gel. mн 7.5/30= 0.25
S. По 1 порошку
3 рази на день
Якщо до складу порошку входять речовини, які відрізняються за щільністю пер-шою вводять речовину найбільш важку, а легковагі вводять в останню чергу без до-даткового подрібнення. До таких речовин належать магнію оксид для зважування треба підбирати ваги з загрузкою в 5 разів більше чим потрібно для роботи з пиля-чими речовинами треба використовувати закриті ступки або під час роботи ступку накривають картоном з отвором для товкачика. Вводять їх обережно.