Лекция. Уитстон «Екілік квадрат» шифры. «Брылмалы торкздер» шифрлары

· Уитстон «Екілік квадрат» шифры

· «Брылмалы торкздер» шифрлары.

 

Уитстон «Екілік квадрат» шифры.1854 жылы аылшын Чарльз Уитстон «Екілік квадрат» деп аталатын биграммалармен шифрлауды жаа дісін жасады. з атауына бл шифр полибиан квадраты секілді ие болды.

Уитстон шифры криптографияны дамуы тарихында жаа кезеді ашты. Бл шифрды Полибиан квадратынан айырмашылыы «Екілік квадрат» бірден екі кестені пайдаланады. Кестелер біріні асына бірі жол бойымен орналасады, ал шифрлау Плейфейр шифрларі секілді биграммалар бойынша жргізіледі. «Екілік квадрат» шифры те тиімді жне ыайлы болды, екінші дниежзілік соыс кезінде Германияда олданылды.

Мысалы: орыс алфавиті ріптері кездейсо орналасан екі кесте берілген болсын. Шифрлау алдында аымды хабарлама биграммалара блінеді. рбір биграмма жеке шифрланады. Биграмманы алашы ріпін сол жатаы кестеден, екінші ріпін о жатаы кестеден табамыз. Сонан со, ойша осы ріптер брыштары болатын тіктртбрыш трызамыз. Бл тіктртбрышты зге екі брышы шифрмтін биграммалары ріптерін береді.

 

Ж	Щ	Н	Ю	Р		И	Ч	Г	Я	Т
И	Т	Ь	Ц	Б		,	Ж	Ь	М	О
Я	М	Е	.	С		З	Ю	Р	В	Щ
В	Ы	П	Ч			Ц	:	П	Е	Л
:	Д	У	О	К		Ъ	А	Н	.	Х
З	Э	Ф	Г	Ш		Э	К	С	Ш	Д
Х	А	,	Л	Ъ		Б	Ф	У	Ы

 

Аымды хабарлама биграммасы ИЛ шифрланып жатан болсын. И ріпі 1-баан, 2-жол сол жатаы кестеде, Л ріпі 5-баан, 4-жол о жатаы кестеде орналасан. Яни, тіктртбрыш 2-ші жне 4-ші жолдардаы, 1-ші жне 5-ші баандары арылы трызылан, сондытан ОВ биграммасын аламыз.

Егер биграмманы екі ріпі де бір жолда жататын болса, онда шифрмтін ріптері де дл сол жолдан алынады.

Шифрмтін биграммасыны алашы ріпін хабарлама биграммасыны екінші ріпі орналасан баанаа сйкес келетін сол жа кестеден алады. Екінші ріп хабарлама биграммасыны алашы ріпі орналасан баанаа сйкес о жа кесте баанынан алынады. Сондытан хабарлама биграммасы ТО шифрмтін биграммасы ЖБ айналады. Осылайша хабарламаны биграммалары шифрланады.

Хабарлама: ПР ИЛ ЕТ АЮ _Ш ЕС ТО ГО

Шифрмтін: ПЕ ОВ ЩН ФМ ЕШ РФ БЖ ДЦ

 

«Екілік квадрат» дісімен шифрлау енуге траты жне олдануда арапайым шифрды береді. «Екілік квадрат» шифрмтінін бзу те лкен кш жмсауды ажет етеді, мны зінде хабарлама зындыы кем дегенде отыз жолдан труы тиіс.

 

№ 1

ПР ИГ ЛА ШЕ НИ ЕН АБ АН КЕ Т.

ЕП ЖЬ ОФ _Ш ЖГ РУ ХФ ДУ _. МД

 

№ 2

ОД НО РА ЗО ВЫ ЕС ИС ТЕ МЫ ШИ ФР ОВ АН ИЯ

ХГ ТЬ ЧК ИД ЕХ РФ ЬЗ МЫ АВ РЭ ЕС .. ДУ ЖМ

«Брылмалы торкздер» шифрлары. Брылмалы торкздер деп аталатын шифрды пайдалану шін торкзді ааздан 2mх2к торкздерден тратын трафарет дайындалады. Трафаретте m, к торкздері оны таза параа трт трлі діспен ойанда оны барлы торкздері жабылатындай етіп иылан. Хабарлама ріптері трафарет иындыларына орнатылан ретпен жазылады. Шифрлау процесін мысалмен арастырайы. Кілт ретінде 10х6 торкзі алынсын.

Сурет 1.

 

Келесі мтін шифрланатын болса:

ШИФР РЕШЕТКА ЯВЛЯЕТСЯ ЧАСТНЫМ СЛУЧАЕМ ШИФРМАРШРУТНОЙ ПЕРЕСТАНОВКИ.

 

Торкздерді параа ойып алашы 15 ріпті жазамыз. Торкзді 180 брамыз. Жаа толтырылмаан торкздер пайда болады, келесі 15 ріп жазылады. Сонан со торкзді кері жаа брып, алан мтінді дл осылайша шифрлаймыз. Хабарламаны абылдаушыда дл осындай торкз бар бола, онда еш иындысыз аымды мтінді ои алады.

Сурет 2.

	Ш
И				Ф		Р	Р
	Е				Ш				Е
			Т				К
	А
		Я			В	Л			Я

 

Сурет 3.

Е	Ш		Т	С			Я
И				Ф		Р	Р	Ч
	Е	А			Ш	С			Е
Т				Н			К	Ы
	А	М	С		Л				У
		Я			В	Л		Ч	Я

 

Сурет 4.

Е	Ш	А	Т	С	Е	М	Я		Ш
И	И			Ф		Р	Р	Ч
	Е	А	Ф		Ш	С	Р		Е
Т	А		Т	Н	М		К	Ы	А
Р	А	М	С	Ш	Л	Р	У		У
	Т	Я			В	Л		Ч	Я

 

Сурет 5.

Е	Ш	А	Т	С	Е	М	Я	Н	Ш
И	И	О	Й	Ф	П	Р	Р	Ч	С
Р	Е	А	Ф	Е	Ш	С	Р	С	Е
Т	А	Т	Т	Н	М	А	К	Ы	А
Р	А	М	С	Ш	Л	Р	У	Н	У
О	Т	Я	В	К	В	Л	И	Ч	Я

 

 

дебиеттер:

 

1. Дйсенов Н.Ж., Егенова .М., Кшкінбаева М.Ж. Компьютерлік жйелердегі апаратты орау.

2. Балапанов Е.., Брібаев Б., Дулетлов А.Б. Жаа информациялы технологиялар: информатикадан 30 саба.-Алматы:ЖТИ,2003,-408 б.

3. Байжманов М.., Жапсарбаева Л.. Информатика. Жоары оу орындарды студенттеріне арналан оу ралы. –Астана: Еуразия лтты университеті, 2004, -224 б.