Чый Сын -- Хрыстóс?

 

35. Дáлэй гýчачы в хрáмы, Ісýс казáв: «Як мóжуть твырдыты кніжныкы, шо Хрыстóс – Сын Давыдув?

36. Бо сам жэ Давыд сказáв в Дýховы Святóму: «Сказáв Госпóдь моёму Гóсподовы: «Сыды по прáву рýку од Мынэ, пóкыль я ны покладý Твойіх ворогыв до Твогó пудныжжа» (Псал. 19, 1).

 

[с. 125]

 

37. То от сам жэ Давыд зовэ Ёгó Гóсподом; то як жэ Вин можэ бýты ёго сыном?» І вэльмы мнóго людэй з охвóтыю слýхалы Ёгó.

 

Остырыгáйтэсь кнíжныкув і фарысéюв

 

38. І говорыв Вин в Своюй нагýцы: «Остырыгáйтэсь кнíжныкув, шо люблять ходыты в дóвгуй одэжы і прыймáты вытáнне на людськых,

схóдах,

39. сыдíты на пэршых лавкáх в храмáх, бýты на пэршых місьцях на бынкэтах;

40. тыйі, шо обйідáють хаты вдовыцéй і напокáз дóвго мóляцьця, мáтымуть вэльмы тяжку кáру».

 

Вдовыцін грош

 

41. Сів Ісýс напрóтів скарбíнкы і дывывся, як людэ кыдають в йійí грóшы. Мнóго богáтых кыдало по мнóго.

42. А прышóвшы, однá бíдна вдовыця положыла дьві лэпты, гэто знáчыцьця одногó грóша (однý копéйчыну).

43. Поклыкавшы свойíх учынікыв, Ісýс сказáв йім: «Напрáвду вам кажý, шо гэта бíдна вдовыця положыла найбильш за всіх, шо клáлы в скарбíнку.

44. Бо всі клáлы тóе, шо булó в йіх лышнэ; а вонá с свэйі ныстáчы положыла всэ, шо мáла, ввэсь свий прожыток».

 

Глава 13

 

Про дóлю Йірусалымського хрáма

 

1. Як выхóдыв Вин с хрáма, то кáжэ Ёмý одын Ёго учынíк: «Учíтель! Подывысь, якóе камíнне і якыйі будынкы!»

2. Ісýс сказáв ёмý на гэтэ: «Бáчыш гэты вылыкы будынкы? Всэ гэтэ бýдэ знышчанэ, і ны остáныцьця тут кáмыня на кáмынёвы».

 

[с. 126]

 

 

Про конэць свíта

 

3. І як Вин сыдíв на горí Йілыóнськуй напрóтів хрáма, то пытáлысь в Ёгó, шо булы тоды онó воны з Йім, -- Пытрó, Яков, Іоáнн і Андрíй:

4. «Скажы нам, колы гэтэ бýдэ і якый томý бýдэ знак, як всэ гэтэ повыднэ бýдэ стáты?»

5. Откáзуючы йім, Ісýс став говорыты: «Остырыгáйтэсь, шоб хто ны спокусыв вас.

6. Бо мнóго прыдэ пуд Мойíм ймэннем і бýдуть казáты, шо гэто Я; і мнóго когó спокýсять.

7. А як почýйітэ про вóйны і про чýткы воéнны, то ны лякáйтэсь (ны жахáйтэсь): бо гэтэ мáе бýты; алэ то шэ ны конэць.

8. Бо стáнэ нарóд на нарóд і цáрство на цáрство; і бýдэ місяцямы зымня трастысь, і то там, то там бýдэ гóлод і пырылякы. Гэто почынáтымыцьця быдóва порá.

9. Алэ вытэ дывíтэсь за собóю; бо вас бýдуть оддавáты на суд і бытымуть в хрáмах, і пырыд правíтілямы і царямы постáвлять вас за Мынэ, шоб вытэ свíдчылы йім.

10. І сáмэ пэршэ, шоб всім нарóдам булá ознаймнёна Йівáнгылія.

11. А як повыдýть вас, шоб оддáты (‘предавать’), то напырóд ны клопотíтэсь, шо вам говорыты, і ны обдýмуйтэ; бо шо бýдэ дáнэ в тóе врэмне говорыты, то тóе й кажíтэ: бо ны вытэ бýдытэ говорыты, а Дух Святый.

12. Оддáсьць жэ брат брáта на смэрть, і бáтько дытэй; і стáнуть дíты на батькыв і смэрть йім заподíють.

13. І бýдуть вас всі ныобóлыты за Моé ймэнне. І хто вытырпыть до конця, то той выратуйіцьця.