Чый Сын -- Хрыстóс?
35. Дáлэй гýчачы в хрáмы, Ісýс казáв: «Як мóжуть твырдыты кніжныкы, шо Хрыстóс – Сын Давыдув?
36. Бо сам жэ Давыд сказáв в Дýховы Святóму: «Сказáв Госпóдь моёму Гóсподовы: «Сыды по прáву рýку од Мынэ, пóкыль я ны покладý Твойіх ворогыв до Твогó пудныжжа» (Псал. 19, 1).
[с. 125]
37. То от сам жэ Давыд зовэ Ёгó Гóсподом; то як жэ Вин можэ бýты ёго сыном?» І вэльмы мнóго людэй з охвóтыю слýхалы Ёгó.
Остырыгáйтэсь кнíжныкув і фарысéюв
38. І говорыв Вин в Своюй нагýцы: «Остырыгáйтэсь кнíжныкув, шо люблять ходыты в дóвгуй одэжы і прыймáты вытáнне на людськых,
схóдах,
39. сыдíты на пэршых лавкáх в храмáх, бýты на пэршых місьцях на бынкэтах;
40. тыйі, шо обйідáють хаты вдовыцéй і напокáз дóвго мóляцьця, мáтымуть вэльмы тяжку кáру».
Вдовыцін грош
41. Сів Ісýс напрóтів скарбíнкы і дывывся, як людэ кыдають в йійí грóшы. Мнóго богáтых кыдало по мнóго.
42. А прышóвшы, однá бíдна вдовыця положыла дьві лэпты, гэто знáчыцьця одногó грóша (однý копéйчыну).
43. Поклыкавшы свойíх учынікыв, Ісýс сказáв йім: «Напрáвду вам кажý, шо гэта бíдна вдовыця положыла найбильш за всіх, шо клáлы в скарбíнку.
44. Бо всі клáлы тóе, шо булó в йіх лышнэ; а вонá с свэйі ныстáчы положыла всэ, шо мáла, ввэсь свий прожыток».
Глава 13
Про дóлю Йірусалымського хрáма
1. Як выхóдыв Вин с хрáма, то кáжэ Ёмý одын Ёго учынíк: «Учíтель! Подывысь, якóе камíнне і якыйі будынкы!»
2. Ісýс сказáв ёмý на гэтэ: «Бáчыш гэты вылыкы будынкы? Всэ гэтэ бýдэ знышчанэ, і ны остáныцьця тут кáмыня на кáмынёвы».
[с. 126]
Про конэць свíта
3. І як Вин сыдíв на горí Йілыóнськуй напрóтів хрáма, то пытáлысь в Ёгó, шо булы тоды онó воны з Йім, -- Пытрó, Яков, Іоáнн і Андрíй:
4. «Скажы нам, колы гэтэ бýдэ і якый томý бýдэ знак, як всэ гэтэ повыднэ бýдэ стáты?»
5. Откáзуючы йім, Ісýс став говорыты: «Остырыгáйтэсь, шоб хто ны спокусыв вас.
6. Бо мнóго прыдэ пуд Мойíм ймэннем і бýдуть казáты, шо гэто Я; і мнóго когó спокýсять.
7. А як почýйітэ про вóйны і про чýткы воéнны, то ны лякáйтэсь (ны жахáйтэсь): бо гэтэ мáе бýты; алэ то шэ ны конэць.
8. Бо стáнэ нарóд на нарóд і цáрство на цáрство; і бýдэ місяцямы зымня трастысь, і то там, то там бýдэ гóлод і пырылякы. Гэто почынáтымыцьця быдóва порá.
9. Алэ вытэ дывíтэсь за собóю; бо вас бýдуть оддавáты на суд і бытымуть в хрáмах, і пырыд правíтілямы і царямы постáвлять вас за Мынэ, шоб вытэ свíдчылы йім.
10. І сáмэ пэршэ, шоб всім нарóдам булá ознаймнёна Йівáнгылія.
11. А як повыдýть вас, шоб оддáты (‘предавать’), то напырóд ны клопотíтэсь, шо вам говорыты, і ны обдýмуйтэ; бо шо бýдэ дáнэ в тóе врэмне говорыты, то тóе й кажíтэ: бо ны вытэ бýдытэ говорыты, а Дух Святый.
12. Оддáсьць жэ брат брáта на смэрть, і бáтько дытэй; і стáнуть дíты на батькыв і смэрть йім заподíють.
13. І бýдуть вас всі ныобóлыты за Моé ймэнне. І хто вытырпыть до конця, то той выратуйіцьця.