До виконання практичних робіт 3 страница
Таблиця 5 - Вихідні данні до практичної роботи № 5.
варіант | а4, мм | а0, мм | Dв, мм | S, мм |
1. | ||||
2. | ||||
3. | ||||
4. | ||||
5. | ||||
6. | ||||
7. | ||||
8. | ||||
9. | ||||
10. | ||||
11. | ||||
12. | ||||
13. | ||||
14. | ||||
15. | ||||
16. | ||||
17. | ||||
18. | ||||
19. | ||||
20. | ||||
21. | ||||
22. | ||||
23. | ||||
24. | ||||
25. | ||||
26. | ||||
27. | ||||
28. | ||||
29. | ||||
30. |
Практична робота № 6
Тема: «Розрахунок системи калібрування валків за системою калібрів “шестикутник - квадрат”».
Мета: “Навчитися вести розрахунок за системою калібрів “шестикутник - квадрат”
Теоретична частина.
Система калібрів “шестикутник - квадрат” представляє собою чергування шестикутних та квадратних калібрів. Ця система застосовується для отримання квадратів з гострими ребрами на крупно, середньосортних станах.
Переваги:
1. Можливість отримання великих витягувань в овальних калібрах. Витягування складають: ов = 1,5 – 1,8; кв = 1,3 – 1,5.
2. Зручна задача квадратної смуги в овальний калібр.
3. Невеликий вріз шестикутних калібрів в валки, що дозволяє вживати великі обтискування.
4. Систематичне оновлення кутів смуги, тому що розкат задається плашмя в шестикутний калібр, то його ребра переходять на бокові грані наступного меншого квадрата, що дозволяє мати постійну температуру розкату за перетином.
Недоліки:
1. Не стійке положення шестикутної смуги в квадратному калібрі, тому необхідно мати спеціальну валкову арматуру.
2. Нерівномірна деформація в калібрах, тому швидкий знос бокових стінок.
3. Мінімальне обтискування в квадратному калібрі.
Площа шестикутного калібру: F = (0,7 h + 0.3 S) b
Коефіцієнт витягування в овальному калібрі: ов = 1 + 1,5(кв - 1)
Коефіцієнт витягування в квадратному калібрі:
Графіки Чекмарьова: Залежність поширення при прокатуванні шестикутної смуги в квадратному калібрі аналогічні графікам, приведеним в ПР № 5 (Залежність поширення при прокатуванні овальної смуги в квадратному калібрі) :
Методика розрахунку.
1. Вибираємо схему прокатування. Розрахунок ведемо проти ходу прокатування.
2. Визначаємо розміри проміжного квадрату 2.
3. Визначаємо розміри квадратного калібру 4.
Площа калібру 4: при а < 100 мм, то F = a42
При a > 100 мм, то F = 0,98 · a42
Висота та ширина калібру: h4 = b4 = 1,41 · a4
4. Визначаємо розміри проміжного калібру 2:
Площа калібру 2: при а < 100 мм, то F = a22
При a > 100 мм, то F = 0,98 · a22
Висота та ширина калібру: h2 = b2 = 1,41 · a2
5. Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування:
6. Розподіляємо коефіцієнти витягування за калібрами 3 і 4:
;
7. Визначаємо площу шестикутного калібру 3: F3 = F4 · 4
8. Визначаємо розміри шестикутного калібру 3:
Поширення шестикутної смуги у квадратному калібрі визначається по графікам Чекмарьова: b4 = f (Dв, a4, 4)
Висота шестикутної смуги:
h3 = b4 – b4
Ширина шестикутного калібру:
b3 = F3 / (0.7h3 + 0.3 · S)
Ширина горизонтальної грані:
b´3 = 0,4 b3
9. Робимо перевірку.
Простір на поширення металу в калібрі 3:
b3 = b3 – a2
Фактичне поширення металу в калібрі 3:
приведений обтиск металу в шестикутному калібрі:
hпр 3 = a2 – F3 / b3
середній радіус валків 3 кліті:
Rсер 3 = 0,5 (Dв - F3 / b3)
порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.
Якщо b3 > b3´, то переповнення калібру не буде і розміри проміжного квадрату вибрані вірно.
Подальший розрахунок ведемо аналогічно для калібрів 1 і 2.
Порядок виконання роботи.
Загальні вихідні дані:
ао, мм | а4, мм | D0, мм | S, мм |
1. Вибираємо схему прокатки.
Малюнок 7 - Калібрування валків за системою “шестикутник - квадрат”
2. Розрахунок ведемо проти ходу прокатки.
Визначаємо розміри проміжного квадрату 2 :
3. Визначаємо розміри 2 - 4 калібру :
Площа калібру 4 : при при а < 100 мм: F4 = (а4)2 = 302 = 900 мм2;
Висота hк 4 = bк 4 = 1,41*а4 = 1,41* 30 = 42,3 мм;
Площа калібру 2 : при при а < 100 мм: F2 = (а2)2 = 452 = 2025 мм2;
Висота hк 2 = bк 2 = 1,41*а2 = 1,41* 45 = 63,45 мм;
- Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування металу в клітях 2, 4:
- Визначаємо коефіцієнти витягування в клітях 3, 4:
- Визначаємо площу шестикутного калібру 3:
F3 = F4 · µ4 = 900•1,4 = 1260 мм2;
- Визначаємо розміри шестикутного калібру 3:
Поширення овальної смуги у квадратному калібрі визначаємо по графікам Чекмарьова (мал. 38 - 41):
b4 = f (D0,а4, µ4). b4 = f (350,30, 1,4)= 10 мм;
![]() |
Малюнок 8 - Квадратний калібр з шестикутникутноюзаготовкою
8. Висота шестикутної смуги:
h3 = b4 – b4= 42,3 – 10 = 32,3 мм ;
Ширина шестикутного калібру:
b3 = F3 / (0.7h3 + 0.3 · S) = 1260 / (0,732,3 + 0,35) = 52,3 мм ;
Ширина горизонтальної грані:
b´3 = 0,4 b3 = 0,452,3 = 21мм ;
9. Робимо перевірку.
Простір на поширення металу в калібрі 3:
b3 = b3 – а2 = 52,3 – 45 = 7,3 мм;
Фактичне поширення металу в калібрі 3:
приведений обтиск металу в овальному калібрі:
hср3 = a2 – F3 / b3 = 45 – 1260/52,3 = 21 мм;
Середній радіус валків 3 кліті:
Rсер 3 = 0,5 (Dв - F3 / b3) = 0,5 (350 – 1260/52,3) = 163 мм;
Порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.
Якщо b3´<b3, то переповнення калібру відбудеться і розміри проміжного квадрату вибрані невірно.
Для кліті 1 і 2 :
а2 = 45 мм; h2 = b2 = 63,45 мм ; F2 = 2025 мм2 ; а0 = 60 мм;
1. Визначаємо розміри заготовки :
2. Площа заготовки : при при а < 100 мм: F0 = (а0)2 = 602 = 3600 мм2;
3. Висота hк 0 = bк 0 = 1,41*а0 = 1,41* 60 = 84,6 мм;
4. Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування металу в клітях 0, 2:
5.
6. Визначаємо коефіцієнти витягування в клітях 1, 2:
7.
8.
9. Визначаємо площу шестикутного калібру 1:
10. F1 = F2 · µ2 = 2025•1,27 = 2572 мм2;
11. Визначаємо розміри шестикутного калібру 3: Поширення овальної смуги у квадратному калібрі визначаємо по графікам Чекмарьова (мал. 38 - 41):
12. b4 = f (D0,а4, µ4). b4 = f (350,45, 1,27)= 11 мм;
Висота шестикутної смуги: h1 = b2 – b1= 63,45 – 11 = 52,45 мм ;
Ширина шестикутного калібру:
b1 = F1 / (0.7h1 + 0.3 · S) = 2572 / (0,752,45 + 0,35) = 67,3 мм ;
Ширина горизонтальної грані: b´1 = 0,4 b1 = 0,446,7 = 18,7мм ;
13. Робимо перевірку.
Простір на поширення металу в калібрі 1:
b1 = b1 – а0 = 67,3– 60 = 7,3 мм;
Фактичне поширення металу в калібрі 1:
приведений обтиск металу в овальному калібрі:
hср1 = a0 – F1 / b1 = 60 – 2572/67,3 = 21,8 мм;
середній радіус валків 1 кліті:
Rсер 1 = 0,5 (Dв – F1 / b1) = 0,5 (350 – 2572/67,3) = 156 мм;
порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.
Якщо b1´>b1, то переповнення калібру відбудеться і розміри проміжного квадрату вибрані невірно.
Контрольні питання.
1. Призначення системи калібрів. Переваги та недоліки системи “шестикутник - квадрат”.
2. Визначити площу шестикутного та квадратного калібрів.
3. Визначити розміри квадратного калібру. Визначити розміри шестикутного калібру.
4. Визначити приведену висоту шестикутного калібру.
5. Визначити простір на поширення металу в шестикутному калібрі.
6. Визначити фактичне поширення металу в шестикутному калібрі.
7. Визначте катаючий діаметр валів шестигранного калібру, якщо hов=70мм, D0=800мм.
8. Визначте розміри квадратного калібру, якщо акв=60мм.
9. Визначте середню висоту шестигранного калібру hср, якщо Fов=1500мм2, bов=50мм.
10. Визначте розширення квадратної смуги в шестигранному калібрі, якщо D0=500мм, bш=25мм, акв2=15мм, кв2=1,12, а0=20.
Таблиця 6 - Вихідні данні до практичної роботи № 6.
варіант | а4, мм | а0, мм | Dв, мм | S, мм |
Практична робота № 7.
Тема: „Розрахунок калібрування валків за системою „овал – ребровий овал”.
Мета: Навчитися вести розрахунок за системою „овал – ребровий овал”
Теоретичне обґрунтування
Система калібрів „овал – ребровий овал” представляє собою чергування овальних та ребрових овальних калібрів. Ця система застосовується як система проміжних калібрів для отримання круглого профілю на середньо сортових та дрібно сортних станах.
Переваги:
- Можливість отримання великих витягувань в овальних калібрах. витягування складають: ов = 1,5 – 1,8, кв = 1,3 – 1,5.
- Невеликий вріз овальних калібрів в валки, що дозволяє вживати великі обтискання смуги.
- Постійне оновлення кутів смуги, що забезпечує високу якість продукції.
- Сумісність форми заготовки та форми калібру дозволяє подовжити час роботи калібрів та зменшити їх знос.
Недоліки:
- Не стійке положення овальної смуги в ребровому овальному калібрі, тому необхідно мати спеціальну валкову арматуру.
- Нерівномірна деформація в калібрах, тому швидкий знос бокових стінок.
Площа овального калібру: F = 2/3bh
Радіус заокруглення овального калібру:
Площа ребрового овального калібру: F = 0,75· bh = 0,96· b2
Методика розрахунку.
1. Вибираємо схему прокатування. Розрахунок ведемо проти ходу прокатування.
2. Визначаємо площу вихідної та кінцевої заготовки: F = а2
3. Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування:
4. розподіляємо коефіцієнти витягування за проходами: = 1 2 3
5. Середній коефіцієнт витягування за проходами:
6. Визначаємо площі 1 і2 калібрів: F2 = F3 · 3, F1 = F2 · 2
7. Визначаємо розміри ребрового овального калібру 2: ширина
8. Зная співвідношення в ребровому овальному калібрі, знаходимо його висоту:
hр.ов = 1,25· bр.ов
9. Поширення овальної смуги в ребровому овальному калібрі визначається за графіками Чекмарьова: b3 = f (Dв, bр.ов, 3)
10. Визначаємо розміри овального калібру 1: висота овалу - hов = bр.ов - b3
11. Ширина овального калібру: bов = 3 F1/2 hов
12. Робимо перевірку:
Простір на поширення металу в калібрі 1: b1 = b1 – a0
Фактичне поширення металу в калібрі 1:
приведений обтиск металу в овальному калібрі: hпр 1 = a0 – F1 / b1
середній радіус валків 1 кліті: Rсер 1 = 0,5 (Dв – F1 / b1)
порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.
Якщо b1 > b1´, то переповнення калібру не буде і розміри проміжного квадрату вибрані вірно.
Графіки Чекмарьова: Залежність поширення при прокатуванні овальної смуги в ребровому овальному калібрі:
1) для діаметру валків Д = 250мм 2) для діаметру валків Д = 350 мм
Порядок виконання роботи.
Загальні вихідні дані:
а0, мм | b3 х h3, мм | Dв, мм |
60 х 40 |
1. Вибираємо схему прокатування. Розрахунок ведемо проти ходу прокатування.
Малюнок 9 - Калібрування валків за системою „овал – ребровий овал”
2. Визначаємо площу вихідної та кінцевої заготовки:
3. Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування:
4. Розподіляємо коефіцієнти витягування за проходами: = 1 2 3
Коритуючись правилом : коефіцієнт витяжки в овальних калібрах більше ніж в ребрових калібрах
5. Середній коефіцієнт витягування за проходами:
0-3 = 1 2 3 = 1,160,8 1,36 = 1,26
6. Визначаємо площі 1 і 2 калібрів:
F2 = F3 · 3 = 16001,36 = 2176 мм;
F1 = F2 · 2 = 2176 0,8 = 1740,8 мм;
7. Визначаємо розміри ребрового овального калібру 2:
F2 = 0,94·b2 , тому ширина
Зная співвідношення в ребровому овальному калібрі, знаходимо його висоту:
hр.ов = 1,25· bр.ов = 1,25· 48 = 60 мм ;
![]() ![]() ![]() |
Малюнок 10 - Ребровий овальний калібр з овальною заготовкою.
8. Поширення овальної смуги в ребровому овальному калібрі визначається за графіками Чекмарьова: b2 = f (Dв, bр.ов, 2) = f (250;48;0,8) = 3 мм;
9. Визначаємо розміри овального калібру 1: висота овалу
hов = bр.ов - b3 = 48 – 3 = 45 мм ;
Ширина овального калібру:
10. Робимо перевірку:
Калібр 3:
Простір на поширення металу в калібрі 3: b3 = b3 – b2 = 60 - 48 = 12 мм ;
Фактичне поширення металу в калібрі 3:
приведений обтиск металу в овальному калібрі: hcp3 = bпр2 - hпр3
bпр2 = F2 / h3 = 2176/40 = 54,4 мм;
hпр3 = F3 / b3 = 1600/60 = 26,7 мм;
hcp3 = bпр2 - hпр3 = 54,4 – 26,7 = 27,7 мм;
середній радіус валків 3 кліті: Rсер 3 = 0,5 (Dв – F3 / b3) = 0,5( 250 - 1600/60) = 111,7 мм;
Порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.
Якщо b3 < b3´, то переповнення калібру відбудеться і розміри проміжного квадрату вибрані невірно.
Калібр 1:
Простір на поширення металу в калібрі 1: b1 = b1 – a0 = - 45 = 17,17 мм ;
Фактичне поширення металу в калібрі 1:
hcp1 = a0 – F1/b1 = 45 – 1740,8 /62,17 = 17 мм;
середній радіус валків 1 кліті: Rсер 1 = 0,5 (Dв – F1 / b1) = 0,5( 250 - 1740,8/62,17) = 111 мм;
Порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.
Якщо b1 > b1´, то переповнення калібру не будиться і розміри проміжного квадрату вибрані вірно.
Контрольні питання.
- Призначення системи калібрів.
- Переваги та недоліки системи калібрів „овал – ребровий овал”.
- Визначити площу ребрового овального калібру.
- Визначити площу овального калібру.
- Визначити розміри овального та ребрового овального калібру.
- Визначити простір на поширення металу в овальному калібрі.
- Визначити фактичне поширення металу.
8. Визначити площу овального ребрового калібру, якщо hр.ов=45мм.
9. Визначити площу овального калібру, якщо bов=50мм, hов=35мм.
10. Визначити радіус валів, що катає, овального калібру, якщо bов=55мм, hов=40мм, Dо=800мм, Fов=1800мм2.
11. Визначити розширення овальної смуги в круглому калібрі, якщо bов=30мм, Dо=250мм, мкр=1,2, dкр.
12. Визначити середній коефіцієнт витяжки, якщо сер=2,25, кількість калібрів рівно 6.
13. Визначити , якщо aо=100мм, h3хb3 = 20 х 25.
14. Визначити площу круглого калібру, якщо d=40мм.
15. Визначити ширину овального калібру, якщо d=50мм, мкр=1,15, Dо=500мм.
16. Визначити радіус закруглює овального калібру.
17. Визначити розміри овального калібру 1, якщо відоме Fр.ов2; м2; b2.
Таблиця 7 - Вихідні данні до практичної роботи № 7
варіант | а0, мм | b х h, мм | Dв, мм |
1. | 40 х 25 | ||
2. | 50 х 16 | ||
3. | 60 х 35 | ||
4. | 70 х 65 | ||
5. | 80 х 75 | ||
6. | 90 х 85 | ||
7. | 100 х 120 | ||
8. | 100 х 110 | ||
9. | 120 х 150 | ||
10. | 130 х 150 | ||
11. | 140 х 120 | ||
12. | 150 х 130 | ||
13. | 160 х 170 | ||
14. | 170 х 180 | ||
15. | 50 х 40 | ||
16. | 60 х 40 | ||
17. | 40 х 60 | ||
18. | 80 х 75 | ||
19. | 90 х 60 | ||
20. | 100 х 95 | ||
21. | 90 х 100 | ||
22. | 120 х 120 | ||
23. | 130 х 110 | ||
24. | 140 х 120 | ||
25. | 140 х 110 | ||
26. | 110 х 90 | ||
27. | 100 х 60 | ||
28. | 20 х 10 | ||
29. | 15 х 15 | ||
30. | 15 х 10 |