Стр. 15 - . Мсірепов аза солдаты
Упрощенная HTML-версия
К полной версии
Содержание
Стр. 14
Стр. 16
азастанны ашы кітапханасы
«дегдом» стап ала жаздап, содан ашанда таы блдіріп алдым,— деді. Бл жолы зіні
ашып тыланына матанатындай жымиып та ойды.
—
Мен де керемет жйрікпін! — дедім, матаным келіп кетіп.
—
Ойбой... Шегендей емес шыарсы!.. Шеген айда, ол!.. Ол аып бара жатан
машинаны уып жетіп, асылып кете береді! Біреу кріп алса, арып тсіп, кете беруі де
тк емес. Ол шейін желая! — деді Бораш, масаттана сйлеп.
—
Е, сен алай ашты, «дегдом» уанда?
—
Шеген мені кпірді стінен зенге тастап жіберді де судан басыды ана
шыарып, шомылан балаларды ішінде отыра бер баса баланы басынан сені басы
кем емес тани алмайды деп, зі кпірді, стімен тартып отырды...
Шеген неліктен йінен ашып кеткен?
—
йінен емес. Оан молдадан ашып кетіпті. ш жма бойы арабша оып, ліп-ки-
ксін-н деген бірдемеге тсіне алмапты да «мныыз немене зі, мен тсінбейтін нрсені
оыым келмейді» деген екен. Оан молда он шыбы сынанша дре соыпты. Оны йі
жо, жездесіні олында жреді екен— деді Бораш, еріксіз крсініп. Сол кезде:
—
И! уп! — деп, биік жардан бір-а секіріп, Шеген де асымыза келіп тсті.
Шеген мен Бораш екеуі сті-басыма арала, торала етіп йод жаып, оны стінен сарыш
бір май жаып, зын а шберекпен «бинттеп» тастады. Маан оларды емдегені емес,
екеуі бірдей асты-стіме тсіп, досты крсеткендері атты нады.
—
Бір жмада табаны міран етікті лтанындай жылтырайтын болады,— дейді
Бораш.
—
Жо, Оан молданы мсісіні лтанындай жылтырайды! — деп, Шеген саылдап
кледі. «міран етік» дегені немене, Оан молданы мсісіні табаны андай екен мені
онда жмысым да жо, йтеуір табанымны солылдааны басыла бастаанын сезем.
—
Сен лі тотай тр, Костя! Тозан ескі теріді тгел сыпырып тастап , тесігі жо,
тебілі жо, жаа тері жасап берем. Теізді «ит балыындай», я болмаса, ндыздай
жылтылдайтын боласы! — дейді Шеге мені бар арманым «ит балы» болудай-а...
Біра мен Шегенні ешбір сзіне арсылы айта алмайтын халге жеткенімді де сезем.
Екі аса, бір желая — ш бозда, енді базара арай бет алды.
—
дай таала арын амы дегенді жаратпаса да болады екен... Амал айсы... Кейде
неріді соан да жмсайсы! — деді Шеген.
—
«Зурешті» айтайын ба, «Айнамкзді» айтайын ба? —деді Бораш, базар шеті кріне
берген кезде. Шеген басын шайап:
—
Костя білмейді ой. оя тр. демі ндерді кез келген кнге ор ыла береміз бе?
— деді.
Балаа білмейсі дегеннен ауыр тиетін сз болар ма, мен дереу:
—
Неге білмейін! «Зурешті» зарлатып жіберемін,— дедім.
Стр. 16 - . Мсірепов аза солдаты
Упрощенная HTML-версия
К полной версии
Содержание
Стр. 15
Стр. 17
азастанны ашы кітапханасы
—
Жо, білмейсі. Бораша осылып айту шін бір жеті йренуі керек. Мны
даусына бкіл ала жаырыады. Не бден ысыланда, не болмаса жексенбі кнгі
базарда айтарсыдар!—деп, Шеген Борашты сол олымен бір шатады да:
—
Сені де сті-басы толан нер білем, у шеке! — деп, мені де араа аып-аып
ойды. Борашты, жзі де жадырап сала берді, ал, мен шін дниеде бдан арты досты
болмайтындай крініп кетті.
Тама табу шін блар базар халына р трлі нер крсетеді екен. н салады, Шеген
доалаша айнала біледі, аса та, соыр да, саырау да бола алады. Жылатса кзіні
жасын тыйызбайтын, клдірсе шегіді атыратын толып жатан гімелер біледі.
—
Мен шейін «цирк», Бораш барып тран «опера»!— деді Шеген.
Мен «опера» дегенді тсіне алмай алып ем, Шеген:
—
Опера деген Саратау театры — деп тсіндірді. Мен мнысына да тсіне оя
алмаан со ндемеп едім, Шеген:
—
Оны лі кзімен кресі. Крсетем,— деді. Шеген айдаыны брін біледі. Жасы
он бесте екен. Бораш балалар йін «детдом» десе, Шеген «детдом» деп р дыбысын ашы
естіртіп айтады. зім іздеп жрген балалар йіні атын алай айту керек екенін мен де
йреніп ала ойдым — детдом!
—
Детдомды жаратпайтыным — ыли бір баында жргендей боласы. Ерте де
тгендейді, кеш те тгендейді... з олынан тк келмейтіндей, бзаудай баады. «Детком
мына болса, жесігі басылып, желігі бітпеген ойын баласын бірден лкен адам, естияр
адам ылуа жан таласады. Мен соны екеуіне де кне алмадым. Анда барам десе де
«рхсат», мнда барса да «рхсат» керек. Детдом директоры бізді де зіндей шал кре
ме, немене, рхсатсыз бір ая бастырмайды. зі де дниеге ара алпаымен кк
саалымен келген жо шыар!.. Жас бала аятанар кезде уелі тй-тйлап жріп, лап-
жыылып, сйтіп барып жгіріп кетпей ме?.. Ол ыли «ойбай, лайсы! Жгірме, отыр!»
дейді саан... мір деген ол шін азулы жатан ордай крінеді ой деймін... Мен соан
кне алмадым! Желдей ескен еркіндікке жететін не болсын! — деп, Шеген маан арап
еді, мен оны за сресіне тсіне алмай Бораша арадым. Борашты жзінде
тсінгендік бар екен мен орланыырап алдым.
Базара аран бойы аланда Шеген Бораш екеумізді жетелеп алды да:
—
Ал, ырилар, аздап болса да нер крсетіп жіберейік. нер жылатуа да жарайды,
клдіруге де жарайды. Бл сиырдан да керемет. Ал, аяты ираладата тсідер! — деп,
зі де шойнадай алды. Шеген асаанда, шын асатар далада алды. О аяы ааштай
атып, серейіп жер сызып келеді. Жріп келе жатан жалыз сол аяы сияты.
—
Алаан жаю, кз сзу болмасын! — деді де, Шеген бізді базара алып кірді.
Біз жаындай бергенде-а айран, ст сатып отыран базаршы йелдер сыылытап кле
бастады.
—
Мынау бгін аятан айрылыпты ой... Байс-ай!..
—
Ерте бл басынан да айрылып келер, лі!..
—
шеуіні, жараса кеткенін ара!.. Бгін шеу болыпты! — деп базаршы халы мз
болып алды.