Система податків в Україні, її формування та розвиток
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра адміністративного та фінансового права
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)
з Фінансового права України
на тему: Загальнодержавні податки за законодавством України
Студентки курсу групи
напряму підготовки 6.0304 – право
спеціальності 6.030401 – правознавство
Керівник: асистент __________________
Національна шкала _____________________
Кількість балів: ______ Оцінка: ECTS _______
Члени комісії:
__________________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Львів – 2015 рік
План
Вступ
1. Система податків в Україні, її формування та розвиток.
2. Поняття, види та характеристика загальнодержавних податків.
3. Шляхи вдосконалення податкової системи України.
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми. У ринковій економіці податки виконують дуже важливу роль, тому без добре налагодженої, чітко діючої податкової системи, що відповідає умовам розвитку суспільного виробництва, ефективна ринкова економіка неможлива. Податки є необхідними як основне джерело наповнення бюджетів всіх рівнів, адже кошти, отримані від збору податків, беруть участь у фінансуванні державних програм, передбачених законами про бюджет на відповідний рік.
За допомогою податків здійснюється розподіл і перерозподіл ВВП, в тому числі на соціальний захист і забезпечення населення. Значення загальнодержавних податків надзвичайно важливе і полягає в тому, що, змінюючи об'єкт оподаткування, зменшуючи оподатковувані бази і знижуючи податкові ставки держава задовольняє потреби для подальшого розвитку суспільства, соціально - економічних процесів і відносин.
Теоретичну основу дослідження складали положення викладені у працях різноманітних вчених: Ярошенка Ф.О., Федосова В.М., Кушнірчука Ю.М., Ткаченка А.В., Соколовської А.М., Орлюк О. П., Берлача А.І., Єфименко Т.І. та інших.
Об’єктом дослідження є норми фінансового права.
Предметом дослідження є поняття, ознаки та значення загальнодержавних податків в Україні.
Метою даної роботиє дослідження загальнодержавних податків в Україні, як однієї з невід’ємних умов забезпечення ефективної ринкової економіки.
Для повного досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
-пізнати специфіку виникнення та формування системи загальнодержавних податків в Україні.
-розкрити зміст поняття загальнодержавних податків та з’ясувати їх значення;
-ознайомитись із видами загальнодержавних податків в Україні;
-з’ясувати наявність недоліків у системі загальнодержавних податків України та можливі шляхи їх усунення.
Курсова робота складається ізплану, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Система податків в Україні, її формування та розвиток
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом України порядку, становить податкову систему України.[1]
Система податків – сукупність лише податків, які запроваджуються на території держави відповідно до закону.[2]
Податки існують у людському суспільстві майже тисячу років. Водночас запровадження податків мало надзвичайно важливе прогресивне значення для розвитку людського суспільства.
Поява державних доходів пов’язана з виникненням держави, оскільки, у держави виникає необхідність у коштах для виконання своїх завдань та функцій. Основним джерелом державних доходів є валовий внутрішній продукт (національний дохід), частину якого держава мобілізує для подальшого перерозподілу й використання. Мобілізація частини національного доходу означає перехід такої частини до власності держави у вигляді різного роду обов’язкових платежів. Провідною формою державних доходів є стягнення обов’язкових платежів, а саме – податків.
Змістовне наповнення поняття «податок» - це плата суспільства за виконання державою її функцій, що має форму відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту на загальносуспільні потреби. Тобто, податки необхідні для забезпечення виконання державою її функцій.[3]
Формування власної податкової системи в Україні розпочалося відразу ж після проголошення незалежності. Особливістю цього була відсутність будь-якого досвіду справляння основних податків як інструментів регулювання соціально-економічного розвитку країни.
Фактично розвиток вітчизняної податкової системи умовно можна поділити на чотири етапи:
1 етап — 1991–1993 рр.,
2 етап — 1994–1999 рр.,
3 етап — 2000–2009 рр.,
4 етап — 2010 — наш час.
Перший етап пов’язаний із формуванням власної системи оподаткування. У 1991 році набирає чинності Закон Української РСР «Про систему оподаткування», в якому закріплено принципи оподаткування, права та обов’язки платників податків, а також перелік загальнореспубліканських зборів та обов’язкових платежів: 1) податок на прибуток; 2) податок на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в Українській РСР; 3) податок з обороту; 4) акцизний збір; 5) податок на добавлену вартість; 6) податок на експорт та імпорт; 7) податок на доходи; 8) податок на фонд оплати праці колгоспників; 9) прибутковий податок з громадян; 10) плата за природні ресурси; 11) плата за землю; 12) лісовий доход; 13) екологічний податок; 14) державне мито; 15) податок з власників транспортних засобів; 16) мито. Закон став відправною точкою побудови власної системи оподаткування, не обтяженої надмірним податковим навантаженням, результатом чого стало значне збільшення підприємств, зменшення безробіття, а також нагромадження капіталу. З кінця 1992 року в Україні починає ліквідовуватися ліберальна податкова система шляхом створення законодавчих актів, основною метою яких було збільшення податкових надходжень до бюджету. Податок на добавлену вартість обчислюється як податок з обороту, що провокує стрибок інфляції, адже ставка податку встановлена на рівні 28 %, відповідно, ціни різко підвищуються. Виникає потреба в збільшенні грошової маси для обслуговування існуючої кількості товару. [4]
Якісне оновлення податкової системи України припало на 1994–1999 роки. У цей період, усвідомивши, що національна економіка перебуває у глибокій кризі, в країні починають вносити корективи в податкову систему: формуються стійкі, відпрацьовані податкові механізми. Нарівні з податками, що діяли, виникають нові.
У 1994 році ухвалено редакцію Закону України «Про систему оподаткування», яка юридично закріпила зміни 1992–1993 років, а саме:
1) скасовано: податок на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в Українській РСР; податок з обороту; податок на доходи; податок на фонд оплати праці колгоспників; податок на експорт та імпорт; плата за природні ресурси;
2) включено: податок на доходи підприємств та організацій; податок на майно підприємств; податок на нерухоме майно громадян; податок на промисел; плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи; відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг; внески до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; внески до Фонду сприяння зайнятості населення; плата за спеціальне використання природних ресурсів; плата за забруднення навколишнього природного середовища; внески до Фонду соціального страхування України; внески до Пенсійного фонду України.
«Новий» закон відповідав тогочасним уявленням щодо системи оподаткування в країні з ринковою економікою, але мав деякі недоліки. Наприклад, податок на доходи підприємств та організацій слугував законною «лазівкою» для підприємців. Державні підприємства, користуючись своїм правом самостійного установлення рівня заробітної плати, мали змогу збільшувати її розмір, тим самим зменшуючи розмір прибутку як об’єкта оподаткування. У подальшій редакції Закону України «Про систему оподаткування» у 1997 році враховується напрацьований досвід застосування податкової системи. За окремими податками та зборами були зроблені необхідні корективи. До переліку загальнодержавних податків та зборів внесено: податок на прибуток підприємств (заміна податку на доходи), рентні платежі; податок на промисел; збір до Державного інноваційного фонду; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
Отже, на другому етапі розвитку податкової системи України здійснено заходи щодо оптимізації оподаткування та зменшення податкового навантаження на підприємства. Постійна заміна переліку основних податків свідчить про активний пошук їх ефективного співвідношення, але натомість застосування різних податків з відносно невисокими ставками дає державі досить мало, переобтяжує населення і створює гальмівний ефект в розвитку національного господарства.
У цей період спостерігаються зміни в структурі податкових органів. Відбувається вихід державної податкової адміністрації зі складу міністерства фінансів і виокремлення в самостійний орган виконавчої влади (1996 рік).
Запроваджуються альтернативні системи оподаткування (1998 рік) — єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок. У 1999 році створюється Академія державної податкової служби України — відомчий вищий навчальний заклад для підготовки фахівців у галузі оподаткування.
У редакції Закону РСР «Про систему оподаткування» від 1991 року зазначено: «Законодавчими актами Української РСР можуть бути встановлені інші загальнореспубліканські податки, збори та обов’язкові платежі», тобто «основний закон» у сфері оподаткування не містив у собі вичерпну інформацію щодо податків та зборів, які справляються на території України. Уже в 2000 році ситуацію було виправлено шляхом доповнення статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», суть якого полягала в тому, що будь-які податки та збори, що запроваджуються законами України, повинні бути включені до ЗУ «Про систему оподаткування».
Відтепер Закон містив точний перелік податків та зборів, які справлялися на території України, а також всю необхідну інформацію щодо цих податків. Податкова система України мала яскраво виражену тенденцію до розширення переліку податків та зборів. Це явище є неминучим зі зниженням ставок найбільш ефективних у фіскальному відношенні податків, велика кількість яких ускладнює податкову систему та демонструє низьку ефективність їх адміністрування. Тому насамперед слід звернути увагу на покращення економічної ефективності основних бюджетоутворювальних податків. [5]
На третьому етапі становлення відбувається вдосконалення податкової системи України на основі набутого досвіду реформування податків шляхом зменшення податкового навантаження на підприємства і запровадження стабільних форм оподаткування для фізичних осіб. Зменшення ставок податків на прибуток підприємств до 25 %, на доходи фізичних осіб до 13 %, а потім до 15 % відбувалось з метою підвищення зацікавленості населення в добровільній сплаті податків, що повинно було дати позитивний результат у формуванні державного бюджету.
На цьому етапі держава намагається забезпечити вихід із тіні більшості підприємств, адже, за оцінками вітчизняних вчених, рівень тіньової економіки становив близько 40 %. Така ситуація негативно впливає на всі соціально-економічні процеси. Ускладнюється процес економічного аналізу, прийняття управлінських та законодавчих рішень, адже нелегальна економіка здебільшого не враховується, а це призводить до викривлення дійсності та неправильно розрахованих макроекономічних показників і, як наслідок, стратегічних прорахунків у прийнятті відповідних рішень. Періодичні зміни основних податків, податкових ставок та надмірна кількість пільг призвели до необ- ґрунтованої нерівності умов господарювання, що спровокувало роз ширення неофіційного сектору.[6]
Висновки
Поява податків пов’язана з виникненням держави, які використовують їх для фінансування своїх видатків. Хоча виникли вони значно пізніше, ніж з’явилися перші держави. Податки складають основну частину державних фінансів. Розвиток вітчизняної податкової системи можна поділити на чотири етапи. Перший етап (1991–1993 рр.) характеризується прийняттям Закону України «Про систему оподаткування»., який тепер і втратив чинність, проте, був ефективним кроком до покращення економічної системи нашого суспільства, з’являється і перелік загальнореспубліканських зборів та обов’язкових платежів. На другому етапі (1994–1999 рр.) розвитку податкової системи України здійснено заходи щодо оптимізації оподаткування, зменшення податкового навантаження на підприємства та щодо зміни структури податкових органів. Третій етап (2000-2009 рр.) характеризується вдосконаленням податкової системи України шляхом зменшення податкового навантаження на підприємства і запровадження стабільних форм оподаткування для фізичних осіб. А на 4 етапі ( 2010 – до нашого часу) було прийнято Податковий кодекс України, який значно скоротив кількість загальнодержавних податків та зборів, а ще відбулись зміни у структурі податкових органів та зменшилась ставка податку на прибуток.
…
Список використаних джерел:
1. Конституція України прийнята Верховною Радою України 26 червня 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 2755-VI, Ст.112.
3. Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2012, 4495-VI, Ст.552.
4. Берлач А.І. Фінансове право України: навч. посіб. / Берлач А.І. – К.: Університет «Україна», 2008. – 350 с.
5. Єфименко, Т.І. Основні напрямки трансформації податкової системи в Україні / Т. І. Єфименко // Фінанси України. – 2007. – № 9. – С. 9 -1
6. Кучерявенко М.П. Фінансове право України: навч. посіб. . / Кучерявенко М.П. – Х.: «Право», 2010. – 256 с.
7. Кушнірчук Ю.М. Еволюційний шлях розвитку податкової системи України / Ю.М. Кушнірчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. Вип. 22.8. – С. 249 - 254.
8. Мацелик М.О. Фінансове право України: навч. посіб. / Мацелик М.О., Мацелик Т.О., Пригоцький В.А. – К.: Знання 2011. – 815 с.
9. Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: навч. посіб. / Музика-Стефанчук О.А. – К.: Атіка, 2007. – 264 с.
10. Орлюк О. П. Фінансове право: навч. посіб. / Орлюк О.П. - К.: Юрін-ком Інтер, 2003. - 527 с.
11. Соколовська А.М. Податкова система держави: моногр. / Соколовська А.М. – К.: Знання-Прес, 2004. – 453 с.
12. Ткаченко А.В. Історія становлення та розвитку податкової системи України / А.В. Ткаченко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2013. №2. – С.128 – 133.
13. Фадєєва, Г. М. Аналіз сучасного стану податкової системи України та шляхи її удосконалення / Г. М. Фадєєва, О. Ю. Гладкова // Економічний простір. – 2008. – № 12/2. – С. 144 – 149.
14. Федосов В.М. Фінансова реструктуризація в Україні: моногр. / Федосов В.М.: - К.: КНЕУ, 2002. – 387 с.
15. Шкарупа, О.В. Аналіз проблем та напрямків удосконалення системи оподаткування в Україні / О. В. Шкарупа, А.В. Романченко // Механізм регулювання економіки. –2010. – №1. – С. 185-191.
16. Ярошенко Ф.О. Історія податків та оподаткування в Україні: навч. посіб. / Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 240 с.
[1] Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 2755-VI
[2] Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: Навч. посіб. / Музика-Стефанчук О.А. – К.: Атіка, 2007. – С. 264
[3]Ярошенко Ф.О. Історія податків та оподаткування в Україні: навч. посіб. /Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. 3
[4] Ткаченко А.В. Історія становлення та розвитку податкової системи України / А.В. Ткаченко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2013. №2. – С.129
[5] Федосов В.М. Фінансова реструктуризація в Україні: монограф. / Федосов В.М.: - К.: КНЕУ, 2002. – С. 284
[6] Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення: моногр. / Соколовська А.М. – К.: Знання-Прес, 2004. – С. 232