Святі Таїнства християнської церкви
Щоб могти говорити про Святі Таїнства, необхідно розуміти термін благодать.Отже, коротко: благодать, або Божа благодать – це духовна надприродна милість, дарована нам Богом по заслузі Господа нашого Ісуса Христа для вірного виконання волі Божої і досягнення вічного спасіння.
Святі Таїнства – це видимі та дієві знаки благодаті, що їх установив і передав Церкві сам Христос.
Таїнства діють «ex opera operato» (силою самого факту, що відбулася сакраментальна дія), бо в них діє сам Христос. Він уділяє благодать, яку знаменує те чи інше таїнство, незалежно від особистої святості священнослужителя. Але плоди Святих Таїнств залежать також і від відкритости того, хто їх приймає.
.
ТАЇНСТВА ЦЕРКВИ поділяються на:
- Таїнства християнського втаємничення, які становлять основу християнського життя (вірні відроджуються у ХРЕЩЕННІ, зміцнюються у МИРОПОМАЗАННІ і кормляться ЄВХАРИСТІЄЮ);
- Таїнства зцілення (примирення з Богом та прощення гріхів у ПОКАЯННІ та духовне зцілення і зближення фізично хворого з Христовими страстями у ЄЛЕОПОМАЗАННІ)
- Таїнства, що служать сопричастю і служінню вірних (здійснення місії збудування Божого народу через РУКОПОЛОЖЕННЯ та ПОДРУЖЖЯ).
ХРЕЩЕННЯ
Назва цього Таїнства бере початок від самого обряду, за допомогою якого це Таїнство виконують: «хрестити» дослівно перекладається «занурювати» у воду. Охрещуваний занурюється у смерть Христа і виходить з неї як «нове сотворіння» (2 Кор.5.17). Це таїнство також називається «купіллю відродження ті відновленням Святого Духа» (Тит.3.5) бо «просвітленням», бо охрещений стає «дитиною світла» (Еф.5.8).
Хрещення – це Таїнство, яке згладжує первородний і особисті гріхи, надає освячуючу благодать і робить нас членами істинної Христової Церкви.
Для здійснення Святого Таїнства Хрещення потрібні: вода, і тільки вода, а не інша рідина; занурення або обливання; спомин трьох осіб Пресвятої Трійці: Отця, Сина, Святого Духа.
Хрещення дарує душі вічну печать християнства і тому повторюватися не може.
МИРОПОМАЗАННЯ
Миропомазання – це таїнство, в якому Святий Дух укріпляє віруючого для непохитного віровизнання християнської віри і життя в ній.
В східному обряді (до якого власне належимо і ми, греко-католики або католики візантійського обряду) Миропомазання здійснює священик зразу після Хрещення, помазуючи похрещеного святим миром і вимовляючи: «Печать дару Святого Духа. Амінь». Святим Миром називається особлива суміш різних запашних речовин і оливкової олії, посвячених у Великий Четвер Страсного Тижня Єпископом.
Наслідком М. є особливе зішестя Святого Духа, як і в день П’ятидесятниці. Це зішестя Св.Духа витискає на душі незгладимий знак і зумовлює зростання одержаної в Хрещенні благодаті.
ЄВХАРИСТІЯ
У Євхаристії ми ламаємо “той самий хліб, що є ліком безсмертя, протиотрутою від смерти, щоб жити вічно в Христі Ісусі” (Св. Ігнатій Антіохійський)
Ісус Христос встановив це Таїнство на Тайній вечері, коли сказав над хлібом: «Це є тіло моє», і над вином: «Це є кров моя», і апостолам наказав: «Робіть це на мій спомин».
У Старому Завіті Євхаристію провіщено передусім у щорічній пасхальній вечері, під час якої євреї споживали опрісноки на спогад про поспішний визвольний вихід з Єгипту. Ісус благовістить Євхаристію у Своєму навчанні й установлює її, звершуючи зі своїми апостолами Останню вечерю під час пасхальної трапези. Церква, вірна наказові Господа: «Це робіть на мій спомин» (1Кор.11,24), завжди звершувала Євхаристію, особливо в неділю – день Ісусового воскресіння.
Євхаристійне богослужіння складається з двох важливих частин, що становлять єдиний акт богопочитання: літургії Слова, до якої входить і слухання Божого Слова, і євхаристійної літургії, під час якої відбувається принесення хліба і вина, євхаристій на молитва, або анафора, що містить освячення, і Причастя. Служителем Євхаристії є священик (або єпископ), який отримав дійсне свячення і діє в Особі Христа Глави та від імені Церкви.
ПОКАЯННЯ або ПРИМИРЕННЯ
Нове життя у благодаті, одержане у Хрещенні, не усунуло ані немочі людської природи, ані людської схильності грішити (тобто похоті). Христос установив це Таїнство для навернення охрещених, що віддалилися від Нього через гріх. Воскреслий Господь установив це Таїнство, коли ввечері в день Пасхи явився Своїм апостолам і сказав їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Євангеліє від Івана глава 20 стих 22-23).
Найголовнішими елементами Святого Таїнства Примирення є два: певні дії з боку людини, яка навертається дією Святого Духа, і розрішення, одержане від священика, який іменем Христа дає прощення і визначає спосіб, як спокутувати гріхи.
Кожний вірний, що досяг віку розсудливо чти, має обов’язок сповідатися з учинених тяжких гріхів хоча б раз на рік. У всякому разі, він мусить висповідатися з них перед тим, як причащатися. Церква наполегливо радить сповідатися також і з легких гріхів, хоч це й не конче необхідне. Така сповідь допоможе нам виробити правильну совість і краще боротися з нашими лихими схильностями, щоб ми могли оздоровитися Христовою силою і зростати в житті Духа.
ЄЛЕОПОМАЗАННЯ або ПОМАЗАННЯ НЕДУЖИХ
Церква одержала від Господа наказ оздоровлювати недужих і намагається виконати його, піклуючись про хворих і молячись за них. А головне, Церква має для хворих окреме Святе Таїнство, яке установив Христос і про яке говорить святий Яків: «Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних, і хай вони помоляться над ним, намастивши його олією в ім’я Господнє» (Соборне послання святого апостола Якова глава 5, стих 14). Його можуть приймати вірні, яким через хворобу або старість починає загрожувати смерть. Той самий вірний може приймати його знову, коли виявиться, що хвороба загострилася, або коли його спіткає інша тяжка недуга. Уділенню цього Святого Таїнства, якщо це можливо, має передувати індивідуальна сповідь хворого. У ньому дається особлива благодать, що якнайтісніше зближує хворого зі страстями Христовими – заради його власного добра й добра цілої Церкви, – даруючи йому розраду, мир і мужність, а також прощення гріхів, якщо хворий не мав можливості висповідатися. Іноді, якщо цього бажає Бог, це Таїнство приводить до відновлення фізичного здоров’я.
СВЯЩЕНСТВО
Це таїнство, завдяки якому та місія, яку Христос доручив своїм апостолам, виконується й виконуватиметься в Церкві аж до кінця часів.
Правочинно прийняти це таїнство може тільки охрещена особа чоловічої статі: Церква вважає себе зв’язаною таким вибором, що його зробив сам Господь. Ніхто не має права вимагати, щоб йому вділили Таїнство Рукоположення, – церковна влада сама має визнати певного вірного придатним для служіння.
Це таїнство складається із трьох ступенів, кожен з яких має свою не заміниму роль в органічній структурі Церкви: єпископату, пресвітерату і дияконату.
ПОДРУЖЖЯ
Бог, що є любов, сотворив людину з любови і покликав до любови. Сотворивши чоловіка й жінку, Він покликав їх у подружжі до глибокої спільності життя і любови, «так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло» (Євангеліє від Матея, глава 19, стих 6). Благословивши їх, Бог мовив: «Будьте плідні й множтеся» (Книга Буття глава 1, стих 28).
Подружній союз чоловіка та жінки, заснований і впорядкований законодавчою волею Творця, зі своєї природи скерований до єднання і добра по другів, а також до народження та виховання дітей. Згідно з первісним Божим задумом подружній союз нерозривний, як це ствердив сам Ісус Христос: «Що Бог злучив, людина хай не розлучає» (Євангеліє від Марка, глава 10, стих 9).
Ісус Христос не тільки відновив первісний, бажаний Богом порядок, а й дарує благодать життя подружжя в новій гідності Святого Таїнства. Це Таїнство є знаком подружньої любови Христа до Церкви: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як Христос полюбив, Церкву» (Послання апостола Павла до Ефесян глава 5, стих 25).
Тестові завдання(взірець):
1. Який варіант св. Літургії найчастіше використовується...
А) Літургія Василя Великого
Б) Літургія Івана Злотоуста
В) Літургія апостола Якова
Г) Літургія Павла
2. Коли проводять Таїнство хрещення в більшості протестантських течій...
А) після народження
Б) 7-8 років
В) дорослому віці
3. Хто може проводити Таїнство Священства…
А) диякон
Б) пресвітер
В) єпископ
Г) будь-який віруючий
4.В якому віці в східному обряді поводиться миропомазання
А) після народження
Б) 7-8 років
В) дорослому віці