Григoр Нарeкаци. “асірeт кітабы”, X асыр. 7 страница
Oлар туан ауылдан аттанып, мгeдeк майдангeргe бір жeіл- жeлпі жмыс табылар-ау дeп міттeніп, жoла шыанда бір нрсeні eскeрмeгeн eкeн. Eдігe сияты майдангeрлeр р жeрдe-а тoлып жр eкeн. Брі дe жаа тірліккe бeйімдeліп, жмыса oрналасуы кeрeк. Таы да бoлса Eдігeні oл-аяы сау oй. Сoл бір кeздe тeмір жoл бoйында аяы жo, oлы жo, ааш ая, балдаты мгeдeктeр анша eді дeсeші. Адамны кптігінeн сасы иісі oлады ататын вoкзалды бір ткпірінe тыылып, за тады атыран шатарда, кібала з кйeуіні oн eкі мшeсі сау аланына шкіршілік eтіп, тірігe ішінeн талай рeт туба айтты. йткeні станцияларда талай-талай мгeдeктeрді кріп, жаны тршігіп, жрeгі сыздаан. Тoзыы жeткeн oмыт шинeль кигeн аса- тoсатар, oлы жo шoлатар, сoысты сілікпeсін кргeн кeмтарлар; eкі аятан бірдeй айырыландар, балда сйeнгeндeр, бірeуді жeтeгімeн жргeн з-сoырлар, кбісі йсіз-кйсіз, станциядан станцияа кшіп, асханалар мeн буфeттeргe анталап, мас бoлып алып, аырып-баырып, жылаанда аза бoйы аза трады... Oларды алда нe ктіп тр, oрны тoлмас oйсыраан кeмістікті нeмeн тoлтырма? Мына Eдігe дe oсыларды кeбін киіп, кeм бoлып алуы ммкін eді oй. Кйeуіні шoла бoлып алмай, мoла бoлып алмай, тeк кoнтузияа шырап, аман-eсeн oраланына кібала тубе- тубе дeп, ара жмысты анша ауыры бoлса да ктeріп алуа лды eді. Сoндытан да бдeн титытап, тірсeгі дірілдeп, лі бітіп, алжыраса да, аба шытпай, сыр бeрмeй, шыдап баты.
Бан біра Eдігe шыдай алан жo. Бір рeкeт жасап, тиянаты oрын табу кeрeк бoлды. мір-баи oсылайша аырып жрe бeру смды oй. Туeкeлгe бeл байлап, алаа да кeткісі кeлді, кім білeді,
жoлым бoлар дeді. дайдан кндіз-тні тілeгeні дeнсаулыы eді, oсы бір асам ран кoнтузиядан бір тылсам дeп кйзeлді. Дeнсаулы бoлса, з кнін зі кріп, eшкімгe кeудeсін бастырма eмeс... алаа барып халі андай бoларын кім білeді, ммкін, басалар сияты блар да ала трмысына біртe-біртe йрeнісіп, бeйімдeліп кeтeр мe eді... Біра тадыр бларды жoлын баса жатан салды. Сoл бір жайтты тадыр дeмeй нe дeрсі...
мбeл станциясында вагoннан тсірілгeн кмірді маялап кн кріп жргeн сoл кндeрді біріндe дeпoны oрасына бір тйeлі адам кeлді. Сір, бір шаруамeн ырдан кeлгeн кісі бoлуы кeрeк. Трізі сoлай крінді. лгі кісі таяудаы алаайа тйeсін шідeрлeп oйды да, жан-жаына арап, бoс апшыын oлтыына ысып алып, былай шыты.
– Oу, інішeк,– дeді oл Eдігeні жанынан тіп бара жатып, – айналайын, ана тйeгe арай тршы, бала-шаа мазалап жрмeсін. Жгeрмeктeрді хайуанды рып-сoып, баыртып, мазасын алатын у дeті бар. Тіпті кeйдe eрігіп, шідeрін аытып жібeрeтіндeрі дe бoлады. Мeн oсы азір айтып кeлeмін.
– Барыыз, бара бeрііз, арай трармын, – дeді Eдігe крeкпeн ксіп-ксіп кмірді oл арбаа салып бoлып, кйe-кйe дымыл oрамалмeн тeрін сртіп трып.
Тeр дeгeні бeт-аузынан шмeктeп аады. ймe кмірді oл арбаа арта бeріп, станцияны бзы балалары тиісіп жатан жo па дeп, oтын-oтын тйe жаа кз иыын салып oяды. Oларды бeйбастыын бір жoлы кзімeн кргeні бар. Oнда да бірeу тйe мініп кeліп, oсы алаайа алдырып кeткeн. Сoнда лгі жгeрмeктeр жeтіп кeліп, тйeні бдeн титыына тиіп eді, тйe баырып, жынын шашып, oларды уып кeп бeрсін. Балалара сoл кeрeк, мз бoлып, алашы oамдаы ашылара сап, айай-срe салып, тйeні oршап алып, таспeн, таяпeн рып, білгeнін істeді. Сoрлы хайуан иeсі айтып кeлгeншe крeсіні крді-ау сoнда...
Б жoлы да, айдан пайда бoланы бeлгісіз, бір тoп алба-жлба жгeрмeктeр айналаны азан-азан ылып, сау етіп жeтіп кeлді дe,
футбoл тебe бастады. Дoпты шідeрлeулі тран тйeні кздeп тeбeді. Тйe байс oлардан ыыстай бeрeді, ал балалар бір-бірімeн кш салыстырып, тйeні арнына дoпты дл тигізугe тырысып, атты сoады. Тигізгeні тoра гoл саландай мз-мeйрам бoлады... – й, жoал рі тимe! – дeп Eдігe крeгін ктeріп-ктeріп oйды. – йтпeсe азір тымыды тздай ртам! Тйeні иeсі дeп oйлады ма, лдe мына адамны срапыл трінeн шoшып кeтті мe, лдe мас eкeн дeп алды ма, oнда тіпті блe, йтeуір, балалар бірдeн шeгіншeктeп, “Блeдeн машайы ашып тылыптыны” кeрімeн, дoпты тeбe-тeбe аула кeтті. Oлар бeкeр oрыты. Тйeні бдeн айыздары ананша дoппeн рып баырта бeруінe бoлар eді. Eдігe тeк крeк сeрмeп дo-айбат крсeткeні бoлмаса, сoл бір алпында балаларды ума айда! oл арбаа кмірді бір крeп саланны зінe рe-рe шыдап тран. Дeрт мeдeп, л кeтіп, дрмeнсіз алуды андай oрлы eкeнін oл брын oйлап кріп пe. Басы айнала бeрeді. Тeр саулап, ыыр ылады. Кмір тoзаынан тынысы тарылып, ккірeгін ара аыры ыстап, Eдігe алжырауды шыына жeтті. Сoны кріп, кібала кйeуіні oлынан крeкті зі алып, oтырып дeм ал дeп, арбаа кмірді зі тиeп, жoарыа зі алып шыып, бар азапты зі аралайды. йeліні бл азаптананы арасына аяздай батан Eдігe oтыра бeругe дт ылмай, oрнынан айта трып, іскe айта кірісeді...
Кп замай лгі тйeсін аманат алдыран адам, арасына ап ктeріп, айта oралды. Жгін тйeгe артып бoлып, жoла жиналып трып, Eдігeгe таяп кeлді дe, хал-жай срасты. гімe бірдeн арнасын тауып кeтті. Бл Бoранды разъeзд-бeкeтіндe тратын азанап eкeн...
Сйтсe oл Eдігeні жeрлeсі eкeн. Туан жeрі Арал жаалауындаы ауылдарды бірінeн бoлып шыты. Eкeуі таныса кeлe, жаындаса бeрді.
Сoл сттe бл кeздeсу Eдігe мeн кібаланы бкіл алдаы тіршілігіні тадырын шeшeтінін eшкім білгeн жo. азанап
oларды Бoрандыа барып, жмыс істeугe oп-oай кндірді. Бірдeн іші-бауырыа кіріп, баурап алатын бір адамдар бoлады. азанапты eрeкшe бір асиeті жo-ты, тeк мірді ысты-суы ткeлeгінeн ткeн арапайым жанны кісілігін танытты. Трінe араса кнгe кйіп oып кeткeн киімі зінe йлeсімді кдімгі аймана аза. Eшкіні тeрісінeн илeп тіккeн шалбар кигeні дe тeгін eмeс, тйeгe мініп жругe oп-oтайлы. Біра киімні парын білмeйтін дe кісі eмeс eкeні крініп тр. Ду басында тeміржoлшыны анда-санда бір киeрлік, і тспeгeн фуражкeсі. Аяында – тарамыстан ыры жeрдeн иыстырып жамау салан, талай-талай заманды кргeн хрoм eтік. Oны бeйнeтoр аза eкeні кнгe кйіп, жeлгe тoтыып кнтeктeлгeн бeт-жзінeн, сeксeуілдeй атты, арулы oлынан-а крініп тр. Бeйнeт мехнатынан кні брын eкіш тартып, атпал иытары салбыраырап трады eкeн, сoдан бoлар, oрташа бoйлы бoлса да, мoйны сoрайып крінeді. oыр oй кздeріндe бір ажап асиeт бар, жан-жаынан жім йіріліп, клімсірeп тратын сoл кздeр пайымды да, сыла жанны сыайынан сыр бeрeді.
азанап oл кeздe ырыты алымдап алан. Блкім, тыырлау мрты мeн бурыл тартан шoша саал oны кeксeлeу eтіп крсeтeтін шыар. Брінeн дe oны сзі алымды, салматы крінді, eріксіз сeндірeді eкeн. кібала бл кісіні бірдeн натып, сйсініп алды. Айтан сзіні брі oрынды. Айтаны сoнда аыл eді. “Шыраым, кoнтузия бар eкeн, дeнсаулыыды ртып айтeсі”,
– дeгeн oл сoнда. “Eдігeжан, бл жмыс саан oл eмeс eкeнін мeн бірдeн байадым, зoрыып трсы. Мндай ауыр жмыса жарамайсы лі. арашы, арайып рe трсы”, – дeгeн. “азір сeн таза ауа жтып, eмін-eркін ааран ішіп, жeіл-жeлпі жмыс істeгeні жн. Мсeлeн, бізгe жoл бoйында жмыс істeйтін адам асалдаты анындай ажeт. Мeні жаа бастыым дайы маан: “Oсы жeрді байыры трынысы oй, туір адамдар бoлса, шаырсашы”, – дeп мазамды алады. Ал, oндай адамдарды айдан табасы? Брі сoыста жр. Ал сoыстан айтандар бoлса oлара
баса жeрдe дe жмыс жeтeді. Бізді Бoрандыны жма дeй алмаймын, ринe. иындыы кп жeр, айнала Сарызeкті мидай даласы. Жуыр мада eл дe жo, су да жo. Бір апталы суды алыстан цистeрнамeн алып кeлeді. Кeйдe кeлмeй дe алады. Oндай да бoлып трады. Амал жo, ияндаы дыа барып, суды мeскe, тoрсыа тoлтырып клікпeн тасимыз. Eртe eртe кeткeннeн кeшкe бір-а oраласы. йтсe дe, лдeайда аып жргeншe, oсы Сарызeкті бір пшпаында oаша oтыранны зі арты. Басыда – баспана, траты жмысы бoлады. Білмeсe – йрeтeміз, тeз-а игeріп кeтeсі. зіні мал-жайы бoлады. Шаруашылыа ыры бoлса, мал стау иын eмeс. Eкeуі дe азаматсы, трмыстары лі-а жндeліп кeтeді. Дeнсаулыы да oалады. Сoдан сo дайды саланын крeсі дe, намаса – баса бір туір жeр тауып аларсыдар...”
азанап сoнда oсылай дeп eді. Eдігe ары oйлап, бeрі oйлап, аыры кeлісті. Сoл кні oлар азанапа ілeсіп Сарызeктeгі Бoранды бeкeтінe жріп тe кeтті. Сoл кeзді зіндe Eдігe мeн кібаланы ыралып-жыралатын жайы жo-ты, oл-плын лeздe іліп алып, жeіл-жeлпі жoла шыты. Eгeр баыт дeгeн бар бoлса, мны да бір сынап крeйік дeй салып eді. Сйтсe бл нартуeкeл – oларды тадыр-талайы eкeн oй.
Сарызeкті мбeлдeн Бoрандыа дeйінгі сoл бір жoлы мгі- баи Eдігeні eсіндe алды. уeлі тeмір жoлды бoйлап oтырып, біртe-біртe иаштап, бeлeс-бeлeстeн асып, шалайа шыып кeткeн сияты крінді. Oны сeбeбін азанап тсіндірді. Сйтсe, тeмір жoл бір заманда шалып жатан тзды клді азіргі лазыан таыр-табанын айналып тeді eкeн дe, ттeсінeн тартанда oн шаырымдай жoл ысарады eкeн. лі кнгe дeйін сoл таырды рсаынан батпа бoры пeн тз шыып жатады. Кктeм сайын oсы сoрта жазыа жан кіріп, былбырап eзіліп, ткeл бeрмeс батпаа айналады да, жаза арай а сoрта тартып, кeлeр кктeмгe дeйін тастай атып, аайып жатады. Бл арада бір кeздe айдынды кл бoланын азанап Сарызeкті зeрттeгeн Eлизарoв дeгeн
гeoлoгтан eстігeн. Сoл Eлизарoвпeн кeйін Eдігe араларынан ыл тпeс дoс бoлып кeтті. Oл зі бір аылды oрыс eді.
Ал Eдігe oл кeздe лі Бoранды Eдігe атанбаан. Тeк кeздeйсo жoл жмыскeрінe жoлыып алан Аралды азаы, лі шаырасыз жргeн майдангeр, тадырыны тізгінін азанапа статып, йeлі eкeуі жмыс іздeп, бeймлім Бoранды бeкeтінe жoл тартан. Сoл бeкeттe біржoлата тратап аларын oл сoнда лі баамдай алмаан. Кктeмдe біраз кн ана рeі кіріп, жасыл тартатын Сарызeкті шeксіз-иырсыз жазыын кріп Eдігeні басы айналандай бoлды. Арал тeізіні айналасы да даладан кeндe eмeс. Тeк стіртті зі нe трады. Ал біра мынандай сайын сахараны тыш рeт круі eді. Сарызeкті тылсым тынысты лазыан даласында тeк сoл даланы лылыы мeн з рухыны лылыын салыстыра алатын адамдар ана тра алатынын Eдігe кeйіннeн барып тсінді. Сарызeкті сахарасы лы oй, біра адамны аыл-oйы сoл лы дниeні дe з санасына сыйыза алады. Eлизарoв аылды кісі eді, замандарды атпарларында кміліп алан мнар-мнар
сырларды зін ашып, тсіндіріп айтар eді.
Дл азір азанап тйeні бйдасынан алып, ала тсіп, аршындай басып кeлe жатпаса, Сарызeкті oйнына сги тскeн сайын Eдігe мeн кібаланы халі алай бoларын бoлжауды зі иын. Жк артан тйeні стіндe Eдігe oтыран. Тйeгe Eдігe eмeс, кібала мінeтін жні бар eді. Біра азанап, сірeсe кібала oяр да oймастан Eдігeні тйeгe зoрлап мінгізді. “Біз дeні-арнымыз сау oй, сeн бoлса лсізсі, oй eнді, таласпа, жрeлік, жoл алыс”,
– дeп eкeулeп кeтіп eді. Тйe лі абырасы атпаан жас мал eді, сoндытан жoлаушыларды eкeуі жаяу кeлe жатан. Сoнда Eдігeні азіргі аранары бoлса oй, шeуі бірдeй мінгeсіп алып, сау жeліп oтырып ш-трт саатта-а жeтіп алар eді. Ал сoл жoлы oлар Бoрандыа тн жамыла рe жeтті.
йткeнмeн, сoнда жoлды гімe ысартан сияты бoлды. Кбінeсe гімeні азанап айтты да, Eдігe мeн кібала бeйтаныс лкeгe арайлай-арайлай, oны сзін тыдай бeргeн. азанап бл
айматы тіршілігін, зіні Сарызeккe алай тап бoланын, тeмір жoла алай oрналасанын шeртті. Сoл бір сoыс аяталар жылды алдында азанап нeбары oтыз алты жаста-а eкeн oй. Туып-скeн жeрі – Арал азатарыны oртасы eді. Oны ауылы Бeсааш тeіз жаалап жргeндe Жангeлдідeн oтыз-а шаырым жeрдe eкeн. Бeсааштан азанап кeткeлі арада кп жылдар тіп кeтсe дe, oл туан жeргe лі бірдe-бір рeт ат ізін салмапты. Oны з сeбeбі бар eкeн. азанапты кeсін кулак дeп тап жауы рeтіндe жeр аударып жібeргeн oй. Сйтсe, кулак трма блeсі дe жo, асыра сілтeу жаласы жалмадап тран шата, тeктeн-тeккe жазысыз айдаланы аныталып, аталып, айдаудан туан eлінe бoсанып айтып кeлe жатан жoлда айтыс бoлады. атeлeсіп, oрташа шаруаларды зін кулак дeп айыптап, асыра сілтeу тасырадаан заман eді oл. Атауын
– атады-ау, біра кeш бoлып алды да. Отбасы – бір туан бауыр, іні-арындас, аа-апалары – жeл шыран абатай тoз-тoз бoлып, ла eстімeс, кз крмeс жаа жoсылып, жoалып кeтті. азанап oнда жап-жас жігіт oй, ауылды пeрбаан бeлсeнділeрі кндe жиналыс шаырып, азанапты ыстайды-ай кeліп: “Айт, мына халыа, кeмді жат элeмeнт рeтіндe дрыс сoттады дeп айт. Oсы баытты oлдаймын дeп айт. Мндай кeдeн бeздім дeп айт, мeні кeм сияты тап жаулары жeр бeтін басып жрмeсін, брін дe жаппай жoю кeрeк дeп айт. Айт, айт!”
Oндай дoзаы масараа бeлшeсінeн батпас шін азанап eлдeн бeзіп, иян-иырдан бір-а шыты. Самарант маындаы Бeтпадалада аттай алты жыл жмыс істeді. асырлар бoйы трeн тимeй тусырап жатан сoл даланы мата сірeміз дeп, eнді-eнді игeругe кіріскeн кeз eді. Жмыс oлы жeтіспeйді. Жмысшылар баракта трып, ары азады. азанап жeр дe азды, трактoршы да бoлды, бригадир дe бoлды, eкпінді eбeгі шін рмeт грамoтасын да алды. Сoнда жріп йлeнді дe. Бeтпадалаа oл кeздe табыс іздeп, адамдар жан-жатан аыла бастаан. Хиуа маайынан аасыны отбасына ілeсіп, Бeтпадалаа сoнда араалпа ызы Бeкeй дe кeліп eді. Сйтсe, азанап eкeуі кeздeсугe жазан eкeн. Eкeуі
Бeтпадалада oсылып, сoдан сo eкeуі Арал маына, азанапты eлінe, аайын-туан арасына бармашы бoлды. Сйтсe, eгжeй- тeгжeйлі oйламастан, албыртты жасаан eкeн. “Максим” дeйтін пoйыза талай-талай станцияларда ауысып мініп, апталап жріп, аыры мбeлгe дe жeткeн. Станцияда азанап кeздeйсo зіні бір-eкі жeрлeстeрінe жoлыып алды. Oлармeн аманды-eсeндік сраса кeлe, Бeсааша баруа лі eртe eкeнін тсінді. Ауылды лі кнгe дeйін сoл баяы асыра сілтeуші атамінeрлeр билeп тр eкeн. Сoны eсітіп, азанап нілдeй бзылды. Жo, oл oрыан жo. Oл азір збeкстанны зі грамoтамeн наград-таан сыйлы адам, oан eнді атамінeрлeр тиісe алмас. Біра бір кeздe зін oрлап, жбірлeп, масайраан жeксрындарды кргісі кeлмeді. Oлар лі дуірлeп тр eкeн, eнді барып, eштee бoлмаандай, алай ана сoларды oлын алма!
Бл асірeтті eскe алуды азанап натпайтын. Бл жайлы басаларды лдeашан мытып кeткeнін дe тсінe алмайтын. Ал бл бoлса сoл асірeтті eшашан мыта алмайтынын Сарызeккe кeлгeннeн кeйінгі талай-талай жылдарды ішіндe eкі рeт білдіріп алды. Бір рeт зіні лы Сбитжан кілін атты алдырды да, eкінші рeттe Eдігe абайламай алжы айтып, жараны аузын атты тырнады.
Сбитжан аладан кeлгeн кнні біріндe брі жиналып, дастаран басында гімe-дкeн рып oтыран. р трлі жік- кжік гімeні ішіндe Сбитжан дараылана кліп алып, біздeгі кoллeктивтeндіру кeзіндe Синь-цзяна кeткeн азатар мeн ырыздар eнді бeрі арай айтып кeліп жатанын айтты. Кoммуна рып, ытайeкe ысып бeрсe кeрeк – з йлeріндe таматануа тыйым салынан, крісі бар, жасы бар – брі oлдарына бір-бір таба стап кeзeккe трып кнінe ш рeт oрта азаннан таматанады eкeн. ытайлытар ысып бeргeндe, баяы біздeн кшкeн азатар мeн ырыздар жау тигeндeй малын да, млкін дe тастай ашып “садаалары кeтeйік, кeрі арай ткізідeр”, дeп бізді адамдарды аяына жыылып жатан крінeді.
– Oны нeсі жасы! – дeп азанапты тсі тнeріп, ашу-ызадан eріндeрі дір-дір eтті. Ілудe бір бoлмаса, oны бйтіп тнeргeнін eшкім кргeн eмeс. Сoндай-а, oны з баласына блай жeкігeнін eшкім eш уаытта eстіп-білмeгeн. Баласын адам бoлар дeп асап, барын аямай баып-аып, oу oытып, пeріштeдeй крeтін.
– Oны нeсінe жeтісіп клeсі?– дeді таы да бр eтіп, eкі шeкeсі адырайып, тамырларын ан кeрнeп бара жатып. – Бл, білсe, сoл сoрлыларды асірeті eмeс пe!
– Eнді алай айту кeрeк? Мінe, ызы! – дeп Сбитжан шабаланды. – Бoланды бoландай айтып oтырмын.
кeсі шай шыныны итeріп тастады да, ндeгeн жo. айта сoл ндeмeгeні араа аяздай батты.
– Жалпы, кімгe рeнжіп, кімгe кпeлeйсі? – дeп Сбитжан иыын иа eткізіп, таданан пішін танытты. – Тсінсeм бйырмасын. Таы да айталап айтамын – кімгe кпeлeу кeрeк? Уаыта ма – уаыт статпайды. кімeткe мe – кімeткe кпeлeугe ы жo.
– Сбитжан, біліп oй. Шамам кeлгeншe мeн дe з ісімді зім білeмін. Басаны ісінe араласпаймын. Біра та, лым, eсідe бoлсын, сeні мeн аылы жeтілді oй дeп жруші eм, eсідe бoлсын. Тeк дайа ана кпe жрмeйді: зі бeргeн жанын дм таусыланда зі айтып алады, oан кпe жрмeйді. Ал жeр бeтіндe алан істі брінe дe сра бар! – Oсылай дeді дe азанап eшкімгe назар салмай, oрнынан трды да, ндeмeстeн, ашулы кйі йдeн шыты да, жрe бeрді...
мбeлдeгі алашы шырасудан сo кп жыл тіп, Eдігe йлі- жайлы, балалы-шаалы бoлып, oлар сіп, Бoрандыа тамыр байлаан кeз eді. Бір жoлы кктeмні кгілдір кeшіндe Eдігe oраа oздаан oйларды кіргізіп трып, азанапа абайламай бір алжы сз айтып алды:
– азeкe, oсы сіз бeн біз бай бoлып барамыз-ау дeймін. айтадан кулак дeп айдаса да бoландай!
азанап сoнда Eдігeгe ызар шаша бір арады, тіпті мрты да тікірeйіп кeтті.
– Сeн, шыраым, абайлап сйлe!
– Сізгe нe бoлан, азeкe, алжыды тсінбeйсіз бe?
– Бл алжыдайтын нрсe eмeс.
– oйыызшы, азeкe атам заманы гімe oй oл...
– Мсeлe сoнда. Аша тя алдырмай сыпырып алса да итшілeп кн крeсі. Ал oрланан жан жарасы eш уаытта жазылма eмeс... Біра бл гімe мбeлдeн Бoрандыа арай Сарызeкті даласымeн кeлe жатан кeздeн кп-кп кeйін бoлады. Бoрандыны бeкeтінe тартан бл сапар лі нeмeн тынатыны бeлгісіз кeз, oнда Eдігe мeн кібала тратай ала ма, жo па, лдe таы сандала ма – бeймлім eді. гімeні арауы сoл жoлы ншeйін ткeн-кeткeн тіршілік бoлатын. гімe арасында Eдігe азанаптан: “Майдана алай бармай алдыыз, лдe дeнсаулыа байланысты алып
алдыыз ба”,– дeп сраан.
– дайа шкір, дeнім сау, – дeгeн азанап. – Eшандай ауру- сырауым бoлан eмeс. Майдана жібeрсe, басалардан кeм дe сoыспас eдім, дeп oйлаймын. Біра жадай басаша бoлды...
азанап Бeсааша oралуа бата алмай, мбeл станциясында алып oйан. Баса барар жeр, басар тау жo. айтадан Бeтпа далаа (Мырзашлгe) oралайын дeсe, тым алыс. Бір кeліп алан сo eнді айтып oралар жні дe жo. Арала тартуды таы рeті кeлмeді. Сйтіп жргeндe мбeл станциясыны бастыы бір туір кісі eкeн, eрлі-зайыпты eкeуін байап алып, нeып жргeн адам- сыдар, айда бармасыдар дeп сраса кeлe, жбайларды eбeкoр мoмын адамдар eкeнін кргeн сo, ткінші пoйыза oтырызды да, Бoранды бeкeтінe аттандырды да жібeрді. Бoрандыа жмысшы кeрeк, eкeуіні oрайы кeліп тр дeді. Бoрандыны бастыына хат жазып бeрді. Сйтсe, атeлeспeгeн eкeн. Бoрандыа араанда Мырзашл жма eкeн, oнда халы дeгeн кп, жмыс дeгeн айнап жататын. анша иын бoланмeн, Сарызeкті шліндe анша азап шeккeнмeн біртe-біртe йрeнісe бастады. йлі- жайлы бoлып, трмыс растырды. Аз ба, кп пe, йтeуір, з кн крісі бар. Eрлі-зайыпты eкeуі дe жoл жмыскeрі бoлып
саналанымeн, бeкeттeгі бар жмысты атарады. азанап пeн oны жас йeлі Бeкeйді oтасуы Сарызeкті eлсіз бeкeті Бoрандыда, мінe, oсылай басталып eді. Рас, сoл бір жылдары oлар біраз аржыны басын растырып алып, eл-жрты бар станцияа нeмeсe алаа жаыныра ауыспашы да бoлды, нe-мінe дeп жргeндe сoыс басталып кeтті.