ценарій телепередачі «Пасха- свято свят, урочистість урочистостей».

Ведучий 1. Христос Воскрес!

Ведучий 2. Воїстину воскрес!

Ведучий 3.Христос Воскрес! Воїстину воскрес! Цьогоріч ми святкуємо Вознесіння Христове 20 квітня. Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисте з часів апостольських.

Ведучий 1. Великдень — свято свят, цар днів, торжество торжеств. Такими словами славили і славлять християни день Світлого Христового Воскресіння. Великдень — воскресіння Христа. У цьому весь зміст свята. Бо якщо Христос воскрес, то й ми воскреснемо з Ним; якщо Він ожив, то й ми оживемо після смерті. Якщо Він вознісся, то й ми будемо вознесені на небеса у друге Його пришестя.

Ведучий 3.Друзі, а Ви знаєте, звідки до нас прийшло це свято і який його початок?

Ведучий 2. Я, наприклад, знаю багато різних легенд початку святкування Пасхи. Проте, одна із них, яку я до речі недавно прочитав, мені сподобалася найбільше.

Ведучий 1.О, то може ти нею поділишся із нашими телеглядачами?

Ведучий 2Так, з радістю! Назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."

Ведучий 3А чи не Вербна неділя згадується у цій легенді, адже мені розповідала моя бабуся, що тиждень перед Великоднем, це вербний, чистий, білий, страсний тиждень. Протягом нього люди готувалися до цього урочистого свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення, от наприклад:

У Страсний понеділок люди прибирали свою оселю — фарбували, мили, чистили.

У вівторок жінки прали, прасували білизну.

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні.

День страстного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. До цього дня оселя має бути прибрана, чиста. Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Цього ж дня дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки.

Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці.

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці. Жінки малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик та йшли на богослужіння до храму.

Ведучий 1До речі про кошик, а Ви знаєте що ж має знаходитися у Великодньому кошику?

Ведучий 2Звичайно, паска.

Ведучий 1І не тільки, окрім паски до кошика ще входять такі святкові наїдки, як: писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, шовдарь, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить). Усе накривають рушничком.

Паска символізує життєву повноту і єдність християн. Були часи, коли ледь не кожна закарпатка мала власний рецепт паски, перейнятий від мами і бабусі. На жаль, сталося так, що добра половина нинішніх господинь таких рецептів не зберегла.

Сирна паска і взагалі молочне - означає духовний харч. У Святому письмі сказано, що в землі обітованній тече молоко і мед.

Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня - з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю. Сіль - символ повноти, достатку, суті.

Традиція фарбувати яйця дійшла до наших днів з давніх часів. І пов’язано це з ім’ям рівноапостольної Марії Магдалини, яка залишалася на Голгофській горі біля Хреста, коли розіп’яли Ісуса Христа. Після Вознесіння Господа на небо Марія Магдалина проповідувала в Римі. Згідно передання, вона прийшла в палац до імператора Тиверія і розповіла про Господа Ісуса Христа, Його вчення і про Його Воскресіння. Імператор не повірив у чудо воскресіння, що й не дивно, адже якщо згадати проповідь апостола Павла в Афінському Ареопазі, то коли він сказав, що Христос воскрес, над ним стали сміятися. Імператор теж не міг повірити в чудо Воскресіння. Тоді Марія Магдалина взяла варене яйце, яке лежало на столі, і, подаючи імператору, сказала: “Христос воскрес”! При цих словах біле яйце в руках імператора стало яскраво червоним.

Ведучий 2А ви знаєте, що в залежності від того як виготовляють Великодні яйця, розрізняють:

Крашанки – це однокольорові яйця.

Крапанка – розмальовується воском або фарбою, що падає крапанками.

Дряпанка – орнамент видряпується гострим предметом.

Мальованка – розмальовується пензликом.

Писанка – це яйце,розмальоване різними фарбами за допомогою металевої трубочки з дерев’яним держаком.

Раніше крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізував кров Христа, що пролилася на Хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення.

Ведучий 3А Ви знаєте, як отримували фарбу,якою розмальовували крашанки і що вони означають?

Жовту фарбу отримували з гілочок або кори дикої яблуні чи дроку красильного. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки в писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Зелену – із пролісків, насіння соняшника, барвінкового листя. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Червону зрідка робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження – із червоного (Бразилія) або сандалового дерева. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Коричневу виробляли із бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорну – із чорнильних горішків дуба, листків чорноклена. Чорні крашанки – символ духу померлих, пам’ять про них, про своє коріння.

Ведучий 1Стосовно писанки, то можна сказати, що їх не просто розмальовували, а наносили символічні орнаменти. Взагалі, їх існує понад сто, але ми представимо телеглядачам лише найпоширеніші з них, наприклад:

O - Колесо – образ безкінечної Божої любові.

– Сонце – символ світла й життя.

- Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу.

- Трикутник – символ вогню, пресвятої Трійці.

Дерево життя – символ відновлення природи. Образ Божої мудрості.

- Спіраль – символ плодючості.

Зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества. Знак Христового царства.

Блискавка – небесний вогонь, блиск Божої ласки.

Колосся і зерно – воскресіння, Боже царство

Гілочка – Символ безконечного життя.

Дубовий листок – знак повноти життя.

Церква – вежа – символ прагнення до вічності.

Півень – передвісник дня, охоронець добра. Символ світла, яке побороло темряву.

Кінь – символ достатку, багатства.

Риба – символ води, життя, щастя, здоров’я.

Олень – символ сонячного променя.

Граблі – символ небесного дощу.

Знак святого вогню й сонця. Символ Божої величі.

Триріг – символ порядку, знак святого числа 3 і три божества.

Усі знаки – обереги.

Ведучий 2Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. У них був такий звичай: дівчата вмивалися водою, в яку клали розфарбовані яйця, щоб бути гарними. Ще писанку клали до купелі немовляти, щоб росло сильним і сміливим, приорювали в полі, щоб краще родили жито – пшениця і всяка пашниця. Ще існує в народі повір’я, що освячену писанку не їли за святковим столом, а обмінювалися з рідними, друзями, ще берегли писаночку вдома весь рік, а потім закопували в землю. Дівчата найкращі писанки дарували парубкам.

Ведучий 3А, знаєте, що ці всі традиції збереглися і до сьогодення. Підготовка до свята майже ніяк не змінилася, люди дотримуються звичаїв своїх предків і намагаються не порушуватися і не вносити змін до них.

Ведучий 2Ми розповідали про традиції святкування Великодня в Україні, а знаєте як це святкують Пасху в різних куточках світу?

Ведучий 1ІТАЛIЯ – РИМ. У свято Пасхи католики світу свій погляд звертають на Рим. За старими традиціями у Великий Четвер Папа Римський омиває ноги 12-и священикам, так як це робив Ісус своїм учням. На Велику П’ятницю у Коліссеї дуже людно: віруючі надходять з усього світу, адже у хрестовому поході сам Папа несе хрест. А у День Воскресіння на площі св. Петра голова католиків благословляє усіх і вітає народи світу на 59 мовах. У понеділок римляни вирушають на пікніки на природу, адже весна вже безповоротно ввійшла у свої права.

РУМУНIЯ. У наших сусідів на свято Пасхи – похід до кладовищ. У маленькому селі – Путні – у ніч Пасхи вулиці не освічуються світлом. Зате горять тисячі свічок, квітами та свічками прикрашені могили. Діти у святковому вбранні несуть у маленьких кошиках червоні писанки, які кладуть на могили, всі моляться за своїх померлих, писанки роздають також бідним, аби вони теж молилися за упокій померлих, а затим починається пасхальний похід.

ЧЕХІЯ. Пасху у Чехії святкують так, як і ми. У Празі також на столі традиційні пасхальні страви – шовдарь, пасха, варені яйця, але випікають і колачі у формі ягня та колачі із медом. Дівчата старанно малюють писанки, а хлопці в понеділок поспішають до них, але не поливати, а лускати дівчат вербовими прутиками, аби вони залишилися здоровими та вродливими на цілий рік.

СЕРБІЯ. Подібно до нас у сербів – вони православної віри – дуже строгий піст. На вербну неділю біля церкви із прутиками лускають дітей та говорять: "Рости великим, як верба”. У Великдень служба вночі: єпископ роздає писанки. Віруючих вітає: "Христос Воскрес”, вони відповідають: "Воістину Воскрес”. У понеділок поливають дівчат, а на другу неділю во ім’я воскресіння вирушають на кладовища, куди виносять їсти-пити, священики моляться навколо могил.

США. Пасхальні традиції до Америки привезли переселенці із Європи, особливо із Англії. Там звичка у цей день із схилів, невеличких гірок "скочувати яйця”, що нагадує те, як із могили Ісуса скочували скелі.

Ведучий 3Отже, сьогодні ми вам розповіли про святкування світлого Воскресіння Христового.

Ведучий 2Ми дізналися багато нового про святкування Пасхи в різних країнах світу, про традиції та звичаї різних народів, і нашого,зокрема.

Ведучий 1Адже це є прекрасним святом яке святкувалося споконвіків,приносить у наше життя чистоту і доброту.

Ведучий 3До наступних зустрічей!

Ведучий 2Всього найкращого!