аблиця 1.1 Ефективність застосування сухої післяспиртової барди.

ернопіль – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

І. ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАРДИ, ЯК ОСНОВНОГО ВІДХОДУ СПИРТОВОЇ ГАЛУЗІ.

ІІ. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕРОБКИ БАРДИ НА ТОВ «УКР - ПОЛЬ».

ІІІ. ОБЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ СПИРТОВОЇ ГАЛУЗІ.

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..…….36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….…..39

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..40

ВСТУП

Одним із перспективних напрямків створення конкурентно – ринкового середовища є розвиток підприємств так званого малого бізнесу. Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень великою мірою визначатиметься тим, як вдасться реалізувати потенціал малого підприємництва, цього динамічного і мобільного сектору економіки. [ 8; с.83]

Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку підприємств малого бізнесу в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, показують, що воно є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства, за певних умов і за підтримки з боку держави, - потенційно інноваційні, гнучкі й витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень.

На мою думку, законодавство у сфері підприємництва має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності. У розвинутих країнах з ринковою економікою немає спеціальних законів про підприємництво. Свобода підприємницької діяльності в них закріплена у конституції, цивільному законодавстві та в інших нормативно-правових актах, що регламентують господарську діяльність. Практика господарювання малих підприємницьких структур в Україні засвідчує, що вони досі не стали могутнім сегментом вітчизняної економіки. Така ситуація майже не змінюється в Україні декілька років поспіль. Це засвідчує, що в Україні сьогодні склався стійкий курс, що негативно впливає на будь-які наміри зрушити з місця теперішній стан малого бізнесу. Розвиток будь-якої форми підприємництва залежить від двох умов: внутрішньої економічної політики країни в цілому та її регіонів і здатності конкретного підприємця використовувати дані йому права для реалізації своєї господарської мети. Більшою мірою ці чинники впливають на розвиток малої економіки, яка найбільш чутлива до конкретних умов господарської кон'юнктури. Динаміка показників діяльності малих підприємств спиртової промисловості дає підстави припустити, що показники, які характеризують ефективність організації роботи на підприємстві, а саме показники, прямо пов’язані з інтенсифікацією виробництва - зростання обсягу виробничих потужностей та рівня їх завантаження, зростання рентабельності та продуктивності праці за 2010 рік порівняно з 2011 роком залишились на тому ж рівні. Територіальний розвиток малих підприємств спиртової промисловості в значній мірі залежить від підгалузі, в якій вони здійснюють свою виробничу діяльність. Виробництво спирту та продукції лікеро – горілчаної промисловості в цілому орієнтуються здебільшого на сировинну базу. Загальна позитивна динаміка в господарюванні малих підприємств спиртової галузі може пояснюватися, зокрема, наявністю у більшості з них цілеспрямованих інвестицій у розвиток. [ 2; с.84]

Наш край багатий на переробні підприємства харчової промисловості такі як:

- цукрові заводи,

- молокопереробні підприємства,

- зернопереробні підприємства,

- м’ясопереробні підприємства,

- спиртові заводи.

На даних підприємствах до недавнього часу вважалося окрім основних товарно-комерційних продуктів, які вони випускали, формувався ряд відходів виробництва, відповідно:

- Цукрові заводи – відходом вважався сирий жом - низько ефективний корм для с/г тварин з коротким терміном придатності;

- Молокопереробні підприємства – сироватка, перегін - використовувався в корм с/г тварин;

- М’ясопереробні підприємства – кістки, нутрощі - спалювались на котлах утилізаторах;

- Спиртові заводи - рідка післяспиртова зернова барда - використовувалась, як низько ефективний корм для с/г тварин з коротким терміном придатності;

В нашій курсовій роботі ми хотіли б описати можливість переробки відходів спиртового виробництва, а саме післяспиртової зернової барди, з можливістю отримання комерційних продуктів.

Більшості з нас барда відома як побічний продукт переробки зерна або картоплі на спирт. Утім, деякі закордонні підприємства змінили пріоритети на користь барди, виробляючи спирт як другорядний продукт. Переробка відпрацьованої сировини (барди) дозволяє спиртозаводам постачати високоякісну та затребувану тваринницькими комплексами білкову кормову добавку. Вважається, що в Україні бардярство було започатковане Борщівським спиртозаводом (Тернопільська область).

З економічної точки зору, використання сухих продуктів має високу рентабельність. Так як барда - продукт переробки відходів виробництва, то її вартість суттєво дешевша фуражного зерна, що в цілому знижує затрати на корм, і відповідно, зменшує собівартість продукції.

І. ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАРДИ, ЯК ОСНОВНОГО ВІДХОДУ СПИРТОВОЇ ГАЛУЗІ.

На спиртових заводах, що переробляють зерно, утворюється післяспиртова барда, яка містить практично всі компоненти вихідної сировини, окрім крохмалю. До того ж, барда збагачується залишковими спиртовими дріжджами, що збільшує її кормову цінність. За своїм хімічним складом свіжа зернова барда є добрим кормом, і раніше вона використовувалася на великих відгодівельних комплексах. Проте останніми роками ці комплекси у багатьох регіонах ліквідовано, і значна кількість барди не використовується. У сушеному вигляді діапазон її використання поширюється на свиней, птицю, дрібних сільськогосподарських тварин і риб. До того ж, через подорожчання палива перевезення рідкої барди (з вмістом сухих речовин 5,5–7,0%) на великі відстані невигідне. Більш перспективним є корм із сухої барди.

У радянські часи утилізація барди відбувалася просто: її вивозили на колгоспні ферми. А від спиртозаводів, які розміщувалися в сільській місцевості, прокладалися спеціальні бардопроводи, по яких сировина спрямовувалася безпосередньо до споживача – худоби. Сьогодні українські підприємства не мають таких можливостей: великих ферм стало менше, транспортні видатки збільшилися, а щоб утримувати бардосховище, виробнику потрібні значні земельні ресурси (6–8 га для підприємства середньої потужності), на цьому тлі виникають проблеми між виробником, населенням і владою, які мають екологічне підґрунтя.[5; с. 146]

Але сьогодні власники спиртових заводів знайшли більш раціональне й економічно вигідне рішення, щодо використання післяспиртової барди. Тобто переробка барди на сухий комбікорм для сільськогосподарських тварин.

Загальновідомо незадовільний стан тваринництва в Україні. Галузь продовжує залишатися нерентабельною, поголів'я худоби різко знизилося, і, перш за все, з економічних причин. Вартість комбікормів настільки значна, що ціна на вітчизняну м'ясопродукцію перевищує вартість імпортного м'яса.

Існуючі сьогодні типи годування в сільському господарстві не дозволяють збалансувати раціони по найважливішим показникам – енергії і протеїну, внаслідок чого генетично обумовлений потенціал продуктивності тварин використовується тільки на 50-60 відсотків. Незбалансованість раціонів призводить до значних (на 25-30 відсотків) перевитрат корму і відповідно, росту удільної маси зернового фуража. Крім цього, економічні труднощі в країні і порушення господарських зв’язків призвели до різкого зниження використання господарствами купівельних повно раціональних комбікормів. В їх структурі росте доля грубих кормів, в той час коли для піднесення швидко відновлюючих галузей тваринництва, свинарства і птахівництва – необхідні в першу чергу концентрація корму.

Якщо до цього добавити тариф цін і складність ведення господарства в нових умовах, то стане закономірною стійка тенденція зменшення поголів’я і продуктивності тварин.

Одним з найбільш перспективних джерел підвищення ефективності для тваринницьких господарств є застосування оптимальних за співвідношенням ціна-якість продуктів.

Суха після спиртова барда є на сьогоднішній день найбільш оптимальним рішенням по співвідношенню ціна-якість серед продукції подібного роду. Вона займає проміжне положення між білками рослинного походження, близький за своїм складом до соєвого шроту і перевершує за якісними показниками кісткову муку, що дає йому очевидну перевагу. За основними показниками суха барда наближається до кормових дріжджів (вміст білка в кормових дріжджах – 38-46%), але при цьому ціна його значно нижче.

Суха післяспиртова барда є продуктом мікробіологічної переробки токсичних відходів спиртової промисловості - барди. Барда сама по собі досить багата азотистими сполуками, екстрактивними безазотистими речовинами, вітамінами, мікро- і макроелементами. Поживна цінність барди доведена багаторічним досвідом її використання при відгодівлі тварин. У сукупності з новою застосовуваної технологією суха післяспиртов барда стає найціннішою сировиною для комбікормової промисловості.

Суха післяспиртова барда містить незамінні амінокислоти, які не синтезуються в організмі тварин, але вкрай необхідні для нормального розвитку і зростання.

Вона містить практично всі вітаміни групи «В», що сприяє швидкому приросту м'язової маси (м'яса) у тварин, збільшує ступінь засвоюваності поживних речовин натурального корму (див. Додаток 1).

Оптимальні норми внесення сухої барди становлять в середньому 10% від маси корму і залежать від виду тварин і складу корму, наявного в господарствах.У наведеній нижче Таблиці 1.1, показано ефективність внесення в раціон годівлі тварин готового кормового продукту.

аблиця 1.1 Ефективність застосування сухої післяспиртової барди.

Вид тварин	При згодовуванні 1 кг. Сухої після спиртової барди
Додатковий вихід	Економія кормів	Другі показники
Дійні корови	6-7 л молока	10-14%	Збільшується жирність молока на 0,4-0,6%
Телята молочного віку	-	1 кг заміняє 6-7 літрів молока	-
Телята	0,9-1,1 кг мяса	10-14% на 1 кг приросту	Збільшується приріст на 15-17%
Свині	0,7-0,8 кг мяса	10% на 1 кг приросту	Збільшується приріст на 15%
Кролики	-	10-20°/о на 1 кг приросту	Стимулює розмноження. Скорочує смертність, покращується якість миху.
Кури-несучки	30-40 яєць	10-15% на 1 кг приросту	Скорочує смертність, покращується якість яєць.
Курчата	2,2-2,4 кг мяса	10-15% на 1 кг приросту	Скорочується смертність

Основними потенційними конкурентами сухої після спиртової барди є:

1. Соєвий шрот.

2. Рибна мука.

За вмістом вітамінів суха барда значно перевершує інші концентровані корми, тому співвідношення ціна-якість можна показати на іншому найбільш важливому показнику кормових добавок – вмісту протеїну(див. табл.1.2 ).

Таблиця 1.2 Основні характеристики кормових добавок

№ п/п	Назва	Вміст протеїну	Ціна, грн.	Ціна \ якість (вартість одиниці протеїну, грн)
	Соєвий шрот
	Рибна мука
	Барда суха

Основні переваги сухої барди:

ü Низька собівартість виробництва;

ü Значний ріст ринку збуту;

ü Широкий спектр потреб;

ü Високий вміст білка і вітамінів;

ü Екологічна чистота;

ü Унікальне співвідношення ЦІНА-ЯКІСТЬ, дозволять успішно конкурувати на ринку.

У сільському господарстві багатьох країн широко застосовуються продукти переробки барди. Так, наприклад, у Франції та США близько 90-95 відсотків післяспиртової барди переробляється в сухий кормопродукт, що містить сухий протеїн, легкозасвоювані вуглеводи, вітаміни, мікроелементи і макроелементи.

Таким чином, існує потужний резерв дешевого корму власного Українського виробництва - суха після спиртова барда. Високі поживні характеристики, підвищений вміст білку, мінералів і вітамінів свідчать про можливість ефективного використання барди в якості надійного джерела , придатного для включення в комбікорми і раціони. Це не тільки зберігає високу продуктивність тварин, значно підвищує її, а головне суттєво здешевлює вартість годівлі.

ІІ. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕРОБКИ БАРДИ НА ТОВ «УКР - ПОЛЬ».

Сучасний стан економіки України потребує зосередження більшої уваги науковців на діяльності підприємств спиртової промисловості, які виробляючи свою продукцію , формують значну частку експорту, забезпечують зайнятість населення. Підприємства з переробки уже відходів (так званої вторинної сировини) працюють не на повну потужність, про що свідчать зниження частки прибуткових підприємств та падіння обсягів виробництва продукції.

Головна проблема для переробних підприємств усіх форм власності полягає в їхньому виживанні у складному конкурентному середовищі, що є можливим лише за умови забезпечення ефективної роботи. Завоювання й утримання конкурентних позицій водночас потребує обґрунтування нових підходів до вдосконалення механізму управління ефективністю виробництва. [8; с.4-5]

Як відомо, на виробництво спирту із зернової сировини – пшениці, жита, кукурудзи, забирається тільки крохмаль, а крохмаль в сировині становить 50-60 відсотків. Решта маси, так звана після спиртова зернова барда швидко-закисаюча рідина, яка володіє поживною цінністю адже саме в барді знаходиться весь білок зерна. На даний момент барда роздається безплатно фермерам на корм с/г тварин. Але такий метод вкрай не є ефективний, тим більше при потужності заводу 3000 дал. спирту/добу, вихід барди становить 390 тонн в сутки. Сучасні спиртові комплекси передбачають концентрацію і сушку барди. На основі сухого концентрату можна виготовити повноцінний комбікорм.

Процес виробництва спирту на спиртових заводах складається з процесу бродіння зерна до етанолу і вуглекислого газу. Процес вимагає теплової енергії у великих обсягах, для цього використовується природній газ (близько 792 000 м³ / рік). У процесі виробництва спирту утворюються відходи, в т.ч. зернова барда з високим органічним змістом (залишок пшениці, кукурудзи після бродіння і ректифікації).

Проблема утилізації спиртової барди актуальна практично для всіх країн, де здійснюється виробництво спирту. Ці відходи забруднюють поверхневі і підземні води, створюючи загрозу для нормального існування всього живого у воді, а в навколишнє середовище виділяється велика кількість парникових газів (СН₄, С0₂).

На сьогоднішній день в спиртовій промисловості України склалася досить складна екологічна ситуація з утилізацією основного відходу виробництва - зерновий барди. За рік 82 спиртових заводи України в процесі виробництва спирту отримують близько 4,5 млн. тонн барди, що в натуральному вигляді не користується попитом на ринку, і її, відповідно, потрібно утилізувати іншим способом. У більшості випадків її подають на поля фільтрації, приносячи цим самим величезної шкоди навколишньому середовищу.

Вихід барди складає значну частину від обсягу виробленого спирту. Таким чином, на заводі продуктивністю 3 000 дал спирту на добу вихід сирої барди становить 360 м³. У ній міститься 7,5 ... 8,5% сухих речовин, з яких 26 ... 30% протеїну, який через 2 ... 3 доби після отримання барди і викиду її на поля фільтрації, починає розкладатися з виділенням небезпечних речовин .

З середини 60-х років минулого століття і до нашого часу самим ефективним способом утилізації після спиртової барди є її висушування з подальшим гранулюванням. Це дозволяє значно поліпшити екологічну ситуацію навколо заводу, а крім того підвищити ефективність спиртового виробництва - виручка від реалізації сухої гранульованої барди дозволяє покрити 30 ... 40% виробничих витрат і знизити собівартість спирту на 20 ... 30%.

Мета діяльності таких підприємств і на прикладі ТОВ «Укр - Поль» в тому числі, полягає в тому, щоб переробити барду і не допустити забруднення навколишнього середовища.

Традиційно спиртова барда використовується в сирому вигляді на корм худобі, але через низький вміст сухих речовин (4-7%) застосування її в натуральному вигляді є малоефективним, оскільки транспортування рідкої барди економічно недоцільно, а малий термін зберігання (1-2 добу) і нерівномірність її споживання протягом року спонукає до зливу надлишку на поля фільтрації (див. Додаток 2), що призводить до забруднення водяного і повітряного басейнів.

Зараз барда від заводів транспортується через трубопровід до декількох великих відстійників, а згодом просочується до підземних і наземних вод. Барда використовується в дуже незначній мірі як фураж місцевими фермерами.

На даний час існує два найпоширеніші варіанти утилізації барди:

- Виробництво біогазу;

- Виробництво комбікормів.

В процесі проведення енергетичного аудиту ТОВ «Укр - Поль» були ретельно проаналізовані обидва варіанти. Найбільш прийнятним є варіант сушки барди до отримання сухих комбікормів. Виробництво високоякісних комбікормів дозволить додатково забезпечити кормом тваринництво регіону, значно поліпшить екологічну ситуацію в регіоні та надасть можливість нарощування виробничих потужностей підприємством, що дозволить створити додаткові робочі місця.

Згідно висновку суб’єкта оціночної діяльності про вартість об’єкта оцінки – юридична особа ТОВ «Тандем Експерт», за дохідним методом, визначила вартість об’єкта оцінки у розмірі 2 229 300 грн.

Процес створення технологічної лінії по сушці післяспиртової барди проходить 3 етапи: