имолость каприфоль, козяча — Lonicera caprifolium.

ема 4.10. Родина Жимолостеві, (Бузинові, Калинові).

План заняття

1. Родина Бузинові. Рід Бузина. Бузина чорна, червона.

2. Родина Калинові. Рід Калина. Калина звичайна, гордовина.

3. Родина Жимолостові. Рід Жимолость. Жимолость капріфоль, татарська.

4. Рід Вейгела. Вейгела квітуча.

С.О. Жимолость синя. Калина канадська. Рід Сніжноягідник. Сніжноягідник білий.

 

одина Жимолостеві – Caprifoliaceae

узина чорна — Sambucus nigra.

Кущ або дерево до 6—8 м заввишки. Стовбур із глибокотріщинуватою сірою корою. Пагони сірі, серцевина біла, пориста. Листки складні, мають 3 — 7 листочків із неприємним запахом. Квітки жовту­вато-білі, також неприємного запаху, зібрані в щитки діаметром 10 — 20 см, з'являються в травні — червні. Плоди темно-фіо­летові, чорні, блискучі ягоди 0,6—0,8 см в діаметрі.

Росте швидко, тіньовитривала, в Україні не підмерзає, добре витримує су­хість повітря. Вибаглива до родючості грунту.

Декоративні форми: за будовою крони і розмірами — пірамідальна, повисла, низька; за будовою і забарвленням листя — розсіченолиста, золотиста, золотисто-пістрява, біло-пістрява, порошиста (з білими цяточками); за забарвленням плодів — біла, зелена.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, неве­ликих груп.

 

 

Бузина червона — Sambucus racemosa.

Кущ або деревце до 4 (6) м заввишки з густою шатроподібиою кроною, непарноперистими світло-зеленими, еліптичними листками, 4 — 10 см завдовжки і 2 — 4 см завширшки. Пагони світло-бурі, серцевина бура. Квітки зеленувато-жовті, зібрані у во­лоті суцвіття завдовжки до 8 см, без запаху. Цвіте в травні. Плоди — оранжево-червоні ягоди, зібрані в щільні грона, не їстівні, дозрівають у червні — липні.

До родючості ґрунту менш вибаглива, ніж бузина чорна. Тіньовитрива­ла, недостатньо посухостійка, добре витримує міські умови.

Декоративні форми: за ростом — карликова, компактна; за будовою та забарвленням листя — периста (листки глибоко вирізані, підчас розпускання пурпурові), розрізана, птахопо­дібна, тонколиста, перисто-золотиста, пурпурюва, жовтувата.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп.

 

 

алина звичайна — Viburnum opulus.

Листопадний, густогіллястий кущ до 4 м заввишки з кулястою кроною. Листки прості, широкоовальні, яскраво-зелені, восени багря­но-червоні. Квітки дрібні, білі, зібрані в зонтики, по краю яких розташовуються крупніші, білі, п'ятилопатеві, безплідні квітки. Плід — ягодоподібна, соковита, яскраво-червона, їстівна кістянка, дозріває у вересні — жовтні.

Росте швидко, вологолюбна, потребує родючих ґрунтів, але може рости і на сухих суглинках. Доб­ре витримує міські умови. Тіньовитривала, але краще росте на освітлених місцях. Морозостійка. Довговічна.

Декоративні форми: за ростом — низька; за будовою квіток — стерильна (буль-де-неж); за забарвленням листя і плодів — пістрява, жовтоплідна.

Рекомендується для створення поодиноких, групових по­садок на передньому плані та узлісь, живих огорож.

 

алина гордовина — Viburnum lantana.

Кущ до 5 м заввишки, молоді пагони повстисті. Листки яйцеподібні, на верхівці загострені, основа серцеподібна, по краю зубчасті, зверху темно-зелені, знизу сіро-зелені, повстисті, б —12 см завдовжки. Квітки зібрані в зонтики на верхівці пагонів, дрібні, білі, з'являються в травні —червні.

Плоди — овальні, сплюснуті калина кістянки, під час достигання червоніють, дозрілі в липні — серпні чорні, не їстівні.

Морозо- і посухостійка, тіньовитривала. Витримує деяке засолення грунту та добре витримує міські умови).

Декоративні форми: пістряволиста (жовто-пістряві лист­ки) та зморшкувата (з великими зморшкуватими листками і дещо більшими суцвіттями).

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, узлісь, живих огорож, підліска в усіх дендродекоративних районах країни.

 

имолость каприфоль, козяча — Lonicera caprifolium.

Великий кущ з стеблами завдовжки до 3 м. Листки круглі, шкірясті, широкоеліптичні, сизо-зелені, 4 — 10 см завдовжки, на верхівці пагонів зростаються своїми основа­ми. Квітки білі, жовтувато-білі, іноді з пурпуровим відтінком, пахучі. Цвіте в травні — червні. Плоди — оранжево-червоні ягоди, дозрівають у серпні — вересні.

Росте досить швидко, зимостійка, витримує напівтінь, але краще цвіте на освітлених місцях та глибоких, родючих, свіжих грунтах. Димостійка. Доживає до 50 років.

Декоративні форми: за забарвленням квіток — біла (рання), червонокольорова (малоквіткова).

Рекомендується для вертикального озе­ленення невисоких стін, альтанок.