В) Цикл параметріні бастапы мні
С) Адрес
D) Трлендіру спецификаторы
Е)Айнымалы типі
7. static a[6]={5,0,4,-17,49,1} трінде берілген массив элементі:
А) a[4]=49, a[5]=1
B) a[0]=5, a[1]=0
C)a[1]=5, a[2]=0
D) a[0]=1, a[1]=49
E) a[2]=-17, a[3]=4
F) a[3]=4, a[4]=-17
G) a[5]=49, a[6]=1
8. Жолдарды деу кітапханасындаы жад функциялары:
А) memcpy(), memmove()
B) memcmp(), memchr()
C) strerror(), strlen()
D)strcat(), strcpy()
E) tolower(), toupper()
F) getchar(), gets()
G) strstr(), strprbk()
9. С программалау тілінде файлдара олданылатын функция:
А) fopen()
B) fgets()
C) clrscr()
D)pow()
E) atof()
F) strlen()
10. Файлды крсетілген режимде ашуды дрыс жазылан нсасы:
А) fp=fopen(fname; «a»)
B) fp=fopen(fname, «w»)
C) fp=fopen(fname; «t+»)
D) fp=fopen(fname,t)
E)fp=fopen( «w»,fname)
F) fp=fopen( «a»,fname)
G) fp=fopen( «r»,fname)
11. С++ тіліндегі меншіктеумен берілген мультипликативті операциялар:
А) *=
B) %=
C) >>=
D) -=
E)| =
F) <<=
G) $=
12. Жол нмірі –і,баан нмірі –j болатын матрица элементіні осалы диагональа атысты орналасу шарттары:
А) Егер i+j=n-1 болса, онда элемент осалы диагональда орналасан
B) Егер i+j<n-1 болса, онда элемент осалы диагональдан жоары орналасан
C) Егер i=j болса,онда элемент осалы диагональда орналасан
D) Егер i>j болса, онда элемент осалы диагональда тмен орналасан
E) Егер i<j болса, онда элемент осалы диагональдан жоары орналасан
F) Егер i+ j >n-1 болса, онда элемент осалы диагональда орналасан
13. Тек сызыты байланысан рылымдар крсетілген нса:
А) Бірбайланысты тізімдер, стектер
B) Екібайланысты тізімдер, кезектер
C) Желілер, стектер
D) Бірбайланысты тізімдер, желілер
E)Ааш, саиналы тізімдер
F) Кезектер, желілер
14. Жйе жадыны айматарыны орналасу реті:
А) Жоары адрес, стек аймаы, динамикалы орналастыру шін бос жад аймаы
B) Динамикалы орналастыру ушін бос жад аймаы, глобальды айнымалы аймаы
C) Динамикалы орналастыру шін бос жад аймаы, стек
D)Стек, программалар аймаы
E) Стек,глобальдік айнымалылар аймаы
15. Динамикалы айнымалыны сипаты:
А) олданылуында крсеткіштер пайдаланылуы
B) Жады программа жмысы рдісінде блінуі
C)Программа орындалуы барысында з клемін згертпеуі
D) Программада жариялануы
E) Жадта згермейтін орына ие болуы
Дегей 2-нса
16. Бтін мндерді шыаруа арналан трлендіру спецификаторы:
А) %i
B) %u
C) %d
D)%s
E)%e
17. С программалау тіліні крделі типі:
А) рылым
В) Массив
С) Біріктіру
D) Бтін
Е) Наты
F)Символды
G)Крсеткіш
18. С программалау тіліні логикалы амалы:
А) &&
B) ||
C) !
D) <=
E) %
F) =
G) *
19. С программалау тілінде жады класын беру шін ажетті спецификатор:
А) extern
B) static
C) auto жне register
D) void
E) long
F) switch
20. Идентификатор атрибуты:
А) Пайдалау мерзімі
В) Жады классы
С) рекеттесу аймаы
D) Шарты
Е) лшемі
F)Аргумент типі
21. b[4] массивіні элементі:
А) b[3]
B) b[2]
C) b[0]
D) b[8]
E) b[10]
F) b[7]
G ) b[6]
22. олданушы функциясыны прототипін жариялауа ойылатын талап:
А) Типіні крсетілуі
B) Формальды параметрлеріні аты мен типтеріні толы берілуі
C) Атыны крсетілуі
D) Параметр типін жазбау
E) Параметрді атын міндетті трде жазу
F) Формальді параметріні крсетілмеуі
G)Параметр санын жазбау
23. Бтін типті массив b[5] пен bptr бтінге айнымалы-крсеткіш арасындаы байланысты крсететін операторды дрыс нсасы:
А) bptr=b
B) bptr=&b[0]
C) *( bptr+3);(ыысу)
D) b[5]=& bptr
E) b+=3
F)bptr=*b[0]
24. Екі жолды салыстыратын strcmp() функциясыны абылдайтын мні:
А) теріс мн, егер бірінші жол екіншісінен кіші болса
B) о мн, егер бірінші жол екіншісінен лкен болса
C) 0, егер жолдар те болса
D) 0, егер бірінші жол екіншісінен лкен болса
E)теріс мн, егер бірінші жол екіншісінен лкен болса
25. Файлды ашуды негізгі режимдеріне «+» символын осып жазанда орындалатын режим:
А) Файлдан апарат оу жне оан апарат жазу шін ашу
B) Бос файлдан апарат оу жне оан млімет жазу шін файл ашу
C) Файлдан апарат оу жне оны соына апарат осып жазу шін ашу
D) Файл соына млімет жазу шін ашу
E)Файлды апарат жазу шін ашу