Варіанти клінічного перебігу й ускладнення

Враховуючи клінічний перебіг, розрізняють такі варіанти розвитку гнійно-деструктивних захворювань легень:
1. Сприятливий перебіг. При адекватному лікуванні відзначається швидкою позитивною клініко-рентгенологічною та лабораторно-морфологічною динамікою, завершується одужанням.
2. Непрогресуючий перебіг. Недостатнє дренування гнійно-деструктивного вогнища та постійна гнійна інтоксикація призводять до переходу процесу в хронічну форму.
3. Прогресуючий перебіг. Зумовлюється поєднанням ряду несприятливих факторів (низька резистентність макроорганізму, аутоімунна агресія, висока вірулентність збудника тощо). Характеризується поширенням зони некрозу й деструкції з переходом у гангрену.
4. Інкапсульований процес. Виникає при відсутності чи повному перекритті дренуючого бронха за умов задовільної опірності організму.
5. Ускладнений перебіг. Здебільшого увінчує прогресивний розвиток патологічного процесу.
Легеневі кровотечі виникають раптово, супроводжуються виділенням пінистої, яскраво-червоної крові та згустків при кашлі порціями чи безперервним струменем. До клінічних проявів легеневого нагноєння приєднуються запаморочення, посилюється слабкість, задишка, біль у грудній клітці. Гемодинамічні розлади залежать від інтенсивноісті геморагії. При аускультації легень з обох сторін виявляються вологі хрипи (аспірація). Наростає блідість шкірних покривів.
При наявності легеневої деструкції оглядова рентгенографія органів грудної клітки вказує на локалізацію джерела кровотечі. При госпіталізації пацієнта з даним ускладненням вичерпну інформацію дає фібробронхоскопія.
За ступенем крововтрати легеневі кровотечі класифікуються так (В.І. Стручков і співавт., 1985):
I ступінь - крововтрата до 300 мл.
1. Одноразове кровохаркання.
2. Багаторазове кровохаркання.
II ступінь - крововтрата до 700 мл.
1. Одноразова кровотеча:
а) з падінням АТ та зниженням гемоглобіну;
б) без падіння АТ та зниження гемоглобіну.
2. Багаторазова кровотеча:
а) з падінням АТ та зниженням гемоглобіну;
б) без падіння АТ та зниження гемоглобіну.
III ступінь - крововтрата більше 700 мл.
1. Масивна кровотеча.
2. Блискавична, смертельна кровотеча.
При І ступені кровотечі гемодинамічні розлади здебільшого відсутні.
При кровотечах ІІ ступеня спостерігаються зниження АТ на 20-30 мм рт.ст., тахікардія до 100 уд., вміст гемоглобіну можливий у межах 60-80 г/л.
Кровотечі ІІІ ступеня супроводжуються різким зниженням артеріального тиску, частим (понад 100-120 за 1 хв), малим, деколи ниткоподібним пульсом, аж до зникання його на периферичних артеріях, тахіпное до 40 за 1 хв, гемоглобіном до 50-60 г/л.
Можливий блискавичний перебіг термінального стану з швидким згасанням серцевої діяльності й асфіксією кров'ю.
Плевральні ускладнення легеневих деструкцій розглянуті в окремих розділах.
Сепсис проявляється мультисистемними ураженнями з прогресуванням синдрому мультиорганної недостатності, септицемією, гнійним метастазуванням (часто в головний мозок).
Найчастішим джерелом легеневої кровотечі є бронхіальні артерії та судини легеневої тканини. Ускладнення виникає раптово. У хворих при кашлі виділяється піниста, яскраво-червона кров порціями або безперервним струменем.
До клінічних проявів легеневого нагноєння приєднуються запаморочення, виражена загальна слабість, задишка, біль у грудній клітці. Шкірні покриви бліді. Прискорення частоти серцевих скорочень і зміни артеріального тиску знаходяться в прямій залежності від ступеня крововтрати. При аускультації легень вислуховують різнокаліберні вологі хрипи з боку ураження. У більшості випадків хворі вказують, де у грудній клітці виникло кровохаркання або легенева кровотеча.
Оглядова рентгенографія органів грудної клітки та фібробронхоскопія в таких випадках дають змогу виявити локалізацію ураження та поширення патологічного процесу.
При І ступені кровотечі є скарги на кашель із виділенням харкотиння та крові у вигляді прожилок і плювків. Гемодинамічні розлади, як правило, виявити не вдається.
Для одноразової або багаторазової легеневої кровотечі II ступеня (крововтрата до 700 мл) характерними є загальна слабість, запаморочення, задишка. Артеріальний тиск знижується на 20-30 мм рт.ст. Рівень гемоглобіну падає до 60-80 г/л.
При легеневих кровотечах ІІІ ступеня (крововтрата більше 700 мл) помітні виражена блідість шкірних покривів, задишка в спокої, тахіпное (28-40 за 1 хв), різке зниження артеріального тиску, тахікардія, гемоглобіну до 45-50 г/л.
Характерними ускладненнями для нагнійних захворювань легень є також емпієма плеври і піопневмоторакс. Вони будуть розглянуті в окремих розділах.

Діагностична програма

1. Скарги й анамнез захворювання.
2. Фiзикальнi методи обстеження.
3. Оглядова рентгенографiя органiв грудної клiтки у двох проекціях (пряма та бокова).
4. Томограми легень.
5. Дослідження харкотиння й лаважних вод бронхіального дерева (бактеріологічне з антибіограмою, цитологічне).
6. Загальний аналiз кровi, сечi.
7. Бiохiмiчний аналiз кровi (бiлок і його фракцiї).
8. Імунограма.
9. Фібробронхоскопія.