Загальні відомості про шпалерні.
Шпалерні роботи— це опорядження внутрішніх поверхонь:
· шпалерами,
· лінкрустом
· синтетичними рулонними матеріалами.
Обсяг шпалерних робіт у будівництві щороку зростає завдяки високій продуктивності праці під час виконання робіт і декоративним властивостям шпалер.
Залежно від матеріалу та експлуатаційних властивостей шпалери поділяють на:
· звичайні;
· вологостійкі ;
· звукопоглинальні.
Крім того, шпалери можуть бути:
· паперові;
· вінілові;
· текстильні;
· із металевої фольги,
· деревної пробки,
· на основі склотканини,
· флізелінові.
За зовнішнім виглядом їх поділяють на :
· гладкі;
· спінені;
· ворсисті;
· з рельєфним рисунком;
· гофровані;
· рідкі.
Рельєфні шпалери, як правило, фарбують водоемульсійними або олійними фарбами після наклеювання.
Звичайні шпалери (прості, середньої щільності й щільні) можуть бути :
· непоґрунтованими (рисунок наносять на білий або кольоровий папір);
· поґрунтованими (рисунок наносять на попередньо пофарбований папір);
· фоновими (без рисунка, однотонні матові);
· тисненими (з рельєфним малюнком).
Вологостійкі шпалери можуть бути:
· тисненими, виготовленими на фарбах з домішками полімерів;
· тисненими із захисною плівкою (емульсія або лак) на лицевій поверхні шпалер;
· з нанесеною тонкою кольоровою полімерною плівкою на паперову основу з наступним тисненням;
· у вигляді безосновної полімерної непрозорої плівки з тисненим рисунком.
Звукопоглинальнішпалери виготовляють на паперовій основі з лицевою поверхнею, створеною ворсом різних волокнистих матеріалів (переважно відходів текстильного виробництва).
Лінкруст — рулонний матеріал з рельєфним рисунком, який виготовляють з пластмаси на основі синтетичних смол із додаванням жирових речовин, наповнювачів і паперу (основа).
Із синтетичних опоряджувальних рулонних матеріалів найчастіше використовують полівінілхлоридні плівки (безосновні, на паперовій, тканинній або пористій звукопоглинаючій основі). До них належать: ізоплен, піноплен, поліплен, девілон, віністен, а також самоклеїльні опоряджувально-декоративні плівки.
На будівельний майданчик шпалери надходять з центральних заготівельних майстерень, служб комплектації розрізаними на смуги, підібраними за рисунком, кольором і відтінком, з обрізаними кромками та скомплектованими на кожну кімнату чи квартиру.
Для заготовлення шпалер застосовують напівавтомат, яким обрізають кромки на шпалерах, нарізають по довжині, автоматично вимірюють і намотують у рулони з потрібною кількістю смуг заданої довжини.
Залежно від виду шпалер використовують різні види клею:
· для звичайних — клей КМЦ,
· вологостійких — клей КМЦ (50 % об'єму) з емульсією ПВА (50 % об'єму),
· звукопоглинаючих - КМЦ або КМЦ і ПВА (залежно від структури),
· лінкрусту — клей «Бустилат»;
· безосновних шпалер — клеїльну мастику «Гумілакс»;
· вінілових — вініловий клей.
Наносять клей на тильний бік шпалер за допомогою спеціального пристрою або ручного валика (рис. 2.134).
![]() | ![]() |
Якщо обсяг робіт невеликий, клей наносять на шпалери вручу (маховими щітками) з використанням інвентарних столиків-риштувань з верхнім пластиковим щитом.
Перед наклеюванням шпалер за допомогою шнура і виска відбивають лінію бордюру, а також перевіряють вертикальність кутів приміщення
Шпалерами обклеюють стіни приміщень, де закінчено усі малярні роботи й улаштовані, але не пофарбовані (чи не покриті лаком) підлоги та не встановлені наличники і плінтуси. Технологічну послідовність виконання робіт під час обклеювання стін шпалерами наведено в табл. 11.
Очищають поверхні стін за допомогою наждачної шкурки або пемзи. Миловар наносять маховою щіткою зверху вниз. При цьому знімають з поверхні стіни залишки пилу, піску. Плівка з миловара не тільки створює умови для високої адгезії, а й захищає шпалери від усіляких плям на поверхні стін. Підмазувати окремі місця бажано гіпсовим розчином на миловарі за допомогою металевого шпателя; тоді зникає потреба у шліфуванні підмазаних місць.
Клейову суміш наносять на поверхню стін за допомогою фарбувального агрегата, по периметру стін та прорізів — уручну (пензлем).
Під час промазування полотнищ слід забезпечити рівномірне нанесення клею по всій поверхні шпалер, виключаючи при цьому його потрапляння на лицеву поверхню. Намазані полотнища складають удвоє, з'єднуючи разом вкриті клеєм поверхні, а потім учетверо, ховаючи всередину стик між кінцями полотнища. У такому стані полотнища витримують 5—10 хв (залежно від виду шпалер) для кращого просочування клеєм. Піноплен та інші пружні синтетичні плівки після нанесення клею удвоє не складають, а витримують 5 — 30 хв з відкритим шаром клею, товщина якого має бути вдвічі більшою, ніж на звичайних шпалерах.
Обклеювання стін шпалерами починають:
· від вікна вправо полотнищами з лівою обрізаною кромкою
· вліво з правою обрізаною кромкою.
Під час наклеювання полотнище прикладають верхнім краєм до стіни вздовж відведеної лінії, а потім пригладжують зверху вниз волосяною щіткою від середини до країв полотнища, витискуючи при цьому повітря. Якщо під наклеєним полотнищем утворюється повітряний пузир, потрібно відклеїти полотнище в цьому місці і приклеїти знову чи проколоти голкою пузир і видалити повітря, ретельно пригладжуючи це місце. У разі наклеювання шпалер унапуск край їхньої верхньої смуги завжди має бути повернений до світла, щоб тінь не посилювала зорове сприйняття шва. У випадку наклеювання шпалер і плівок упритул полотнище з піноплену-ІІ, піноплену-ІІІ приклеюють упритул, втискуючи полотнище в полотнище. Менш податливі матеріали прирізають лезом, вмонтованим у спеціальну обойму, за металевою напрямною або спеціальними ножами .
Наклеюючи шпалери, слід стежити за тим, щоб у кімнаті, де ведуться роботи, не було протягів (зачинити вікна, кватирки, двері). Таких самих умов слід дотримуватися і під час висихання шпалер.
Обклеєні поверхні мають бути:
· без плям, пузирів, пропусків, доклеєних перекосів і відшарувань;
· полотнища — однакового кольору і відтінку
· чітко підігнаним рисунком на стиках.