Мйіт шін садаа таратып, сауабын оан сыйлау
Саъд ибн ибада, Алла таала оан разы болсын, былай деді: Бір кісі пайамбара (саллаллау алайи уа саллам) келіп:
( : )
«й, Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам)! Мені анам мірден озды. Анамны орнына берген садаам оан пайда бере ме?»-деп срайды. Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам): «И»-деп жауап береді[853].
Абдулла ибн Аз-Зубайр, Алла таала оан разы болсын, былай деді:
( : : , : )
Бір йел пайамбара (саллаллау алайи уа саллам) келіп: «й, Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам)! ажылы парызы кемні тым крілік кезіне жолыты. Клік стінде зін стауа шамасы келмейді. Оны орнына ажылы атарсам бола ма?»-деп срайды. Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам): «алай ойлайсы? ке біреуге арыз болса, арызын тер ме еді?»-дейді. Ол йел: «И»-дейді. Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам): «Олай болса, телуге е лайыты - Аллаты арызы»-деп жауап береді[854].
бу урайра, Алла таала оан разы болсын, Аллаты елшісіні (саллаллау алайи уа саллам) былай дегенін айтты: «Адам дниеден озанда оны ш амалынан басасы зіледі: (пайдасы дниеде жаласып жатан) здіксіз садаа, (артында аландара) пайдасы тиіп жатан білім, оан да жасаушы салиалы баласы»[855].
Туысан тарапынан орындалан амалды сауабын мйітке сыйлауа болатындыына бл сахих хадистер длел болады. Ханафи мен ханбали мзаптарында абір басында ран оу мкр емес[856].
Сол секілді млики мен шафии мзабтарыны кейінгі ламалары оылан ран сауабыны мйітке пайда беретінінін айтады[857]. Даны бейнесін Ибн Ас-Салах былай бейнелейді:
" "
«Аллаым, оыанымызды сауабын пленшеге жеткізе гр»[858].
Маъал ибн Ясар, Алла таала оан разы болсын, Аллаты елшісіні (саллаллау алайи уа саллам) былай дегенін айтты:
( )
«лілеріе (лім стінде жатан кісілеріе) «Йасин» сресін оыдар»[859],[860]
Ибн Таймия бл жайында былай деген: «...л ас-сунна уал-жамаъа ламаларыны кзарасында садаа мен л азат ету секілді ашалай лшылытар сауабыны мйітке жететіндігі туралы тартыс жо. Сондай-а да мен истифар, жаназа намазы , абіріні басында да жасау секілді амалдара атысты да ешандай тартыс жо. Алайда араларындаы тартыс ораза, намаз, ран оу секілді лшылытармен байланысты. Дегенмен дрыс кзарас - барлы лшылытарды сауабы мйітке жетеді. Бл - Ахмад пен бу Ханифа мзаптарыны, сондай-а Млік пен Шафии мзаптарындаы бір топ ламаларды кзарасы[861].
Абірстана бару
Рух дегеніміз - сзді атын жне сйлеу абілетіне ие жан. Тнні шіруімен ол шірімейді, жоалмайды. Сондай-а ол елес емес, заттек. абір азабы мен абір баытын мйітті рухы да, тні де сезеді.
абірлерге бару - ер кісілер шін де, йел кісілер шін де сннет. бу урайра, Алла таала оан разы болсын, пайамбарды (саллаллау алайи уа саллам) былай дегенін айтты:
( )
«абірлерге барыдар! Расында, олар лімді еске тсіреді»[862].
бу Барида, Алла таала оан разы болсын, пайамбарды (саллаллау алайи уа саллам) былай дегенін айтты:
( )
«абірлерге баруларыа тыйым салушы едім. Енді, оан барыдар. Расында, олар лімді еске тсіреді»[863].
Ибн бу Шйба, Алла таала оан разы болсын, былай деді: «Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам) Ухуд шаидтеріні абірлеріне жылына бір мрте барып:
( : )
«Сабыр еткендері шін сендерге слем болсын. Соы тратары андай жасы!»-дейтін.
Сол секілді Мдинадаы «л-Баиъ» абірстанына барып:
" . "
«Ммин ауымны жайы, сендерге слем болсын! Алла аласа, сендерді уып жетеміз. Аллатан зіме де, сендерге де азаптан таруын сраймын»-дейтін[864].
йел кісілерді абірлерге баруы оларды айыларын жаарту аупін тудыратын жадайда ана мкр болады. Мндай ауіптен аман болса, абірлерге барулары сннет кімінде ала береді. йткені лім туралы ойлау ер кісіге де, йел кісіге де пайдалы. Абдулла ибн бу Млика, Алла таала оан разы болсын, былай деді: абірлер жатан келе жатан Айшаны, Алла таала оан разы болсын, кріп алып, одан:
( . : : : . )
«й, мминдерді анасы, айдан келе жатырсыз?»-деп срадым. Ол: «Абдурахман аамны абірінен »-деді. Мен: «Аллаты елшісі (саллаллау алайи уа саллам) абірлерге баруа тыйым салмады ма?»-дедім. Ол: «И, тыйым салан еді. Алайда, кейін олара баруа бйырды»-деді[865].