МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ
Аналіз ринку
У разі відсутності аналізу ринку у попередніх розділах необхідно навести характеристику виробу (програмного продукту, інформаційної системи), ринку збуту, конкурентів. Характеризуючи виріб, що проектується, необхідно висвітлити наступні питання:
1. Основні техніко-економічні та експлуатаційні характеристики нового виробу.
2. Чи є виріб, який пропонується, зовсім новим або є модифікацією виробів, що вже існують на ринку?
3. Які потреби замовників (покупців) повинен задовольнити пропонований виріб?
4. Хто є потенційним замовником (покупцем) виробу?
5. На яких ринках буде реалізовуватись даний виріб?
6. Який очікується попит на даний виріб?
7. Яким методам продажу виробу слід віддати перевагу?
8. Організація сервісного обслуговування (допродажного та післяпродажного).
9. Які можливі обсяги продажу виробу?
10. Хто є головними конкурентами на ринку аналогічної продукції?
11. Що являє собою продукція конкурентів: основні техніко-економічні та споживчі показники, дизайн, упаковка тощо?
12. Який рівень цін на продукцію конкурентів?
Найсуттєвішими ознаками конкурентних переваг уважають:
– якість виробу та його надійність;
– можливість і гарантія вчасного та кваліфікованого сервісного обслуговування;
– цінова політика (знижки, бонуси).
Здійснюючи аналіз ринку, необхідно також оцінити можливий життєвий цикл нового виробу.
2.2 Розрахунок трудомісткості програмного продукту (інформаційної системи, бази даних)
Трудомісткість програмного продукту враховує витрати часу на:
підготовку опису завдання;
на дослідження і розробку алгоритму розв’язання задачі;
розробку блок-схеми алгоритму;
програмування по готовій блок-схемі;
налагодження програми на ПЕОМ;
підготовку документації по завданню;
пошук помилок тощо.
Трудомісткість програмного продукту враховує такі витрати часу:
підготовка опису завдання;
дослідження і розробка алгоритму розв’язання задачі;
розробка блок-схеми алгоритму;
програмування по готовій блок-схемі;
налагодження програми на ПЕОМ;
підготовка документації відповідно до завдання;
пошук помилок тощо.
Загальну трудомісткість 
, люд-год., можна визначити за формулою (2.1)
| (2.1) |
де Тзаг.– загальна трудомісткість, людино-години;
Fеф - ефективний фонд часу роботи розробника за відповідний календарний період, год. Визначається як добуток норми часу (Nчас) і коефіцієнта використання робочого часу (kврч=0,9). Норма часу (Nчас) встановлюється у людино-годинах і визначається, у свою чергу, як добуток відповідного затраченого часу на розроблення програмного продукту та кількості розробників за умови виникнення співавторства. При 39-годинному робочому тижні тривалість робочого місяця складає відповідно: січень, лютий - по 156 год., березень, квітень - по 163,8 год., травень – 140,4 год. поточного року.
kскл. – коефіцієнт, що корегує проблеми контролю вхідної та вихідної інформації (складає 1,08 – 1,1);
kм. – коефіцієнт, що корегує використання мови певного рівня складності (мова високого рівня дорівнює 1);
kстанд. – коефіцієнт використання стандартних програм. У процесі розробки ПП використовуються стандартні модулі та/або пакети прикладних програм, чи типові програми, тому норму часу коригують за допомогою коефіцієнта 
.
kстанд.ПП – коефіцієнт розробки стандартного ПП (1,2 – 1,6).
Детальний розрахунок трудомісткості програмного продукту, інформаційної системи, бази даних (ПП, ІС, БД) наведено у [11].
2.3 Розрахунок собівартості програмного продукту (БД, ІС)
Фактична або повна собівартість ПП визначається у процесі проведення калькулювання собівартості та є сумою виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.
Виробнича собівартість 
, грн., визначається на підставі розрахунку поточних витрат на розробку (або функціонально-необхідних витрат на створення ПП) за формулою (2.2):
| (2.2) |
де 
– заробітна плата розробників ПП, грн.;
– єдиний соціальний внесок, грн.;
– вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП, грн.;
– загальновиробничі (накладні) витрати (витрати на оплату праці управлінського персоналу, оплату службових відряджень, консультаційно-інформаційні витрати, ремонт і технічне обслуговування інших основних фондів, окрім ПК, оренда приміщення тощо), грн.;
– вартість матеріалів, комплектуючих, грн.
До заробітної плати розробників ПП ( 
) належать витрати на виплату основної та додаткової зарплати виконавців, що обчислюються відповідно до системи оплати праці, яка застосовується в організації, включаючи будь-які види матеріальних та грошових доплат. Заробітна плата розробників, , грн., визначається за формулою (2.3):
| (2.3) |
де 
- основна заробітна плата розробників ПП, грн.;
ЗПдод - додаткова заробітна плата розробників, грн.
Для розрахунків основної заробітної плати спочатку визначаємо годинну заробітну плату 
, грн., виходячи зі встановлених місячних окладів за формулою (2.4):
| (2.4) |
де 
– місячний оклад розробника ПП, грн;
– річний фонд робочого часу. Відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» норма робочого часу на 2015 рiк при 39-годинному робочому тижні — 1957,8 годин;
Основну заробітну плату , грн., визначаємо за формулою (2.5)
| (2.5) |
де 
– годинна заробітна плата програміста, грн.;
– загальна трудомісткість розробки ПП, людино-години (див. формулу 2.1).
Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення тощо) розраховується згідно з нормативами, що встановлені підприємством (складають 10-40 % від основної зарплати. Витрати на додаткову заробітну плату 
, грн., визначаються за формулою (2.6):
| (2.6) |
де 
– нормативний коефіцієнт додаткової заробітної плати (0,1-0,4);
– витрати на основну заробітну плату, грн.
Виконуємо розрахунки.
(Послідовність у розрахунках є такою: ЗПгод (2.4), ЗПосн (2.5), ЗПдод (2.6), СЗП (2.3)
Заробітну плату розробників ПП можна також визначити іншим способом, а саме з урахуванням того, що програміст може отримувати погодинну зарплату. У цьому випадку заробітну плату , грн., визначаємо за формулою (2.7):
| (2.7) |
де 
– величина погодинної заробітної плати програміста, грн.;
– трудомісткість розробки ПП (ІС,БД), людино-години;
– норматив додаткової заробітної плати, %.
До витрат на сплату єдиного соціального внеску належать витрати, що здійснюються у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України. Дані нарахування проводяться від суми основної та додаткової зарплати і складають 22% (відповідно до діючого законодавства можуть змінюватися).
Витрати на сплату єдиного соціального внеску СЄСВ, грн.,визначаються за формулою (2.8):
| (2.8) |
де 
– коефіцієнт витрат на сплату ЄСВ ( 
);
Виконуємо розрахунки СЄСВ:
Вартість машинного часу 
,грн.,необхідного для розробки та налаштування ППвизначається за формулою (2.9):
| (2.9) |
де 
– тривалість машинного часу (сума часу машинних і машинно-ручних операцій), необхідного для розробки ПП, год. В даному дослідженні тривалість машинного часу дорівнює загальній трудомісткості Тзаг;
– собівартість однієї машино-години роботи ПК при використанні власного ПП і величина орендної плати за 1 год. роботи ПК за умови, що машина орендується. , грн., визначається за формулою (2.10).
| (2.10) |
де 
– експлуатаційні поточні витрати на обслуговування ПК за визначений календарний період, грн.
Fеф - ефективний годинний фонд часу роботи ПК за встановлений календарний період, год.
Експлуатаційні поточні витрати , грн., на обслуговування ПК визначаємо за формулою (2.11)
| (2.11) |
де СЗПінж - основна та додаткова заробітна плата спеціаліста (інженера-електронника), який обслуговує машину з урахуванням його зайнятості на обслуговування ПК, грн.. Визначається за формулою (2.12)
| (2.12) |
де Оміс - місячний оклад інженера-електронника, який обслуговує машину;
Чі - кількість інженерів-електронників; Рекомендується - 1 чол.
Виконуємо розрахунки СЗПінж :
СЄСВ - витрати на сплату єдиного соціального внеску ( 
= 22 % від фонду оплати праці), грн.. Визначаємо за формулою (2.13):
| (2.13) |
Виконуємо розрахунки СЄСП :
- амортизаційні відрахування, що розраховуються від залишкової вартості ПК і норми амортизаційних відрахувань (річна норма амортизації складає 50% від балансової вартості ПК; 
), грн.; амортизаційні відрахування визначаємо за формулою (2.14)
| (2.14) |
Виконуємо розрахунки САВ:
Срем - витрати на ремонт і профілактику ПК, грн.. Визначаються за формулою (2.15)
| (2.15) |
де - де 
– коефіцієнт поточного ремонту та обслуговування ПК, що залежить від середньостатистичного нормативу витрат на поточний ремонт і обслуговування ПК, який складає 4% ( 
);
– ціна ПК, грн.;
- кількість необхідних комп’ютерів.
Виконуємо розрахунки Срем:
- витрати на оплату електроенергії, які визначаються як добуток тарифу за 1 кВт*год. електроенергії на обсяг потужності, що споживається ПК і на ефективний годинний фонд часу роботи ПК за рік за формулою (2.16) (приймаємо чинні тарифи за 1 кВт*год. електроенергії, даний показник змінюється зі зміною індексу цін)
| (2.16) |
де 
- потужність ПК, кВт;
Тел - тариф на оплату електроенергії, грн.;
Fд - дійсний фонд часу роботи ПК у годинах за календарний період, що використовується для утворення інтелектуального продукту. Визначається, виходячи з календарного фонду часу, зменшеного з урахуванням вихідних, святкових днів і з урахуванням втрат часу на виконання обслуговування та поточного ремонту за формулою (2.17)
| (2.17) |
де 
– кількість робочих днів протягом якого експлуатується ПК при програмуванні;
– номінальна тривалість цілодобової роботи обладнання, 
;
- коефіцієнт, що враховує втрати часу на обслуговування ПК; 
Виконуємо розрахунки: (у такій послідовності: 
, 
)
Розраховуємо експлуатаційні поточні витрати відповідно до (2.11):
Секспл =
Загальновиробничі (накладні) витрати ( ) - це витрати на диски, картриджі, папір для роздрукування тощо. До складу загальновиробничих витрат також можуть належати витрати на освоєння нової розробки; відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення тощо.
Враховуючи комплексний склад загальновиробничих витрат, їх норматив можна визначити у відсотковому значенні, що складає 50% від основної заробітної плати розробників ПП. Загальновиробничі (накладні) витрати визначаються за формулою (2.18), грн.:
| (2.18) |
де 
– коефіцієнт загальновиробничих (накладних) витрат.
Виконуємо розрахунки Сзв:
Вартість витратних матеріалів, комплектуючих ( 
) рекомендовано взяти у розмірі 10 % від фонду заробітної плати ( ).
У випадку, якщо розробляється комп’ютерна мережа (інформаційна система), необхідно провести окремий розрахунок вартості витратних матеріалів, комплектуючих та програмного забезпечення, необхідних для функціонування мережі (системи). Усі необхідні матеріали та програмні засоби необхідно звести до таблиць (2.1 та 2.2).
Таблиця 2.1 – Вартість комплектуючих
| Назва | Виробник (модель) | Кількість од. | Ціна, грн./од. | Загальна ціна, грн. |
| 1. Робочі станції | Intel Pentium, ASUS P5QPL-AM, DDR2 Hynix, GeForce 8500GT, SAMSUNG 18,5 | |||
| 2. Робочі станції | Intel Pentium, ASUS P5QPL-AM, SAMSUNG 160GB, DDR2 KINGMAX, GeForce 8500GT, SAMSUNG 18,5 ' | |||
| 3. Робочі станції | Intel Celeron, ASUS P5G41-M LX, Seagate-Maxtor 80GB, DDR2 Hynix, ASUS Radeon, SAMSUNG 18,5 ' | |||
| 4. Робочі станції | Intel Celeron, ASUS P5G41-M LX, DDR2 Hynix, ASUS Radeon, SAMSUNG 18,5 ' | |||
| 5. Маршрутизатори | D-Link DES-3010FL | |||
| 6. Комутатор | D-Link DES-1018DG | |||
| 7. Сервер | Team Server 5500A | |||
| 8. Принтер | CANON PIXMA iP1900 | |||
| 9. Лінії зв’язку | Оптоволокно FinMark UTxxx-SM-08 | |||
| 10 Лінії зв’язку | UTP Категорії 5e | |||
| Всього |
Таблиця 2.2 – Вартість програмних засобів*
| Назва | Виробник (модель) | Кількість | Ціна, грн. | Загальна ціна, грн. |
| 1. Серверна операційна система | Linux 2.6 | безкоштовна | безкоштовна | |
| 2. Операційна система робочих станцій | Windows XP Professional | 1158,84 | 1158,84 | |
| 3. 1С–бухгалтерія | ver.8 | – | ||
| 4. Зовнішній Firewall | Kerio WinRоutе Firеwаll | 561,40 | 561,40 | |
| 5. Антивірус | Dr.Web на 12 місяців | 217,40 грн | 217,40 | |
| Всього | 6257,64 |
*Ціни, що наведені в таблиці, є умовними
Окрім вказаних поточних витрат на розробку ПП, собівартість розробки та реалізації ПП передбачає визначення:
– адміністративних витрат (організаційні витрати, витрати на службові відрядження, страхування, амортизацію, опалення, освітлення, водопостачання, охорону; винагорода за професійні послуги: юридичні, аудиторські; витрати на зв’язок; витрати за послуги банку);
– витрат на збут (на рекламу та дослідження ринку: маркетинг; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне сервісне обслуговування; комісійні витрати; витрати, пов’язані з безпосереднім постачанням: страхування, амортизація, охорона);
– повної (фактичної) собівартості (у грошовому виразі індивідуальні витрати певного розробника ПП у даних умовах). Повна собівартість формується у процесі щоденного оперативно-технічного та бухгалтерського обліку витрат на розробку ПП, виконання робіт і забезпечення всіма матеріально-технічними, трудовими ресурсами.
Адміністративні витратискладають 10-20 % від основної заробітної плати програміста. Адміністративні витрати визначаються за формулою (2.19), грн.:
| (2.19) |
де 
– коефіцієнт адміністративних витрат.
Виконуємо розрахунок Садмін:
Витрати на збут складають 2,5–5% від виробничої собівартості. Витрати на збут визначаються за формулою (2.20), грн.:
| (2.20) |
де 
– коефіцієнт витрат на збут ( 
).
- виробнича собівартість, грн. (див. табл. 2.3 –7-ма строчка).
Виконуємо розрахунок Сзбут:
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості ПП установлюються підприємством-розробником. Сума за всіма наведеними вище статтями становить повну собівартість продукції.
Також потрібно встановити частку кожного елемента витрат (питому вагу) у загальній сумі собівартості продукції у відсотках.
Результати виконаних розрахунків заносимо у таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 – Калькуляція собівартості ПП