Інфляція як макроекономічне явище, її показники та види.

ТЕМА 10. ІНФЛЯЦІЯ ТА АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА

Ключові поняття: інфляція, дефляція, дезінфляція, рівень інфляції, темп інфляції, помірна, галопуюча і гіперінфляція,прихована і відкрита інфляція, очікувана і несподівана інфляція, стагфляція, інфляційна спіраль, крива Філліпса.

1. Інфляція як макроекономічне явище, її показники та види.

2. Теорії інфляції. Фіскальні та грошові аспекти інфляції.

3. Соціально-економічні наслідки інфляції.

4. Антиінфляційна політика. Інфляційні процеси в Україні: причини, наслідки та засоби стримування.

Інфляція як макроекономічне явище, її показники та види.

Розглядаючи реальну економіку, ми припускали, що рівень цін незмінний. Це дозволило на спрощених моделях дослідити фундаментальні процеси в змішаній економічній системі в реальному вимірі.

Однак на практиці ринкова економіка функціонує в умовах постійного коливання цін, причому впродовж останнього півстоліття рівень цін змінюється в бік підвищення, така тенденція спостерігається практично в усіх країнах.

Процес зростання ринкових цін отримав назву «інфляція» (від лат. inflatio – здуття, набухання). Інфляція ускладнює всі економічні процеси і проведення стабілізаційної політики урядів. Тому вона вважається одним з основних елементів нестабільності ринкової економіки.

Інфляція – це стійке самовідтворюване зростання середнього рівня цін на всі товари і послуги.

Як грошовий феномен інфляція є знеціненням грошової одиниці в результаті перевищення грошовою масою в обігу реальної потреби у ній господарства. Однак явище інфляції може бути викликане багатьма суперечностями ринкової економіки, серед яких важливу роль відіграють циклічний характер розвитку і державне втручання в економіку.

Існує багато класифікацій прояву інфляції за різними критеріями:

§ за інтенсивністю розвитку розрізняють помірну (повзучу), галопуючу та гіперінфляцію;

§ за механізмом розвитку – інфляцію попиту та інфляцію витрат;

§ за масштабами– регіональну, національну, світову;

§ за впливом держави – контрольовану, неконтрольовану, відкриту, пригнічену;

§ за мірою передбачення – очікувану (прогнозовану)та неочікувану (непрогнозовану).

Інтенсивність інфляції вимірює показник темпу (рівня) інфляції:

,

де – рівень інфляції;

– індекс цін у році t;

– індекс цін попереднього року.

Якщо відомий середньомісячний темп інфляції , то її середньорічний темп або темп за будь-яку кількість місяців можна обчислити за формулою: .

Форми інфляції за інтенсивністю мають таку кількісну характеристику:

§ помірна інфляція має місце, коли рівень цін зростає не дуже швидкими темпами – до 10% на рік;

§ галопуюча інфляція виникає, коли зростання цін вимірюється двозначним числом від 10% до 200% за рік;

§ гіперінфляція починається, коли темп зростання цін перевищує 200% за рік.

Помірна інфляція не завдає великої шкоди економіці, вона передбачувана, і уряд може коригувати свою політику, а населення встигає пристосуватись до зростання цін.

Галопуюча інфляція порушує стабільність розвитку – фірми постійно підвищують ціни, банки – процентні ставки за кредит, купівельна спроможність населення падає, важко координуються міжгалузеві зв’язки, грошова система переживає кризу.

Гіперінфляція руйнує грошову систему, підприємства масово банкрутують, населення втрачає довіру до національної валюти, починається «втеча від грошей».

Інфляція попиту спричиняється будь-якими чинниками, котрі стимулюють зростання сукупного попиту, найчастіше – заходами стимулювальної фіскальної або монетарної політики.

Інфляція витрат має два основних джерела розвитку – підвищення цін на сировину і зростання зарплати. Коли ціни на ресурси зростають швидше, ніж їх продуктивність, середні витрати виробництва зростають, обсяги пропонування скорочуються, відтак рівень цін зростає.

Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат утворює інфляційну спіраль.

Ситуація, коли загальний рівень цін зростає одночасно зі скороченням рівня виробництва, називається стагфляцією.

Уповільнення темпів інфляції називається дезінфляцією.

Протилежний інфляції процес стійкого і тривалого зниження цін називається дефляцією.

Відкрита інфляція має місце за вільного ціноутворення і фіксується показником рівня інфляції.

Прихована інфляція виникає, коли ціни утримуються стабільними, але існує диспропорція між сумою цін наявних товарів і послуг та кількістю грошей в обігу. Вона проявляється у дефіциті товарів і послуг.

Прогнозована інфляція – це інфляція, яка враховується в очікуваннях населення. Коригування всіх економічних рішень здійснюється з врахуванням ефекту Фішера, згідно з яким рух номінальної процентної ставки повторює темп інфляції .

Непрогнозована інфляція стає несподіванкою для населення, призводить до зниження всіх видів фіксованих доходів, погіршує стан кредиторів, але сприяє боржникам.