Основні принципи рух і нічний час доби.

План-конспект лекції №43

РОЗДІЛ 7

Організація дорожнього руху в несприятливих

дорожніх умовах»

ТЕМА: 7.1. Рух в темну пору доби.

МЕТА:вивчити та засвоїти види та причини руху транспортних засобів у нічний час.

Тип лекції: поточна.

Вид заняття:лекція-бесіда.

Рекомендована література:

1. Вікович І.А. Організація дорожнього руху. Курс лекцій./ І.А. Вікович, М.М. Жук, Ю.Я. Ройко. – Львів: НУ «ЛП», 2006. – 162 с.

2. Жук М.М. Дослідження дорожнього руху на вулично-дорожній мережі міста. Практикум до виконання лабораторних робіт./ М.М. Жук, І.В. Коник, Ю.Я. Ройко, Б.М. Дівеєв, Р.Б. Рогальський. - Львів.: НУ «ЛП», 2007. – 39 с.

3. Організація та регулювання дорожнього руху: підручник / за заг. ред. В.П. Поліщука; О.О. Бакуліч, О.П. Дзюба, В.І. Єресов та ін. – К.: Знання України, 2012. – 467 с.

4. Клинковштейн Г.И. Организация дорожного движения: учебник для вузов. /Г.И. Клинковштейн. – М.: Транспорт, 1996. – 240 с.

Хід лекції

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

а) технічні засоби організації дорожнього руху у нічний час;

б) зовнішнє освітлення автомобілів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів:

а) інтервали між автомобілями в транспортному потоці;

б) види дорожньої розмітки;

в) види дорожніх знаків.

ІV. Подання нового матеріалу:

Матеріал лекції подається згідно з планом, причому кожне питання закріплюється наведенням прикладів з правил дорожнього руху, або демонстрацією на моделях, плакатах чи слайдах.

План лекції:

1. Основні принципи рух і нічний час доби.

2. Класифікація освітлення.

V.Закріплення матеріалу:

Студенти закріплюють знання в викання контрольної роботи.

VI.Додатково пропонуємо студентам дати відповіді на запитання:

1) Які особливості руху в нічний час?

2) Як класифікують освітлення?

3) Штучне освітлення автомобільних доріг?

VII.Домашнє завдання:

[3] с 324-362

План-конспект лекції №43

РОЗДІЛ 7

Організація дорожнього руху в несприятливих

дорожніх умовах»

ТЕМА: 7.1. Рух в темну пору доби.

МЕТА:вивчити та засвоїти види та причини руху транспортних засобів у нічний час.

Тип лекції: поточна.

Вид заняття:лекція-бесіда.

Рекомендована література:

План лекції:

Основні принципи рух і нічний час доби.

Класифікація освітлення.

Хід лекції

Основні принципи рух і нічний час доби.

Статистика ДТП у всіх країнах показує, що в темний час доби різко підвищується небезпека руху. У більшості країн, незважаючи на те що сумарна інтенсивність руху в цей період у 5—10 разів нижче, ніж у світлий час, частка ДТП у темний час доби складає 40—60%.

ДТП, що відбуваються в темний час, характеризуються більшою важкістю наслідків, особливо при наїздах на пішоходів. Основною передумовою підвищення небезпеки руху в темний час доби є різке зниження ефективності зорового сприйняття водіями, що обумовлюється фізіологічними особливостями людського зору.

Якщо врахувати, що до 90% інформації, на основі переробки якої відбувається оцінка обстановки руху, водій одержує за допомогою зору, стає очевидним зниження надійності дій водія в період темряви і збільшення імовірності відмовлення в системі АВД.

У темряві водій значно гірше сприймає обстановку, з меншою точністю оцінює швидкість свого автомобіля і, що дуже важливо, підданий осліпленню (тобто тимчасовій утраті видимості або погіршення видимості дороги) світлом фар зустрічних автомобілів, а іноді і стаціонарних джерел світла.

Видимість об'єкта в темряві, крім індивідуальних особливостей зору водія, визначається: яскравістю дорожнього покриття (поля адаптації) , яскравістю об'єкта спостереження і яскравим контрастом об'єкта спостереження з дорожнім покриттям К, обумовленим відносною різницею яскравості:

(43.1)

Для можливості зорового виявлення об'єкта необхідно забезпечити деяке мінімальне значення контрасту, так званого граничного контрасту.

Основною задачею підвищення безпеки руху вночі по дорогах є створення таких умов, при яких, по-перше, водій може легко розрізняти дорогу і її напрямок і, по-друге, може вчасно знайти перешкоди, що з'являються в полі зору. Одночасно необхідно вирішувати проблему боротьби з осліпленням водіїв. Складність рішення цієї проблеми полягає в тому, що вона суперечить першій, для рішення якої прагнуть підсилювати освітлення доріг.

Незважаючи на численні роботи і визначні успіхи в удосконалюванні приладів головного освітлення автомобілів (фар), дотепер проблема ефективної і несліпучої їхньої дії не вирішена.

Класифікація освітлення.

Тому на найближчу перспективу найважливішим засобом забезпечення безпеки в темний час доби є влаштування і удосконалювання стаціонарного освітлення в містах, населених пунктах, а також на найбільш завантажених рухом ділянках міських доріг.

За нормами освітлення усі дороги поділяються на п'ять категорій:

А - магістральні вулиці загальноміського значення, швидкісні дороги, головні вокзальні і транспортні площі;

Б - магістральні вулиці районного значення, площі житлових районів, перед культурно-просвітніми і торговими установами;

В - житлові вулиці в районах з багатоповерховою забудовою, вулиці, використовувані як дублери магістральних вулиць, і з великим числом торгових підприємств, а також основні вулиці промислових районів;

Г - житлові вулиці в районах багатоповерхової забудови і вулиці місцевого руху, місцеві проїзди, що примикають до вулиць категорії А;

Д - проїзди і пішохідні доріжки в мікрорайонах, житлові вулиці місцевого руху в районах малоповерхової забудови.

Нижче приведено мінімально припустимі норми яскравості покриття проїзної частини в залежності від інтенсивності руху і категорії дороги.

Норми встановлюють також вимоги до рівномірності висвітлення й обмежують сліпучу дію освітлювальних установок.

Сумарна інтенсивність руху в години «пік»	Середня яскравість, кд/м²
Більше 2000
1000 – 2000	0,7
500 – 1000	0,4
200 – 500	0,2
50 – 200	0,1

Категорія дороги	Середня яскравість не нижче при чисельності населення в місті, кд/м²
Більше 250 тис. люд.	100 – 250 тис. люд.	До 100 тис. люд.
А	0,7	0,4	0,2
Б	0,4	0,2	0,1
В	0,2	0,2	0,1
Г	0,1	0,1	0,1

Щоб визначити яскравість покриття (виміряти яке дуже складно), необхідно виміряти освітленість люксметрами з наступним перерахуванням її з урахуванням відбиваючої здатності покриття проїзної частини або тротуару.

При проектуванні й експлуатації стаціонарного освітлення необхідно:

ü забезпечувати нормовані кількісні і якісні показники освітлювальних установок: середню яскравість проїзної частини, рівномірність розподілу яскравості, коефіцієнт осліплення з урахуванням розходження умов видимості на різних геометричних елементах доріг;

ü виділяти розташування небезпечних зон перетинань і примикань, звужень доріг, автобусних зупинок, пішохідних переходів, вузьких мостів, змінюючи кольоровість джерел світла, розміщення чи конструкцію опор і світильників. У місцях інтенсивного руху пішоходів, з огляду на більш складний характер роботи водія, необхідно збільшувати яскравість проїзної частини в 1,5—2 рази, що різко поліпшує видимість;

ü обмежувати дію вогнів реклами, неонових написів і т.д.;

ü забезпечувати безперервність освітлення перед складними і небезпечними ділянками доріг і не допускати чергування освітлених і неосвітлених смуг;

ü домагатися плавного зменшення яскравості проїзної частини на виїзді з освітленої ділянки дороги на неосвітлену, улаштовуючи перехідну зону, довжина якої в залежності від перепаду яскравостей змінюється від 50 до 250 м;

ü уникати розміщення освітлювальних опор на тих елементах доріг і перетинань, де їхня установка може стиснути рух і з'явитися причиною важких наслідків при раптовому з'їзді автомобілів з дороги.

Розміщення світильників у зоні перехресть повинно передбачати забезпечення більшої яскравості на них, чим на підходах до них, і гарну видимість таких важливих елементів, як пішохідні переходи, заокруглення, кишені для лівоповоротного руху і т.д.

В Україні дотепер немає спеціальних норм освітлення автомобільних доріг, тому при влаштуванні на окремих дорожніх ділянках освітлення керуються зазначеними вище нормами, призначеними для населених місць.

За рубежем при влаштуванні стаціонарного освітлення на магістралях передбачається велика яскравість, як це передбачено нашими нормами, особливо для доріг з великою інтенсивністю і високими швидкостями руху. Нижче приведені рекомендації Міжнародного комітету освітлення (МКО) по яскравості покриття різних доріг.

Особливо великий вплив правильного освітлення на безпеку руху в тунелях. Одна з головних небезпек тунелів полягає у втраті видимості водіями через різкий перехід від яскравого денного світла до умов низької освітленості в тунелі.

Клас освітлення	Тип дороги	Середня яскравість сухої поверхні, кд/м²	Рівномірність яскравості
А1	Заміські дороги: інтенсивний рух
А2	Значний рух		Добра
А1	Міські дороги і вулиці: Центральні і ті, що примикають до них		Дуже добра
В1	Основні вулиці з місцевим рухом		Добра
В2	Другорядні вулиці з місцевим рухом	0,5	Задовільна

Передбачають величину освітленості тунелів, диференційовану за часом доби і по відстані від в'їзду і виїзду для того, щоб забезпечити найбільшу освітленість на в'їзді.

Зазначена освітленість на поверхні проїзної частини передбачена для тунелів з розподілом потоків.

Для поліпшення видимості в тунелях, крім підвищення рівня освітленості, можна удатися до наступних заходів: знизити яскравість на в'їздному пандусі шляхом обмеження доступу денного світла; збільшити яскравість освітлення усередині тунелю шляхом освітлення покриття дороги і стін.

Ослаблення природного освітлення на в'їздному пандусі досягається застосуванням так званих люверсів, що власне кажучи є ґратчастими перекриттями з бетону, алюмінію чи дерева, що зменшують влучення сонячного світла на ділянку перед в'їздним порталом тунелю.