Конституційне право - провідна галузь національного права України.

Тема 2. Конституційні основи України.

Конституційне право - це система норм, які закріплюють повновладдя народу, основу суспільного устрою, правового статусу громадян і організацій, діяльності державних органів. Предметом конституційного права є суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу; відносини, які розкривають побудову, устрій держави; відносини, які визначають основоположні засади функціонування держави; відносини, які визначають характер звязків між державою і конкретною особою. Під методом конституційного регулювання розуміється система прийомів і способів, за допомогою яких конституційні норми впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх стосовно цілей і завдань правового регулювання.

Конституція є політико-правовою базою стабільності конституційно-правового статусу особи; на її базі створюються юридичні механізми забезпечення та захисту прав людини. Конституція посідає особливе місце як серед джерел кримінально-процесуального права, так і серед усіх законодавчих актів інших галузей права, вона є Основним Законом, основним джерелом правової системи. Положення Конституції завжди є первинними, установчими.

У ній закріплені основні права, свободи та обовязки громадян, основи державного ладу, основи будови держави, визначено, як утворюються та діють органи державної влади. Конституція є фундаментом всіх законів держави, її Основним Законом. Вона має найвищу юридичну силу. І це означає, що всі закони та підзаконні акти повинні відповідати нормам, записаним у Конституції. На основні кожної норми Конституції приймається відповідний закон або підзаконний акт. Для законів та інших правових актів Конституція виступає юридичною базою.

Конституція(в перекладі з латині — «устрій») — це основний закон держави, який регулює найважливіші основи суспільного та державного життя і мас найвищу юридичну силу.

Отже, Конституція:

n це правовий документ установчого (засновницького) характеру;

n містить норми-поняття, норми-принципи, норми-програми;

n як закон усіх законів містить норми прямої дії;

n містить найважливіші норми, що закріплюють державний устрій України;

n визначає зміст і спрямованість діяльності держави;

n визначає принципи взаємовідносин суспільства, особи, держави;

n закріплює принципи організації влади та систему державних органів, їхні повноваження;

n є юридичною базою для інших галузей законодавства держави;

n є основою правової системи держави;

n має перспективний характер;

n має найвищу юридичну силу, бо є фундаментом для всіх законів;

n відзначається підвищеною стабільністю;

n її розробляють та приймають (зманюють) в особливому порядку;

n має високий рівень захисту зі сторони держави.

 

Найважливіші засади суспільного й державного ладу України, які закріпив Основний Закон України від 28 червня 1996 року:

n Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна та правова держава.

n Україна є унітарною державою, в якій існує єдине громадянство.

n В Україні людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

n Народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, здійснює її безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

n Народові належить виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні.

n Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

n В Україні визнане і гарантоване місцеве самоврядування.

n В Україні визвано і діє принцип верховенства права.

n Норми Конституції України є нормами прямої дії.

n Чинними є міжнародні договори, згода на обовязковість яких була надана Верховною Радою України, і вони є частиною національного законодавства України.

n Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

n Державною мовою в Україні є українська мова, але в державі гарантовано вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

n Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації.

n Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

n Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є обєктами права власності українського народу.

n Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

n Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких нікого не можна примусити робити те, що пе передбачено законодавством.

n Державними символами України є: Державний Прапор України (це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів), Державний Герб України (Великий Державний Герб України встановлюють з урахуванням Малого Державного Герба України (знак Княжої Держави Володимира Великого та герба Війська Запорізького) та Державний Гімн України (це національний гімн па музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета та приспіву твору Павла Чубинського).