Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини

Правопис прислівників

Два дефіси	віч-на віч, пліч-о-пліч, тет-а-тет, всього-на-всього, де-не-де, будь-що-будь
Дефіс	по-моєму, по-українськи, по-латині, по-перше, на-гора, зроду-віку, рано-вранці, видимо-невидимо, врешті-решт, вряди-годи, без кінця-краю, геть-чисто, десь-інде, не сьогодні-завтра, більш-менш, як-таки, будь-де, казна-як, коли-небудь, сама-самісінька
Разом	дотепер, допізна, нарізно, полегеньку, вшестеро, вперше, удвічі, натроє, уп’ятьох, внічию, передусім, знадвору, достобіса, нашвидкуруч, деінде, вкупі, абияк, врівень, безвісти, безперестанку, внаслідок, вплач, всмак, додому, докупи, заочі, запівніч, збоку, зозла, зсередини, навесні, навиліт, навік, нагору, назустріч, напам’ять, напівдорозі, напідпитку, напоказ, насилу, наспіх, скраю, спідлоба, спідсподу, споконвіків, попідтинню, якраз, натщесерце, напоготові, неспроста
Окремо	в головному, по п’ятеро, без толку, без угаву, в міру, в обріз, в позику,до біса, до вподоби, до речі, з боку на бік, з переляку, на добраніч, на жаль, на льоту, на сміх, не з руки, рік у рік, сам на сам, у стократ, уві сні, кінець кінцем, сама самотою, до останку, на віки вічні

 

Не з різними частинами мови

Разом	Окремо
із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без не: нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, нехлюй	з усіма частинами мови при протиставленні: не горе, а радість; не поважати, а зневажати; не плутано, а чітко; не чужий, а рідний. АЛЕ: озеро невелике, а глибоке
з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо можна замінити синонімами без не-: незгода (розбіжність), неактивний (пасивний), неважкий (легкий), неабияк (ретельно)	із дієсл., дієприсл., числ., прийм., спол., частками, з більшістю займ., деякими присл.: не вгавати, не вистачати, не гаразд, не до речі, не зовсім, не можна, не тільки, не мій, не то, не має (дієслово). АЛЕ: немає (= рос. нет)
у складі префікса недо-,який означає неповноту ознаки чи дії: недооцінка, недорослий, недолюблювати, недобачаючи	із прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ніабо далеко, аж ніяк, зовсім:нікому не відомий, ні до чого не здатний, далеко не приємний, аж ніяк не новий, зовсім не радий
із дієприкметниками, які не мають пояснювальних слів: непередбачений (випадок), нерозв’язана (задача), незмінюване (слово), неприйняті (закони)	із дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова або виконують функцію присудка: ще не зроблений проект, не допущений до іспиту студент, проблеми не вирішені

 

Написання часток

Разом	Дефіс
аби-, ні-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як- у складі будь-якої частини мови: абихто, аніскільки, дедалі, нікого, чимдужче, щосили, якже, якнайбільший. АЛЕ: де-небудь, ні від кого	-бо, -но, -от, -то, -таки,що стоять після слова, до якого відносяться: біжи-бо, стривай-но, так-от, тому-то, приїхав-таки. АЛЕ: таки приїхав
би (б), же(ж), то, щоу складі сполучників та інших часток: ніби, начеб, щодо, мовби, авжеж, атож, аякже, абощо, мовбито. АЛЕ: хотів би, де ж, а вже ж, а як же	казна-, хтозна-, будь-, -небудьу складі прислівників і займенників: будь-хто, казна-скільки, який-небудь, хтозна-навіщо

 

 

МОРФОЛОГІЯ

Самостійні частини мови
Іменник	(хто? що?): стіл, Дніпро
Прикметник	(який? чий?): біле, міський, мамина
Займенник	(хто? що?): я, тебе, цей, абихто, ніякий, самий
Числівник	(скільки? котрий?): два, перший, декілька
Дієслово	(що робити?): писати (інфінітив), прийде, варила, вивчають (особові форми)
— дієприкметник	(який?): знаючий, лежачий, пожовклий, обраний, солений, виритий
— дієприслівник	(що роблячи? що зробивши?): пишучи, лежачи, прибігши, сказавши
Прислівник	(як? де? коли?): тихо, врешті-решт, на жаль, вчора, там
Службові частини мови
Прийменник	на, у, в, під, біля, через, згідно з, навколо, наді, уві, із-за, з-під, коло
Сполучник	і, а, але, що, щоб, коли, як, й, наче, мов, де, хоч, чи, або, аби, адже, бо, тому що, дарма що, оскільки, незважаючи на те що, якщо, проте, зате, однак, якби, так
Частка	ж, лиш, б, нехай, ну, годі, далебі, таки, рівно, майже, не, ні, ані, еге, вже, собі, давай, чи, хіба, навіть, аж, це, ось, справді, атож, мовляв, наче
Вигук	ой, ах, привіт, дякую, ого, о, дзень, ж-ж-ж, ай, ау, бе-е-е, тук-тук, вау, тпру

 

Іменник

Рід

чоловічий	жіночий	середній	спільний
стіл, дядько + учений, академік, суддя + біль, дріб, зяб, кір, степ, полин, толь, нежить, пил, рояль, тюль, рукопис, сажень, Сибір, собака, ступінь, шампунь	шафа, радість + зала, вуаль, адреса, розкіш, нехворощ, путь	вікно, дівча, хлоп’я, ім’я, лоша	заїка, плакса, базіка, лівша, невдаха, сирота, Коваль, староста, нероба, Саша

Число

Тільки однина	Тільки множина
збірні: листя, козацтво, піхота, насіння	процеси з відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, вибори, мандри
абстрактні: сміливість, мир, мислення	речовини, матеріал: дріжджі, макарони
власні назви: Ельбрус, Харків, Англія	парні предмети: окуляри, ножиці, двері
речовини: чай, вода, пісок, фосфор. АЛЕ: мінеральні води, піски Сахари	обряди, звичаї: іменини, оглядини
ігри: шахи, жмурки, шашки
—	почуття, емоції: радощі, ревнощі, пустощі
географічні назви: Альпи, Прилуки, Ромни
назви множинної сукупності чогось: надра, тропіки, джунглі, мемуари

 

Відмінки

Називний	(хто? що?): голова легені пальто метро
Родовий	(кого? чого?): голови легенів/легень пальта метро
Давальний	(кому? чому?): голові легеням пальту метро
Знахідний	(кого? що?): голову легені пальто метро
Орудний	(ким? чим?): головою легенями пальтом метро
Місцевий	(на/у кому? чому?): на голові у легенях упальті у метро
Кличний	(як звертання): голово легені пальто метро

 

Кличний відмінок

-о	чол., жін. р. на -а: дівчино, Миколо
-е (-є)	чол., жін. р. на -я: воле, Надіє + душе, радосте
-ю	пестливі іменники чол., жін. р. на -я: Парасю, бабусю, доню
-у	чол. р. на твердий приголосний (зокрема на г, к, х, ж, ч, ш): конику, синку, Людвігу / Людвіг, слухачу, товаришу
-ю	чол. р. на м’який приголосний: вчителю, Корнію
-е	чол. р. на о, ж, ч, ш, р, із суфіксом -ець: Павле, хлопче, стороже, школяре