Господарська система суспільства та її еволюція.
Логіка викладу питання:
| Господарська система як складова суспільства |
| Суспільство вирішальним чином впливає на стан та розвиток господарської системи, яка є його складовою. На господарське життя впливають також політична (державна влада), соціальна (основні групи і класи), духовно-культурна підсистеми. Важливе значення відіграють природнокліматичні умови господарювання. |
| Функції (призначення) господарської системи в суспільстві пов’язані зі створенням та споживанням матеріальних благ і послуг. Головною метою господарської системи є збереження її від розпаду, при досягненні якої тільки й може вона виконати свої функції. |
| Основу господарської системи, її системоутворюючим зв’язком є економічна залежність відносно відокремлених індивідів від суспільства. Економічна залежність проявляється у суспільному поділі праці та власності на засоби виробництва. Історичний розвиток господарської системи залежить від форм поділу праці та власності, в яких проявляється еволюція економічної залежності індивідів. |
| Етапи історичного розвитку господарської системи обумовлені еволюцією економічної залежності. |
| І етап. |
| Родове суспільство, в якому індивіди об’єднані природними крівнорідними зв’язками. Відсутність суспільної диференціації, суспільної відокремленості людини, натуральне господарство з реципрокним обміном. |
| ІІ етап. |
| Суспільство, що утворюють відокремлені індивіди (після осьового часу). Основа господарського життя – особистісна залежність і відсутність розвинутого поділу праці. Господарська система є невід’ємною (невідокремленою від влади та релігії) сферою – це етап становлення господарської системи. |
| ІІІ етап. |
| Утвердження господарської системи як відносно самостійної сфери суспільства. Господарська система спирається на матеріальну залежність і виступає як товарна (поділ праці, приватна власність, робота на замовлення). |
| ІV етап. |
| Переростання товарної системи у грошово-кредитну господарську систему. Подальший розвиток поділу праці, робота на невідомий ринок, формування протиріччя між виробництвом і споживанням. Вартість як основа оцінки результатів. Господарська система стає ринковою, в якій головним мотивом є отримання прибутку (збагачення). |
| V етап |
| Переростання господарською системою рамок національної держави та входження (інтеграція) в глобальне економічне середовище світового господарства. |
| Місце господарської системи в суспільстві, її призначення; виникнення і основні етапи розвитку. |
| Поняттю господарської системи відводиться основне місце в історичному аналізі господарської сфери |
| Цілі діяльності |
| Суспільні умови |
| Суспільна залежність в господарській сфері |
| виступають як складники зовнішнього середовища, що впливає на структуру та функціонування господарської системи. |
| Господарська система є складником суспільства, що на певному етапі його історичного розвитку відносно відокремився і функціонує самостійно. |
| Методологічні засади формаційної та цивілізаційної парадигм зумовлюють різні підходи до пізнання господарського життя суспільства |
| Формаційний аналіз передбачає зосередження уваги на матеріальних умовах життя людей, на дослідженні необхідних матеріальних благ, їх руху по фазах суспільного виробництва |
| Цивілізаційна парадигма в центр дослідження ставить людину, особливості її суспільної залежності в господарській сфері, суспільні умови та цілі діяльності у процесі створення матеріальних благ і послуг. |
| Людина являє собою базовий (неподільний) елемент суспільства і його господарської системи, що є визначальним у господарському житті. |
| В історичному аналізі господарської сфери суспільства на засадах цивілізаційної парадигми основне місце відводиться поняттю господарської системи, що об’єднує індивідів та утворені ними у процесі господарської діяльності господарські одиниці (форми). |
| Інші підсистеми суспільства: |
| політична |
| соціальна |
| духовно-культурна |
| Звернення до поняття господарської системи обумовлене необхідністю виокремлення в суспільстві як цілісному утворенню економічної сфери. |
| Л ю д и н а |
| Еволюція господарської системи суспільства |
| Відповідно до цього господарські системи змінювалися від взаємодії домогосподарств під впливом зовнішніх чинників на початковому етапі, складної системи взаємозв’язків феодальних господарств, в основі яких лежала особиста залежність людей, - до появи національного господарства, об’єднавчу місію в якому виконують переважно ринок і держава. |
| держав общинного типу (як античне місто-держава-поліс, німецька марка); |
| Суспільства пройшли шлях від: |
| На історичному розвитку господарських систем суспільств відбивається еволюція державного устрою та притаманний йому характер влади. |
| – до національних держав, що спираються на солідарність особисто вільних людей та демократичну організацію влади. |
| держав, що мали форму територіальних та централізованих імперій, влада яких засновувалася на відносинах владарювання-підпорядкування |
| Подібним чином на господарську систему суспільства діють його соціальна та культурна сфери. |
| Історичні типи господарських систем та способи їх організації |
| Співвіснування |
| Симбіоз |
| Синтез |
| Перший етап – общинні державності/територіальні імперії – суспільство натурального господарства. |
| Перші протодержавні утворення: 4-3 тис. р. до н. е. в Азії, Африці, 1 тис. р. до н. е. – в Америці |
| Другий етап - системи товарного господарства, характерний поділ праці. |
| Третій етап – отримання прибутку, перетворення матеріального багатства у гроші, виникнення системи товарно- грошового господарства |
| Етапи розвитку суспільної залежності людей |
| Типи суспільної залежності людей |
| особистісна |
| майнова (економічна) |
| позаекономічна |
| різними причинами суспільної активності людей та різним характером суспільної залежності |
| обумовлені |
| Причини: характер активності як рушійної сили |
| примус |
| матеріальний інтерес, збагачення як рушійна сила |
| на етапі особистісної залежності |
| на етапі майнової (економічної) залежності |
| Проявом системи зв’язків, що поєднують індивідів в процесі реалізації матеріальних інтересів та спричиняють їх активність є відносини, що виникають при створенні, розподілі та привласненні додаткової вартості як форми збагачення (за К.Марксом) |
| Способи організації господарської системи |
| Передбачає формування економічного центру - держави. Обов’язкове підпо-рядкування усіх економічних су-б’єктів рішенням органів державної влади. Реалізація функцій еко-номічного центру забезпечується: прийняття адміністративних рішень, виконнання рішень органами влади |
| Централізований |
| Принцип свободи. Утвердження приватної власності на засоби виробництва (здебільшого зміни під час демократичних революцій). |
| Децентралізований |
 |