Розділ 1. Психологічний аналіз поняття стресу у педагогічній діяльності
Вступ
Ми всі дуже різні, наші ситуації і проблеми теж. Проте, якщо ми застудилися, температура піднімається однаково. Так само однаково, хіба що з невеликими варіаціями, ми реагуємо на стрес. Уникати його неможливо, тому що життя без стресу починається тоді, коли воно закінчується.
Стреси, які виникають у житті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто важче, проте їх все одно доведеться пройти.
Відомо, що людина може переживати стрес як в екстремальних умовах (підкорюючи світовий океан, гори), так і в звичайному житті. При цьому різко зростають як психологічне навантаження, так і вимоги фізіологічної стабільності людини. У своєму житті практично кожна людина відчувала стрес. Актуальність проблеми зумовлена надзвичайною його розповсюдженістю, він виникає через недостатній захист людини від дії несприятливих зовнішніх факторів.
Дуже часто ми повинні виконувати не те що хотілося б, а те, що потрібно. У наше комп'ютерне XXI сторіччя нам постійно не вистачає часу, ми весь час чогось не встигаємо зробити, немає з ким поговорити про свої невдачі, та ми цього й не бажаємо. Зростають навантаження - інформаційні, емоційні - переростають у хронічну психотравмуючу ситуацію й постійне емоційне напруження. Стрес руйнує особистість, є причиною фізіологічних розладів.
Отже, небезпечний не стрес, а те, до чого він може призвести - виснаження. Виснаження на емоційному, інтелектуальному чи фізичному рівні однаково важке; такий стан описують одним страшним словом - дистрес. Він і є тією кімнатою на життєвому шляху, в яку не слід заходити, і з якої рекомендується якнайшвидше вийти.
Звичайно, стрес є складовою життя кожної людини, і його неможливо уникнути, так само, як і потреби пити або спати, але все ж ми можемо спробувати зробити цей процес не таким хворобливим для людей. Головною умовою для зменшення ймовірності виникнення стресів є вміння самостійно знижувати напруження у стресових ситуаціях (релаксація).
У наш час активно вивчається проблема психологічного стресу у трудовій та навчальній діяльності. У вітчизняній та зарубіжній науці почали досить широке вивчення питання впливу інформаційних чинників на діяльність людини та її стани. Вважається, що будь який різновид стресу є в своїй основі інформаційним. Стрес не зводиться лише до емоційного феномену, а детермінується і відображається в мотиваційних, когнітивних, вольових, характерологічних та інших компонентах особистості. Саме тому феномен стресу потребує спеціального психологічного вивчення.
На сьогодні спостерігається тенденція до значного зростання кількості нервових розладів та розладів психіки і поведінки. Довготривале обмеження доступу до специфічної інформації або надлишок інформації викликають порушення вищої нервової діяльності, функцій сну, що є результатом розвитку інформаційних стресів і неврозів та визначено основним вектором нашого дослідження. Тобто адаптація людини до стрімких змін навколишнього середовища набуває все більшого значення для сучасної науки.
Крім того, вивчення даної теми є важливою умовою для оптимізації психічної діяльності, її управління з метою максимального пристосування особистості до мінливих умов середовища.
Проблеми розвитку та діагностики стресів і неврозів досліджувались в роботах Б.Д. Карвасарського, В.Н. Мясищева, А.М. Свядоща, З. Фрейда, А. Адлера, М.М. Хананашвілі, В.А. Бодрова та ін.
У дослідження проблеми адаптації вагомий внесок зробили ряд зарубіжних та вітчизняних вчених, серед яких В.П. Казміренко, В.І. Мєдвєвєва, Г.М. Шевандрін та інші.
Обєктом дослідження є професійний стрес вчителя.
Предмет дослідження - психологічні особливості професійного стресу вчителя та шляхи його подолання.
Метою дослідження є вивчення психологічних особливостей професійного стресу вчителя, що виявляються в його педагогічній роботі.
Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези визначені такі Завдання:
1. Виявити психологічні особливості професійного стресу вчителя та його виникнення.
. Теоретично обґрунтувати та розробити програму з попередження виникнення професійного стресу у вчителів раціональними засобами.
Теоретико-методологічною основою дослідження є основні положення про сутність особистості (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн); механізми та закономірності психічної саморегуляції (Б.Г. Ананьєв, О.Я. Чебикін); концепція стресу Г. Сельє; теорія психологічного стресу Р. Лазаруса та С. Фолкмена; теоретико-прикладні основи професійного формування майбутнього спеціаліста (В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва); теоретичні та методологічні засади соціально-психологічного тренінгу (Л.А. Петровська, О.С. Прутченков, К. Рудестам, Т.С. Яценко).
У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези використовувались такі методи: теоретичний аналіз та систематизація наукових знань з проблеми стресу, психодіагностичні методи дослідження актуальних станів учителів (бесіди, спостереження, естування), психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий), статистичні методи обробки даних (кореляційний та частотний аналіз).
Експериментальна база дослідження.У констатуючому експерименті взяли участь вчителі школи села Городище в кількості 15 людей.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у науковій галузі та в навчальній діяльності при організації навчально-виховного процесу.
стрес педагог професійне вигорання
Розділ 1. Психологічний аналіз поняття стресу у педагогічній діяльності