У таблиці 3 наведено результати впливу крейди та дибутилфталату на модуль пружності поліпропілену за розтягуванням.

За результатами даних таблиці збільшення вмісту пластифікатора приводить до зниження модуля пружності за розтягуванням. Практично не зменшуються пружні характеристики у композицій, модифікованих крейдою. При введенні в композиції наповнювача та пластифікатора спостерігається монотонний зріст модуля пружності зі збільшенням вмісту крейди з 1200 до 1475 МПа. Позитивний сумісний вплив досліджуваних компонентів може бути пов'язаний з тим, що поверхня часток крейди, яка зволожена пластифікатором сприяє утворенню більш стійких структур, а також посиленню взаємодії між ними.

Одержані зразки характеризуються більш високими показниками міцності, високими пружними деформаціями, і як наслідок, збільшеним модулем пружності за розтягування.

Зміна модуля пружності за згибом залежно від вмісту домішок наведена в таблиці 4.

Таблиця 3

Вплив кількості крейди та дибутилфталату на модуль пружності поліпропілену за розтягуванням

№ п/п	Вміст досліджуваного компоненту в композиції, % мас.
	2,5	5,0	7,5	10,0	15,0
Модуль пружності за розтягуванням, МПа
1.	Поліпропілен + крейди
2.	Поліпропілен + дибутилфталат
3.	Поліпропілен + крейда + дибутилфталат

Таблиця 4

Вплив кількості крейди та дибутилфталату на модуль пружності за згибом

№ п/п	Вміст дослідного компоненту в композиції, % мас.
	2,5	5,0	7,5	10,0	15,0
Модуль пружності за згином, МПа
1.	Поліпропілен + крейда
2.	Поліпропілен + дибутилфталат
3.	Поліпропілен + крейда + дибутилфталат

Проведені дослідження показують, що зниження пружності за згибом спостерігається у всіх зразків, модифікованих пластифікатором, порівняно з еталонним зразком. Зменшується значення модулю за згибом при введенні в полімер до 5 % мас. домішок (від 1140 до 996 МПа), а збільшенні вмісту домішок від 7,5 до 15 % мас., практично мало знижує пружність (від 895 до 855 МПа). У зразках, до складу яких введені і наповнювач і пластифікатор, пружні характеристики нижчі ніж у немодифікованого зразка. Після падіння показника до 908 МПа (вміст домішок складає 5% мас.), спостерігається зростання пружності, яке не досягає значень пружності композицій, до складу яких не введені крейда та дибутилфталат.

Вплив кількості дибутилфталату в композиції на ударну в’язкість незначний, аналогічна залежність характерна і для полімерів, наповнених крейдою. Зменшення ударної в’язкості (від 5,33 до 4,25 кДж/м2) для композицій, що вміщують наповнювач і пластифікатор, спостерігається в області концентрацій 2,5 – 7,5 % мас., а збільшення їх вмісту до 15 % мас. призводить до значного зростання від 4,25 до 8 кДж/м2, що перевищує даний показник у не модифікованого поліпропілену ( 5,33 кДж/м2) в 1,5 разів.

Для визначення впливу температури на ударну в’язкість, було досліджено зразки, що вміщували крейду (2,5 – 15,0 % мас.) та пластифікатор (5 %мас.), які кондиціонували при температурах 20, 0, -10, -20, -400С.

Зниження температури призводить до зменшення рухомості макромолекул, що зменшує високоеластичні властивості полімерного виробу, збільшує крихкість, зменшує ударну в’язкість. Слід зазначити, що зниження протидії удару спостерігається до температури -20 0С (для не модифікованого поліпропілену до -100С), це свідчить про незначне збільшення морозостійкості. Подальше зниження температури мало змінювало стійкість зразків до удару.

Висновки. Для промислового використання полімерних композицій з задовільними фізико – механічними характеристиками можна рекомендувати поліпропіленові композиції, до складу яких входить 5% мас. крейди та 5 % дибутилфталату.

Список літератури:

1. Крыжановский В.Е., Бурлов В.В., Паниматченко А.Д., Крыжановский А.В. Технические свойства полимерных материалов. //2-е изд. – СПб. – Профессия.– 2005. – 248 с.

2. Попенко Г.В. Мякухина В.Т., Шарун О.П., Твердохлєбов Д.О. //Крейдонаповнені поліпропіленові композиції для промисловості К.: Тези 9-ї Української конференції з високомолекулярних сполук, 2000, 1 с.

 

УДК 66.094.524.55.097.135

 

Стариченко Е.В., Попов Е.В., Исак А.Д.