Зв’язок і автоматизація управління системою

Для забезпечення оперативного управління і контролю за роботою каналів і споруд зрошувальна система повинна бути забезпечена надійними засобами зв’язку та сигналізації. У проекті необхідно встановити пункти і види зв’язку, визначити, на яких спорудах і до яких процесів їх роботи може бути застосовано автоматику і телемеханіку.

Треба визначити протяжність ліній зв’язку, потрібну для УЗС і ЕД кількість телефонної апаратури, рацій і транспортних засобів – автомашин, мотоциклів, човнів, велосипедів і коней (Додаток IV, табл. 4.1). Вартість телефонних ліній складає 300 грн./км, а апаратури зв’язку – 1-2 грн./га, засобів автоматизації управління системою – 18 грн./га, транспортних засобів – 2-3 грн./га. Організацію зв’язку та сигналізації на системі необхідно представити в проекті відповідною схемою (рис.4).

Література: [1] c. 256…276; [3] c. 34…36, 328…344.

Рис. 2.3. Схема ліній зв’язку.

Сумарні об’єми і вартість устаткування і оснащення системи потрібно представити в підсумковій відомості по експлуатаційних дільницях згідно форми табл. 5. До цієї ж відомості включають необхідні для проведення ремонтних робіт машини, механізми, інструменти та обладнання (Додаток IV, табл. 4.4.2.), вартість яких прийняти розміром 5-7 грн./га, вартість обладнання лабораторії складає 1-2 грн./га зрошуваної площі.

Таблиця 2.3.

Відомість експлуатаційного обладнання і оснащення системи

Найменування обладнання	Кількість
УЗС	ДГЖ	І ЕД	ІІ ЕД	ІІІ ЕД	Всього
1	2	3	4	5	6	7
1. Гідрометричні пости
На джерелі зрошення	-		-	-	-
Балансового обліку	-
Оперативного обліку	-	-
Господарського обліку	-	-
ІІ. Гідромеліоративні створи
Кількість створів		-	-	-	-
Протяжність створів, км	-	-	15,0	16,0	17,0	48,0
Режимні свердловини	-	-
ІІІ. Засоби зв’язку, сигналізація
Телефонна лінія, км	-	3,0	32,0	28,0	24,0	87,0
Комутатор		-	-	-	-
Телефонна апаратура
Розетки	-
Засоби автоматизації
IV. Експлуатаційні шляхи
Протяжність, км	-	3,0	10,0	14,0	12,0	39,0
V. Лісонасадження
Площа, га	-	0,6				444,6
VI. Транспортні засоби
Автомобілі легкові		-
Автомобілі вантажні
Мотоцикли
Мопеди	-
Велосипеди	-	-
Човен	-		-	-	-
VII. Машини, механізми та обладнання
Грейдери		-	-	-	-
Бульдозери		-	-	-	-
Пересувні майстерні		-	-	-	-
Автокрани		-	-	-	-
Автоцистерна		-	-	-	-
Екскаватори		-	-	-	-
Косарки		-	-	-	-
Скрепери		-	-	-	-
Пневмотрамбовки		-	-	-	-
Компресорні установки		-	-	-	-
Зварювальний апарат		-	-	-	-
Лабораторне обладнання (комплект)

Планові показники внутрішньогосподарського водокористування:

1) площа зрошення нетто ( ) в га – підсумок по гр. 3;

2) площа поливу в гектарополивах ( ) в га – підсумок наведений в графі останньої декади поливного періоду в строчці “Площа поливу всіх культур наростаючим підсумком”;

3) потреба господарства у воді за весь зрошувальний період в тис.м³:

- на полях ( )– підсумок по гр. 11;

- в точках водовиділу ( ) – підсумок по гр.13;

4) загальний коефіцієнт корисної дії внутрішньогосподарської мережі:

5) потреба господарства у воді в точці водовиділу за декаду в тис.м³:

- максимальна ( , перша декада червня);

- середня ( ),

де: n_g – кількість декад за поливний період в яких проводяться поливи;

- мінімальна ( , друга декада квітня).

6) середньодекадні витрати води в точці водовиділу в м³/с при таких потребах господарства:

- максимальній ( ),

де: 10 – кількість діб в декаді, 86400 кількість секунд/добу;

- середній ( );

- мінімальний ( );

7) середньозважена зрошувальна норма в м³/га:

;

8) середнє число поливів:

2.4. Системний план забору і розподілу води

Забір води із джерела зрошення, розподіл її по системі та подача господарствам здійснюється по диспетчерському графіку, який складено на основі внутрішньогосподарських планів водокористування.

У курсовому проекті витрати води, що подається в точки виділу, потрібно визначити, використовуючи дані про потребу води на типовій зрошуваній ділянці господарства, для якої складено внутрішньогосподарський план водокористування.

Для розробки диспетчерського графіка необхідно скласти схему зрошувальної системи, на якій наносяться всі міжгосподарські канали, точки виділу води господарствам, вузли водорозподілу, довжина ділянок каналів між вузлами водорозподілу, границі експлуатаційних дільниць (рис.5).

Рис. 2.4. Експлуатаційна схема зрошувальної мережі.

Форма диспетчерського графіку забору та розподілу води по зрошувальній системі наводиться в таблиці 10. Складання диспетчерського графіка починається з заповнення перших трьох граф, порядок котрого зрозумілий із прикладу приведеного в табл. 10. і на рис. 5. Графа 4 заповнюється по даних табл. 1 (Відомість експлуатаційних дільниць зрошувальної системи). Коефіцієнт пропорційності (гр. 5) являє собою відношення площі нетто, яку обслуговує дана точка виділу ( ), до площі нетто типової зрошуваної ділянки господарства ( ), для якого складено внутрішньогосподарський план водокористування:

Декадні витати каналів по вузлах системи визначаються, виходячи із потреби води в кожній точці виділу.

Витрати води в точках виділу визначаються на основі даних про потребу води в типовій зрошуваній ділянці господарства пропорційно площам, які обслуговуються цими точками.

У курсовому проекті графік забору та розподілу води пропонується скласти лише для трьох характерних декад: з максимальними витратами (гр. 6), середніми (гр. 7) та мінімальними (гр. 8). В наведеному прикладі такими значеннями, як це видно із планових показників внутрішньогосподарського водокористування (показник 6), відповідно будуть:

, та м³/с.

Визначаємо витрати для характерних декад (гр. 6, 7 та 8 табл. 3.7) у всіх інших точках виділу із виразу:

Так для точки виділу 8 вони будуть рівними:

м³/с

Декадні витрати по вузлах системи визначаються шляхом підрахунку їх знизу вверху, тобто від нижчерозміщених до вищерозміщених вузлів. При цьому враховуються втрати води на фільтрацію при транспортуванні її від вузла до вузла.

Втрати на фільтрацію визначаються залежно від витрати каналу по формулі, яка наведена на стор. 30. Наприклад в декаді з максимальними витратами води із вузла VI повинно бути подано в дві точки виділу: в точку 8 – 0,910 м³/с, в точку 9 – 1,092 м³/с, таким чином витрати вузла VI повинні бути рівними:

м³/с

Для того, щоб на вузол VІ поступила така кількість води, то в вузлі V необхідно до цієї кількості води додати ще втрати води на фільтрацію на ділянці каналу між цими вузлами (на ділянці каналу 2К довжиною 4,1 км, див рис. 5), тобто:

де: V_e – втрати води на фільтрацію у відсотках до витрат каналу на 1 км його довжини;

l – довжина каналу в км.

м³/с

Таблиця 2.4.