Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
Економічна оцінка заходів з охорони праці
Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 5.2) складається з:
- економії від зменшення професійної захворюваності;
- економії від зменшення випадків травматизму;
- економії від зниження плинності кадрів;
- економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Таблиця 5.2.
Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
| Найменування груп показників економії | Складові річної економії |
| Економія від зменшення професійної захворюваності | - заробітної плати; - за рахунок собівартості продукції; - коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності |
| Економія від зменшення випадків травматизму | - заробітної плати; - за рахунок собівартості продукції; - коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності |
| Економія від зниження плинності кадрів | - за рахунок собівартості продукції; - збільшення прибутку; - у витратах на підготовку кадрів |
| Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах | - заробітної плати; - витрат на лікувально-профілактичне харчування; - витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів |
Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Скорочення витрат робочою часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (Д) визначається за формулою:
,
де Д1, Д2- кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;
Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
2. Зростання продуктивності праці (W):
,
де Зв - вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;
РП - вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):
,
де Чср - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
ЗР - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат (ЕС):
,
де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги потимчасовій непрацездатності (ЕСС):
,
де ПД - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (ЕРЗ):
,
де Е3, ЕС, ЕСС - відповідно складові економії за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (ЕРТ):
,
де Е3, ЕС, ЕСС - відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.
8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадрів (ЕПК) розраховується за формулою:
,
де ЧЗ1, ЧЗ2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
ДП - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше;
ЗВ - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.
9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня (ЕСД) розраховується за формулою:
,
де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника; ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; 
, 
-чисельність працівників, які мають право на скорочений чий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.
11 Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕДВ):
,
де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника; , 
- чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; 
, 
- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.
12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці (ЕТС):
,
де ФС - ефективний фонд робочого часу; ЗРВ - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах; ЗГП середньогодинна тарифна ставка працівників припогодинній оплаті за працю в несприятливих умовах; 
, 
- чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів; 
, 
- чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЕЛП):
,
де gЛП - денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника; 
, 
- кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів; 
, 
- чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.
14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (ЕСХ):
,
де ЕСХ - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; 
, 
- чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах (ЕРПК):
,
16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві ЕР, визначається за формулою:
,
За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень - на 2-5%.
Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в наступному порядку:
- визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим і впроваджуваним варіантами:
- визначаються витрати на реалізацію заходів;
- розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;
- розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.
Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.