Задача вивчення дисципліни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

РОБОЧА ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання контрольних завдань з дисципліни

Quot;Експлуатація та обслуговування машин" для студентів

спеціальності 6.090200 "Колісні та гусеничні транспортні засоби" та "Двигуни внутрішнього згоряння"

Заочної форми навчання

Робоча програма, методичні вказівки до виконання контрольних завдань з дисципліни "Експлуатація та обслуговування машин" для студентів спеціальності 6.090200 "Колісні та гусеничні транспортні засоби"' та "Двигуни внутрішнього згоряння" заочної форми навчання. /Укладачі: В.І. Кубіч, О.В. Дударенко - Запоріжжя: ЗНТУ, 2010.-30с.

Укладачі: В.І. Кубіч, ст. викл.

О.В. Дударенко, к.т.н., доцент

Рецензент: В.Х. Козирев, к.т.н., доц.

Відповідальний за випуск: В.І. Кубіч, ст. викл.

Затверджено

на засіданні кафедри "Автомобілі''

Протокол № 5 від 18.02.2010 р.

Зміст

стор.

Вступ……………………………………………………………...
1 Робоча програма……………………………………………...... 1.1 Ціль викладання дисципліни ……………………………... 1.2 Задача вивчення дисципліни………………………………
2 Зміст дисципліни………………………………………………. 2.1 Основні положення з експлуатації машин (2 год.)………. 2.2 Експлуатаційно-технічні та експлуатаційно- економічні показники роботи автомобільного транспорту (2 год.)…………………………………………. 2.3 Експлуатаційні властивості автомобілів (2 год.)………… 2.4 Технічні характеристики й експлуатаційно- економічні показники автомобільних доріг і перетинань (2 год.)…………………………………………. 2.5 Технічне обслуговування і поточний ремонт автомобілів (2 год.)…………………………………………. 2.6 Причини втрати автомобілем працездатності (2 год.)….. 2.7 Сучасні способи відновлення деталей (2 год.)…………...
3 Методичні вказівки …………………………………………….
3.1 Контрольна робота № 1…………………………………….
3.2 Контрольна робота № 2……………………………………
Рекомендована література……………………………………….
Додаток А…………………………………………………………
Додаток Б……………………………………………………........

ВСТУП

Курс лекцій «Експлуатація та обслуговування машин» для студентів спеціальності 6.090200 "Колісні та гусеничні транспортні засоби" та "Двигуни внутрішнього згоряння" підпорядкований загальним принципам вивчення: аналіз і оцінка основних положень та рекомендацій, дається на базі пред’явлених вимог та класифікаційних ознак.

Методичні вказівки мають мету допомогти студентам отримати теоретичні знання та придбати можливість отримати відповідні первісні вміння щодо оцінки ефективності роботи рухомого складу автотранспортного підприємства та розробки маршрутного технологічного процесу відновлення однієї з деталей автомобіля (двигуна).

РОБОЧА ПРОГРАМА

«Експлуатація та обслуговування машин » є дисципліною, що формує основи знань за фахом "Колісні та гусеничні транспортні засоби" та «Двигуни внутрішнього згоряння», розвиває спеціальне мислення і є необхідною для одержання інших знань.

Ціль викладання дисципліни

Метою викладання дисципліни є формування в студентів знань і вмінь в області експлуатації й ремонту автомобілів, необхідних фахівцям для створення ефективної, надійної й безпечної техніки, що відповідає сучасним вимогам високого рівня світового автомобілебудування.

Задача вивчення дисципліни

Відповідно до кваліфікаційної характеристики студенти у результаті вивчення дисципліни повинні знати:

- складові експлуатації автомобіля, їх зміст;

- експлуатаційно-технічні й експлуатаційно-економічні показники роботи автомобільного транспорту й шляхи їх поліпшення;

- експлуатаційні властивості автомобіля й заходи щодо їх підвищення;

- технічні характеристики й експлуатаційно-економічні показники автомобільних доріг;

- вплив природно-кліматичних, дорожніх і транспортних умов експлуатації на ефективність автотранспортних засобів;

- систему технічного обслуговування й ремонту автомобілів, принципи формування й шляхи її вдосконалювання;

- технологічні процеси технічного обслуговування, діагностування й ремонту автотранспортних засобів.

Уміти:

- розробляти вимоги до конструкції автотранспортних засобів, що випливають із особливостей їх експлуатації в різних дорожніх, природно-кліматичних і транспортних умовах;

- діагностувати автомобіль, його вузли й агрегати;

- використати отримані знання при розробці конструкції автотранспортних засобів;

- володіти раціональними прийомами пошуку й використання науково-технічної інформації;

- здійснювати заходи щодо запобігання виробничого травматизму й професійних захворювань, захисту навколишнього середовища.

В процесі вивчення дисципліни студент виконує контрольні роботи та складає іспит.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

2.1 Основні положення з експлуатації машин (2 год.)

Поняття «експлуатація виробу», складові експлуатації машин, їх зміст; використання машин за призначенням. Класифікація умов експлуатації й рухомого складу автомобільного транспорту. Фактори впливу на технічний стан та надійність машин. Значення технічного стану механізмів на підтримку надійності, динамічних і економічних якостей автомобіля, на зниження дорожньо-транспортних випадків, шуму й забруднення повітряного басейну.

2.2 Експлуатаційно-технічні та експлуатаційно-економічні показники роботи автомобільного транспорту (2 год.)

Елементи транспортної роботи і їхні вимірники. Показники: технічної готовності й випуску; використання рухомого складу по пробігу, вантажопідйомності й місткості. Середня довжина їздки. Технічна й експлуатаційна швидкості руху. Шляхи підвищення експлуатаційної швидкості руху автомобілів.

Визначення продуктивності й собівартості роботи автомобілів під час перевезення вантажів і пасажирів. Залежність продуктивності автомобіля від простою під навантаженням і розвантаженням, технічної швидкості руху й використання вантажопідйомності. Структура собівартості перевезень. Шляхи підвищення продуктивності автомобілів і зниження собівартості перевезень. Вплив конструкції рухомого складу на показники його роботи. Техніко-економічна оцінка досконалості конструкції автомобіля.

2.3 Експлуатаційні властивості автомобілів (2 год.)

Системний підхід як методологія розгляду експлуатаційних властивостей автомобіля. Причини зміни при експлуатації тягової й гальмової динамічності, стійкості й керованості. Експлуатаційні нормативи динамічності. Експлуатаційні заходи щодо підтримки заданого рівня властивостей.

Інтегральний показник економічності автомобіля. Паливна економічність. Лінійні норми витрати палива. Шляхи підвищення економічності.

Безпека системи автомобіль-водій-дорога. Активна, пасивна, після аварійна й екологічна безпека. Показники властивостей їх взаємозв'язок. Захист навколишнього середовища. Заходи щодо підвищення безпеки автомобіля.

Ергономічність автомобіля як сукупність властивостей гігієнічних, антропометричних, фізіологічних, психологічних. Шляхи її поліпшення.

Надійність та її складові: безвідмовність: довговічність, ремонтопридатність; збереженість; визначення; показники. Гарантійні строки й наробітки. Методика й практика призначення гарантій. Керування надійністю автомобілів на стадії проектування й виготовлення.

2.4 Технічні характеристики й експлуатаційно-економічні показники автомобільних доріг і перетинань (2 год.)

Класифікація автомобільних доріг. Технічні характеристики елементів доріг у плані: поперечному й поздовжньому профілях. Дорожні одяги й покриття.

Вагові й габаритні обмеження автомобілів. Експлуатаційно-економічні показники різних типів доріг. Вплив конструкції елементів доріг на ефективність роботи автомобілів і безпека руху. Залежності експлуатаційних показників роботи рухомого складу від рівності дорожнього покриття. Вплив рівності доріг на стомлюваність водія, безпека руху, динамічну навантаженість механізмів, витрати палива й запасних частин.

Вимоги відповідності конструкції автомобілів технічним характеристикам доріг, викладених у Будівельних Нормах і Правилах проектування й будівництва автомобільних доріг.

2.5 Технічне обслуговування і поточний ремонт автомобілів (2 год.)

Система технічного обслуговування й ремонту автомобілів. Види технічного обслуговування й періодичність їх виконання. Методика визначення оптимальних режимів технічного обслуговування. Коректування періодичності й трудомісткості робіт технічного обслуговування й ремонту.

Роботи, що проводяться під час технічного обслуговування: прибиральні, мийні й полірувальні; заправні роботи; кріпильні роботи. Обладнання для проведення робіт. Вимоги до конструкції автомобіля після проведення вказаних робіт.

Контрольно-діагностичні й регулювальні роботи. Місця діагностики в технологічному процесі технічного обслуговування й ремонту автомобілів. Класифікація діагностичних робіт. Загальна й поелементна діагностика.

Методи діагностики технічного стану: кривошипно - шатунного та газорозподільного механізмів; систем живлення. Визначення токсичності та димності відпрацьованих газів. Граничнодопустимі норми змісту окису вуглецю (ДСТУ 4276-2004) у відпрацьованих газах, з бензиновим двигуном і змісту димності (ДСТУ 4277-2004).

Контроль технічного стану зчеплення, коробки передач, карданної передачі, заднього мосту. Перевірки й регулювання конічних підшипників і зачеплення зубчастих коліс головної передачі.

Контроль технічного стану механізмів ходової частини автомобіля. Перевірка затягування підшипників і кутів установки керованих коліс. Вплив установки керованих коліс на зношування шин і керованість автомобіля. Оптичні й переносні прилади для визначення кутів установки керованих коліс.

Контроль технічного стану рульового механізму, гальм з гідравлічним і. пневматичним приводом.

Вимоги до конструкції автомобіля при виконанні діагностичних і регулювальних робіт механізмів трансмісії, ходової частини й органів керування. У будоване діагностування.

Контроль технічного стану електрообладнання: перевірки акумуляторної батареї, генератора змінного струму, реле-регулятора, стартерів, системи запалювання. Способи й обладнання для перевірки й регулювання фар. Вимоги до конструкції автомобіля, пропоновані при виконанні електротехнічних робіт.

Мащення двигуна, агрегатів трансмісії й ходової частини автомобіля. Вплив якості мащення на працездатність механізмів і вартість виконуваних робіт. Централізована система мащення автомобілів і причепів. Основні вимоги до конструкції автомобіля, що забезпечують високу надійність, простоту, зручність і низьку вартість виконання мастильних робіт.

Експлуатація автомобільних шин: балансування й ремонт. Способи й обладнання для статичного й динамічного балансування коліс. Основні вимоги до конструкції автомобіля, що забезпечують зручність виконання шинних робіт і високу працездатність шин.

Методи організації робіт технічного обслуговування автомобілів. Універсальні й спеціальні пости. Потокові лінії для щоденного, першого і другого технічних обслуговувань. Вплив організації робіт на продуктивність праці і якість їх виконання.

Призначення й зміст робіт поточного ремонту автомобілів. Обладнання й пристосування, використовувані при поточному ремонті. Пристосованість сучасних автомобілів до виконання робіт поточного ремонту. Вимоги до конструкції автомобіля відносно зручності виконання поточного ремонту. Техніка безпеки при технічному обслуговуванні й ремонті автомобілів.

Значення поліпшення експлуатаційної технологічності автомобіля на зниження витрат по технічному обслуговуванню й ремонту, підвищенню надійності роботи його механізмів і зменшенню собівартості перевезень. Показники експлуатаційної технологічності вузлів, механізмів і агрегатів автомобілів. Показники стандартизації й уніфікації.

2.6 Причини втрати автомобілем працездатності (2 год.)

Характеристика шкідливих процесів, що викликають відмови автомобілів. Зноси деталей. Припустимі й граничні зноси. Види зношування деталей за ДСТ 16429-70. Вплив на зношування якості поверхні, умов експлуатації. Методи й способи підвищення зносостійкості деталей у процесі їх виготовлення й відновлення.

Втомні й корозійні ушкодження деталей. Вплив на втомленість металу дефектів поверхневого шару, що виникають у результаті зношування деталей, підготовки їх до відновлення, особливостей структури металопокриттів і механічної обробки. Заходи щодо зниження втомленості металу.

Методи забезпечення необхідних зазорів і натягів у сполученнях при використанні деталей із припустимим зношуванням.

2.7 Сучасні способи відновлення деталей (2 год.)

Способи відновлення деталей за допомогою механічної обробки: спосіб ремонтних розмірів і область його застосування; градації ремонтних розмірів; переваги й недоліки способу.

Спосіб відновлення постановкою додаткових деталей: застосовність способу при відновленні корпусних деталей і різьбових поверхонь. Способи забезпечення міцності з'єднання додаткових деталей з основними.

Способи відновлення початкових розмірів деталей і посадки сполучень. Відновлення деталей із сірого чавуну газовим і електродуговим зварюванням. Технологічний процес заварки тріщин у корпусних деталях. Особливості зварювання деталей з алюмінієвих сплавів. Матеріали і флюси, застосовувані при зварюванні алюмінієвих деталей. Відновлення деталей наплавленням відкритою дугою: область застосування способу.

Відновлення деталей зварюванням у середовищі захисних газів: область застосування, переваги й недоліки способу; заходи щодо забезпечення якості наплавленого металу; зварювальний дріт для зварювання й наплавлення; технологічний процес наплавлення малогабаритних деталей класу валів.

Відновлення деталей автоматичним наплавленням під флюсом: область застосування, переваги й недоліки способу; способи наплавлення циліндричних, шліцевих і різьбових поверхонь; вибір електронного дроту, флюсу й режимів наплавлення різних деталей; технологічний процес наплавлення на прикладі відновлення шийок колінчатих валів.

Відновлення деталей вібродуговим наплавленням: сутність способу вібродугового наплавлення; особливості структури наплавленого металу; область застосування, переваги й недоліки способу; технологічний процес наплавлення на прикладі відновлення шийок валів коробки передач.

Відновлення деталей способом тиску: сутність способу; види обробки тиском, використовувані для відновлення деталей; область застосування способу тиску для відновлення початкових розмірів зношених деталей осіданням, роздачею, обтисненням; приклади відновлення деталей тиском.

Відновлення деталей хромуванням: сутність процесу, його переваги й область застосування; відновлення деталей покриттям твердим зносостійким хромом; состави електролітів і режими хромування; технологічний процес хромування деталей; недоліки процесу хромування; приклади відновлення деталей хромуванням; удосконалення процесу відновлення деталей хромуванням.

Відновлення деталей залізненням: особливості й переваги процесу залізнення деталей у порівнянні із хромуванням; електроліти й режими залізнення деталей; область застосування; вплив умов електролізу на експлуатаційні властивості покриттів; технологічний процес відновлення деталей залізненням.

Відновлення деталей синтетичними матеріалами: основні синтетичні матеріали, застосовувані при ремонті автомобілів; область застосування.

Вимоги ремонтопридатності деталей при відновленні сучасними способами.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Контрольні роботи виконуються у відповідності до ДСТУ 3008-95 в окремих зошитах, або на листах формату А4 тільки рукописно, комп’ютерне виконання не допускається.

Студенті, які не виконали та не представили у визначений час, контрольні роботи до іспитів не допускаються.

Контрольна робота № 1

Для автотранспортного підприємства, що складається з п'яти груп (додаток А), визначити коефіцієнти використання рухомого складу, пробігу і робочого часу, середньодобовий пробіг, середню довжину їзди з вантажем, середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, технічна і експлуатаційна швидкості руху і продуктивність інвентарного парку (ткм/авт-год.).

Основні початкові дані для вирішення завдання приймаються по додатку А (по останній цифрі шифру), а обліковий склад - по табл. 3.1 (по передостанній цифрі шифру).

Номінальну вантажопідйомність прийняти для автомобілів: ГАЗ-52-03-2500 кг, ГАЗ-53А-4000 кг, ЗІЛ-130-76-6000 кг, МАЗ-5335-8000 кг, МАЗ-5549-8000 кг, МАЗ-5429-13500 кг, КамАЗ-5320-8000 кг.

Таблиця 3.1

Параметр	Група автомобілів	Варіант (передостання цифра шифру)

Обліковий склад




Кількість працюючих автомобілів

Приклад рішення завдання

Час перебування кожної одиниці парку рухомого складу в тому або іншому стані визначається в днях Д або годиннику t. Календарний час (дні, години) перебування автомобіля (причепа, напівпричепа) на автотранспортному підприємстві Д_и (t_u) розділяється на час знаходження його в стані, готовому до експлуатації Д_г.е. (t_г.е_.)_,в експлуатації Д_е (t_e) в технічному обслуговуванні і ремонті Д_р (t_p), час простою в справному стані Д_п (t_п). Тоді

Таблиця 3.2 - Початкові дані

Група авто	Облік, склад	Кіл. роб. авто	Кіл. днів	Кіл. роб. днів	Час в наряді, год.	Факт, пл. н.	Відст., км	Вид завантаж.	Кіл. їздок	Час вантаж./ розвантаж.
						13.0	ЗО	в обидва кінця		0.6
						13.3		в обидва кінця		0.5
						13.5		в обидва кінця		0.6
						13.2		в обидва кінця		0.6
						13.1		в обидва кінця		0.7

Для всього парку рухомого складу відповідно використовується сумарне число автомобіле-днів АД (автомобіле-годин At) перебування в тому або іншому стані всіх одиниць парку рухомого складу

Таким чином, для парку, наприклад, календарні автомобіле-дні

За допомогою розглянутих вимірників розраховується тільки загальний час перебування автомобілів в різних станах. Для оцінки ступеня використання парку рухомого складу за часом прийнята система відносних показників.

Коефіцієнт технічної готовності К_т характеризує готовність рухомого складу до виконання перевезень. Для парку рухомого складу за Д_и календарних днів він є відношенням кількості автомобіле-днів перебування рухомого складу в технічно справному стані АД_г.е. до кількості календарних автомобіле-днів АД_и.

Результати розрахунку зведемо в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Визначення коефіцієнта технічної готовності К_т

Група авто.	Кіл. днів	Кіл. роб. днів	К_т
			0.95
			0.925
			0.90
			0.95
			0.925

Загальний пробіг L одиниці рухомого складу за час знаходження на лінії включає (для вантажних перевезень):

- пробіг з вантажем L_в, що є робочим (продуктивним), оскільки на ньому проводиться транспортна робота;

- пробіг без вантажу, що підрозділяється на холостий L_x і нульовий L_н.

Холостим є пробіг без вантажу, що здійснюється при подачі рухомого складу від пункту розвантаження до пункту вантаження. Нульовим вважається пробіг, пов'язаний з подачею рухомого складу від пункту стоянки до пункту вантаження і з пункту розвантаження в пункт стоянки. До нульового пробігу відносять також всі пробіги. пов'язані із заїздами на заправку, технічне обслуговування, ремонт, для зміни водіїв і т.д.

Таким чином,

Результати розрахунків зведемо в табл. 3.4 при цьому нульовий та холостий пробіг рівні 5км.

Таблиця 3.4 - Визначення добового пробігу п.с.

Група авто.	Облік, склад	Кіл. раб. авто.	Кіл. днів	Кіл. роб. днів	Відст., км	Вид завантаж.	Кіл. їздок	Час вантаж./ розвантаж.	Пробіг з вантажем. км/доб.	Загал. пробіг, км
						в обидва кінця		0.6
						в обидва кінця		0.5
						в обидва кінця		0.6
					2S	в обидва кінця		0.6
						в обидва кінця		0.7

Для оцінки ступеня використання рухомого складу по пробігу застосовують коефіцієнти використання пробігу і нульових пробігів.

Коефіцієнт використання пробігу визначається як відношення пробігу з вантажем до загального пробігу за певний проміжок часу:

коефіцієнт нульових пробігів

Ступінь використання пробігу залежить від взаємного розташування навантажувально-розвантажувальних пунктів і наявності вантажів на них, розміщення пункту стоянки рухомого складу щодо пунктів вантаження-розвантаження і т.д. На коефіцієнти і може впливати також конструкція автомобіля, зокрема, пристосованість до перевезення конкретних вантажів, паливна економічність.

Технічна швидкість V_T є середньою швидкістю за час руху

Технічна швидкість залежить від ряду техніко-експлуатаційних чинників, що обумовлюють роботу рухомого складу на лінії. Великою мірою на V_T впливають конструктивні особливості рухомого складу, в першу чергу його тягові і гальмівні якості, керованість, стійкість, маневреність, надійність і т.д. Технічна швидкість залежить також від умов, в яких працює пересувний склад (тип дорожнього покриття, ширина проїжджої частини, інтенсивність руху, кліматичні і метеорологічні умови, кваліфікація водіїв та ін.).

Дані для розрахунку занесені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Визначення технічної швидкості автомобіля

Група авто.	Час в наряді, год.	Відстань, км	Вид завантаж.	Кіл. їздок	Час вантаж./ розвантаж.	V_T
			в обидва кінця		0.6
			в обидва кінця		0.5	37.2
			в обидва кінця		0.6	44.22
			в обидва кінця		0.6	49.1
			в обидва кінця		0.7	45.6

Експлуатаційна швидкість V_e - це умовна середня швидкість автомобіля за час знаходження його на лінії

Дані для розрахунку занесені в таблицю 3.6.

Таблиця 3.6 - Визначення експлуатаційної швидкості автомобіля

Група авто.	Час в наряді, год.	Відст., км	Вид завантаж.	Кіл. їздок	V_e
			в обидва кінця		23.57
			в обидва кінця
			в обидва кінця
			в обидва кінця
			в обидва кінця		23.5

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності Y - визначається як відношення маси фактично перевезеного вантажу за Z_e їздок до маси вантажу, який можна було б перевезти при повному використанні номінальної вантажопідйомності автомобіля т_в.н.:

Автомобіль МАЗ-5429 має вантажопідйомність 13500 кг. Результати розрахунку заносимо в табл. 3.7.

Таблиця 3.7 - Визначення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності

Група авто.	Облік, склад	Кіл. раб. авто.	Кіл. днів	Кіл. роб днів	Факт. пл. н.	Вид завантаж.	Кіл. їздок
					13.0	в обидва кінця		0.96
					13.3	в обидва кінця		0.985
					13.5	в обидва кінця		1.0
					13.2	в обидва кінця		0.974
					13.1	в обидва кінця		0.97

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності _дин. - відношення фактично виконаної транспортної роботи до роботи, яка могла б бути виконана при повному використанні номінальної вантажопідйомності автомобіля т_в.н. за пробіг з вантажем L_в

Він дозволяє оцінити ступінь використання вантажопідйомності автомобіля з урахуванням відстані перевезення вантажів. У разі виконання перевезення з постійною довжиною їзди або при постійній масі вантажу, що перевозиться за кожну їзду, коефіцієнти _ст., і _дин., рівні.

Кількісні значення показників використання вантажопідйомності залежать від ступеня відповідності типу рухомого складу характеру вантажу, що перевозиться, від щільності вантажу, правильності його укладання, дорожніх і кліматичних умов, організації перевізного процесу.

Під продуктивністю рухомого складу автомобільного транспорту розуміється об'єм транспортної продукції, проведений за одиницю часу. Продуктивність вантажного автомобіля - це маса перевезеного вантажу (у тоннах) або виконана транспортна робота (у тонно-километрах) за одиницю часу. Продуктивність вантажного автомобіля, віднесена до 1 год. перебування його на лінії, називається годинною продуктивністю автомобіля.

Для зручності аналізу виразимо продуктивність автомобіля через відповідні показники, що характеризують ступінь використання автомобіля в період експлуатації.

За відправний момент візьмемо експлуатаційну швидкість V_e, яка чисельно рівна пробігу L_год_. автомобіля за 1 год. перебування на лінії, тобто .

При такому підході пробіг з вантажем за 1 год. перебування автомобіля на лінії

Якщо довжина їзди з вантажем L_їз.в., то кількість їзди за одну годину

За одну їзду автомобіль перевозить т_в.н. _ст. тонн вантажу. Звідси маса перевезеного вантажу (у тоннах) за 1 год. перебування на лінії, тобто годинна продуктивність автомобіля

Транспортна робота (у тонно-километрах), виконана за 1 год. перебування автомобіля на лінії, тобто годинна продуктивність автомобіля (т · км/ч).

Дані розрахунків продуктивності занесемо в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 - Визначення транспортної роботи

Група авто.	Факт. пл. н.	Відст., км	Вид завантаж.	Кіл. їздок		W_т
	13.0		в обидва кінця		0.96	16.54
	13.3		в обидва кінця		0.985	13.3
	13.5		в обидва кінця		1.0	13.5
	13.2		в обидва кінця		0.974	13.2
	13.1		в обидва кінця		0.97	17.83

Для парку рухомого складу розрізняють продуктивність робочого і облікового (інвентарного) парку.

Продуктивність робочого парку визначається на 1 автомобіле-годину перебування автомобілів на лінії.

Продуктивність облікового парку розраховується на 1 календарну автомобіле-годину перебування автомобіля на автотранспортному підприємстві.

Сумарна продуктивність інвентарного парка автомобілів

Контрольна робота № 2

Розробити маршрутний технологічний процес відновлення однієї з деталей автомобіля (двигуна). Перелік деталей і автомобілів (двигунів) приводиться в табл. 3.9. Вибір варіанту завдання проводиться по двох останніх цифрах шифру студента. По останній цифрі вибирається марка автомобіля (модель двигуна) по передостанній цифрі - деталь.

Таблиця 3.9 - Перелік деталей і автомобілів (двигунів)

Остання цифра шифру студ.	Марка автомобіля (модель двигуна)	Передостання цифра шифру студ.	Найменування деталі
	ЯМЗ-240		колінчастий вал
	ЗІЛ-5301		хрестовина диференціала
	ГАЗ-3102		зворотна цапфа
	ГАЗ-3307		маточина заднього колеса
	ЗМЗ-513.10		розподільний вал
	ГАЗ-3102		картер коробки передач
	ЗІЛ-5301		напіввісь
	ГАЗ-3307		вал водяного насосу
	ЗІЛ-5301		відомий вал коробки передач
	ГАЗ-3307		головка блоку циліндра

До складу завдання, що виконується студентом, повинне входити наступне:

- опис структурної характеристики деталі (матеріал, термічна обробка, поверхнева твердість, характер посадок сполучення);

- умови роботи деталі в експлуатації, визначувані характером навантаження, родом і видом тертя, величиною зносу за експлуатаційний період;

- перелік дефектів, що підлягають усуненню в процесі відновлення деталі;

- аналіз ремонтопридатності деталі;

- вибір і обґрунтування раціонального способу відновлення;

- креслення деталі;

- заповнення карти маршрутного технологічного процесу.

Вибір раціонального способу відновлення слід почати з «критичної оцінки вживаних способів з урахуванням заданої деталі, після чого обґрунтувати прийнятий спосіб. При цьому слід орієнтуватися на сучасні прогресивні способи наплавлення під флюсом, в середовищі захисних газів гальванічні покриття та ін. У кресленні деталі оброблювані поверхні указуються кольоровим олівцем, а вживані для кожної бази настановні елементи по ДОСТ 3.1107-73. Діаметральні та лінійні розміри і шорсткість поверхні указуються тільки для поверхонь тих, що підлягають відновленню.

На гальванічні операції складається окрема технологічна карта в будь-якій доступній формі.