Розкрити зміст і порядок розробки виробничої програми основних та допоміжних підрозділів.

2. Підприємства «технологічної атаки» спроможні не лише еволюційно змінити технологію виробництва внаслідок впливу науково-технічного прогресу, а й самостійно або раніше за інших здійснити стрибкоподібні зміни технології.

Демократичний принцип розподілу функцій управління

Система управління запасами максимум-мінімум

Метод синхронного планування- Синхронне (симультаційне) планування полягає в одночасному розроблен­ні та координації всіх етапів і розділів плану, чим забезпечується його оптимальність і досягнення максимального ефекту

Формула обчислення виробничої потужності

 

Білет 16

2. Технологічна форма спеціалізації цехів і технологічна виробнича структура характерні для підприємств одиничного та дрібносерійного виробництва, які випускають різноманітну та нестійку номенклатуру виробів.

Принцип науковості та обґрунтованості методів управління

Система управління запасами «точно за часом» — наявність висо-коспеціалізованих та ефективних виробничих центрів, які поєдну­ють обладнання та інструменти для обробки групи деталей з від­повідними технологічними вимогами. Формування таких центрів має певні переваги: скорочується час переходу до нового виду ви­робів, ефективно використовується обладнання,

Метод послідовного планування

Формула обчислення виробничої потужності потокової лінії

 

Білет 17

2.Предметна форма спеціалізації цехів і предметна виробнича структура характерні для підприємств крупносерійного та масо­вого виробництва, які випускають обмежену номенклатуру виро­бів у великих обсягах.

Принцип ефективності управління-

Система управління запасами канбан – це карта яку використовують для замовлення комплектних виробів з попередньої дільниці, у системі канбан жодна деталь чи партія деталей не може переміщуватись або оброблятись без такої картки

Послідовне планування в часі маємо тоді, коли на часткові планові періоди плани розробляються окремо і послідовно, при­чому планові результати (показники) попередніх періодів обо­в'язково враховуються при складанні планів на наступні періо­ди.

 

Пропускна спроможність устаткування певної технологічної групи визначається як добуток часу роботи одного агрегата (Tр) на їх кількість

 

Білет 18

1. Охар. Склад, витрат підрозділів і порядок їх планування

Поточні виробничі та пов'язані з виробництвом витрати є ци­клічними або безперервними.Поточні витрати (далі — витрати) формують собівартість продукції і таким чином безпо­середньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства.

Планування витрат за їх видами, тобто однорідними економі­чними елементами, показує ресурсний аспект витрат, що має ва­жливе значення для аналізу собівартості продукції і виявлення резервів її зниження.

Ураховуючи важливість рівня витрат для виробничої та іншої діяльності, їх формуванням слід управляти, у тому числі плану­вати за місцями, видами і носіями.

Планування витрат за місцями здійснюється для контролю за їх формуванням та для організації відповідальності за досягнутий рівень витрачання через порівняння фактичної і планової вели­чин.

Планування витрат за носіями дає змогу визначити собівар­тість окремих видів продукції.

При плануванні витрат підрозділів важливе значення має їх розподіл на :

Прямі витрати без­посередньо обчислюються на одиницю продукції (калькуляційну одиницю).Непрямі витрати не мають безпосереднього зв'язку з конкретним виробом. Змінні витрати залежать від обсягу виробництва, і їх за­гальна величина змінюється внаслідок зміни останнього. Постій­ні витрати в межах даної виробничої та організаційної структу­ри не залежать від обсягу виробництва.

У зарубіжній практиці поширений ще поділ витрат на основні та накладні.Виробничі накладні витрати — це витрати виробничих підроз­ділів, які не мають безпосереднього зв'язку з виробничим процесом, а пов'язані лише з його обслуговуванням і створенням для нього необхідних умовДо невиробничих накладних витрат належать витрати на утримання центрального апарату управління підприємством

Згідно з таким поділом витрат собівартість продукції підрозділу рівня цеху на­зивають виробничою собівартістю, яка містить основні (прямі) і виробничі накладні витрати.

Склад витрат, що плануються підрозділу, залежить від специ­фіки його діяльності й місця у структурі підприємства. Найбільш повний і розгорнутий склад витрат властивий відносно самостій­ним підрозділам, що випускають готову продукцію на ринок. Він наближається до складу витрат підприємства в цілому. Для під­розділу рівня цеху цей склад обмежується цеховими прямими (основними) й непрямими (виробничими накладними) витратами. Виробничим дільницям і бригадам плануються, як правило, окремі елементи витрат, що залежать від їх роботи (витрати наматеріали, енергію, інструмент та ін.). Отже, планування витрат, як і їх фактичне формування, здійс­нюється знизу вверх, починаючи з місць витрат і центрів відпові­дальності. Закінчується цей процес складанням загального кош­торису підприємства і визначенням собівартості продукції.

2. Стратегічні господарські підроз­діли (СГП).СГП орієнтовані на свої ринки, своїх клієнтів, мають своїх конкурентів. Вони можуть передавати свої продукти іншим СГП даної компанії, конкурувати один з одним, надавати переваги то­му чи іншому постачальнику.

Майнова відокремленість підрозділів під-ва

Оцінка запасів заідентифікованою собівартістю, якщо вони відпускаються для спеціальних замовлень і проектів та не замінюють один одного. Цей метод забезпечує високу точність ,однак потребує великих затрат часу, оскільки передбачає оброб­ку великої кількості інформації стосовно широкої номенклатури матеріальних запасів.

Функціональне планування полягає в охопленні плануванням ряду підрозділів і відділів у межах одного комплексного плану. функціонально-послідовний метод координації розроблення пла­ну передбачає поступову ув'язку планів підрозділів, що здійсню­ється, як правило, ітеративне, тобто за декілька координаційних повторень для вибору кращого варіанта

Завантаження устаткування в реальному часі

 

Білет 19.