Середні витрати виробництва у довгостроковому періоді

В довгостроковому періоді, коли фірма має можливість змінювати свої виробничі потужності, всі витрати фірми є змінними, навіть ті, що у короткостроковому періоді були постійними. Уявимо, що невелике п/п спочатку розвернуло мін. виробничі потужності, а потім, завдяки успішній екон. діяльності, все більше і більше розширювалося. Якщо п/п буде збільшувати свої виробничі потужності в декілька етапів, то кожен етап уявляє собою діяльність підприємства в короткостроковому періоді.

 
 


Мал.. 4.14Середні довгострокові витрати.

На мал.. 4.14 проілюстровані криві середніх валових витрат стосовно п’яти різних розмірів п/п. Крива АТС1 показує динаміку середніх валових витрат для самого маленького з п’яти п/п, крива АТС5 – для самого великого. Будівництво все більш крупних п/п буде призводити до зниження мін. витрат на виробництво одиниці продукції аж до досягнення розмірів третього п/п. Однак за цією межею розширення виробничих потужностей буде означати підвищення мін. рівня середніх валових витрат. Тобто, спочатку певний час розширення виробництва буде супроводжуватися зниженням середніх витрат, але в решті-решт при збільшення масштабів виробництва призведе до збільшення АТС, однак вони будуть нижчі ніж раніше.Принципове значення мають пунктирні лінії, перпендикулярні до горизонтальної осі (мал..4.14). Вони показують ті обсяги виробництва, при яких фірмі слід змінювати розмір підприємства, щоб забезпечити собі можливо більш низькі витрати виробництва одиниці продукції.

Виходячи з цього, можна заключити, що крива довгострокових середніх витрат (AC) для окремої фірми складається із ділянок кривих короткострокових середніх валових витрат в застосуванні до різних розмірів підприємства, які можуть бути побудовані (жирна стрибкоподібна крива на мал. 4.14).

Практично в більшості галузей кількість можливих розмірів п/п не обмежена. Тобто найменші зміни в обсязі випуску продукції з часом підштовхують до зміни в розмірі п/п.Якщо припустити, що масштаб виробництва змінюється безперервно, то крива довгострокових середніх витрат згладжуватиметься і стане практично плавною (мал. 4.15). Середніми витратами у довгостроковому періоді називаються мінімальні середні витрати з числа усіх середніх валових витрат, що відповідають різним масштабам виробництва:AC = min{ATC1 , ATC2 , …, ATCn}

де: ATC1 , ATC2 , …, ATCn – середні валові витрати, що відповідають різним масштабам виробництва.

 
 


Мал. 4.15. Криві довгострокових середніх та граничних витрат.

Довгострокові граничні витрати (LMC) показують приріст витрат при збільшенні виробництва продукції на одиницю, яке супроводжується відповідною оптимальною зміною всіх факторів виробництва.

Зміна факторів виробництва при збільшенні масштабу виробництва продукції може істотно послаблювати тенденцію зростання граничних витрат, проте у багатьох випадках закон зростання граничних витрат чинний і для довгострокового періоду. Тому досить типовою є ситуація, коли крива довгострокових граничних витрат перетинає криву довгострокових середніх витрат саме у точці мінімуму останньої (мал. 4.15).