Економічна суть прибутку підприємства

 

Прибуток – частина виторгу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства, тобто:

· основна стратегічна мета підприємства;

· основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці;

· основне фінансове джерело розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази та продукції, усіх форм інвестування;

· джерело сплати податків;

· основний результативний показник діяльності підприємства;

· економічний показник, який об’єднує інтереси держави, підприємства, суб’єктів господарювання, працівника та власника;

· кінцевий результат діяльності підприємства – обов’язкова умова його розширеного відтворення, забезпечення самофінансування та укріплення конкурентоспроможності на ринку.

Прибуток виконує наступні функції:

· розподільчу;

· стимулювальну;

· оціночнювальну.

На прибуток підприємства впливають наступні фактори:

· зовнішні, які не залежать від розвитку підприємства: інфляційні процеси; законодавство; політика; науково-технічний та соціальний розвиток; політика оподаткування;

· внутрішні, які залежать від діяльності підприємства: безпосереднього впливу (обсяг продукції, що випускається, собівартість виробництва, ціна продукції, що реалізується, асортимент продукції); фактори опосередкованого впливу (післяпродажний сервіс, збільшення або зменшення зносу основних виробничих фондів, реклама, співвідношення власного та залученого капіталу).

Розрахунок прибутку (збитку підприємства) передбачає здійснення таких кроків:

1. Визначення валового доходу (доходу від реалізації товарів, робіт, послуг) (ВД).

2. Визначення чистого доходу (ЧД):

, (10.1)

де Відрахування – податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір (АЗ).

3. Визначення валового прибутку (збитку) (ВП(З)

. (10.2)

4. Визначення прибутку від операційної (основної) діяльності ( ):

, (10.3)

де – адміністративні витрати; – витрати на збут; – інші операційні витрати;

5. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування ( ):

, (10.4)

де – дохід від участі в капіталі, фінансові та ін. доходи; – фінансові втрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати.

6. Визначення прибутку від звичайної діяльності:

, (10.5)

де – податок на прибуток;

7. Визначення чистого прибутку (збитку):

,

де – прибуток підприємства від надзвичайної діяльності.

 

Звітність підприємства

 

Фінансова звітність є основним джерелом інфор­мації при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. У фінансових звітах відобра­жуються як фінансовий стан підприємства, так і ре­зультати його фінансово-господарської діяльності.

Фінансові звіти дають змогу не тільки оцінити ефек­тивність фінансово-господарської діяльності підпри­ємства, а й вивчити і проаналізувати механізми управ­ління власним капіталом і прибутком, що завжди важ­ливо для акціонерів підприємства, його потенційних ін­весторів і партнерів по бізнесу.

Фінансові звіти відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів. Однак за їх допомо­гою можна не тільки зробити висновки про діяльність підприємства в минулому, а й оцінити перспективи розвитку та розробити заходи, спрямовані на підвищен­ня ефективності його діяльності в майбутньому.

Це свідчить про те, що фінансова звітність є не­обхідною і важливою складовою інформаційного забез­печення як фінансового менеджменту в цілому, так і окремих його розділів, зокрема фінансового аналізу, фінансового планування та прогнозування.

Фінансова звітність підприємства в Україні включає: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати або Звіт про прибутки та збитки (форма № 2), Звіт про рух грошо­вих коштів (форма № 3) та Звіт про власний капітал (форма № 4). Для суб'єктів малого підприємництва – Баланс та Звіт про фінансові результати.

Сукупність цих форм звітності дає змогу отримати інформацію про всі види діяльності підприємства (опе­раційну, фінансову, інвестиційну), його майновий стан, фінансові ресурси, результати виробничої діяльності та грошові потоки, які забезпечують цю діяльність. Іншими словами, за допомогою фінансової звітності можна отримати комплексну оцінку діяльності суб'єк­та господарювання, визначити його економічний потен­ціал та оцінити перспективи розвитку.

Звітним періодом для складання фінансової звіт­ності є календарний рік. Проміжну звітність складають щоквартальну наростальним підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за ста­ном на кінець останнього дня кварталу (року). У разі ліквідації підприємства складають ліквідаційний ба­ланс, який у випадках, передбачених законодавством, публікується в пресі протягом 45 днів.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції складають також консолідовану фінансову звітність, яка містить інформацію про діяльність усіх структур­них підрозділів. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу.

Відповідно до українського законодавства підпри­ємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінан­сову звітність органам, яким вони підпорядковані, тру­довим колективам на їх вимогу, власникам згідно з уста­новчими документами. Відкриті акціонерні товариства та підприємства – емітенти облігацій зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюд­нювати річну фінансову звітність через публікації у періодичних виданнях або розповсюдженням її у ви­гляді окремих друкованих видань. Розглянемо більш докладно зміст основних форм звітності.

Баланс (форма № 1) відображує стан засобів під­приємства в грошовому вираженні на певну дату у двох розрізах – за складом (актив) та за джерела­ми формування (пасив).

Специфіка фінансово-господарської діяльності та структура активів підприємства зумовлюють структу­ру його фінансових ресурсів (пасивів). Метою складан­ня Балансу є надання користувачам достовірної інфор­мації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Валюта Балансу неперервно змінюється в резуль­таті операційної, фінансової та інвестиційної діяль­ності та відображає загальний обсяг фінансових ресурсів і майна, що перебувають у розпорядженні підприємства.

Усі категорії активів та фінансових ресурсів під­приємства, розглянутих у попередніх розділах, знахо­дять відображення у відповідних статтях активів та пасивів Балансу, в яких активи подаються в порядку зростання їх ліквідності, а зобов'язання – в порядку зменшення строку погашення.

Актив Балансу складається з трьох розділів: не­оборотні активи, оборотні активи та витрати майбутніх періодів.

Пасив Балансу складається з п’яти розділів: влас­ний капітал, забезпечення наступних витрат і пла­тежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язан­ня та доходи майбутніх періодів.

Звіт про фінансові результати (форма № 2) відо­бражає результати фінансово-господарської діяль­ності підприємства за визначений період (квартал або рік). Звіт розкриває структуру доходів та витрат підприємства за звітний період, визначає загальну суму операційного прибутку, доходи (витрати) за іншими видами діяльності, а також величину чистого прибут­ку (збитку), отриманого підприємством протягом звітно­го періоду. Як правило, у Звіті знаходять відо­браження також основні елементи операційних витрат та показники прибутковості акцій, якщо підприємство створено у формі акціонерного товариства.

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) відображає рух грошових коштів на підприємстві протягом звітно­го періоду. Він складається з трьох розділів, у яких роз­кривається рух коштів у результаті операційної, інве­стиційної та фінансової діяльності підприємства. Ре­зультат звіту показує зміни у стані грошових коштів, що відбулися протягом звітного періоду. Звіт дає змо­гу відповісти на запитання: збільшився чи зменшився обсяг грошових коштів на підприємстві й за рахунок чого це збільшення чи зменшення відбулося.

Звіт про власний капітал (форма № 4) відображує зміни, що відбулися у складі власного капіталу протягом звітного періоду, і показує причини, що привели до таких змін.

Усі складові власного капіталу – статутний, додат­ковий, резервний, неоплачений та вилучений, а також нерозподілений прибуток, наводять у рядках Звіту в грошовому вираженні на початок та на кінець звітного періоду.