Переговорний процес та його структура.

Робоча навчальна програма курсу

„МІЖНАРОДНІ КОНФЛІКТИ”

освітньо-професійної програми спеціальності

6.030400 „Міжнародні відносини”

Луцьк –2008

УДК 88.53.я7

ББК 26.890 р-2

П-20

Патійчук В. О. Міжнародні конфлікти. Робоча навчальна програма курсу. – Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. – 27 с.

Розробник: Патійчук Віктор Олексійович, канд. геогр. наук, доцент кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Рецензенти: Рецензенти: Ю.І. Макар, доктор істор. наук, професор, зав. кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Є.Б Тихомирова, доктор політ. наук, професор, зав. кафедри міжнародної інформації Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету.

Затверджено вченою радою факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки. Протокол № 1 від 27 серпня 2008 р.

Подано основні розділи та питання, які вивчаються в курсі, а також тематику семінарських і практичних занять, список рекомендованої літератури.

Ó Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2008

1. Опис навчальної дисципліни

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям: 0304 – міжнародні відносини Спеціальність: 6.030400 – „Міжнародні відносини”. Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр.

Кількість кредитів, відповідних ECTS: 3. Загальна кількість годин: 108. Тип дисципліни: обов’язкова. Рік підготовки: 3. Семестр: 6-й. Лекції: 20 год. Семінари: 14 год. Самостійна робота:37 год.(самостійна робота у сесійний період). Індивідуальна робота: виконання індивідуальних науково-дослідних завдань, 37 год. Модулів: 2. Змістових модулів: 2. Вид контролю: екзамен.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна „Міжнародні конфлікти” є професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців спеціальності 6.0300 – „Міжнародні відносини” напряму 0304 – „міжнародні відносини” (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”). Вона є складовою частиною підготовки студентів-бакалаврів до системного сприйняття конфліктології як новітньої синтезованої міждисциплінарної науки, яка формується і розвивається на стику кількох суміжних суспільних дисциплін і покликана формувати цілісне, об’ємне й водночас багате сприйняття конфліктів у сучасних міжнародних відносинах.

Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів із поняттям „конфлікт” у широкому науковому вимірі, надати їм знання основ щодо причин, функцій, основного змісту, умов виникнення та наслідків перебігу конфліктів, а також засобів їх вирішення та локалізації у сучасному багатополюсному світі. Основна мета курсу полягає у вивченні основних причин виникнення конфліктів та засобів їх вирішення, у засвоєнні методики оцінки конфліктогенної ситуації та принципів комплексної класифікації конфліктів.

Об’єкт:міжнародні конфлікти та причини їх виникнення.

Предмет навчальної дисципліни – комплексна оцінка міжнародних конфліктів та засоби їх врегулювання.

Вимоги до знань та вмінь. Студенти повинні знати: основні положення й категорії конфліктології; причини, функції, умови і наслідки перебігу конфліктів та засоби врегулювання конфліктних ситуацій; динамічні й статичні характеристики конфліктів; методи й методики комплексної оцінки конфліктогенної ситуації; основні конфліктологічні концепції; соціальні і психологічні мотиви політичних конфліктів, форми використовування конфліктів у вирішенні соціальних проблем; сучасні методики і методи збору та опрацювання інформації про найбільш поширеніші конфлікти в соціумах та на планеті в цілому; проблеми врегулювання міжнародних конфліктів на різних рівнях тощо.

Студенти повинні вміти: застосовувати набуті знання на практиці; вміти давати оцінку конкретним конфліктним ситуаціям у політичному процесі; знаходити шляхи і засоби попередження конфліктів; використовувати набуті навики контролю та вирішення конфліктів тощо.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна „Міжнародні конфлікти” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, базується на навчальних дисциплінах „Вступ до міжнародних відносин”, „Політологія”, „Психологія”, „Соціологія”, „Теорія міжнародних відносин”, „Конфліктологія та теорія переговорів” та ін. Вона є основою для вивчення навчальних дисциплін бакалаврської підготовки: „Аналіз і прогнозування зовнішньої політики”, „Міжнародна та європейська безпека”, „Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах” та інших навчальних дисциплін, а також написання бакалаврських робіт.

3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

№	Назва теми	Ле-кції	Семі-нар. зан.	Са-мост. роб.	Індивід. завд.
МОДУЛЬ І. Теоретичні основи вивчення міжнародних конфліктів
	Об’єкт і предмет міжнародних конфліктів		-
	Структура і динаміка міжнародних конфліктів
	Типізація і класифікація міжнародних конфліктів
	Методи і методика дослідження міжнародних конфліктів
МОДУЛЬ ІІ. Географія сучасних міжнародних конфліктів та проблеми їх врегулювання
	Територіальні аспекти поширення міжнародних конфліктів у регіонах світу та глобалізація небезпечних конфліктних явищ на планеті		-
	Сучасні міжнародні конфлікти на Близькому і Середньому Сході		-
	Індо-Пакистанський конфлікт
	Сучасні конфлікти і війни на Кавказі та Придністров’ї
	Проблеми врегулювання міжнародної напруженості на Балканах		-
	Проблеми врегулювання та розв’язання міжнародних конфліктів
	Всього годин:

4. Тематичний план змістових модулів

МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ

Тема 1. Об’єкт і предмет міжнародних конфліктів (2 год.)

Проблемна ситуація як об’єкт вивчення „Міжнародних конфліктів”. Основні завдання і структура курсу. Зв’язки дисципліни з іншими науковими галузями. Суть поняття „ міжнародний конфлікт” з різних наукових позицій: психологічної, соціологічної, політологічної, історичної, юридичної та ін. Функції міжнародних конфліктів. Умови, причини, фактори і приводи до виникнення міжнародних конфліктів. Види, форми і зміст основних міжнародних конфліктів. Наслідки міжнародних конфліктів. Практичне значення курсу дисципліни в системі підготовки фахівця-міжнародника.

Тема 2. Структура і динаміка міжнародних конфліктів (2 год.)

Суб’єкти і об’єкти міжнародного конфлікту. Джерела, фактори та причини виникнення міжнародних конфліктів. Структура міжнародного конфлікту. Види, форми, компоненти та наслідки міжнародних конфліктів. Фази і стадії міжнародного конфлікту. Особливості перебігу латентної стадії міжнародних конфліктів. Відкрита стадія міжнародних конфліктів та її основні фази: демонстративна, агресивна, батальна і завершальна. Статична та динамічна характеристики міжнародних конфліктів. Динаміка міжнародних конфліктів. Основні закономірності розвитку міжнародних конфліктів. Характеристика конфліктуючих сторін. Ескалація як прояв крайньої напруженості і нетерпимості ворогуючих сторін.

Семінарське заняття 1

Тема: „Основні поняття і категорії щодо міжнародних конфліктів” ( 2год.)

Питання для обговорення:

1. Особливості трактування основних понять курсу: „міжнародний конфлікт”, „конфліктна напруженість”, „війна”, „тероризм”, „рівновага терору”, „агресія”, „політичний тероризм” та ін.

2. Специфіка використання наукових термінів: „міжнародний військовий конфлікт”, „озброєний конфлікт”, „етнорелігійний конфлікт”, „міжнародний екологічний конфлікт”, „міжнародний економічний конфлікт”, „інформаційний конфлікт”, „юридичний конфлікт” тощо.

3. Практичне значення використання термінів: „міжнародна конфліктна ситуація”, „міжнародні переговори”, „міжнародна інтервенція”, „гуманітарна інтервенція”, „конфліктологічна експертиза”, „міжнародний конфліктологічний моніторинг” та ін.

Література: 1; 4; 5; 11; 12; 18; 19; 21; 22; 23; 24; 26; 27; 43; 50; 55; 57; 59.

Тема 3. Типізація і класифікація конфліктів (2 год.)

Основні критерії класифікації та типізації міжнародних конфліктів. Функціональна класифікація міжнародних конфліктів: політичні, етнополітичні, економічні, юридичні, етно-культурні, культурно-релігійні, екологічні та ідеологічні конфлікти, ментальні тощо. Короткотривалі, довготривалі та затяжні міжнародні конфлікти та специфіка їх перебігу. Збройні та військові конфлікти. Територіальні претензії і суперечки, контроль над територією, контроль над урядом, контроль над економікою держави, культурно-цивілізаційні протиріччя та інші форми сучасних міжнародних конфліктів. Локальні, регіональні та глобальні конфлікти. Просторова диференціація конфліктів.

Тема 4. Методи і методика дослідження міжнародних конфліктів

(2 год.)

Основні методологічні підходи в дослідженні міжнародних конфліктів. Загальна характеристика типових методів і методик дослідження міжнародних конфліктів. Статистичні, соціологічні, психологічні та політологічні методи дослідження міжнародних конфліктів. Спеціальні методи і методики дослідження міжнародних конфліктів. Івент-аналіз та ситуативний підхід як основні методологічні засади аналізу міжнародних конфліктів. Методика тестування. Модульна методика дослідження міжнародних конфліктів. Застосування методики вимірювання політичної напруженості і політичної конфліктності в регіонах світу.

Поняття „міжнародна конфліктна ситуація” та специфіка її дослідження. Види конфліктних ситуацій. Міжнародна конфліктологічна експертиза та процедура її проведення. Емпіричні показники політичної конфліктності. Конфліктологічний моніторинг політичного процесу. Прогноз розгортання міжнародних конфліктів. Постійний моніторинг міжнародних конфліктів та особливості його проведення в сучасних умовах міжнародного політичного розвитку. Поняття про експертні системи та застосування модельних та прогнозних методик аналізу міжнародних конфліктів. Роль міжнародних експертних структур в оцінці та аналізі міжнародних конфліктів. Методологія побудови програми врегулювання міжнародних конфліктів та її юридично-правова основа.

Семінарське заняття 2

Тема: „Класифікація і типізація міжнародних конфліктів” ( 2 год.)

Питання для обговорення:

1. Критерії класифікації і типізації міжнародних конфліктів.

2. Класифікація конфліктів за різноякісними ознаками: змістовими, часовими, просторовими, параметрами і масштабами, кількістю учасників, наслідками тощо.

3. Військово-політичні міжнародні конфлікти та їх природа.

4. Міжнародні політико-економічні конфлікти.

5. Етнокультурні та релігійні конфлікти.

6. Територіальні суперечки і претензії.

7. Ресурсно-екологічні та інші види міжнародних конфліктів.

Література: 1; 4; 5; 11; 12; 18; 19; 21; 22; 23; 24; 26; 27; 43; 50; 55; 57; 59.

МОДУЛЬ ІІ. ГЕОГРАФІЯ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ВРЕГУЛЮВАННЯ

Тема 5. Територіальні аспекти поширення міжнародних конфліктів у регіонах світу та глобалізація небезпечних конфліктних явищ на планеті

(2 год.)

Глобальний, регіональний, локальний конфлікти. Озброєний конфлікт і війна в міжнародних відносинах. Міжнародна безпека. Регіональна безпека, регіональні інститути безпеки, їх ефективність.

Характеристика поширення конфліктів на планеті та основні конфліктологічні тенденції сучасності. Географія сучасних міжнародних конфліктів та “гарячих точок планети”. Географія тероризму на планеті. Країни екс-Югославії як постійно діючий конфліктогенний фактор у Європі. Американо-іракська війна та проблеми вирішення конфліктів на Близькому і Середньому Сході. Сучасні румунсько-українські протиріччя. Проблема Ольстера в міжнародних відносинах. Північно та Південно-Корейські протистояння. Характеристика сучасної конфліктогенної ситуації в Східно-Азіатському і Тихоокеанському регіоні. Проблеми загострення конфліктогенної ситуації на Африканському континенті та в країнах Південної Америки.

Поняття тероризму у сучасному міжнародному процесі. Терористичні організації та їх структура. Методи терористичної діяльності. Географія сучасного тероризму. Характеристика діяльності найбільш поширених терористичних угрупувань на планеті. Міжнародний досвід боротьби з екстремізмом і тероризмом. Процеси глобалізації і міжнародний тероризм. Міжнародне співтовариство і протидія міжнародному тероризму. Міжнародна програма боротьби з тероризмом. Діяльність ООН у системі попередження тероризму.

Семінарське заняття 3

Тема: „Переговори в міжнародних конфліктах” (2 год.)

Питання для обговорення:

1. Роль і значення переговорів у міжнародних відносинах.

2. Поняття „міжнародні переговори. Функції міжнародних переговорів.

3. Міжнародний переговорний процес та його структура.

4. Підготовка до проведення міжнародних переговорів.

5. Стилі ведення міжнародних переговорів.

7. Стратегія поведінки в конфліктній та переговорній ситуації: пристосування, компроміс, співпраця, ігнорування, суперництво.

8. Особливі випадки у веденні міжнародних переговорів.

Література: 1; 4; 5; 11; 12; 18; 19; 21; 22; 23; 24; 26; 27; 35; 43; 50; 55; 57; 59; 69.

Тема 6. Сучасні міжнародні конфлікти на Близькому і Середньому Сході (2 год.)

Поняття близькосхідного конфлікту. Суспільно-політичне та економічне значення регіону в глобальному масштабі. Історичні мотиви конфлікту та етнічно-релігійні передумови його виникнення. Національний та політичний контекст конфлікту. Роль ісламу в сучасних умовах розвитку конфліктної ситуації в регіоні. Ісламський фундаменталізм та його наслідки. Основні етапи конфлікту.

Арабо-ізраїльська війна 1947-1948 років (Війна за незалежність). Суецька війна 1956 р. Шестиденна війна 1967 р. Війна на виснаження1970 р. Сирійсько-Йорданська криза (громадянська війна в Йорданії ) 1970-1971 рр. Війна Судного дня (Йом Кіпур) 1973 р. Громадянська війна в Лівані (1975-1990 рр.). Ірано-Іракська війна 1980-1988 рр.). Ліванська війна 1982 р. Конфлікт у південному Лівані (1982-2000 рр.). Перша палестинська інтифада 1987-1993 рр. Війна в Перській затоці 1990-1991 рр. Друга палестинська інтифада 2000-2006 рр. Ліванська криза 2006 р. Війна в Іраку 2003-2006 рр. Проблеми перебування американських військ на території сучасного Іраку. Проблеми врегулювання близькосхідного конфлікту та участь у його вирішенні міжнародних організацій.

Семінарське заняття 4

Тема: „Посередництво в політичному конфлікті” (2 год.)

Питання для обговорення:

1. Медіаторство та його роль у міжнародних конфліктах.

2. Третя сторона в міжнародному політичному конфлікті.

3. Використовування сили і застосування санкцій третьою стороною при врегулюванні міжнародних конфліктів.

4. Основи посередницької діяльності.

5. Технологія посередництва.

6. Види посередництва. Офіційне і неофіційне посередництво.

7. Ефективність посередництва.

Література: 1; 4; 5; 11; 12; 18; 19; 21; 22; 23; 24; 26; 27; 35; 43; 50; 55; 57; 59; 69.

Тема 7. Індо-Пакистанський конфлікт (2 год.)

Передумови виникнення конфлікту. Об’єкти і фази конфлікту. Хронологія основних подій. Вторгнення пакистанських пустунів в Кашмір (1947 р.). Перша індо-пакистанська війна 1947-1949 рр. Введення миротворчих сил ООН. Територіальний конфлікт між Індією та Китаєм щодо Акай Чину (1962 р.). Друга індо-пакистанська війна 1965 р. Третя індо-пакистанська війна 1971 р. Роль ядерного фактора та випробувань ядерної зброї в Індії і Пакистані у 1998 р. Початок ядерного стримування суперників. Каргільська війна 1999 р. Сучасне співвідношення сил Індії та Пакистану. Роль міжнародних миротворчих організацій у вирішенні конфлікту. Проблеми і перспективи врегулювання індо-пакистанського конфлікту.

Семінарське заняття 5

Тема: „Географія сучасних міжнародних конфліктів та участь міжнародних організацій у їх врегулюванні” ( 2 год.)

Питання для обговорення:

1. Характеристика поширення конфліктів на планеті та основні конфліктологічні тенденції сучасності.

2. Американо-іракська війна та проблеми вирішення миру на Близькому і Середньому Сході.

3. Ізраїльсько-палестинські та арабо-ізраїльські конфлікти.

4. Індо-пакистанський конфлікт.

5. Російсько-чеченська війна та її наслідки.

6. Проблеми врегулювання грузино-абхазького конфлікту.

7. Молдовсько-придністровський конфлікт.

8. Екс-Югославія як постійно діючий конфліктогенний фактор у Європі.

9. Характеристика конфліктогенної ситуації на Африканському континенті.

10. Конфліктні ситуації в інших регіонах світу.

11.

Література: [ ].

Тема 8. Сучасні конфлікти і війни на Кавказі та Придністров’ї (2 год.)

Чеченсько-Російська війна 1990-2006 рр.). Об’єкти та мотиви чеченсько-російського конфлікту. Основні фази і стадії конфлікту. Хронологія основних подій. Військові операції щодо штурму Грозного у 1994-1995 рр. Взяття заручників в лікарні м. Кізляр (Дагестан) та операція щодо їх звільнення. Хасавюртські мирні домовленості 1996 р. Теракти 1999 р. у Буйнакську (Дагестан), Москві та Волгодонську. Друга чеченська війна 1999-2006 рр. Прийняття нової Конституції Чечні 2003 р., парламентські вибори 2005 р. та їх значення для врегулювання конфлікту. Наслідки чеченсько-російської війни. Роль миротворчих організацій у врегулюванні чеченсько-російської війни.

Грузино-абхазький та грузино-осетинський конфлікти 90-2000-х років. Перша, друга і третя абхазькі війни 1992-2006 рр.). Військові дії Російської Федерації на території Південної Осетії восени 2008 р. Наслідки та система врегулювання грузино-російського конфлікту 2008 р. Міжнародно-експертна оцінка конфліктної ситуації в регіоні. Невирішеність основних проблем і спірних питань у регіоні.

Придністровський конфлікт. Цілі та мотивація сторін конфлікту. Об’єкти і фази конфлікту. Хронологія основних подій. Система врегулювання придністровського конфлікту. План Козака, план Ющенка, план ОБСЄ, Придністровська та молдовська позиції щодо виходу із кризи. Придністровський Референдум 17 вересня 2006 р. та його значення у подальшому розвитку конфліктної ситуації в регіоні. Сучасні проблеми вирішення придністровського конфлікту.

Тема 9. Проблеми врегулювання міжнародної напруженості на Балканах (2 год.)

Екс-Югославія як постійно діючий фактор політичної дестабілізації в регіоні. Косовська проблема у міжнародних відносинах. Македонське питання в контексті югославської кризи. Участь міжнародних організацій у врегулюванні міжетнічних конфліктів на теренах колишньої Югославії.

Кіпрська проблема в міжнародних відносинах. Система заходів щодо врегулювання кіпрського конфлікту. Турецька та грецька позиції щодо вирішення кіпрського конфлікту. Резолюції та плани ООН із питань врегулювання кіпрського міжнародного конфлікту. Система заходів ОБСЄ та ЄС щодо кіпрської проблеми.

Тема 10. Проблеми врегулювання та розв’язання міжнародних конфліктів

(2 год.)

Міжнародне співтовариство і врегулювання конфліктів. Міжнародне право озброєних конфліктів. Миротворчі операції. Можливості і межі міжнародного втручання в конфліктні ситуації. Розвиток міжнародних структур із врегулювання конфліктів. Діяльність ООН, ОБСЄ та інших міжнародних і регіональних організацій в міжнародних конфліктах. Роль превентивної дипломатії у врегулюванні конфліктів. Проблеми посередництва і переговорів в міжнародному конфлікті. Конфлікти і співпраця в міжнародних відносинах. Зміст і форми міжнародної співпраці. Політична інтеграція в міжнародних відносинах. Міжнародно-політичні конфлікти в контексті процесу глобалізації.

Результативність врегулювання міжнародних конфліктів. Імовірність вирішення та врегулювання міжнародних конфліктних ситуацій. Особливості перебігу завершальних фаз міжнародних конфліктів. Способи завершення міжнародного конфлікту: врегулювання і дозвіл. Консервація міжнародного конфлікту. Методи і форми врегулювання різних за змістом і проявами міжнародних конфліктів.

Миротворча і конфлікторегулююча діяльність ООН. Силові методи вирішення конфліктів та їх характеристика. Приклади застосування сили та проведення гуманітарних інтервенцій ООН. Роль інших міжнародних організацій у врегулюванні регіональних конфліктів. Участь НАТО у врегулюванні гарячих точок планети.

Значення України у врегулювання міжнародних конфліктів. Національно-державні інтереси України і проблеми національної безпеки країни. Доктрина національної безпеки України і проблема регіональної безпеки. Миротворча і посередницька діяльність України.

1. Поняття географії конфліктів і гарячих точок планети.

2. Близькосхідний конфлікт (ізраїльсько-палестинські та ізраїльсько-арабські протистояння).

3. Американо-іракська війна.

4. Чеченсько-російська війна.

5. Придністровський конфлікт.

6. Конфліктогенна ситуація в колишній Югославії.

7. Індо-пакистанський конфлікт.

8. Конфліктогенна ситуація на Африканському континенті.

Участь міжнародних організацій у вирішенні регіональних конфліктів.

Семінарське заняття 4

Тема: „Переговори в політичному конфлікті” (2 год.)

Питання для обговорення:

6. Роль і значення переговорів в політиці і суспільному житті.

7. Поняття „ переговори„. Функції переговорів.

8. Переговори в умовах конфлікту.

Переговорний процес та його структура.

10. Підготовка до переговорів.

11. Стилі ведення переговорів.

8. Особливі випадки у віданні переговорів.

Література: [ ].

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1. Розвиток конфліктологічних знань в Україні та за кордоном (2 год.).

2. Основні конфліктологічні концепції (2 год.).

3. Класифікація і типізація конфліктів (2 год.).

4. Переговори в політичному конфлікті (2 год.).

5. Посередництво в політичному конфлікті (2 год.).

6. Географія сучасних міжнародних конфліктів та участь міжнародних організацій у їх врегулюванні ( 2 год.).

7. Політичний екстремізм і тероризм (2год.).

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Опрацювати додатково такі теми курсу:

1. Міжнародні експертні конфліктологічні структури (4 год.).

2. Міжнародна правова база вирішення конфліктних ситуацій (4 год.).

3. Контент-аналіз юридичних передумов системи врегулювання міжнародних конфліктів (4 год.).

4. Основні методики і методи дослідження міжнародних конфліктів (4 год.).

5. Роль інформаційного чинника у виникненні і вирішенні міжнародних конфліктних ситуацій (4 год.).

6. Інформаційні війни та їх наслідки у сучасних міжнародних відносинах (4 год.).

7. Проблеми типізації та класифікації міжнародних конфліктів (4 год.).

8. Миротворча і посередницька діяльність України (3 год.).

9. Географія сучасних міжнародних конфліктів та „гарячих точок” планети (3 год.).

10. Миротворча діяльності ООН та інших міжнародних та регіональних організацій у врегулюванні міжнародних конфліктів (3 год.).

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

І. Підготувати творчу роботу за такою схемою:

1) назва конфлікту і його основний зміст;

2) характеристика учасників сторін конфлікту;

3) цілі та мотивація сторін конфлікту;

4) об’єкт(и) конфлікту;

5) передумови виникнення конфлікту;

6) привід до конфлікту;

7) фази конфлікту;

8) хронологія подій;

9) характер і зміст основних подій;

9) зовнішня оцінка конфліктної ситуації;

10) програма врегулювання конфлікту;

11) система факторів врегулювання конфлікту;

12) участь третьої сторони у вирішенні конфлікту;

13) проблеми і перспективи врегулювання конфлікту;

14) наслідки конфлікту;

15) особисте бачення вирішення конфлікту і програма його врегулювання.

Перелік тем творчих робіт (за вибором студентів):

1. Близькосхідний конфлікт.

2. Американо-іракська війна.

3. Російсько-чеченська війна.

4. Придністровський конфлікт.

5. Румуно-українські протиріччя з приводу о. Зміїний та дельти Дунаю.

6. Індо-пакистанський конфлікт.

7. Грузино-абхазький конфлікт.

8. Ізраїльсько-ліванський конфлікт.

9. Кіпрський конфлікт.

11. Проблема Ольстера.

12. Проблема басків.

13. Проблема курдських біженців.

14. Югославська криза.

15. Африканські конфлікти.

16. Протистояння між Північною та Південною Кореєю.

17. Територіальні претензії Японії щодо островів Курильської гряди Російської федерації.

18. Ізраїльсько-палестинський конфлікт.

19. Лівано-ізраїльський конфлікт.

20. Сучасні російсько-грузинські протиріччя.

ІІ. Скласти комплексну схему класифікації міжнародних конфліктів за різноякісними ознаками, врахувавши функціонально-змістові, просторові, часові, кількісні та якісні особливості перебігу конфліктних ситуацій.

ІІІ. Опрацювати спеціалізовану літературу щодо сучасної конфліктогенної ситуації на європейському, азіатському, африканському та американських континентах (див. список додаткової рекомендованої літератури).

ІV. Скласти список літературних джерел щодо географії сучасни х міжнародних конфліктів (за вибором студента, не менше 20 посилань).

8. РОЗПОДІЛ БАЛІВ У МОДУЛЬНОМУ КОНТРОЛІ

Модуль 1 (поточне тестування)

Модуль 2 (ІНДЗ)

Підсум-ковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль I

Змістовий модуль II

В альтернатив-ному випадку

10+30 (мод. контр. роб. 1)

Мод. 1

25+30 (мод. контр. роб. 2)

Мод. 2

Т1

Т 2

Т 3

Т4

МКР 1

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

МКР2

Сем.1

Сем.2

Сем. 3

Сем. 4

Сем.

Сем. 6

Сем. 7

Критерії оцінювання:з кожної із тем, які виносяться на семінарські заняття, виставляються найбільше по 5 балів за виступ на семінарі; 0,3 бала – за доповнення на семінарі; 0,2 бала – за присутність на семінарі. Після освоєння змістового модуля І (теми № 1–4) і змістового модуля ІІ (теми № 5–10) обов’язково пишеться модульна контрольна робота у формі тесту. Максимум балів за кожну модульну контрольні роботу – 30. Сума балів за змістовий модуль І поточного тестування становить 40 балів. За змістовий модуль ІІ – 55 балів.

Модуль № 2 передбачає виконання індивідуальних письмових завдань (творчих робіт) кожним студентом протягом семестру і здачі їх викладачеві в письмовому вигляді.

Оцінювання індивідуального завдання: за повний, структурований, логічно викладений і теоретично обґрунтований матеріал індивідуальних робіт студент отримує 3 бали. Окрім того, за опрацювання спеціальної літератури (не менше 25 джерел) – ще 1 бал, а також додатково 1 бал – за технічне оформлення та ілюстративність оформлення індивідуального завдання згідно з програмними вимогами. Сумарно за індивідуальне завдання можна отримати найбільше 5 балів.

У підсумку за весь курс студент може набрати 100 балів, що дає йому можливість не складати підсумковий тест (екзамен), якщо ж він відмовляється від результатів поточних модульних контрольних робіт №1 і №2, то він може складати альтернативній формі екзамен, за який студент може отримати найбільше 60 балів. Оцінка за засвоєння курсу виставляється згідно зі шкалою оцінювання, яка наведена в п. 9.

9. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	A	відмінне виконання
82–89	Добре	B	вище середнього рівня
75–81	C	загалом хороша робота
67–74	Задовільно	D	непогано
60–66	E	виконання відповідає мінімальним критеріям
35–59	Незадовільно	Fx	необхідне перескладання
1–34	F	необхідне повторне вивчення курсу

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Ізраїльсько-палестинські та арабо-ізроаїльські конфлікти.

2. Індо-пакистанський конфлікт.

3. Класифікація конфліктів за різноякісними ознаками.

4. Класифікація міжнародних конфліктів.

5. Класичні дослідження конфлікту.

6. Контртерористична і антитерористична діяльність держав.

7. Конфліктна ситуація та її складові.

8. Конфліктні ситуації в інших регіонах світу.

9. Методи ведення переговорів в політичному конфлікті.

10. Методи ведення переговорів в політичному конфлікті.

11. Методи дослідження міжнародних конфліктів.

12. Методика case-study в дослідженнях політичних конфліктів.

13. Механізм розгортання етнополітичного конфлікту.

14. Механізм розгортання конфлікту.

15. Миротворча діяльність ООН.

16. Міжнародно-політичний конфлікт: основні параметри.

17. Молдовсько-придністровський конфлікт.

18. Новітні тенденції конфліктологічних досліджень.

19. Новітні тенденції конфліктологічних досліджень.

20. Об’єкт і предмет політичної конфліктології.

21. Об’єкт і предмет політичної конфліктології.

22. Основні вимоги до переговорного процесу.

23. Основні положення теорії конфліктів.

24. Офіційне і неофіційне посередництво.

25. Офіційне і неофіційне посередництво.

26. Політична стабільність: основні детермінанти.

27. Політичний конфлікт і криза та їх наслідки.

28. Політичний конфлікт і криза.

29. Політичний тероризм у сучасному світі та його специфіка.

30. Політичний тероризм у сучасному світі та його специфіка.

31. Поняття “етнополітичний конфлікт”. Причини етнополітичних конфліктів.

32. Поняття “етнополітичний конфлікт”. Причини етнополітичних конфліктів.

33. Поняття “політичний тероризм” та причини його виникнення.

34. Поняття «етнорелігійний конфлікт».

35. Поняття «міжнародний екологічний конфлікт» та система його врегулювання.

36. Поняття «міжнародний конфлікт» і «гарячі точки планети».

37. Поняття «переговори». Функції переговорів.

38. Поняття «третьої сторони» в конфлікті та основні вимоги до учасників переговорного процесу.

39. Поняття і зміст переговорного процесу.

40. Поняття конфліктологічного моніторингу. Основні вимоги до його проведення.

41. Правове регулювання міжнародних конфліктів.

42. Принцип консенсусу в сучасній політичній практиці.

43. Природа тероризму. Поняття “політичний тероризм”.

44. Причини і фактори виникнення міжнародних політичних конфліктів.

45. Причини, мета і методи терористичної діяльності.

46. Причини, мета і методи терористичної діяльності. Принципи організації терористичних угрупувань.

47. Проблеми врегулювання грузино-абхазького конфлікту.

48. Роль посередництва у врегулюванні політичних конфліктів.

49. Роль посередництва у врегулюванні політичних конфліктів.

50. Російсько-чеченська війна та її наслідки.

51. Силові методи вирішення конфліктів та їх характеристика.

52. Соціальні конфлікти та їх природа.

53. Специфіка етнополітичних конфліктів.

54. Специфіка політичних конфліктів у регіонах світу.

55. Способи вирішення міжнародних конфліктів.

56. Стадії політичного конфлікту.

57. Структура переговорного процесу в конфлікті.

58. Структура переговорного процесу в політичному конфлікті.

59. Структура переговорного процесу в політичному конфлікті.

60. Суть і причини політичних конфліктів.

61. Суть і причини політичних конфліктів.

62. Теорія конфлікту” як альтернатива “теорії порядку”.

63. Теорія конфлікту” як альтернатива “теорії порядку”.

64. Територіальні суперечки і претензії як вид міжнародних конфліктів.

65. Типи етнополітичних конфліктів.

66. Типи і функції політичних конфліктів.

67. Типи і функції політичних конфліктів.

68. Типізація політичного тероризму.

69. Типізація політичного тероризму. Державний, міжнародний і внутрішній тероризм.

70. Умови вирішення міжнародних економічних конфліктів.

71. Управління політичними конфліктами.

72. Участь міжнародних організацій у системі врегулювання регіональних конфліктів.

73. Фактори запобігання виникнення міжнародних конфліктів.

74. Характеристика конфліктогенної ситуації на Африканському континенті.

75. Характеристика поширення конфліктів на планеті та основні конфліктологічні тенденції сучасності.

1. Американо-іракська війна та проблеми вирішення конфліктів на Близькому і Середньому Сході.

2. Види і функції переговорів в конфліктних ситуаціях.

3. Гарвардська школа конфліктології (Р.Фішер, У.Юрі та ін.).

4. Географія сучасних міжнародних конфліктів та «гарячих точок планети».

5. Географія тероризму на планеті.

6. Етапи, стадії і фази перебігу політичних конфліктів.

7. Зміст і завдання переговорного процесу.

8. Індо-пакистанський конфлікт.

9. Кіпрський конфлікт у міжнародних відносинах.

10. Класифікація конфліктів за різноякісними ознаками.

11. Конфліктна ситуація та її складові.

12. Конфліктологічна концепція «конфлікту і консенсусу в сучасних суспільних процесах» С.М.Ліпсета.

13. Конфліктологічна концепція «нерівності як причини політичних конфліктів» Р.Даля.

14. Конфліктологічна концепція Г.Зіммеля.

15. Конфліктологічна концепція і вчення про функції соціального конфлікту Л.Козера.

16. Конфліктологічна концепція Р.Дарендорфа.

17. Конфліктологічна оцінка сучасного стану України.

18. Конфліктологія як наука, її об’єкт і предмет дослідження.

19. Концепція “Загальної теорії конфлікту” К.Боулдінга, Л.Крисберга.

20. Концепція «дозволу конфліктів» Дж. Бертона.

21. Концепція «запасного виходу» в політичному конфлікті Т.Шеллинга.

22. Концепція «конфлікту і конкуренції» Р.Парка.

23. Концепція «переговорного процесу як засіб виходу з політичного конфлікту» А.Раппопорта, Г.Райффу.

24. Концепція «технології дозволу політичних конфліктів» (А.Фішер, С.Браун, У.Юрі та ін.).

25. Концепція структурного насильства і структурних конфліктів Й.Галтунга.

26. Країни екс-Югославії як постійно діючий конфліктогенний фактор у Європі.

27. Механізм розгортання конфлікту.

28. Миротворча і конфлікторегулююча діяльність ООН.

29. Молдовсько-придністровський конфлікт.

30. Новітні тенденції конфліктологічних досліджень.

31. Основні положення «теорії конфліктів».

32. Офіційне і неофіційне посередництво.

33. Північно та Південно-Корейські протистояння.

34. Поняття “політичний тероризм” та причини його виникнення.

35. Поняття «виробничий конфлікт».

36. Поняття «військовий конфлікт».

37. Поняття «етнополітичний конфлікт». Причини етнополітичних конфліктів.

38. Поняття «етнорелігійний конфлікт».

39. Поняття «ідеологічний конфлікт».

40. Поняття «конфліктогенна ситуація».

41. Поняття «конфліктологічна експертиза» та методика її проведення.

42. Поняття «медіаторство» у переговорному процесі.

43. Поняття «міжнародний екологічний конфлікт» та система його врегулювання.

44. Поняття «міжнародний конфлікт».

45. Поняття «переговори». Функції переговорів.

46. Поняття «побутовий та сімейно-шлюбний конфлікт».

47. Поняття «соціальний конфлікт» та його природа.

48. Поняття «третьої сторони» в конфлікті та основні вимоги до учасників переговорного процесу.

49. Поняття «юридичний конфлікт».

50. Поняття конфліктологічного моніторингу. Основні вимоги до його проведення.

51. Посередницька діяльність України у врегулювання міжнародних конфліктів.

52. Принцип консенсусу в сучасній політичній практиці.

53. Причини, мета, методи і принципи терористичної діяльності. Характеристика діяльності найбільш поширених терористичних угрупувань на планеті.

54. Причини, фактори і привиди виникнення міжнародних політичних конфліктів.

55. Проблема Ольстера в міжнародних відносинах.

56. Проблеми розвитку та становлення вітчизняної конфліктології.

57. Роль інформаційного чинника у вирішенні конфліктних ситуацій.

58. Силові методи вирішення конфліктів та їх характеристика. Приклади застосування сили та проведення гуманітарних інтервенцій ООН.

59. Соціолого-конфліктологічна концепція М. Вебера.

60. Способи вирішення та приклади різноманітних шляхів розв’язання міжнародних конфліктів.

61. Становлення і розвиток конфліктології як окремого наукового напрямку.

62. Статична та динамічна характеристика конфліктів. Структура конфлікту.

63. Сучасний грузино-абхазький конфлікт і проблеми його врегулювання.

64. Сучасні дослідження політичних конфліктів (А.Глухова, М.Лебедева, Л.Рубан, В.Смірнов, С.Ефіров та ін.).

65. Сучасні ізраїльсько-палестинські та арабо-ізроаїльські конфлікти.

66. Сучасні румунсько-українські протиріччя.

67. Теорія дозволу конфліктів (“conflict resolution”) Дж.Бертона і К.Мітчела.

68. «Теорія конфлікту» як альтернатива «теорії порядку».

69. Участь міжнародних організацій у врегулюванні регіональних конфліктів.

70. Участь НАТО у врегулюванні гарячих точок планети.

71. Участь України у врегулювання міжнародних конфліктів.

72. Характеристика поширення конфліктів на планеті та основні конфліктологічні тенденції сучасності.

73. Характеристика сучасної конфліктогенної ситуації в Східно-Азіатськму і Тихоокеанському регіоні.

74. Характеристика сучасної конфліктогенної ситуації на Африканському континенті.

75. Чеченсько-російський конфлікт.

11. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 551 с.
Барматова С.П. Політична соціологія. Курс лекцій. – К.: Аналіт. центр вивчення суп., 2003. – 252с.
ван дер Флирт Э. Беспомощные помощники: интервенции по разрешению межгруппового конфликта // Социальный конфликт. – 1996. - No 1.
Ващенко І.В., Гиренко С.П. Конфлікти великих соціальних груп: Навч. посіб. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 208с.
Вершинин С. Конфликтология: Конспект лекций. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 64 с.
Галкин А.А., Дмитриев А.В. Современный терроризм: состояние и перспективы. – М., 2000. – 240 с.
Глухова А.В. Политические конфликты: основания, типология, динамика (теоретико-методологический анализ). – М., 2000. – 280 с.
Горлач Н.И. Избранное. В 3 т. Т.3. философия ценностей. – Х.: Факт, 2003. – 640с.
Гринів О.І. Україна і Росія: Партнерство чи протистояння? Етнополітологічний аналіз. – Л.: ін-т народознавства НАН України, 1997. – 384с.
Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социологические исследования. – 1994. - No 5.
Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 368 с.
Зайцев А.К. Социальный конфликт. – М., 2000. – 464 с.
Замкова В.И., Ильичков М.З. Терроризм – глобальная проблема современности. – М., 1996. – 80 с.
Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. – М.: Аспект-Пресс, 1997. – 286 с.
Здравомыслов А.Г. Осетино-ингушский конфликт: перспективы выхода из тупиковой ситуации / РНИСиНП, Проф. социол. ассоц.. – М.: РОССПЭН, 1998. – 128 с.
Здравомыслов А.Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризиса: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - 2-е изд., доп. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 317 с.
Зимичев А.М. Психология политической борьбы. – СПб.: Санта, 1993. – 160 с.
Коваленко Б.В., Пирогов А.И.. Рыжов О.А. Политическая конфликтология. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: Ижица, 2002. – 400 с.;
Кожушко Е.П. Современный терроризм: Анализ основных направлений / Под общ. Ред. А.Е. Тараса. – Мн.: Харвест, 2000. – 448 с.
Козер Л. Функции социального конфликта / Льюис Козер; Пер. с англ. О. Назаровой; Под общ. ред. Л.Г. Ионина. – М.: Идея-Пресс, 2000. – 205 с.
Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учеб. Пособие. – М., 1999.
Конфликтология: Учеб. для студ. вузов/ Под ред. А.С. Кармина. – 2-е изд., исправл. – С.Пб.: Лань, 2000. – 448с.
Конфликтология: Учебник для студ. вузов/ Под. Ред. А.С. Кармина. – С.Пб.: Лань, 1999. – 443с.
Конфликтология: Хрестоматия: Учеб.-метод. пособие/ сост. Н.И. Леонов. – 2-е изд., стер. – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 2003. – 303с.
Конфликты в современной России: Проблемы анализа и регулирования / Степанов Е.И., Васильева Е.И., Романенко Л.М. и др.; РАН, Центр конфликтологии, Ин-т социологии. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 343 с.
Конфліктологія: Навч. посіб./ Л.М. Ємельяненко, А.М. Гриненко, За заг. ред. В.М. Летюха, Л.В. Торгової. – К: КНЕУ, 2005. – 316с.
Конфліктологія: Підруч. Для студ. внз/ За ред.. Л.М. Герасіної, М.І. Панова. – Х.: Право, 2002. – 254с.
Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый: как разрешать конфликты. - М.: АО Спрингер, 1992. - 116 с.
Косолапов Н.А. Конфликты постсоветского пространства: фактор стабильности? // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. - No 2.
Курас І.Ф. Етнополітологія: Перші кроки становлення. – К.: Ґенеза, 2004. – 736с.
Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: Подходы, решения, технологии: Учеб. Пособие. – 2-е изд. – М.: Аспект ПРЕСС, 1999. – 272с.
Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: Подходы, решения, технологии / Ин-т «Открытое общество». – М.: Аспект Пресс, 1997. – 271 с.
Ликсон Ч. Конфликт. - СПб.: Питер Паблишинг, 1997. – 160с.
Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посіб. для студ. гуманіст. фак. вищ. закладів освіти. – К.: Либідь, 1997. – 176с.
Мастенбрук В. Переговоры. - Калуга: Издание КаИС, 1994. - 176 с.
Международная безопасность и разоружение: Ежегодник СИПРИ 1994 (сокр. пер. с англ.). – М.: Наука, 1994. – 373 с.
Ольшанский Д.В. Психология террора. – Екатеринбург: Деловая книга, М.: Академический Проект, ОППЛ, 2002. – 320 с.
Основи етнодержавства: Підручник для студ. гуманіст. спец. вищ. закладів освіти/ За ред.. Ю. Римаренка. – К.: Либідь, 1997. – 656с.
Политическая конфликтология перед новыми вызовами/ Дмитриев А.В., Глухова А.В., Картунов А.В. и др.; Под ред. А.В. Глуховой; Воронеж. межрегион. ин-т обществен. наук. - Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2001. - 282 с.
Политические конфликты: от насилия к согласию. – М.: АПН, РАПН, Центр конфликтологии РАН, ИС РАН. – М., 1996. – 291 с.
Политический экстремизм в России / Верховский А., Папп А., Прибыловский В.; Моск. Антифашист. Центр, Информ. – эксперт. Группа «Панорама». – М.: Ин-т экспериментальной социологии, 1996. – 341 с.
Політична система суч. України: особливості становлення, тенденції розвитку/ За ред. Ф.М. Рудича. – К.: Парламент. Вид-во, 1998. – 350с.
Політологія: Курс лекцій: Навч. посібник/ За ред. І.С. Дзюбка. - К.: Вища шк.., 1993. – 127с.
Політологія: Підруч./ За ред.. Бабкіної, В.П. Горбатенко. – 2-е вид., переробл. І доп. – К.: Академія, 2003. – 528с.
Політологія: Підруч./ За ред.. О.І. Сенківа. – Л: Світ, 1993. – 573с.
Пряхин В.Ф. Региональные конфликты на постсоветском пространстве (Абхазия, Южная Осетия, Нагорный Карабах, Приднестровье, Таджикистан). М.: ООО «Издательство ГНОМ и Д», 2002. – 344 с.
Публичная сфера и культура толерантности. Общие проблемы и российская специфика. Под ред. Ю.А. Красина. – М., 2002. – 136 с.
Пугачев В.П., Соловьев А.Ч. Введеник=е в политологию. – М.: Аспект ПРЕСС, 1996. – 320с.
Родин Л., Фролов А. Роль посредничества в урегулировании межнациональных конфликтов // Международная жизнь. – 1992. – No 8-9.
Салимов К.М. Современные проблемы терроризма. – М., 2000. – 216 с.
Серебрянников В.В. Социология войны. – М.: Научный мир, 1997. – 398 с.
Смульский С.В. Идентификация военного конфликта (методологические и теоретические ориентиры) // Политические исследования. – 1995. - No 4.
Социальное согласие в современном мире. (Отв. ред. Г.М. Денисовский). – М.: «Центр общечеловеческих ценностей», 2000. – 144 с.
Социальные конфликты в меняющемся российском обществе (детерминация, развитие, разрешение). М.: Институт социологии РАН, Горбачев-Фонд, 1994. – 105 с.
Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. - М.: Институт социологии РАН, Центр конфликтологии, Международный центр общечеловеческих ценностей, 1991- 1996. - Выпуски 1-15.
Социальный конфликт: современные исследования. Реферативный сборник. – М.: ИНИОН. Институт социологии, 1991. – 157 с.
Стефаненко Т.Г. Этнопсихология: Учеб. для студ. Вузов. – М.: ИП РАН: Академ. проект; Екатеринбург: Деловая кн., 2000. – 320с.
Тагиров Э.Р., Тронова Л.С. Конфликты в обществе: от противостояния к согласию. - Казань: Изд-во КФЭИ, 1996. – 240 с.
Тихомирова Є.Б., Постоловський С.Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – Рівне: Перспектива, 2007. – 389с.
Фельдман Д.М. Конфликты в мировой политике / Под ред. П. А. Цыганкова. - М.: МУБУ, 1997. – 128 с.
Фельдман Д.М. Политология конфликта. Учеб. пособие. - М.: Издательский Дом «Стратегия», 1998. – 200 с.
Филатова М., Светенко А. Политология. Пособие для учащ. средн. учебн. завед. – М.: Лит. и политика, 1995. – 320с.
Фишер Р., Браун С. Путь к единению, или от переговоров к тесным взаимоотношениям. - М.: Наука, 1992. - 192 с.
Фишер Р., Юри У. Путь к согласию: или переговоры без поражения. - М.: Наука, 1992. - 158 с.
Фольц У. Этнический конфликт и вмешательство: некоторые международные аспекты // Кентавр. – 1992. – март-апрель.
Хамзина Г.Р. Ценностная мотивация этнического конфликта / Науч. ред. Э.Р. Тагиров. – Казань: Карпол, 1999. – 98 с.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? // Политические исследования. – 1994. - No 1.
Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений (учебное пособие). – М.: Радикс, 1994. – 320 с.
Эммин В.Г. Региональніе конфликті и международніе организации. – М.: Фенікс, 1991. – 73с.
Этническая история народов Восточной и Юго-Восточной Азии в древности и средние века/ Редкол. М.В. Крюков М.В. Сафронов, Н.И. Чебоксаров. – М.: Наука, 1981. – 300с.
Этнические и региональные конфликты в Евразии: в 3-х книгах. – М.: Издательство «Весь мир», 1997. – 208 с., 224 с., 304 с.
Этнографическое изучение знаковых средств культуры. – Л.: Наука, 1989. – 289с.
Этнография восточных словян: Очерки традицыонной культуры/ отв. Ред. К.В. Чистов. – М.: Наука, 1987. – 557с.
Этнография: Учебник/ Под ред. Ю.В. Бромлея и Г.Е.Маркова. – М.: Висш. шк., 1982. – 320с. Андреев В.И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. - М.: Народное образование, 1995. - 128 с.
Эфиров С.А. Социальное согласие: утопия или шанс? – М.: Изд-во Института социологии РАН, 2002. – 104 с.
Южная Азия: конфликты и геополитика. – М.: Институт востоковедения РАН, 1999. – 174 с.
Юри У. Преодолевая «нет», или переговоры с трудными людьми. - М.: Наука, 1993. - 127 с.
Dahrendorf R. The Modern Social Conflict: An Essay on The Politics of Liberty. – Berkeley, Los Angeles: University of California Press, 1988. – 219 p.;
Horowitz D.L. Ethnic Groups in Conflict. – Berkeley, Los Angeles, L.: University of California Press, 1985. – 697 p.;
Krisberg L. Constructive Conflicts: From Escalation to Resolution. – Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 1998. – 393 p.;
Lipset S.M. Consensus and Conflict: Essays in Political Sociology. – New Brunswick, London: Transaction Publishers, 1990. – 375 p.

Додаткова література

1. Алешина Ю.Е., Лекторская Е.Б. Ролевой конфликт работающей женщины//Вопросы психологии, 1989, №5.

2. Андреев В.Й. Конфликтология.-М.: 1995.

3. Андреенкова Н.Б., Воронченкова Г.А. Развитие трудовых конфликтов в России в период перехода к рыночной экономике // Сбіщс, 1993, № 8.

4. Анцупов А.Я., Малишев А.А. Введение в конфликтологию. - М.:1999.

5. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. - М.:ЮНИТИ, 2000.

6. Арнольд М. Попередження і розв'язання виробничих конфліктів //Україна: аспекти праці, 1995, №3-4.

7. Ассонов Г.Ф., Хуторненко О.А., Шаблий Е.И. Особенности экономической культуры в США, Японии, странах Западной Европы. -К.: 1992.

8. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. -Харьков.: 1997.

9. Барматова С.П. Політична соціологія. Курс лекцій. – К.: Аналіт. центр вивчення суп., 2003. – 252с.

10. Богатуров А. Самоопределение наций и потенциал международной конфликтности //Международная жизнь, 1992, №2.

11. Богдановський О.В. Засвоєння соціальних норм як важлива складова шкільної соціалізації// Педагогіка і психологія, 1999, № 4.

12. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - Новосибирск, 1989.

13. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 1998.

14. Ващенко І.В., Гиренко С.П. Конфлікти великих соціальних груп: Навч. посіб. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 208с.

15. Винославська О.В., Малигіна М.П. Людські стосунки: заочна школа. - Практична психологія та соціальна робота, 1999, № 2.

16. Горлач Н.И. Избранное. В 3 т. Т.3. философия ценностей. – Х.: Факт, 2003. – 640с.

17. Гридковець Л.М. Подолання подружніх конфліктів// Практична психологія та соціальна робота, 1999, № 8.

18. Гринів О.І. Україна і Росія: Партнерство чи протистояння? Етнополітологічний аналіз. – Л.: ін-т народознавства НАН України, 1997. – 384с.

19. Гуляев В. Деякі особливості використання примірних процедур при розв'язанні колективних трудових конфліктів //Україна: аспекти праці, 1995, № 5-6.

20. Данакин Н.С. и др. Социальная регуляция в системе управления конфликтом //Социально-политический журнал, 1998, №2,3.

21. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта //Социс, 1994, №5.

22. Деловая этика в США //Соединенные Штаты Америки. - М.: 1991.

23. Деловая этика в ФРГ //ФРГ. - М.; 1990.

24. Деловая этика в Японии //Япония. — М.: 1990.

25. Деловая этика во Франции //Франция. — М.: 1990.

26. Дойч М. Разрешение конфликта (Конструктивные и деструктивные процессы) //Социально-политический журнал, 1997, № 1.

27. Домбровски П. Переговори. — ЭКО, 1991, № 1.

28. Донцов Л.И., Полозова Т.А. Проблемы конфликтов в западной социальной психологии //Психологический журнал, 1980, № 6.

29. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. — К.: 1987.

30. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей. — К.: 1997.

31. Дробот Г.А., Куинси Райт о конфликтах в международных отношениях //Социально-политический журнал, 1991, № 7.

32. Дробот Г.А. Региональные конфликты: их источники и перспективы разблокирования //Социально-политический журнал, 1990, № 2.

33. Дружинин В.В., Конторов Д.С., Конторов М.Д. Введение в теорию конфликта. — М.:1989.

34. Етнічна історія народів Європи: Духовна культура українців на етнічних західних землях впродовж віків. Зб. наук. праць: Вип. 11/ Редкол.: А.Г. Слюсаренко, І. Ф. Курас, В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 2001. – 126с.

35. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 10/ Редкол.: А.Г. Слюсаренко, І. Ф. Курас, В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 2001. – 100с.

36. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 13/ Відп. Ред.. В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 2002. – 110с.

37. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 20/ Київ нац. Ун-т ім.. Тараса Шевченка. - К.: Унісерв, 2005. – 120с.

38. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 4/ Редкол.: А.Г. Слюсаренко, І. Ф. Курас, В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 2000. – 124с.

39. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 6/ Редкол.: А.Г. Слюсаренко, І. Ф. Курас, В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 2000. – 94с.

40. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 7/ Редкол.: А.Г. Слюсаренко, І. Ф. Курас, В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 200. – 96с.

41. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць: Вип. 8/ Редкол.: А.Г. Слюсаренко, І. Ф. Курас, В.К. Борисенко та ін. – К.: Унісерв, 2001. – 122с.

42. Етнічна історія народів Європи: Нац. меншини. Етноархеологія: Зб. наук. праць. – К.: Стилос, 1999. – 148с.

43. Етнічна історія народів Європи: Традиційна етнічна культура слов’ян: Зб. наук. праць. – К.: Стилос, 1999. – 160с.

44. Етногенез та етнічна історія населення українських Капат. У 4 т. Т1. Археологія та антропологія. – Л.,1999. – 606с.

45. Етнографія України: Навч. посіб. для остуд. ВНЗ/ за ред.. С.А. Макарчика. – 2-е вид. перероб. та допов. – Л.: Світ, 2004. – 520с.

46. Етнокультура та дипломатія: Матеріали наук. – практичної конференції (2004 Київ). – К.: ін-т міжнар. відносин, 2004. -54с.

47. Етнополітичний розвиток України: Досвід, проблеми, перспективи/ ін-т нац. Відносин і політологій НАН України. – К.: ІНВІПНАН, 1997. – 214с.

48. Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі? (Гол. ред. І.Ф. Курас. – К.: ІПІЕНД, 2002. – 296с.

49. Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи: Матеріали всеукраїнської наук. – практичної конфер. М. Київ, 27-28 вересня 2003р. – К.: Світогляд, 2004. – 256с.

50. Етнос і соціум. – К.: Наук. думка, 1991. – 170с.

51. Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. — М.:1996.

52. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. — М.: 1995.

53. ЗигертВ.: Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М.: 1990.

54. Иванов В.Н. Межнациональные конфликты: социопсихологический аспект //Социс, 1992, № 4.

55. Исраэляи В.Л. Дипломаты лицом к лицу. — М.:1990.

56. Исраэлян В.Л., Лебедева М.М. Переговоры — искусство для всех //Международная жизнь, 1991, № 11.

57. Ішмуратов А.Г. Конфлікт і згода. — К.: 1996.

58. Как решать конфликты? - Ульяновск, 1991.

59. Калашников Д.В. Переговорный метод управления конфликтом //Социс, 1998, №5.

60. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. — Рыбинск, 1997.

61. Коваленко Б.В. и др. Политическая конфликтология: Учеб. пособие для студентов вузов/ Б.В. Коваленко, А.И. Пирогов, О.А. Рыжов. – М.: Ижица, 2002. – 398с.

62. Кодаков И.М. Самооценка компетентности в разрешении конфликтов руководителями среднего звена //Психологический журнал 1998, т. 19, №1.

63. Кокошкин А.А., Кременюк В.А., Сергеев В.М. Вопросы исследования международных переговоров //Мировая экономика и международные отношения, 1988, №10.

64. Коллінз Р. Теорія конфлікту у сучасній макроісторичжй соціології //Філософська і соціологічна думка, 1993, № б.

65. Конфликтология: Учеб. для студ. вузов/ Под ред. А.С. Кармина. – 2-е изд., исправл. – С.Пб.: Лань, 2000. – 448с.

66. Конфликтология: Учебник для студ. вузов/ Под. Ред. А.С. Кармина. – С.Пб.: Лань, 1999. – 443с.

67. Конфликтология: Хрестоматия: Учеб.-метод. пособие/ сост. Н.И. Леонов. – 2-е изд., стер. – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 2003. – 303с.

68. Конфликты и переговоры. - Ростов-на-Дону:Феникс, 1997.

69. Конфліктологія: Навч. посіб./ Л.М. Ємельяненко, А.М. Гриненко, За заг. ред. В.М. Летюха, Л.В. Торгової. – К: КНЕУ, 2005. – 316с.

70. Конфліктологія: Підруч. Для студ. внз/ За ред.. Л.М. Герасіної, М.І. Панова. – Х.: Право, 2002. – 254с.

71. Корнелиус X., Фейр Ш. Выиграть может каждый. - М.: 1992.

72. Косолапое Н.А. Конфликты постсоветского пространства: политические реалии. //МЭМО,1995,№ 11.

73. Косолапое Н.А. Конфликты постсоветского . пространства и современная конфликтология //Мировая экономика и международные отношения, 1995, №10.

74. Косолапое Н.А. Конфликты постсоветского пространства: фактор стабильности. //МЭМО, 1996, № 2.

75. Косолапое Н.А. Конфликты постсоветского пространства: проблемы дефиниции и типологии. //Мировая экономика и международные отношения, 1995, № 12.

76. Косуха П.И. Конфессиональные конфликты на посткоммунистической Украине//Социс, 1994.

77. Краснов Б.Н. Конфликты в обществе. //Социально-политический журнал, 1992, №6.

78. Кременюк В.А. Международным переговорам нужен научный подход //Международная жизнь, 1989, № 5.

79. Курас І.Ф. Етнополітологія: Перші кроки становлення. – К.: Ґенеза, 2004. – 736с.

80. Курбатов В.И. Стратегия делового успеха. - Ростов-на-Дону, 1985.

81. Кушнірук Т.Д. Методика діагностики стратегій розв'язання конфліктних ситуацій Д.Джонсона і Ф.Джонсона - Практична психологія та соціальна робота, 1999, № 1.

82. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов. - М.: 1997.

83. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: Подходы, решения, технологии: Учеб. Пособие. – 2-е изд. – М.: Аспект ПРЕСС, 1999. – 272с.

84. Лебедева М.М., Хрусталев М. Основные тенденции в зарубежных исследованиях международных переговоров //Мировая экономика и международные отношения, 1989, №9.

85. Левин Курт Разрешение социальных конфликтов. - СПб.: Издательство «Речь», 2000.

86. Лоренц К. Агрессия //Вопросы философии, 1992, № 3.

87. Лук’яненко Л. Де добрий шлях? – К.: Вид. УРН, 1994. – 64с.

88. Мадісон В.В.: Иахов В.А. Політологія міжнародних відносин. - К.: 1997, розд. IV.; Канто А.С., Серебрянников В.В. К вопросу о ликвидации причин войны и вооруженных конфликтов //Социально- гуманитаные знания, 2000, № 2; Таранчук А Третий не лишний //Обучение за рубежом, 2001, № 7-8.

89. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посіб. для студ. гуманіст. фак. вищ. закладів освіти. – К.: Либідь, 1997. – 176с.

90. Майерс Дэвид Социальная психология. - СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999.

91. Малярова И.В. Особенности социологического анализа семейных конфликтов//Социс, 1992, №2.

92. Мастенбрук У