Теми рефератів і доповідей

1. Системний аналіз та інші методи наукового дослідження.

2. Практичне значення системного аналізу.

3. Системний аналіз як особливий тип науково-технічного мистецтва.

4. Системний аналіз – потреба нашого часу.

5. Порівняльний аналіз методик системного аналізу з точки зору прикладних областей.

6. Соціально-економічні експерименти та їх моделювання.

 

Тема 5. Моделювання систем

Методичні вказівки

Під час опрацювання теми необхідно звернути увагу на те, що пізнання навколишнього світу людина здійснює в процесі моделювання, намагаючись побудувати наближену модель реального об'єкту (системи) доступними їй засобами.

Основна функція моделі – це засіб пізнання. Далі слід поглибити свої знання про похідні функції моделей: засіб осмислення дійсності; засіб спілкування; засіб навчання та тренування; інструмент прогнозування на базі інформації про минулу поведінку системи її поведінки в майбутньому; засіб постановки та проведення експериментів.

Далі слід з'ясувати, властивості моделей, що визначають відповідність моделі дійсності.

Основною процедурою системного аналізу є побудова моделей систем і вивчення систем за допомогою цих моделей. Для створення моделі необхідно, передусім, вербально охарактеризувати систему, тобто описати: а) зовнішнє середовище та зв'язки системи з ним; б) структуру і склад системи (її підсистеми); в) зв'язки між елементами системи (або найважливіші зв'язки, якщо не можливо описати всі); г) дію або функціонування системи. У подальшому необхідно зупинитись на вивченні етапів процесу побудови моделі.

Класифікацію моделей можна здійснювати за різними ознаками. Загальна класифікація моделей систем подана в табл. 1.

 

Таблиця 1. Класифікація моделей систем

Критерій (ознака класифікації)	Види моделей
за мірою детальності, повноти відображення	- повна – модель адекватна об'єкту у просторі та часі; - неповна, тобто для моделі адекватність не зберігається; - наближена. До уваги при моделюванні беруться тільки найважливіші аспекти системи.
за ступенем визначеності	- детермінована, якщо кожному вхідному набору параметрів відповідає цілком визначений і однозначно обумовлений набір вихідних параметрів; - стохастична (ймовірнісна), що враховує випадкові процеси та події. У цих моделях широко використовують методи регресійного, кореляційного та факторного аналізу.
за фактором часу	- статична, тобто модель конкретного стану об'єкта у фіксований момент ("фотографія" системи в певний момент часу); - динамічна, якщо вона відображає поведінку систему (процеси в системі) у часі; використовується, коли цілі дослідження пов'язані не з одним станом, а відмінністю між ними, і виникає потреба відобразити процес зміни станів.
за повнотою опису поведінки системи	- дискретна, якщо вона описує поведінку системи тільки в окремі моменти часу; - неперервна, якщо вона описує поведінку системи для всіх моментів часу з деякого часового інтервалу
за засобами описування та оцінювання	- дескриптивна – модель для описування, аналізу поведінки системи; - нормативна. Модель включає критерії оцінки якості функціонування системи (оптимізаційні моделі).
за призначенням	- пізнавальна (теоретична); - прагматична (практична).
за формою подання об'єкта	- матеріальна, яка створюється з об'єктів реального світу; - абстрактна (уявна), що формується в свідомості одного або багатьох суб'єктів.

 

При дослідженні соціально-економічних систем найчастіше застосовують математичне моделювання. Тому на завершення вивчення теми необхідно розібратись у методах математичного, імітаційного, інформаційного та ситуаційного моделювання.

 

Практична робота № 4

План заняття

1. Пізнавальний та прагматичний аспекти моделювання.

2. Основні види подібності моделі до оригіналу.

3. Реалізація основних функцій моделей.

4. Аналіз класифікацій моделей.

 

Завдання до виконання

Тест. Оберіть відповіді з наведених варіантів для сформульованих запитань.

Для запитань 1,5,6 необхідно обрати лише по одній відповіді з наведених, для запитань 3,4,7 - по дві, для запитання 2 - три. Кожна з правильних відповідей оцінюється в 1 бал, і таким чином максимальна кількість балів за тест становить 12. Результати тесту оцінюються наступним чином: якщо кількість отриманих балів знаходиться в межах 0 - 7 - «незадовільно», 8 - 9 - «задовільно», 10 - «добре», 11 - 12 - «відмінно».

1. Метод моделювання:

а) вивчає об'єкт не безпосередньо, а шляхом дослідження іншого об'єкта, аналогічного в певному сенсі першому;

б) відрізняється від інших методів пізнання тим, що об'єкт вивчається з його допомогою безпосередньо;

в) є не методом пізнання, а методом практичного вивчення системи за допомогою об'єкта-посередника, роль якого виконує дослідник;

г) ґрунтується на гіпотезах, досвіді дослідника та формальних моделях;

д) не застосовує аналогію, зосереджуючись на висуненні гіпотез та перевірці їх адекватності.

2. Модель:

а) висувається за аналогією з перевіреними шляхом експерименту науковими положеннями;

б) набуває доказову силу лише після підтвердження її експериментально;

в) це твердження про схожість речей, явищ, процесів в різних об'єктах, по суті рух думки від відомого до невідомого;

г) знаходиться при моделюванні між суб'єктом-дослідником та об'єктом пізнання;

д) це замінник об'єкта дослідження, що знаходиться з ним в такій відповідності, яка дозволяє отримати нове знання про дослідника;

е) охоплює об'єкт повністю, тобто завжди повно представляє об'єкт з боку всіх його властивостей;

є) це замінник об'єкта дослідження, що знаходиться з ним в такій відповідності, яка дозволяє отримати нове знання про цей об'єкт;

ж) цільовим відображенням, що виявляється в одиничності моделі одного й того ж об'єкта - модель відображає не об'єкт-оригінал сам собою, а те, що нас цікавить в ньому;

з) модель є прагматичним засобом, засобом управління, засобом організації практичних дій, способом представлення зразково правильних дій та їх результату, тобто робочим представленням цілей.

3. Обмеженість моделі полягає в:

а) пізнанні реальних об'єктів;

б) тому що з безмежної множини властивостей об'єкта-оригіналу обираються та використовуються лише деякі властивості, що подібні на ті властивості об'єкта-моделі, які цікавлять дослідника;

в) необхідності пізнавати нескінченний світ за допомогою скінченних засобів;

г) тому, що модель подібна до об'єкта-оригіналу скінченною кількістю відношень;

д) ієрархічній природі абстракцій, тобто існують не лише моделі реальних об'єктів, але й «моделі моделей», і кількість таких рівнів обмежується лише практичною потребою;

е) тому, що спрощення є сильним засобом виявлення головних ефектів в явищі, що досліджується;

є) тому, що з безмежної множини властивостей об'єкта-моделі обираються та використовуються лише деякі властивості, що подібні на ті властивості об'єкта-оригіналу, які цікавлять дослідника.

4. Модель є простішою за оригінал тому, що:

а) спрощення є сильним засобом виявлення головних ефектів в явищі, яке досліджується;

б) спрощення моделі пов'язане з необхідністю оперування з нею;

в) з двох моделей, які однаково добре описують явище, зазвичай складніша виявляється ближчою до дійсної природи явища, що вивчається;

г) простіша модель є ближчою до об'єкта дослідження;

д) модель - це беззаперечно завжди інший об'єкт, ніж оригінал;

е) за допомогою моделі досягається попередньо визначена ціль;

є) вона є адекватною до об'єкта, що моделюється.

5. Зв'язок між системою, що моделюється, і нашими знаннями про неї та моделлю:

а) є ізоморфізмом;

б) є гомоморфізмом;

в) дозволяє отримати нове знання про об'єкт дослідження;

г) є засобом осмислення дійсності;

д) є засобом постановки та проведення експериментів.

6. Нормативні моделі:

а) це моделі, з допомогою яких можна лише описувати, аналізувати поведінку системи;

б) включають критерії, а тому й вказують, як повинна функціонувати система, що моделюється;

в) це моделі, які нагадують реальну систему;

г) описують функціонування системи у вигляді певних функціональних залежностей та (або) логічних співвідношень;

д) відтворюють процес функціонування системи в часі шляхом моделювання елементарних явищ в ній, обміну сигналами між елементами системи, формування вихідних сигналів та зміни станів елементів.

7. Процес поділу системи на рівні, що характеризують рзні аспекти її функціонування, називають:

а) моделюванням;

б) стратифікацією;

в) агрегуванням;

г) декомпозицією;

д) аналізом.