Регулювання приводу зчеплення

Регулювання приводу зчеплення включає регулювання вільного ходу штовхальника поршня головного циліндру, регулювання вільного ходу важеля вилки вимикання зчеплення, регулювання зусилля сервопружини й установку педалі зчеплення.

Після проведення монтажних робіт з вузлом головного циліндру необхідно перевірити зазор між переднім похилим листом корпусу і повністю вижатою педаллю зчеплення, а також чіткість повернення педалі зчеплення у вихідне положення при цілком натягнутій сервопружині.

Для натягу сервопружини:

— розконтритит контргайку на натяжному стрижні сервопружини;

— натягнути сервопружину, нагвинчуючи сферичну гайку до упору;

— законтрити контргайку.

У випадку якщо зазор між переднім похилим листом корпусу і повністю витиснутою педаллю менше 10 мм або у випадку нечіткого повернення («зависання») педалі у вихідне положення виконати регулювання положення педалі (підняти педаль). Регулювання здійснюється вивертанням болта на 1—2 обороти з наступним підрегулюванням вільного ходу штовхальника поршня головного циліндру.

Вільний хід штовхальника поршня головного циліндру повинний бути в межах 0,5—1 мм. Фактична величина вільного ходу штовхальника заміриться при переміщенні педалі зчеплення від верхнього фіксованого положення до початку контакту штовхальника з поршнем. Первинний вільний хід площадки педалі при цьому повинний бути в межах 3,5—7 мм.

Для регулювання вільного ходу штовхальника поршня головного циліндру:

— розконтрити контргайку;

— шляхом обертання шестигранної головки штовхальника встановити зазначений вище зазор між поршнем і штовхальником;

— законтрити контргайку.

Вільний хід важеля вилки вимикання зчеплення повинний бути в межах 3,7—4,6 мм. Для виміру вільного ходу:

— встановити лінійку паралельно осі штовхальника;

— перемістити важіль вилки вимикання зчеплення, переборовши зусилля відтяжної пружини, до відчутного упору;

— по лінійці визначити величину переміщення кінця штовхальника.

Для регулювання вільного ходу:

— розконтрити контргайку;

— повертаючи штовхальник щодо скоби, встановити необхідний вільний хід важеля вилки вимикання зчеплення;

— законтрити контргайку.

Сумарний вільний хід педалі зчеплення в результаті регулювань вільного ходу штовхальника і важеля вилки повинний бути в межах 38—58 мм.

При цілком справному, добре прокачаному і правильно відрегульованому приводі повний хід важеля вилки вимикання зчеплення повинний бути в межах 24—25,5 мм.

 

Висновок: 1.Зчеплення БТР-80 забезпечує плавне включення при з'єднанні двигуна з трансмісією, охороняючи тим самим від різких навантажень агрегати трансмісії і двигун.

2.Зчеплення забезпечує передачу крутного моменту двигуна до агрегатів трансмісії при русі машини й охороняє деталі трансмісії від поломок при різкій зміні частоти обертання колінчатого валу двигуна або при раптовій зміні швидкості руху машини.

 

Коробка передач БТР-80

Коробка передач (КП) призначена - для зміни передаточних чисел у трансмісії з метою одержання тягових зусиль на ведучих колесах і на водометному рушії, а також швидкостей руху машини в більш широких межах, чим це може бути забезпечене за рахунок зміни режимів роботи двигуна.

КП забезпечує також рух машини заднім ходом і відключення двигуна від трансмісії.

 

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

 

Тип механічна, пятиступінчата, триходова КП.

Кількість мастила.л 8,5

Марка мастила -основне МТ-16п до-30,ТСЗ-9ГИП до-50

-дублююче ТСп-15к до-30,ТСп-10 до-45


 

ЗАГАЛЬНА БУДОВА

  1. Картер (верхня і нижня частина);
  2. масло охолоджувач(радіатор встановлений на бокові кришці люка з ліва по ходу машини);
  3. Первиний вал (з ведучою шестерною, масло нагнітаючим кільцем);
  4. Проміжний вал(виконаний заодно з шестернями І,ІІ,ЗХ передач та насаженими шестернями ІІІ,ІV передач та приводу проміжного валу);
  5. Вториний вал (зборі із шестернями, він встановлений соосно з первинним валом);
  6. 2-ва синхронізатора ІІ-ІІІ,ІV-V передач які знаходяться на вторинному валу (кжен складається двох конусних кілець, жорстко зв'язаних між собою пальцями з розвальцьованими кінцями, каретки із сухарями і пружинами. Пальці в середній частині мають конічні поверхні, що блокують);
  7. муфта включення І-ЗХ (знаходяться на вторинному валу);
  8. Блок шестерня ЗХ;
  9. Механізм переключення передач(три штоки, три вилоки переключення, дві головоки штоків, три фіксатори, запобіжник включення першої передачі і заднього ходу та замок штоків);
  10. Привід переключення передач(важель,картер,тяги).

СХЕМА КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ

 

 

1 – шток; 2 – ричаг; 3 – стопорний болт; 4,31 – фланці; 5,59 – пресс-маслянки; 6,27 – манжети; 7 – шланг підводу мастила до муфти вимикання щеплення; 8 - кришка; 9 - прокладка верхної кришки; 10 - верхняя кришка коробки передач; 11 - корпус опори штока; 12 - кришка шарової опори; 13 - сферична опора; 14 - роликопідшипник; 15 - проміжна втулка; 16 - блок шестерень заднього ходу; 17 – маслоохолоджувач; 18 - прокладка; 19 - стопорна шайба; 20 - болт з штифтом; 21 - вісь блока шестерень заднього ходу; 22,38 — опорні шайби; 23 - прокладка кришки підшипника вторичного валу; 24 - кришка переднього підшипника ведомого вала; 25 - реголювальні прокладки; 26 - розпірна втулка; 28 - шайба; 29 - гайка кріплення фланця; 30 - вторичний вал; 32 - передній шарикопідшипник вторичного вала; 33 - стопорне кільце; 34 - гніздо переднього підшипника проміжного вала; 35 - сферичний роликопідшипник; 36 - кришка роликопідшипника; 37 - стопорна планка; 39 - прокладка кришки переднього підшипника промежного вала; 40 - прокладка гнізда переднього підшипника промежного вала; 41 - пробка маслосляного отвору; 42 - проміжний вал; 43 - картер коробки передач; 44 - прокладка кришки підшипника промежного вала; 45 - кришка підшипника промежного вала; 46 - картер щеплення; 47 - вилка вимкненя щеплення; 48 - вал вилки вимкненя щеплення; 49 - муфта вимкненя щеплення; 50 - первиний вал, 51 - покажчик рівня масла; 52 - ущільнююча шайба; 53 - трубка; 54 - болт кріпленя маслоохолоджувача; 55 - магнітна пробка; 56 - ущільнююча прокладка; 57 - болт кріплення кронштейна проміжної опори; 58 - кронштейн; а - проточка для встановлення ущільнювача.

 


КОРОБКА ПЕРЕДАЧ

Масло в КП заливається через горловину, розташовану на лівій стінці картера. Горловина закривається пробкою з вбудованим покажчиком рівня масла. У нижній частині картера в бобишках завернуті зливальні пробки. У пробку вмонтований магніт, що уловлює металеві частки, що знаходяться у маслі.

В внутрішній порожнині картеру відлитий маслонакопичувач, куди при обертанні шестерень закидається масло і по свердлінню в стінці картера надходить у порожнину кришки первинного валу і на маслонагнітаюче кільце.

З двох сторін картера маються люки, до одного з яких (лівому по ходу машини) кріпиться маслоохолоджувач, до другого — кронштейн проміжної опори карданного валу приводу водометного рушія.

Для охолодження масла в коробці передач мається маслоохолоджувач.

Маслоохолоджувач являє собою радіатор і складається з лоткової частини й оребренного корпусу, у якому виконані канали масляної і водяних магістралей.

Маслоохолоджувач встановлений таким чином, що його лоткова частина впритул підходить до блоку шестерень заднього ходу, і охоплює його. При обертанні шестерень масло закидається в масляну магістраль. Проходячи через корпус по каналі, масло віддає своє тепло алюмінієвому корпусу. Охолоджене масло по трубці повертається в коробку передач.

При русі на суші охолодження корпусу охолоджувача здійснюється вентилятором, закріпленим на карданному валу приводу четвертого мосту.



При русі на плаву охолодження здійснюється забортною водою, що, проходячи, по рукаву, що підводить, каналу і рукаву, що відводить, прохолоджує корпус охолоджувача. Рух води через охолоджувач здійснюється за рахунок розрідження на вході у водометний рушій при його роботі.

 

1 - коробка передач; 2 - шестерні коробки передач; 3 - напорна масляна магістраль; 4 - корпус маслоохолоджувача; 5 - трубка зливу масла; 6 - магістраль забортної води; 7 - штуцер підводу води в маслоохолоджувач; 8 - штуцер відводу води з маслоохоллджувача; а,6 - маслоприймальні лотки маслоохолоджувача; в - магистраль зливу масла з маслоохолоджувача в коробку передач.


Первинний вал КП виконаний заодно із шестернею; його передньою опорою є кульковий підшипник, розташований у розточенні колінчатого валу. На передній кінець валу з упором у торець шестерні посаджені шарикопідшипник і маслонагнітаюче кільце, що стопориться від провертання на валу кулькою. Пакет стягається кільцевою гайкою, пасок якої розкернюється в пази валу й у такий спосіб стопориться.


Маслонагнітаюче кільце на зовнішній поверхні має праву, трьохзахідну гвинтову нарізку, по якій масло попадає в нагнітальну порожнину.

Осьовий люфт первинного валу регулюється набором сталевих прокладок товщиною 0,2 і 0,3 мм, встановлюваних між торцем кришки первинного валу і зовнішньою обоймою підшипника.


1 - стопорний шарик; 2 – маслонагнітаюче кільце;

3 - кільцева гайка; 4 – стопорное кільце підшипника; 5 - шарикопідшипник; 6 - первиний вал.



Проміжний вал виконаний заодно з вінцями шестерень першої, другої передач і передачі заднього ходу.



На задньому кінці валу напресовані шестерні третьої і четвертої передач і шестерня приводу проміжного валу.

 

1 - проміжний вал; 2 - роликопідшипник; 3 - шестерня приводу проміжного вала; 4 - стопорне кільце; 5 - розпірна втулка; 6 - шестерня четвертої передачі; 7 - шестерня третьої передачі; 8 – шпонка.


Вторинний валу зборі із шестернями і синхронізаторами встановлений соосно з первинним валом. Усі шестерні валу встановлені на роликових підшипниках. Шестерні четвертої і третьої передач в осьовому напрямку закріплені замковою шайбою з внутрішніми шліцами, що встановлена у виточенні валу таким чином, що її шліци розташовані проти шліців валу, і застопорена від провертання підпружиненою замковою шпонкою. По осі валу просвердлений канал для підведення змащення по радіальних отворах до підшипників шестерень. Масло в канал подається маслонагнітаючим кільцем. Для безударного переключення другої, третьої, четвертої і пятої передач маються два пальчикові синхронізатори інерційного типу.


 

1 - стопорне кільце; 2 - роликопідшипник; 3 - синхронізатор четвертої і пятої передач; 4 - замкова шайба; 5 - роликопідшипник шестерні четвертої передачі; 6 - втулка шестерни четвертої передачі; 7 - шестерня третьої передачі; 8 - синхронізатор другої і третьої передач; 9 - шестерня другої передачі; 10 - шестерня заднього ходу; 11 - муфта вмикання першої передачі і заднього ходу; 12 - втулка шестерні першої передачі; 13 - шестерня першої передачі; 14 - опорна шайба; 15 - вториний вал; 16 - втулка шестерні заднього ходу; 17 - роликопідшипник шестерні третьої передачі; 18 - шестерня четвертої передачі; 19 - пружина; 20 - проміжна втулка; 21 – занкова шпонка.

 


 


Синхронізатор складається з двох конусних кілець, жорстко зв'язаних між собою пальцями з розвальцьованими кінцями, каретки із сухарями і пружинами. Пальці в середній частині мають конічні поверхні, що блокують. Отвори в диску каретки, через які проходять пальці, що блокують,


 

1 - пружина; 2 - сухар;

3,6 - конусні кільця;

4 -. каретка;

5 - блокувальний палець.


також мають поверхні, що блокують, у виді фасок із двох сторін отвору. Пальці не мають твердого зв'язку з кареткою і можуть бути зміщені відносно неї. Вони зв'язані з кареткою через фіксуючі сухарі, щопідгортаються в напівкруглі канавки пальців пружинами. При пересуванні каретки вилкою механізму переключення передач конусне кільце, рухаючись разом з кареткою, підводиться до конуса шестерні.Унаслідок різниці частот обертання каретки і шестерні конусне кільце рухається щодо каретки до зіткнення поверхонь пальців, що блокують, з поверхнями каретки, що блокують, перешкоджаючому подальшому осьовому пересуванню каретки. Вирівнювання частот обертання забезпечується тертям між конічними поверхнями кільця і шестерні. Коли частоти обертання каретки і шестерні вирівнюються блокуючі поверхні не заважають осьовому руху каретки і відбувається безшумне включення передачі.



Механізм переключення передач змонтований у верхній кришці коробки передач і.


складається з трьох штоків, трьох вилок переключення, двох головок штоків, трьох фіксаторів, запобіжника включення першої передачі і заднього ходу і замка штоків Замок штоків складається з двох пар кульок і штифта. Кульки розташовуються між штоками у втулках, штифт знаходиться у свердлінні середнього штока між кульками. Діаметри кульок і відстані між штоками обрані таким чином, що при переміщенні будь-якого штока з нейтрального положення кульки виходять з лунок переміщуваного штока і входять у лунки нерухомих штоків, блокуючи них.

Зверху на кришку механізму переключення встановлюється корпус опори важеля зі штоком, що переміщається в сферичній опорі. З правої сторони опори ввернуть стопорний болт, що фіксує важіль у нейтральному положенні. У робочому положенні болт повинний бути вивернутий.


1 - заглушка; 2 - верхня кришка коробки передач; 3 - вилка переключеня четвертої і пятої передач; 4 - встановочний гвинт; 5 – шпліттувальний дріт; 6 - вилка перемикання другої і третьої передачі; 7 - вилка перемикання першої передачі і передачі заднього ходу.

_________________________________________

 

1 - пружина запобіжника; 2 - запобіжник; 3 – штовхач запобіжника.