Проблеми створення нових ІС

Накопичений до теперішнього часу досвід створення ІС показує, що це складна й трудомістка робота, що вимагає високої кваліфікації фахівців, що беруть участь у ній. Однак дотепер створення таких ІС нерідко виконується на інтуїтивному рівні із застосуванням неформалізованих методів, заснованих на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках і дорогих експериментальних перевірках якості їх функціонування. За даними Інституту програмної інженерії (Software Engineering Institute, SEI) в останні роки до 80% усього експлуатованого ПЗ розроблялося взагалі без використання якої-небудь дисципліни проектування, методом "code and fix" (кодування й виправлення помилок). Проблеми створення ПЗ випливають із його властивостей. Ще в 1975 р. Фредерик Брукс, проаналізувавши свій унікальний по тих часах досвід керівництва найбільшим проектом розробки операційної системи OS/360, визначив перелік невід'ємних властивостей ПЗ: складність, погодженість, змінюваність і невидимість.

Що ж стосується ІС, то їх створення насамперед обумовлюється такими проблемними характеристиками:

· структурна складність (багаторівнева ієрархічна структура організації) і територіальна розподіленість;

· функціональна складність (багаторівнева ієрархія й велика кількість функцій, виконуваних організацією; складні взаємозв'язки між ними);

· інформаційна складність (велика кількість джерел і споживачів інформації (міністерства й відомства, місцеві органи влади, організації-партнери), різноманітні форми й формати подання інформації, складна інформаційна модель об'єкта - велика кількість інформаційних сутностей і складні взаємозв'язки між ними), складна технологія проходження документів;

· складна динаміка поводження, обумовлена високою мінливістю зовнішнього середовища (зміни в законодавчих і нормативних актах, нестабільність економіки й політики) і внутрішнього середовища (структурні реорганізації, плинність кадрів).

Що ж стосується сучасних великомасштабних проектів ІС, то проблеми їх доцільно розбити на кілька великих груп, що такими особливостями:

І. Технічні характеристики проектів створення ІС:

· різний ступінь уніфікованості проектних рішень у рамках одного проекту;

· висока технічна складність, обумовлена наявністю сукупності тісно взаємодіючих компонентів (підсистем), що мають свої локальні завдання й мети функціонування (транзакційних додатків, що пред'являють підвищені вимоги до надійності, безпеці й продуктивності, і додатків аналітичної обробки (систем підтримки прийняття рішень), що використають нерегламентовані запити до даних великого обсягу);

· відсутність повних аналогів, що обмежує можливість використання яких-небудь типових проектних рішень і прикладних систем, висока частка знову розроблювальної ІС;

· велика кількість і висока вартість успадкованих елементів (існуючої прикладної ІС), що функціонують у різному середовищі (персональні комп'ютери, міні комп'ютери, мэйнфрейми), необхідність інтеграції успадкованих і розроблювальних додатків;

· велика кількість локальних об'єктів впровадження, територіально розподілена й неоднорідне середовище функціонування (СУБД, операційні системи, апаратні платформи);

· велика кількість зовнішніх взаємодіючих ІС різних організацій з різними форматами обміну інформацією (податкова служба, податкова поліція, Держстандарт, Держкомстат, Міністерство фінансів, МВС, місцева адміністрація).

Організаційні характеристики проектів створення ПЗ:

· різні форми організації й керування проектом: централізовано керована розробка тиражованого ПЗ, експериментальні пілотні проекти, ініціативні розробки, проекти за участю як власних розробників, так і сторонніх компаній на контрактній основі;

· велика кількість учасників проекту як з боку замовників (з різнорідними вимогами), так і з боку розробників (більше 100 чоловік), роз'єднаність і різнорідність окремих груп розробників за рівнем кваліфікації, що зложилися традиціям і досвіду використання тих або інших інструментальних засобів;

· значна тривалість життєвого циклу ІС, у тому числі значна тимчасова довжина проекту, обумовлена масштабами організації-замовника, різною ступенем готовності окремих її підрозділів до впровадження ПЗ й нестабільністю фінансування проекту;

· високі вимоги з боку замовника до рівня технологічної зрілості організацій-розробників (наявність сертифікації відповідно до міжнародних і вітчизняних стандартів).

Наприкінці 60-х років минулого століття в США було відзначене явище за назвою "software crisis" (криза ПЗ). Це виражалося в тім, що більші проекти стали виконуватися з відставанням від графіка або з перевищенням кошторису витрат, розроблений продукт не мав необхідні функціональні можливості, продуктивність його була низка, якість одержуваного програмного забезпечення не влаштовувалася споживачів.

Аналітичні дослідження й огляди, виконувані протягом ряду останнього років провідними закордонними аналітиками, показували не занадто обнадійливий результати. Так, наприклад, результати досліджень, виконаних в 1995 році компанією Standish Group, що проаналізувала роботу 364 американських корпорацій і підсумки виконання більше 23 тисяч проектів, пов'язаних з розробкою ІС, виглядали в такий спосіб:

· тільки 16,2% завершилися в строк, не перевищили запланований бюджет і реалізували всі необхідні функції й можливості;

· 52,7% проектів завершилися із запізненням, витрати перевищили запланований бюджет, необхідні функції не були реалізовані в повному обсязі;

· 31,1% проектів були анульовані до завершення;

· для двох останніх категорій проектів бюджет середнього проекту виявився перевищеним на 89%, а строк виконання - на 122%.

В 1998 році процентне співвідношення трьох перерахованих категорій проектів лише небагато змінилося в кращу сторону (26%, 46% й 28% відповідно).

В останні роки процентне співвідношення трьох перерахованих категорій проектів також незначно змінюється в кращу сторону, однак, по оцінках провідних аналітиків, це відбувається в основному за рахунок зниження масштабу виконуваних проектів, а не за рахунок підвищення керованості і якості проектування.

У числі причин можливих невдач, на думку розробників, фігурують:

· нечітке й неповне формулювання вимог до ІС;

· недостатнє залучення користувачів у роботу над проектом;

· відсутність необхідних ресурсів;

· незадовільне планування й відсутність грамотного керування проектом;

· часта зміна вимог і специфікацій;

· новизна й недосконалість використовуваної технології;

· недостатня підтримка з боку вищого керівництва;

· недостатньо висока кваліфікація розробників, відсутність необхідного досвіду.

Характеристики інформації

У кожній організації виробляються власні методики класифікації інформації за важливістю, способів її добору і сортування, а також ранжування. В основі таких методик стоїть завдання визначення якісних характеристик інформації. В організації це завдання вирішується з врахуванням таких якісних чинників, як: обсяг, достовірність, цінність, насиченість та відкритість інформації тощо (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Чинники оцінювання інформації