Способи визначення координат спостережних

пунктів за картою (аерознімком)

35 Залежно від характеру місцевості, наявності та розміщення вихідних точок (пунктів геодезичної мережі, контурних точок) для визначення координат спостережних пунктів за допомогою приладів можуть застосовуватися полярний спосіб, засічки та ходи.

36 При визначенні координат спостережного пункту полярним способом (рис. 2.3) із спостережного пункту вимірюють дирекційний кут і дальність Д до контурної точки. Змінивши дирекційний кут на 30-00, за допомогою розв’язання прямої геодезичної задачі розраховують координати спостережного пункту.

У випадку, коли дирекційний кут вимірювався з контурної точки на спостережний пункт, його на 30-00 не змінюють.

 

 

КТ

_{сп-кт кт-сп}

Д

 

СП

 

 

Рисунок 2.3 - Визначення координат полярним способом

 

37 При визначенні координат спостережного пункту засічками підрозділи оптичної розвідки застосовують, як правило, зворотні засічки за дирекційними кутами, за виміряними кутами, за виміряними відстанями та виміряними кутами й відстанями.

При застосуванні зворотних засічок потрібно, щоб із спостережного пункту було визначено не менше 3 контурних точок, кути між якими повинні бути від 5-00 до 25-00.

Якщо при обробці даних засічок за дирекційними кутами і за виміряними відстанями графічним методом отримують трикутник похибок, то за положення спостережного пункту вибирають центр трикутника за умові, що більша із сторін не перевищує 3мм.

38 Для виконання зворотної засічки за дирекційними кутами (рис. 2.4) потрібно:

- встановити бусоль (теодоліт) на спостережному пункті і зорієнтувати за дирекційним кутом;

- визначити дирекційні кути не менш як на три контурні точки та змінити кожний дирекційний кут на 30-00.

Обробку даних проводять графічним методом за картою (аерознімком, ПУВ) або аналітичним методом за допомогою обчислювача 1В520.

 

На місцевості На карті

 

_РА А А

В В

 

 

С Р

 

Р

 

Рисунок 2.4 - Визначення координат засічкою за зворотними дирекційними кутами

 

При графічному методі обробки вимірювань з вихідних (контурних) точок прокреслюють напрямок на спостережний пункт за дирекційними кутами, _АР , _ВР та _СР і на перехресті цих напрямків отримують точку спостережного пункту.

При обробці вимірювань за допомогою обчислювача 1В520 використовують прямокутні координати початкових точок і відповідні напрямки.

39 Зворотну засічку за виміряними кутами (рис. 2.5) виконують за трьома-чотирма точками (четверту точку використовують для контролю), які обирають так, щоб спостережний пункт знаходився всередині трикутника, отриманого вихідними точками, або поза трикутником, але проти однієї із його вершин.

На місцевості вимірюють кути між напрямками на початкові точки.

Для визначення засічок використовують спосіб Болотова. Для цього на аркуші кальки наколюють точку Р, довільно прокреслюють з неї пряму лінію і послідовно будують кути , та . Прокреслені напрямки позначають назвою місцевих предметів або зліва направо літерами А, В, С і Д . Після цього кальку накладають на карту та, повертаючи її, суміщають напрямок на кальці з відповідними точками карти (аерознімка). Після суміщення всіх напрямків переколюють основну точку Р з кальки на карту (аерознімок).

 

На місцевості На карті

b

a

Р

Рисунок 2.5 – Визначення координат зворотною засічкою за виміряними кутами

 

40 Координати спостережного пункту засічкою за виміряними відстанями (рис. 2.6) визначають у такому порядку:

- зі спостережного пункту вимірюють відстань до трьох точок, положення яких на карті (аерознімку) або їх координати відомі;

- на карті (планшеті, аерознімку) з вихідних точок прокреслюють за допомогою циркуля-вимірювача дуги радіусами, відповідними до виміряних відстаней (у масштабі карти, планшета, аерознімка); перетин дуг покаже місцезнаходження спостережного пункту.

 

На місцевості На карті

 

Д₁ д₁

 

Д₂ Д₂

Д₃

Р Д₃

 

Рисунок 2.6 – Визначення координат за виміряними

Відстанями

 

41 При зворотній засічці за виміряними кутами і відстанями на спостережному пункті (рис. 2.7) вимірюють кут між напрямками на дві вихідні точки і відстані до них. Відстані вимірюють за допомогою квантового далекоміра.

Обробку результатів вимірювань проводять на обчислювачі 1В520 або графічним методом. При графічному методі обробки на аркуші кальки наколюють точку спостережного пункту, з неї довільно проводять напрямок і будують кут . На відповідних напрямках від точки спостережного пункту відкладають відстані до вихідних точок на кальці. Визначивши місцеположення спостережного пункту за допомогою прийомів окомірної зйомки, накладають кальку на карту і суміщають вихідні точки на кальці з вихідними точками на карті (аерознімку). Переколюють положення СП з кальки на карту.

На місцевості На карті

А В А В

Д₁

Д₂

 

 

Р Р

Рисунок 2.7 – Визначення координат засічкою за