Збір і обробка розвідувальних відомостей
146. Розвідувальні відомості, які добуваються підрозділами оптичної розвідки, мають різну достовірність, точність і повноту, для цього вони повинні ретельно оброблятися.
Командир підрозділу розвідки безпосередньо збирає і обробляє розвідувальні відомості. Збір розвідувальних відомостей передбачає приймання доповідей про виявлені цілі, їх облік (реєстрування) і попередню оцінку важливості відомостей.
Обробка розвідувальних відомостей передбачає аналіз і оцінку отриманих відомостей, висновки про кожен об'єкт (ціль), узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і висновки із оцінки противника для підготовки доповіді (донесення) командиру (начальнику).
147. Облік (реєстрація) отриманих розвідувальних відомостей проводиться в журналі розвідки і обслуговування стрільби. Запис в журналі ведуть в порядку отримання даних.
Попередню оцінку важливості розвідувальних відомостей проводять з метою виявлення об'єктів (цілей), ураження яких необхідно провести негайно або обстановка, що склалася, потребує негайного прийняття рішення вищим командиром (начальником).
Негайно (без обробки) доповідають старшому артилерійському командиру (начальнику) відомості про засоби високоточної зброї, про підготовку противника до наступу (контратаки) і застосування ним нових засобів і способів боротьби, а також про всі різкі зміни в характері дій противника.
148. Аналіз відомостей про кожен об'єкт (ціль) полягає в нанесенні його координат на великомасштабний планшет (карту) і в порівнянні відомостей про об’єкт з отриманими раніше відомостями, за характером об'єкта, місцем і часом виявлення демаскувальних ознак з метою встановлення факту підтвердження вже відомого об'єкта (цілі) або виявлення нового.
Оцінка відомостей про об'єкт (ціль) полягає в установленні:
- ступеня достовірності відомостей про об’єкт (ціль) з урахуванням характеру виявлених демаскувальних ознак, а також відповідність розташування і характеру дії об'єкта обстановці, що склалася реально;
- своєчасності відомостей з урахуванням часу виявлення об’єкта, характеру його дії та ступеня рухомості;
- точності визначення координат об'єкта (цілі).
Висновки із аналізу і оцінки відомостей зводяться до визначення достовірності даних про об'єкт (дійсний чи хибний) і кінцевого значення його координат, а також установлення можливості залишення об'єктом (ціллю) зайнятої позиції (району) до моменту його ураження.
За кінцеве значення координат при визначенні їх різними засобами (способами) беруть координати найбільш точного засобу, а при визначенні їх однотипними засобами (способами) - середні координати.
149. Підрозділи оптичної розвідки визначають координати цілі з характеристикою "точно" або "приблизно".
Координати цілей (розривів, реперів) вважаються точними, якщо:
- топогеодезична прив'язка спостережних пунктів (позицій) проводилася за допомогою приладів, радіонавігаційною або автономною апаратурою топогеодезичної прив'язки від пунктів геодезичної мережі або від контурних точок карти масштабу не менше 1:50000 при довжині маршруту (ходу) не більше 3км;
- орієнтування приладів розвідки проведено гіроскопічним, астрономічним, геодезичним способами; передачею дирекційних кутів кутовим ходом від пунктів геодезичної мережі, одночасним відмічанням по небесному світилу або за допомогою гірокурсопокажчика автономної апаратури топоприв'язки (при початковому орієнтуванні з і часом роботи не більше 20 хв), а в неаномальних районах і за допомогою магнітної стрілки бусолі з урахуванням поправки бусолі, що визначена на відстані не більше 5км від спостережного пункту;
- абсолютні висоти визначені за картою масштабу не менше 1:50000 при крутизні схилу не більше 6° або за допомогою приладів;
- засічка цілі проводилася за допомогою приладів, при цьому дальність засічки не перевищує 3 км - для ДС-1, 4 км - для ДС-1м-1, 5 км - для ДС- 2, 10 довжин баз - для спряженого спостереження, а для квантового далекоміра - в межах його технічних можливостей;
- засічка цілі проводилася безпосередньо по цілі або по блиску пострілу, при цьому кількість засічок по блиску пострілу повинна бути не менше 2, а при засічці цілі за допомогою секундоміра не менше 3; при засічці цілі за допомогою секундоміра дальність визначається з урахуванням температури повітря при швидкості вітру не більше 5 м/сек.
Стрільба по цілях, засічених з характеристикою "точно", може проводитися без пристрілювання.
Якщо при засічці цілі не виконалися вищеперелічені вимоги, то координати цілі визначають з характеристикою "приблизно". Стрільба по таких цілях проводиться при обов'язковому коректуванні вогню.
150. Якщо отримані відомості не забезпечують достатніх підстав для кінцевого висновку про об'єкт (ціль), то проводять дорозвідку його з метою перевірки сумнівних або суперечливих відомостей, отримання недостатніх відомостей або підтверджень розміщення об'єкта (цілі) до моменту його ураження.
151. Узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і оцінка противника полягають в об'єднанні та групуванні об'єктів (цілей) за елементами бойових порядків противника з урахуванням їх організаційної структури і тактики бойових дій.
Розвідувальні дані узагальнюють:
- вогневі позиції - в угрупування артилерії і мінометів;
- протитанкові засоби - в систему протитанкової оборони частин і підрозділів противника;
- живу силу і вогневі засоби мотопіхоти, танки на бойовій позиції, інженерні споруди - в систему опорних пунктів;
- спостережні та командні пункти - в систему управління.
152. Розвідувальні дані про об'єкти (цілі), отримані в результаті обробки, повинні мати:
- номер, найменування об'єкта (цілі) і характер його діяльності;
- розмір об'єкта (цілі) або його елементів за фронтом і глибиною;
- ступінь інженерного обладнання і захищеність об’єкта (цілі);
- час і засоби виявлення об'єкта (цілі), а також характеристику точності визначення координат.
153. Про результати розвідки командир взводу розвідки (управління) доповідає старшому командиру усно з показом на місцевості або на карті.
Результати розвідки у встановлений час доповідають старшому командиру (начальнику) по технічних засобах зв'язку або подають схему цілей.
Розділ 4
ОБСЛУГОВУВАННЯ СТРІЛЬБИ
Загальні положення
Підрозділи оптичної розвідки можуть залучатися:
- для обслуговування пристрілювання цілей (реперів);
- для створення фіктивних наземних і повітряних реперів;
- для обслуговування стрільби керованими боєприпасами.
Обслуговування стрільби проводиться з одного або двох спостережних пунктів за допомогою далекоміра, секундоміра, а також за допомогою спряженого спостереження. Під час обслуговування стрільби ведення розвідки зі спостережних пунктів не припиняється.
Обслуговування пристрілювання цілі за допомогою далекоміра проводиться, як правило, на відстані спостереження, при якій забезпечується достатня точність засічки:
- для далекоміра ДС-1 (ДС-1м-1) - до 3 (4) км;
- для далекоміра ДС-2 - до 5 км;
- для квантового далекоміра - в межах його технічних можливостей.
При обслуговуванні створення фіктивного наземного репера за допомогою далекоміра ДС-1 (ДС-1м-1) дальність спостереження повинна бути не більше 2 (3) км, за допомогою далекоміра ДС-2 - не більше 4 км, а за допомогою квантового далекоміра – в межах його технічних можливостей.
При створенні репера за допомогою спряженого спостереження кут засічки повинен бути не менше 1-00 при аналітичному методі визначення координат центра групи розривів і не менше 2-50 при графічному.
Підготовка приладів до обслуговування стрільби передбачає:
- перевірку правильності орієнтування приладів спостереження;
- наведення приладів безпосередньо в ціль або по заданому відліку при створенні фіктивного репера;
- установлення на приладах очікуваного кута місця репера при створенні повітряного репера.
По готовності приладів для обслуговування стрільби розвідник доповідає: "Далекомір [правий (лівий)] готовий", після чого командир взводу (відділення) доповідає: "Спряжене спостереження (відділення) до обслуговування стрільби готове". Команди командира, що подаються на вогневу позицію, і попередження про постріли передаються на спостережні пункти, з яких обслуговується стрільба. Отримавши попередження "Постріл", особовий склад, що працює на приладах, перший розрив спостерігає, як правило, неозброєним оком.
За наявності на пункті двох розвідників один спостерігає перший розрив неозброєним оком, а другий – за допомогою приладу.
Відхилення розриву від цілі або дирекційний кут (відлік) по розриву визначають в момент появи розриву за блиском і хмаринкою розриву, за місцем падіння осколків, які піднімають пил (бризки), або за вирвою.
Для уникнення помилок при спостереженні розривів внаслідок втоми зору від довгочасного користування оптичними приладами починати спостереження за допомогою приладів слід після передачі попередження "Постріл".
При обслуговуванні стрільби за допомогою квантового далекоміра вводити прилад у режим готовності слід після передачі попередження про постріл.
Помітивши розрив, розвідники (далекомірник) визначають і доповідають дальність до розриву, відхилення, дирекційний кут або відлік. Наприклад, "Дальність 1620, вліво 18", "Правий вправо 13, лівий вправо 6", "Правий дирекційний 17-50, лівий дирекційний 23-40", "Правий відлік 15-10, лівий відлік 13-90".
Коли розрив не помічений, той, хто працює на приладі, доповідає: "Далекомір (правий, лівий) не помітив".
Якщо розвідник (далекомірник) при спостереженні розриву не зміг визначити відхилення розриву, то він доповідає: "Далекомір (правий, лівий) - немає відліку".
Якщо розрив вийшов із поля зору приладу, розвідник (далекомірник), побачивши розрив неозброєним оком і помітивши біля розриву який-небудь місцевий предмет, наводить в нього перехрестя сітки (марку) приладу й доповідає відхилення або дирекційний кут (відлік), наприклад, "Дальність 1920, дирекційний 25-40, неточно", "Правий (лівий) - вліво (вправо) 1-45, неточно".