Б) компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість

Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, оплачуються:

1) вартість проїзду працівника і членів його сім'ї у порядку і в розмірах, встановлених законодавством для відряджень;

2) витрати на перевезення майна;

3) добові за час перебування в дорозі оплачуються у розмірі, встанов­лені для відрядження;

4) одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає. Сума допомоги дорівнює розміру посадового окла­ду на новому місці роботи — для самого працівника та 25% від окладу на кожного члена сім'ї;

5) заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі нараховується, виходячи із посадового окладу на новому місці.

в) компенсації при службових відрядженняхЗа відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток.

Г) компенсації для працівників, що скеровуються для підвищення квалі­фікації

При скеруванні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться такі виплати:

- середня заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання;

- оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

- виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, вста­новленому законодавством для службових відряджень;

- відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення у разі відсутності гуртожитку, в порядку, встановленому законодавст­вом для службових відряджень.

Д) компенсації для донорів

За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров'я і здавання крові для перели­вання.

Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. За бажанням працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.

1Дайте визначення заробітної плати, її функцій, та видів.

2.В чому полягає механізм державного регулювання оплати праці?

3.В чому полягає суть тарифно-посадової системи та які основні елементи вона в себе включає.

Тест 1.

Заробіток, що виплачується за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків) – це:

1.основна заробітна плата

2.мінімальна заробітна плата

3.додаткова заробітна плата

Тест 2

До форм оплати праці відносяться:

1.відрядна, погодинна.

2.індивідуальна, колективна.

3.безтарифна, контрактна.

4.поденна, потижнева.

Тест 3

. Мінімальна заробітна плата – це...

1. встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу (за певний місяць).

2. будь-який заробіток, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

3. заробіток, що залежить від результатів праці працівника і визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами.

Тест 4

Які системи відносяться до відрядної форми оплати праці?

1.Погодиння проста, погодинна преміальна.

2.Відрядна проста, відрядна прогресивна, відрядна преміальна, акордна.

3.Індивідуальна, колективна, контрактна.

4.Погодинна, поденна, потижнева.

Тест 5

5До сфери державного регулювання оплати праці згідно з чинним законодавством належить регулювання…

1.мінімальної заробітної плати.

2.оплати праці в організаціях, що фінансуються з бюджету.

3.розмірів посадових окладів керівників державних підприємств.

4.усі наведені відповіді правильні.

 

ТЕМА 10. Витрати виробництва і собівартість продукції

 

ПЛАН

10.1.Поняття витрат ти види витрат на виробництво продукції

10.2.Класифікація витрат і склад витрат виробництва.

10.3Управління витратами на підприємстві.

10.4.Кошторис виробництва.

10.5.Поняття і види собівартості продукції.

10.6.Показники собівартості продукції.

10.7.Калькулювання собівартості одиниці продукції

11.8.Джерела і шляхи зниження собівартості продукції

ЛІТЕРАТУРА

1.Бойчик І.М., Економіка підприємств: Навч. посібник. –К.: Атіка, 2002. -480 с.

2.Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. –

Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

 

3.Закон України "Про оплату праці".

 

4.Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

 

5. ПСБО-16 Витрати. Нормативно практичний довідник. - Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні-Інтелект-Захід, 2000. 187с.

 

6. Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник.- Львів „Магнолія плюс”, 2004. -680 с.

 

7. Закон України "Про підприємства в Україні".

8.Закон України "Про підприємництво".

 

9.Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Зкономика туризма: Учеб. пособие. —

М.: Финансьі и статистика, 2002. — 176 с.

 

10.Раицкий К.А. Зкономика предприятия. 1999.

11.Типове положення з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затв. КМУ 26.04.96.// Бухгалтерський облік і аудит. -1996. -№7.

 

12. Черевко Г.В., Горбонос Ф.В., Іваницька Г.Б., Пав ленчик Н.Ф. Економіка підприємств: Навч. посіб./ За Ред.. Черевка Г.В. – Львів: Апріорі, 2004.- 384 с.

Для здійснення своєї діяльності підприємство використовує трудові , матеріальні та фінансові ресурси. Ресурси, що застосовуються у виробничо -технологічних процесах, споживаються і трансформуються у витрати .

За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Витрати можуть бути поточні і інвестиційні. Поточні витрати мають циклічний характер і вони відшкодовуються за рахунок собівартості продукції. Інвестиційні витрати мають одноразовий характер і відшкодовуються за рахунок прибутку.

Витрати виробництва мають свої особливості, які полягають у їх циклічному безперервному характері. Циклічність витрат означає, що вони повторюються з кожним циклом виготовлення продукту, а безперервність означає, що вони здійснюються постійно і незалежно від процесу виробництва. Витрати здійснюються у натуральній та грошовій формах. Планування і облік витрат у натуральній формі мають важливе значення для організації виробництва, а для оцінювання результатів цієї діяльності необхідна вартісна, грошова оцінка витрат, бо вона виражає вартість продукції. Грошова форма поточних витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції і товарів називається собівартістю продукції. Собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже рівень техніки, технології та організації виробництва. Що ліпше працює підприємство; то нижчою є собівартість продукції. Тому собівартість продукції є одним із най важливіших показників еф ефективності виробництва, має безпосередній зв’язок з її ціною. Це виявляється в тім, що собівартість служить базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва. Для обчислення собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, в які в неї включають. Класифікують витрати за такими ознаками.

По відношенню до обсягів виробництва виділяють загальні витрати, тобто на весь обсяг виробництва, і витрат на одиницю продукції як середню величину.

За змістом і призначенням витрат виділяємо витрати за економічними елементами і за статтями калькуляцію.

За ступенем залежності від обсягів виробництва виділяємо постійні витрати і змінні, пропорційні і непропорційні. Загальні скупні витрати розраховуються за такою формулою:

 

Сз=Сз. И+Спост. ,

де Сз - загальні сукупні витрати;

Сзм –з мінні витрати на одиницю продукції;

И-обсяг виробництва в натуральному вимірі;

Спост - постійні витрати на розрахунковий період.

 

Відповідно загальні витрати на одиницю продукції розраховуються за формою:

 

Сз.о.=Сзм.+Спост\ И

 

Обсяг виробництва, що забезпечується беззбитковість за такою формулою:

Икр=Спост.\Ц-Сзм.,

 

де Икр. - обсяг виробництва; що забезпечує беззбитковість:

Ц - ціна одиниці продукції.

За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на поточні, довгострокові та одноразові.

ІІосточні — це постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періо­дичність менша ніж місяць.

Довгострокові витрати — це витрати, пов'язані з виконанням дов­гострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується

швершити раніше, ніж через 9 місяців із моменту здійснення перших нитрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюють-гн один раз (із періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на за­безпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

За доцільністю витрачання витрати поділяються напродуктивні та непродуктивні.

Продуктивні - витрати, передбачені технологією та організацією ниробництва.

Непродуктивні — не обов'язкові витрати, що виникають у результа­ті ііевних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

За визначенням відношення до собівартості продукціїрозрізняють читрати на продукцію та витрати періоду.

Витрати на продукцію — це витрати, пов'язані з виробництвом. У невиробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зар­плата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією вироб­ництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюютьвиробничу собівар­тість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду — це витрати, що не входять до виробничої собі-картості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були ідійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні цитрати.

Витрати на підприємстві формуються залежно від видів його діяль-іии-гі (рис. 17.1).

Таблиця.1 Класифікація витрат підприємства

Ознаки	Види (характеристика) витрат
1. Місце виникнення	Зведені по: • підприємству • структурних підрозділах • цехах • дільницях • центрах витрат • центрах відповідальності
2. Об'єкти господарсь­кої діяльності	За об'єктами господарської діяльності (продукція, робо­ти, послуги, господарські процеси, деталі, замовлення)
3. Характер виробниц­тва	Основне виробництво Допоміжне виробництво Обслуговуюче виробництво
4. Залежність від обсягів виробництва	Постійні Змінні Умовно постійні Умовно змінні
5. Спосіб перенесення витрат на об'єкт	Прямі Непрямі
6. Час виникнення	Витрати минулого періоду Витрати звітного періоду Витрати майбутніх періодів
7. По відношенню до джерел покриття	Вхідні витрати (залишок готової продукції на початок звітного періоду) Поточні витрати (виробнича собівартість готової про­дукції звітного періоду) Вихідні витрати (собівартість реалізованої продукції)
8. Види витрат (каль­куляційні ознаки)	За економічними елементами За статтями калькуляції
9. Місце здійснення контролю	За місцями формування За центрами відповідальності
10. Можливість регу­лювання	Регульовані Нерегульовані
11. Мета формування	Визначення собівартості Визначення прибутку Оцінка альтернативного варіанту
12. Вид діяльності	Звичайні Основні Операційні Інвестиційні Фінансові Надзвичайні Виробничі Адміністративні Збутові Постачання Невиробничі
13. Єдність складу (од­норідність) витрат	Одноелементні Комплексні
14. Календарні періоди	Поточні Довгострокові Одноразові
15. Доцільність витрачання	Продуктивні Непродуктивні

 

 

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалі-іч:ю продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створен­ії дприємства і забезпечують основну частку його дохо^'

 

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це діяльність, яка призводить до змін роз­міру та складу власного і позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна діяльність — події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства; не очікується, що вони повторювати­муться періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економіч­ними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

 

Калькулювання - це процес обчислення собівартості окремих виробів і воно застосовується для:

- обґрунтування цін на вироби;

- обчислення рентабельності виробництв;

- аналізу собівартості однакових виробів на різних підприємствах;

- визначення ефективності організаційно-технічних заходів.

Калькулювання передбачає вибір об’єктів калькулювання та калькуляційних одиниць, а також визначення калькуляційних статей витрат і методів їх обчислення.

Об’єктом калькулювання виступає та продукція, собівартість якої обчислюється, а саме готові вироби. Калькуляційна одиниця-це кількісного вимірювання об’єкта калькулювання(один автомобіль, одна тонна, одна кіловат-година).

У практиці господарювання застосовуються різні методи калькулювання, що зумовлене типом виробництва, призначення калькуляцій, традиціями управління.

Передовсім розрізняють калькулювання за повними та неповними витратами. Калькулювання за повними витратами передбачає, що всі їхні види пов’язані з виробництвом і продажем продукції, включаються в калькуляцію. Такий метод є традиційним для вітчизняної економіки.

У світовій практиці достатньо поширеним є метод калькулювання за неповними витратами, коли в калькуляцію включають не всі витрати на виробництво і збут продукції. Частину непрямих витрат не відносять на собівартість окремих видів виробів, а в процесі визначення прибутку безпосередньо відраховують із виручки за відповідний період.

Класичний метод калькулювання за неповними витратами є так званий метод "direct-cost", коли на собівартість окремих виробів відносять лише прямі витрати, а непрямі-на період.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення витрат , в чому їх суть та особливості.

2. Назвіть джерела фінансування поточних витрат підприємства.

3. Чим відрізняються витрати обігу від витрат на виробництво продукції?

4. За якими ознаками класифікуються витрати ?

5. Наведіть види витрат за економічними елементами та статтями калькуляції.

6. Дайте характеристику витрат за ознакою їх залежності від величини обсягу виробництва, товарообігу?

7. Які показники характеризують витрати обігу підприємства?

8. Що являють собою відносні показники витрат обігу? Наведіть методику їх розрахунку.

9. Дайте визначення граничним витратам

10. Дайте характеристику факторам, що визначають розмір та рівень поточних витрат підприємства.

11. Визначте найважливіші напрямки раціоналізації і економії витрат підприємства.

12. Сформулюйте мету та основні етапи розробки стратегії управління поточними витратами.

13. Як визначити мінімальний розмір витрат?

14. Які методи використовують для обґрунтування плану прогнозу витрат обігу?

15.Які методичні підходи використовуються при обґрунтуванні витрат методом техніко-економічних розрахунків.

16. В чому сутність факторно-аналітичного методу.

17. Які умови потрібні для використання математичних методів обґрунтування витрат.

1. Характеристика витрат підприємства.

2. Класифікація витрат.

3. Групування витрат за економічними елементами.

4. Розрахунок планових витрат за окремими елементами.

5. Залежність загальних витрат і собівартості одиниці продукції від об­сягу виробництва.

6. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції.

7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво.

8. Складання планової (нормативної) калькуляції собівартості про­дукції.

9. Характеристика витрат, які не входять до собівартості продукції (то­варів, робіт, послуг).

ТЕСТИ

Тест 1

За економічним змістом витрат виділяють:

1.витрати матеріальні, на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

2.витрати на проведення управлінської, рекламної і основної діяльності.

3.витрати обігу роздрібної торгівлі, оптової торгівлі, громадського харчування.

Тест 2

Які витрати змінюються пропорційно до обсягів виробництва?

1. постійні

2. змінні

3. непрямі

4. накладні

Тест 3

Витрати обігу – це:

1.сукупність витрат на здійснення операцій з борговими зобов’язаннями та валютними цінностями, що виражені в грошовій формі.

2.сукупність витрат на здійснення операцій з основними фондами та нематеріальними активами, що виражені в грошовій формі.

3.сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення процесу реалізації товарів, що виражені в грошовій формі.

Тест 4

До умовно – змінних витрат відносяться:

1.амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів.

2.витрати на страхування майна.

3.витрати на оренду і утримання основних фондів.

4.витрати на перевезення.

Тест 5

. В залежності від змін обсягу реалізації витрати поділяються на:

1.додаткові, змінні

2.умовно-додаткові, умовно-чисті

3.чисті, постійні

4.умовно-змінні, умовно-постійні.

Тест 6

Що означає термін “собівартість продукції” ?

1. матеріальні витрати;

2. обов*язкові платежі і податки;

3. прямі витрати;

4. поточні витрати підприємства-виробника.

Тест 7

До умовно – постійних витрат обігу відносяться:

1.витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і перепродажну підготовку товарів.

2.витрати на оренду і утримання основних фондів.

3.витрати на перевезення.

4.витрати на тару.

Тест. 8. Непрямі витрати — це:

а) витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного центру витрат протягом звітного періоду;

б) витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом;

в) витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

Тест 9. Операційна діяльність — це:

а) основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

б) придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інве­стицій, які не є еквівалентами грошових коштів;

в) діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного та

позикового капіталу підприємства.

Тест 10. Ціноутворення — це:

а) процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури;

б) механізм розрахунку вартості виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг);

в) відображення споживчої властивості (корисності) товару.

Тест 11. Виробнича собівартість — це:

а) обґрунтовано визначений рівень витрат на виробництво та збут продукції;

б) виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на ви­робництво продукції, виконані роботи та надані послуги;

в) грошовий вираз вартості виготовленої продукції товару (робіт,

послуг).

Тест 12. Витрати на продукцію — це:

а) усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції;

б) витрати, що розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені;

в) витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (кон­тракту).